«Таврія»: Росія стає все ближчою?
Найперший чемпіон України, за чутками, невдовзі може отримати нового власника
Ліричний відступ
Як, можливо, пам’ятають окремі наші читачі, торішнього літа (конкретніше — в червні) «УФ» присвятив доволі великий матеріал 20-річному ювілею фінального матчу дебютної національної першості, переможцем якої став головний клуб АР Крим. Буквально напередодні Різдва автор цих рядків (водночас згадуваної статті-присвяти) нарешті передивився той легендарний матч літа 1992-го (точніше, його другий тайм, причому в доволі непоганій якості) в запису, майже відразу зателефонувавши Сеферу Алібаєву — тогочасному лівому беку сімферопольців, а нині, нагадаю, одному з найзатребуваніших українських агентів ФІФА. Причин для спілкування з добродієм Сефером Енверовичем було дві. Перша: захотілося висловити свої враження від гри, основні з яких полягають у тому, що «Таврія» була насправді дуже сильною командою два десятиріччя тому, до того ж, вона насправді переграла суперника по фіналу — київське «Динамо» («синьо-білі», до слова, за цілий тайм жодного разу (!!!) не поцілили в стулку воріт кримчан).
Другу причину розмови з паном Алібаєвим підкинула «об’єктивна дійсність», а саме: дивовижно цікаві чутки, що нині, наче колами, розходяться довкола «Таврії»…
Що коїться?
Отже, попервах звернемося до фактів — їх наразі назбиралося аж троє.
Факт № 1: президента СК «Таврія» Сергія Куніцина не бачили в Криму на похованні Анатолія Заяєва. Основна гіпотетична причина — зайнятість у роботі Верховної Ради України, куди Сергій Володимирович, нагадаю, пройшов за списком партії «УДАР» на парламентських виборах торік у жовтні. Узагалі, з наявної інформації можна зробити припущення, що наразі Куніцин мешкає саме в столиці України (дізнатися детальніші відомості ми не зуміли, бо абонент уже кілька тижнів не бажає виходити на зв’язок).
Факт № 2: як повідомив пан Алібаєв, дубль кримчан, який, за попередніми даними (цілком достовірними, бо розміщені на офіційному сайті «Таврії») мав їхати на зимові тренувальні збори до Туреччини, туди не відбув, «оселившись» у містечку Поштове, розташованому за 11 км від столиці Автономії), де розміщено клубну НТБ сімферопольців. Цікаво, що б це значило?
Факт № 3: той же Алібаєв повідомив, що окремі гравці із Сімферополя (імен, даруйте, не називатиму) зверталися до нього з проханням прояснити чутки довкола їхнього клубу, мовляв, навіть виконавчий директор (ідеться про Юрія Васюкова, з яким ми також не зуміли зв’язатися), до якого вони зверталися, каже, що нічого не знає. Про що йдеться? А ось про що…
Чутки
На початку 2013-го один із сайтів розповсюдив інформацію про інтерес до СК «Таврія» «… одного з крупних російських олігархів». Як стало відомо «УФ», ідеться про Михайла Прохорова (на фото). Для ознайомлення читачів із постаттю останнього наводжу дані з Вікіпедії: «Прохоров Михайло Дмитрович (нар. 3 травня 1965, Москва) — російський підприємець і управлінець, мільярдер, президент приватного інвестиційного фонду «Группа ОНЭКСИМ», президент Спілки біатлоністів Росії. Із 2011-го займається політичною діяльністю. 12 грудня 2011-го оголосив про свій намір балотуватися в Президенти Росії. Станом на жовтень 2010-го контролював такі активи: великі пакети акцій в сировинних компаніях «Російський алюміній», «Полюс Золото», «Інтерґео», енергетичну компанію «Квадра», страхову компанію «Соґласіє», великий пакет в інвестиційній компанії «Ренесанс Капітал» та ін. Також Прохорову належать такі медіаактиви, як видавнича група «Живи!» (випускає журнал «Сноб») і медіагрупа «РБК». 2010-го придбав 80% американської баскетбольної команди «Нью-Джерсі Нетс». Станом на 2010 рік, за версією згадуваного журналу, статок Прохорова оцінювався в $13,4 млрд, в 2011 — $18 млрд/…/» Отак, серйозний чоловік (і зовнішньо — також, маючи зріст понад два метри).
Отже…
Звісно, жодним офіціозом наразі не володіємо. Так само не знаємо, чи правдиві були попередні дані про інтерес «Таврії» до Леоніда Кучука, й про те, чи відбулася анонсована на 20-ті числа грудня 2012-го зустріч у Києві Сергія Куніцина з Олегом Лужним.
…До речі, про останнього: коли ми зателефонували до наставника сімферопольців, слухавку взяла його дружина, сказавши: «… О’кей, ваша газета зачекає, а Олег Романович наразі відпочиває. У Лондоні»
Володимир БАНЯС,
«Український футбол».
В конце нынешней недели футбольное затишье в стане симферопольцев может завершиться гулким взрывом, связанным с закулисными переговорами в Москве инвесторов "Таврии" с представителями российского олигархического клана о дальнейшей судьбе первого в истории независимой Украины футбольного чемпиона.