Призетко: Коли забив "Металісту" у складі "Динамо", керівництво харків’ян не пустило

[Rooma86]

Призетко з точки зору протистояння «Металіста» й «Динамо» – футболіст унікальний. Не тим, що встиг пограти у складах обох команд. Таких в багатій історії клубів було немало. Олександр запам’ятався тим, що на початку 90-х демонстрував надзвичайну влучність як у матчах за харків’ян проти «Динамо», так і в зустрічах за киян проти «Металіста».

Статистика Призетко в играх за Металлист

Анкета футболиста на Сайте истории и статистики ФК Металлист

Показово, що свій перший гол у цьому протистоянні 20-річний Призетко забив ще в рамках чемпіонату СССР-1991. Завдяки цьому м’ячу харків’яни звели матч до нічиєї (1:1) і лише вдруге за історію виступів у радянських чемпіонатах не програли у Києві. Загалом у дев’яти зустрічах «Металіст» - «Динамо» Призетко відзначився п’ятьма голами – двома за слобожанців, трьома за киян. В інтерв’ю UA-футбол майстерний в минулому нападник згадав славні миті й поділився думками напередодні чергового, 72-го в історії протистояння рідних для себе команд.

- Олександре, так часто як ви, «Динамо» в радянські часи не забивали навіть досвідчені форварди. В чому секрет?

- В ті часи проти «Динамо» ми виходили з особливим налаштуванням. В Україні то був єдиний клуб топ-рівня й кожен гравець прагнув туди потрапити. Звісно, я не виняток. Більше того, про «Динамо» мріяв з самого дитинства. То був шанс вирватися й заявити про себе. Разом з тим, хотіли довести, що ми також щось вміємо. Тому досі згадую, як в 1991-му забив Ігорю Кутепову з передачі Гурама Аджоєва. Для нас була велика честь зіграти внічию у Києві. Звісно, потім, в перші роки незалежності, харектер поєдинків трохи змінився. Точніше, проти «Динамо» й «Дніпра» ми налаштовувалися так само, як і раніше, а ось з рештою команд, які до того виступали в першій-другій лізі чемпіонату СССР, грали впівсили. Так чи інакше. Проти киян виходив з подвійною мотивацією. На той час я вже знав, що вони за мною слідкують, тому кожна наступна очна гра ставала своєрідним іспитом.

- У 1993-му ви опинилися в «Динамо» й відразу, в одному з перших матчів за новий клуб, забили у ворота «Металіста»…

- Ми тоді поступалися 0:1. Я зрівняв рахунок, а в кінці зустрічі Сергій Ребров забив перможний гол. На мене тоді ніхто не ображався. Навпаки, колишні партнери з «Металісту» привітали з успішною грою. Здавалося, зробив свою роботу. Точно так само, як і наприкінці того чемпіонату, коли «Динамо» у Києві перемогло «Металіст» 2:0, а я забив другий м’яч. Втім, керівництво харківського клубу тоді на мене дуже образилося. Через те, що після того матчу «Металіст» вибув з Вищої ліги. Напередодні гри я домовився, що полечу разом з «Металістом» до Харкова. Ніхто не заперечував. Але після мого голу керівники клубу заборонили мені сідати в літак з командою. Група гравців намагалася вмовити тодішнього президента «Металіста» Бражника, але він не послухав нікого.

- Втім, здається, донині образи на харків’ян ви не тримаєте…

- Ні. Більше того, в найближчому матчі вболіватиму якраз за «Металіст». Бо хочу, щоби харків’яни нарешті втрутилися в боротьбу за перше-друге місця й виступили в Лізі Чемпіонів. Зрештою, то не означає, що я маю щось проти «Динамо». Навпаки. Ось ми зараз розмовляємо з вами, а через кілька годин вийду у складі динамівської команди ветеранів на матч проти легенд львівського футболу на «Львів-Арені». В день матчу «Динамо» - «Металіст» проведемо дві зустрічі з ветеранами чернівецького футболу. Через те досі не знаю, чи вдасться подивитися центральний матч 12-го туру вживу. Сподіваюся, що хтось з хлопців буде їхати до Києва, то підсяду й таки потраплю на НСК «Олімпійський».

