1990-02-04 Л.И.Ткаченко отвечает на вопросы еженедельника "Футбол-хоккей"

[retvizanAS]

Л.Ткаченко отвечает на вопросы газеты "Футбол - Хоккей" №5 от 4.02.90г. .
1. САМЫЙ ВОЛНИТЕЛЬНЫЙ НЫНЧЕ ДЛЯ БОЛЕЛЬЩИКОВ ВОПРОС: РАССКАЖИТЕ О ПЕРЕМЕНАХ В ВАШЕЙ КОМАНДЕ И О ТОМ, КАК ИДУТ ДЕЛА В КЛУБЕ.
2. ТОЖЕ ДАЛЕКО НЕ ПРАЗДНЫЙ ВОПРОС: КАК СПЛАНИРОВАНА И КАК ИДЕТ ПОДГОТОВКА КОМАНДЫ К НОВОМУ СЕЗОНУ!
3. И, НАКОНЕЦ, ТРЕТИЙ ВОПРОС: ВАШЕ ОТНОШЕНИЕ К ОРГАНИЗАЦИОННОЙ СИТУАЦИИ, ВОЗНИКШЕЙ В НАШЕМ ФУТБОЛЕ! ВАШИ ПРЕДЛОЖЕНИЯ.
1). В последние годы в нашей команде состав меняется все реже и строже. Стараемся выдерживать курс на использование собственных резервов, поскольку чувствуем, что приглашать игроков высокого уровня нам не под силу. Вступать же в контакт со «случайными» футболистами, как показывает практика, — дело ненадежное.
Отпущен с миром, как в свое время Бессонов, Балтача, Яковенко, в киевское «Динамо» Борис Деркач. Хочет поиграть в одном из израильских клубов Аджоев. Но это произойдет лишь при условии нашей полной с ним договорённости по некоторым, пока не решенным, техническим вопросам. Вот и все наши потери.
Теперь о пополнении. Из Хмельницкого «Подолья» приглашен нападающий Ниченко, Из харьковского «Маяка» — Пец. Очень рассчитываем на помощь пришедшего из рижской «Даугавы», на мой взгляд, очень интересного полузащитника Александра Канищева. Правда, с ним есть договоренность, что если в середине сезона решится вопрос с его зарубежным контрактом, мы не будем возражать против его ухода.
Если говорить о проблемах в составе, то в большинстве своем они связаны с вратарями. После операции руки еще не приступил к тренировкам наш основной голкипер Кутепов. Пока все надежды связываем с Дудкой, приглашенным в конце прошлого сезона из нашего «Маяка». А еще один вратарь — Помазун, как шутят в команде, видимо, состарится в юношеской сборной, поскольку почти весь сезон проводит в ней.
Надеюсь, скажут в новом сезоне свое слово Призетко, Кандауров, недавно выступавший на турнире Гранаткина в Ленинграде, и Скиш — им всем по 18—19 лет!
2). Подготовку начали с места в карьер. Уже 20 декабря на восемь дней отправились в Сочи, где вместе с тренировками провели и несколько контрольных встреч. Дважды сыграли с «Гурией» — 2:0 и 1:1, победили краснодарскую «Кубань» — 3:1.
Затем 5 января вылетели в Индию на традиционный турнир памяти Неру, куда, кроме нас, были приглашены клубы из Парагвая, Аргентины, Дании, сборная Замбии, а также три местные команды. В первом матче сыграли вничью с аргентинцами. Потом, имея полное преимущество, ухитрились проиграть индийскому «Махомедан спорту клаб» — 0:1. И завершили выступление «утешительной» встречей со сборной Замбии — 0:0.
В дальнейших планах значилась поездка на турнир по мини-футболу в Чехословакию. Но когда мы, как говорится, уже сидели на чемоданах, получили отказ. Пришлось раньше запланированного срока выезжать в Сочи, где вместе с остальными будем заканчивать работу на печально известном «мраморном» поле местного стадиона.
Завершая ответ на второй вопрос летучки, замечу, что в этом году, как и прежде, предсезонная подготовка большинства клубов носит во многом случайный характер. Все мы зависимы от того, кто и как предложит нам выехать за рубеж, где условия для работы при любом варианте лучше здешних. Хотя некоторые по-прежнему почему-то продолжают считать, что мы рвемся «за кордон» только с целью набить чемоданы «ихними» тряпками...
В прошлом сезоне «Металлист» занял весьма престижное седьмое место (лишь однажды — 29 лет назад он выступил лучше — был шестым), но, мне кажется, что кое-кому это дало повод перестать интересоваться нуждами команды — мол, теперь она «...вполне способна жить сама по себе». Хотя совершенно очевидно, и я не устаю об этом говорить, что круг проблем «Металлиста» постоянно растет. И без поддержки городских организаций ему, в условиях жесточайшей в сегодняшнем футболе конкуренции, попросту не выжить. Поверьте, я не паникую. Но не говорить об этом в открытую — обманывать тех болельщиков, которые верят в команду и ждут от нее результатов и игры.
