Форум болельщиков ФК Металлист Харьков

Заслужений майстер спорту СРСР і корінний харків’янин переживає за клуб свого міста

— Володимире Васильовичу, чи можете спрогнозувати в спортивному плані, що надалі очікує «Металіст»?
— Ви правильно запитали: «Що надалі?». Ситуація сама по собі — складна, ще й обтяжується тим, що виникла доволі неочікувано. Усе, що робиться раптово, завжди недоб­ре позначається на психологічному стані всіх: команди, тренерів, працівників клубу.

Дуже прикро, що так сталося, адже Ярославський довів справами, що веде ФК «Металіст» правильним шляхом. Згадайте, що являв собою харківський клуб, коли Олександр Владленович тільки-но прийняв його — команда грала в першій лізі, не було ні стадіону, ні академії. Тепер же «Металіст» постійно в призерах, і місце нижче третього для нього прирівнюється до провалу.

До чого може призвести зміна власника клубу? Ні до чого хорошого! Таке в мене передчуття, яке ґрунтується на життєвому досвіді. Історія знає випадки, коли клуб купують арабські шейхи, як, приміром, «Манчестер Сіті», відтак команда стає переможцем англійської прем’єр-ліги. Але раз на раз не приходиться, тому в мене прогнози не оптимістичні.

— Такі зміни можуть позначитися безпосередньо на психологічному стані гравців?
— У першу чергу, треба зважати на те, що у футболістів є контракти, а укладали вони їх із Ярославським. Отже, вони йому довіряють. Тепер уявіть, що прийде новий власник або інвестор. Угоди ж, напевне, доведеться юридично переоформляти. Де гарантія, що нові керівники клубу не захочуть переглянути контракти футболістів (маю на увазі, в бік зменшення зарплатні)? Отож питання це — неоднозначне. Невідомо ще, як до таких змін поставиться Маркевич…

— Може, Мирон Богданович залишить команду?
— Не висловлююся так категорично. Але не забуваймо, що Маркевич багато років плідно співпрацює з Ярославським, й ці стосунки давним-давно вже побудовані на взаємодовірі. Вони стали однодумцями, соратниками. Де гарантія, що Мирон Богданович у таку вирішальну мить не піде вслід за своїм роботодавцем, скажімо, з почуття солідарності?

Прикро буде, якщо моє рідне місто втратить те, що по-справжньому можна охарактеризувати як «команда». Та все ж, сподіваюся, все буде гаразд.

Павло ІСТОМІНЮ, «Український футбол».

Ну, как показывает практика, определенное неприятие нового президента все-таки возникнет, как минимум, первое время, и, в большей степени, у оставшегося руководства клуба.

Паника тех, кого номинально "новая метла" накроет меньше всего, т.е. собственно спортсмены и рядовые сотрудники службы клуба, всегда больше и резонанснее, но эта паника успокоится, когда станет понятным, что хуже не стало.

А вот проблемы для "прочего" менеджмента, ранее приближенного к предыдущему владельцу, только начнутся. С одной стороны, на таких людях действительно много завязано, они болезненнее всего будут реагировать на малейшие изменения от нового владельца. Им придется выбирать и либо противостоять таким изменениям и демонстративно уходить, либо попытаться приспособиться. Благодаря давно сформировавшимся отношениям с предыдущим владельцем и имея большой кредит доверия, полномочия и ресурс маневра, они вынуждены будут делать некий roll-back, и многое начинать заново. И часто тут проще уйти и начать строить в новом месте на своих условиях, чем подстраиваться и "плясать" под дудку нового владельца.

Поэтому длительность переходного периода и его радикальность зависят в первую очередь от целей нового владельца - он пришел поболеть за дело или поиграться в крутого реформатора. Если продолжить - ему придется быть гибким и изобретательный, убеждая подчиненный менеджмент, что вектор политики клуба не меняется, финансирование не урезается, а права и обязанности остаются неизменными. Если он решил потешить свои амбиции, то, немного осмотревшись, он быстро сменит все руководство на "доверенных людей".

Пока новый владелец - темная лошадка, о котором не известно ровным счетом ничего. Пусть себя покажет, а остальное - увидим сами.

Чтоб ты жил в эпоху перемен. (китайское проклятие)

(2012-12-25 19:41)zlex40 писал(а): [ -> ]Чтоб ты жил в эпоху перемен. (китайское проклятие)

Да, а еще период перемен называют звездным часом бездарей и выскочек. Хотя, с другой стороны, стабильность развращает тело и мозг.

(2012-12-25 16:36)Бессонов писал(а): [ -> ]До чого може призвести зміна власника клубу? Ні до чого хорошого! Таке в мене передчуття, яке ґрунтується на життєвому досвіді. Історія знає випадки... Але раз на раз не приходиться, тому в мене прогнози не оптимістичні.

У каждого свой жизненный опыт. У Бессонова свой, У Маркевича - свой. Жаль, что Бессонов не встретил на собственном пути "своего" Ярославского. Так что предчувствия - вещь относительная, как и опыт, зависящие, прежде всего, от субъекта, от которого исходят. Коль история знает примеры, есть все предпосылки этому примеру следовать. Какой идиот захочет обратного?

(2012-12-25 16:36)Бессонов писал(а): [ -> ]Тепер уявіть, що прийде новий власник або інвестор. Угоди ж, напевне, доведеться юридично переоформляти. Де гарантія, що нові керівники клубу не захочуть переглянути контракти футболістів…? Отож питання це — неоднозначне..

С какой радости? Удивительно, что Владимир Васильевич не знает, что контракт со стороны клуба подписывает юридическое лицо, а не физическое. Поэтому для игрока должно быть все равно, кто есть Президентом. Равно, как и новому Должностному лицу не позволено своевольничать. За этим строго следит комитет ФФУ, секретарем которого мой брат. А еще более пристальней следит УЕФА. А газовой трубы из собственных источников во Францию у нас пока нет. Поэтому «эксцессы» для Платини «интересные» только те, которые исходят из России. Права на расторжение у обеих сторон равновесны.

(2012-12-25 16:36)Бессонов писал(а): [ -> ]Де гарантія, що Мирон Богданович у таку вирішальну мить не піде вслід за своїм роботодавцем, скажімо, з почуття солідарності?

Мирон Богданович сказал бы: «Як ся маєш, Володимире?». В ответственный момент для команды уходять только крысы. А гарантии я назову. Личная порядочность, ответственность и профессионализм. Или не знакомы эти категории для автора? Куда Маркевич может уйти вслід за Ярославским? На химкомбинат? Тренировать заводскую команду? Или Бессонову хочется вернуться в Харьков? А, что? Мой вопрос отнюдь не оскорбительный. Ровно на сталько же, как и предположение Бессонова по поводу «солидарности» Маркевича с Ярославским.

(2012-12-25 16:36)Бессонов писал(а): [ -> ]Прикро буде, якщо моє рідне місто втратить те, що по-справжньому можна охарактеризувати як «команда». Та все ж, сподіваюся, все буде гаразд.

Чтобы не было прыкро, необходимо давать созидательные интервью, помагать в этом родному городу, а не сеять неуверенность и подозрения. Потому что все прочтенное мной - от Лукавого. А Лукавый метит местечко…