Не часто побачиш, коли в команді, яка є одним з лідерів чемпіонату, по ходу сезону змінюється тренер. Отримавши лише влітку професійний статус «Рух» з Винників в листопаді під керівництвом Романа Гданського впевнено пройшов осінню частину сезону, та за два тури до фінішу президент клубу Григорій Козловський вирішив зробити заміну – Гданський «пішов у відпустку», а його місце посів маловідомий для широкого загалу фахівець Руслан Мостовий.
- Як працювалося з Віталієм Кварцяним у «Волині»?
- Це дуже цікавий період. Ми одразу з Володимировичем розставили крапки над і. В нього є своя категорія гравців, де він може щось собі дозволяти. В нас була одна конфліктна ситуація, коли я розвернувся та пішов, але він мені передзвонив і сказав, що завтра гра і я маю бути присутнім. Після цього він з розумінням поставився до того, що я не можу переступити через своє его, більше ми не конфліктували.
Але коли ми вишли до Прем’єр-ліги, я вже був не молодий. В мене були певні фінансові принципи, та і відверто на мене мабуть не розраховували. Хоча я ніколи не боявся конкуренції. Навіть зараз якби на мене не розраховував будь-який тренер, я б все одно старався доводити.
- Що найяскравіше запам’яталось з луцького періоду кар’єри?
- Був такий період, коли Володимирович почав довіряти молодим. Наша команда провела серію гарних матчів, та мала їхати в Київ, на гру з «Динамо-2», яку потрібно було обов’язково вигравати. Кварцяний підійшов та сказав: «Готуйся, з «Динамо-2» будеш грати». Я був здивований, тому що команда виграє, склад ніхто не міняє в таких випадках. Але наскільки він тонко бачить футбол! Ми перемогли в Києві, а я зі штрафного, метрів з 35-ти забив гол. Я потім питав його, чому він вирішив мене поставити у склад. А він сказав, що так часом буває.
- З бронежилетами бігали?
- В перший же день! Пробігли два кола. Після цього в нас були тести 7 по 50 на швидкісну витривалість. Потім ще 5 по 300. Треба було пробігти десять відрізків. Перед тим, як починати, Саня Піщур каже: «Після п’ятого падаємо і повземо». Ми впали після п’ятого відрізку, а Кварцяний над нами стоїть і каже: «Вставайте, все одно будете бігти». Ось так десь через жарт тренувалися. Я був до цього готовий.
Можливо, ці бронежилети більше для молодих. Кварцяний рахував, що якщо він сьогодні виживе, то з нього буде толк. Я розумію, що це неправильно, не по методиці, але подивіться на Карасюка, який зараз грає у «Сталі». Скільки його терпів Володимирович! Той же Кінаш, який зараз в «Руху» грає. Пацани бігали з «брониками» та не зламались.
http://www.footboom.com/ukrainian/2/1481...e-den.html