Четыре месяца я не мог попасть ни к одному руководителю города и области. Ясное дело, забот у них хватает. Но хочется верить: наконец и они поймут, что «Металлист» защищает честь громадной области, а его успехи — это и успехи ее тружеников болельщиков. Думаю, что ссылка на «сложное» время здесь неуместна. Ведь находят же возможности заниматься своей командой в Днепропетровске и Одессе, Минске и Запорожье... А ведь лишить город большого футбола, как показывает практика, легко. Вспомните Львов, Ворошиловград, Куйбышев...
3). Согласен с Олегом Романцевым, что новой федерации, даже с учетом опыта ее сотрудников, придется далеко не просто. Сегодня она вряд ли готова к коренным переменам в нашем футболе. Не хочу выглядеть пессимистом, но думаю, что и в новом сезоне вряд ли удастся избежать судейских «проколов», издержек календаря и прочих традиционных бед.
Мечта любого тренера — быть уверенным, что чемпионат пройдет строго в соответствии с «Положением» и все в нем окажутся в равных условиях. Пока же это только мечта...
Записал А. ЛЬВОВ. "Футбол-хоккей" №5 от 4.02.90г. ..

[retvizanAS]

Перед вторым кругом.
Шановна редакціє!
Пише тобі уболівальник команди «Металіст». Чому ви на своїх сторінках не розказуєте про команду, про її гравців? Що діється з командою? Соромно було дивитися, як вона грала зі «Спартаком». Шість гравців не могли відібрати м'яч у; спартаківського футболіста.
Був здібний гравець Г.Аджоєв — «продали». Б. Деркача віддали в Київ, А з ким же грати? Ходять чутки, що в «Металіст» повернувся заслужений майстер спорту Л. Буряк. Якщо це правда, то чому він до цих пір не виступає за команду.
Будьте ласкаві, надрукуйте в газеті інтерв'ю з керівництвом команди «Металіст».
М. ПРИХОДЬКО. Шофер колгоспу імені Куйбишева, Краснокутський район.
Спочатку про повернення Л. Буряка до «Металіста». Справді, в нашій газеті в 1-го квітня ц. р. в добірці «Сатира й гумор» було вміщено подібну інформацію. Належним чином її і треба сприймати — як першоквітневий жарт.
А тепер без жартів. Наш кореспондент на прохання читача М. Приходька зустрівся з головним тренером команди «Металіст» Л. Ткаченком.
— Леоніде Івановичу, першим буде запитання нашого читача: що діється з командою?
— В команді йде процес омолодження, зміни поколінь. В нинішньому році уболівальники вже побачили кількох молодих футболістів у грі — Помазуна, Призетка, Кандаурова, Ніченка, Пеца. Останній впритул наблизився до основного складу Те, що відбувається в «Металісті», — є нормальним процесом для будь-якої команди.
— Команда діє натужно, безбарвно. Складається враження, що гравці втратили інтерес до футболу...
— Сім гравців основного складу наблизились до 30-річного рубежу чи навіть переступили через нього. Це багато про що говорить. Їм, природно, важче грати так, як раніше.
— Дається взнаки відсутність Аджоєва...
— Я б так не сказав.
— Команда одержала якусь компенсацію від ізраїльського клубу?
— Так, нам перерахували незначну суму у валюті. Придбаємо форму, бо з усіх команд вищої й першої ліг ми чи не найгірше екіпіровані.
— Як ідуть справи у Аджоєва в ізраїльському клубі?
— Не дуже гарно. За нашою інформацією, команда, в якій він грає, зараз на передостанньому місці в лізі, і якщо їй не вдасться піднятися вище, контракт з Аджоєвим не буде подовжено. До речі, він закінчується 27-го тра¬вня. Оскільки він зв'язаний контрактом з нами до кінця року, значить, має повернутись в Харків.
— І що його чекає тут?
— Треба з ним зустрітися, побачити, в якій він формі, поговорити. Скажу відверто: я не маю якихось ілюзій щодо нього.
— Перше коло, можна вважати, закінчене, а любителі футболу не бачили в основному складі київського «Динамо» Деркача який перейшов туди з «Металіста». Чи не збирається він повертатись до Харкова?
— Щойно я розмовляв з ним по телефону. Він надійно закріпився в дублі «Динамо», і його влаштовує така ситуація. Поки що, як він сказав. Сподівається на те, що виступатиме в основному складі киян після світової першості, коли велика група динамівців поїде в зарубіжні клуби.
— Кілька раз» виходив на поле Каніщев. З'явилось повідомлення у пресі про приїзд Свистуна...
— Каніщев не підійшов нам ні за грою, ні за характером, і ми розлучилися за взаємною згодою. Що ж до Свистуна, тут газетярі поспішили з повідомленням: важка травма не дозволяє йому грати у великому футболі.
— Доукомплектовуватись гравцями зі сторони не маєте наміру?