- «Металіст» напередодні звітного матчу має дві серйозних втрати – через травму вибув Хосе Соса, а Себастьян Бланко дискваліфікований…

- На мою думку, Бланко – не той гравець, який визначає обличчя команди. На нього покладають чимало надій, але наразі він перебуває в тіні інших латиноамериканців. Думаю, Мирон Маркевич знайде оптимальний варіант. Аби безболісно замінити Себастьяна. А ось кого випустити замість Соси – не знаю. Хосе веде команду за собою в кожному матчі. Він – лідер і його втрата може позначитися на діях харків’ян дуже болюче. Сподіваюся, Маркевич щось видумає.

- Може, відсутність Соси компенсується непереконливими діями Ніко Краньчара?

- Справді, хорват зараз перебуває в поганій формі й тих сподівань, які на нього покладали, не виправдовує. Так, він демонструє, що має світлу голову, що добре працює з м’ячем. Але з поганими фізичними кондиціями всі ці плюси відверто непомітні. Людина з таким гучним іменем повинна була показувати сильну гру відразу.

- Окрім того, спостерігається певний спад й у грі Брауна Ідейє…

- Я не можу сказати, що він втратив гольове відчуття. Такого нападника в «Динамо» не було дуже давно. З приходом Олега Блохіна динамівці повернулися до свого класичного стилю, використовують гру через фланги. За таких умов Ідейє бачиться мені в команді фігурою майже незамінною. Браун – нападник штрафного майданчика, котрий не боїться полізти в боротьбу, він здатен зіграти і головою, і ногою. З такими рисами нігерієць був корисним навіть коли залишався єдиним висунутим вперед форвардом. Звісно, Ідейє залежний від передачі, хоча час від часу він здатен вирішити долю зустрічі самотужки. Як то було, приміром, торік у харківському матчі, долю якого вирішили якраз два голи Брауна, забитих після його індивідуальних дій.

- В 2010-му ж долю зустрічі «Металіст» - «Динамо» вирішила травма Олександра Горяїнова. До неї харків’яни володіли беззаперечною перевагою й навіть пішли на перерву з перевагою в рахунку…

- Воротарський фактор відіграє серйозну роль й зараз. В таких матчах важливий саме воротарський досвід. Тому я бачу у воротах команд двох Олександрів – Шовковського і Горяїнова. Звісно, дублери у них непогані, але ці голкіпери – лідери команд, здатні керувати обороною, при потребі крикнути на когось з оборонців. Знаючи, що за спиною такий воротар, команда відчуває себе впевненіше.

- Відсутність Блохіна на тренерській лаві позначиться на діях «Динамо»?

- Думаю, що ні. Олег Володимирович визначив свій тренерський штаб і команда навіть за відсутності наставника працювала за обраним ним напрямком. Переконаний, що Аднрій Баль і Олексій Михайличенко виконують вимоги Блохіна, вони є його однодумцями. Гравці ж в свою чергу добре розуміють, що Блохін, нехай і не з тренерської лави, матч дивитися буде. І свої висновки зробить.

- Той факт, що багато динамівців щойно повернулися з розташувань збірних, а в «Металісті» збірників майже нема може відіграти свою роль?

- Безперечно. Гадаю, «Металісту» в цьому плані трохи пощастило. Команда постійно знаходилася під наглядом тренера, готувалася за однією програмою, тоді як динамівці повернулися в клуб за три-чотири дні до гри з харків’янами в різному фізичному й моральному станах. Мало того, що у динамівських тренерів не було часу на тривалу підготовку, зараз їм доводиться підводити футболістів до спільного знаменника. Зрештою, переконаний, в таких матчах чимало побічних факторів відійдуть на другий план. Додатково мотивувати команди на поєдинки з основними суперниками не треба.
-----------------------------------------------------------------------
http://www.ua-football.com/ukrainian/high/50823589.html