Дружина Мирона Маркевича розповіла про характер свого чоловіка.

[mymetall]

Дружина Мирона Маркевича розповіла про характер свого чоловіка.

"Коли ми познайомилися, Мирон був учителем фізкультури у селі. Мені взагалі подобаються люди, які знають, чого хочуть. Ось він знав. Він тоді не грав через травму, і хоча був з небідної родини - міг трохи відпочити і полінуватися, пішов до дітей. Це мені сподобалося. Сподобалося, що у чоловіка є мета, і він заняття своє любить...

У інших дружина - носовичок, щоб поплакати їй. А у Мирона взагалі такого носовичка нема. Навпаки, йому всі скаржаться, а щоб він... Пам'ятаю, було таке ще при давньому його тренерстві, до "Металіста": пішли ми на подвір'я з молодшим гуляти, а там дружина гравця, теж з дитиною.

Я знаю, що в цього гравця зарплата більша, ніж у Мирона, а вона й каже: мій чоловік на збори не поїде, тому що у нас грошей немає. Так Мирон виймає сто рублів (а це тоді гроші були!), Дає їй і вона йде собі. А мені тоді залишилась десятка на тиждень. Я, звичайно, не витримала... Вдома все висловила. А взагалі, з ним сваритися неможливо. Тому що він мовчить, а я кричу - і виходить, що я істеричка. А це ж неможливо! Найприкріше слово, яке я від нього за весь час почула - "дура". Ну і добре. Він у нас розумний, на двох вистачить.

Я його знаю, як ніхто інший. Ось він така людина, що його вчинки іноді не всі розуміють. Бо він такий, що завжди всім допомагає, дає, що має, не думаючи про якусь вигоду. Та й взагалі навіть не думаючи про неї. А ті люди, які дивляться на це, - ну просто можуть сказати: ось лох! Для нього і для мене це благородний вчинок, а для деяких...

У мене є перукарня. Невелика, але моя. Мені вистачає. Мирон на перших порах допомагав моєму бізнесу, зараз - сама. І взагалі, коли він мені гроші дає - ніколи не звітую. Все на довірі. І він ні разу не запитав, на що витратила. Та й навіщо? Йому свого вистачає, чого в мої справи втручатися... Як і я в його не втручаюся.

У фільмі "Москва сльозам не вірить" фраза хороша є: щоб бути дружиною генерала, треба вийти заміж за лейтенанта. Зараз Маркевич футбольний генерал, а може, й більше. Але коли ми познайомилися - він взагалі рядовим був. А ким він стане - мені це тоді до одного місця було... Він є такий, який він є. Такий він мені потрібен. І його такого я люблю.

"Металіст" - це його команда. Навіть більше, це його сім'я. Його я насправді тільки до команди ревнувати можу", - сказала Анна Маркевич.
football-ukraine.com