— Хочемо запросити декого з першої і другої ліг. Працюємо в ЦЬОМУ напрямі. Але необхідно зважати на жорсткі економічні реалії. Всі клуби госпрозрахункові, тож вимагають за футболістів гроші, і чималі. Як мені стало відомо, «Шахтар» все-таки виплатив київському «Динамо» 180 ТИСЯЧ карбованців за Кончельскіса. Ми ж поки що таких можливостей не маємо. Могли б, звичайно, допомогти нам спонсори, але вони не поспішають відгукуватись.
— Повернемось до гри "Металіста". На початку сезону осмислено й енергійно діяв на полі Хомуха. Останнім часом він менш помітний.
— У нього серйозна травма, і не тільки у нього. Були травмовані Кутепов, Панчишин, Ралюченко, Колоколов, які пропусти ряд матчів.
— Єсипов та Іванов. Копи вони можуть по-справжньому розкритись? Адже подавали великі надії...
— Вже не один рік я чую це запитання. їм створено всі можливості для закріплення в основному складі, і тільки від них самих залежить їхнє майбутнє. На жаль, серед гравців середнього віку — сюди ж можна віднести Деревинського й Колоколова — немає лідера по грі. Якщо ж зважити на те, що між ветеранами, у яких кращі матчі вже в минулому, і юними гравцями, у яких ще все попереду, різниця у віці складає 10—12 років, а спортсмени середнього віку грають посередньо можна уявити наші складності. Хоча в перспективі можемо мати непогану команду — підстави для цього дає гра дублюючого складу.
— Пригадується, перед початком сезону на зустрічі команди з любителями футболу було поставлене запитання: коли закінчаться договірні матчі з київським «Динамо»? Ви відповіли: вважайте, що вже закінчились. Вперше за останні роки «Металіст» не взяв жодного очка на своему полі у грі з киянами. Чи не шкодуєте про свої слова?
— Ні, шкодую. В Харкові була звичайна гра. У нас є шанси - хай я буду утопістом - грати в Києві зовсім інші матчі.
— Чого можуть чекати уболівальники від команди?
— Зміна поколінь — нелегкий іспит для будь-якої команди. Пригадайте, як важко було командам тбіліського «Динамо», «Спартака», мінського «Динамо», ЦСКА за подібних умов... Потрібен час аби закріпились в основному складі молоді. Певен, що побачимо ще красиву гру Призетка, Скиша, Назарова, Ніченка... Якщо доживу...
— Вибачте за нескромне запитання: ви не впевнені в тому, що це станеться за вашої роботи в команді?
— Я теж людина, і в мене теж бувають стресові ситуації, але на те і є колективне керівництво, щоб спільно вирішувати найскладніші питання Я зв'язаний з клубом трудовою угодою на три роки. Хочу працювати. І несерйозними вважаю вигуки: «Давай Лемешка! Давай Буряка!». Буряк, до речі, тиждень тому сидів ось у цьому кріслі, і я запропонував йому: давай поміняємось на якийсь час місцями. «Е, ні», — сказав він.
— А де він зараз!
— Знову до Фінляндії поїхав.
— У пресі промайнуло повідомлення про те, що група тренерів команд вищої ліги звернулась до федерації футболу з пропозицією, в нинішньому році жодна команда з вищої ліги не повинна переходити до першої.
— Крім Лобановського і Садиріна, до яких не звертались, всі тренери вищої ліги пристали на цю пропозицію. Чим викликане народження цього листа? Аритмічність календаря довгі перерви. Може здатись дивним, але ми до цього часу не маємо календаря ігор на друге коло. Наступна гра (ще першого кола) у нас аж 16 липня. Про який планомірний тренувальний процес можна говорити? Ряд команд нині відпустили своїх гравців у відпустку. Дивують перенесення ігор, від яких в основному виграють московські клуби. А чого варта наша гра з московським «Спартаком» у приміщенні, коли надворі було двадцять градусів тепла! Якщо в першому таймі хлопці ще дотримувались плану гри, то у другому — повний провал. Нічим було дихати. Навіть згадувати не хочеться про той матч.
— Торік ви негативно ставились до проведення Кубка Федерації. Нині погодились не його проведення.
— Торік не було такої тривалої перерви в чемпіонаті. До того ж в Кубку гратимемо повністю перспективним молодіжним складом Перевіримо, хто на що здатний. Домашні ігри проводитимемо в районах області. 28 травня плануємо провести матч у Куп'янську.
— Якщо не буде прийнято рішення про відміну переходу команди-аутсайдера з вищої ліги до першої, залишиться «Металіст» у групі найсильніших?
— Якби я не вірив у це, я б не сидів тут. Вважаю, що психологічний бар'єр, викликаний невдачами у перших матчах сезону, подолано. Нам доводиться позв'язувати два складних, завдання — омоло¬джувати склад і робити це так щоб залишитись у вищій лізі Гадаю, ми успішно подолаємо труднощі, які постали перед командою.
Інтерв'ю взяв В.Муравйов. "Соціалістична Харківщина".