Андрій Воробей: «Злості на «Шахтар» немає»

[Rooma86]

Нападник «Металіста» не виокремлює з-поміж інших зустріч проти своєї колишньої команди

— Андрію, в неділю «Металіст» прийматиме «Шахтар». Як оціните свої шанси зіграти в цьому поєдинку?
— Жодної розмови з тренером на цю тему в мене не було, тому сказати щось конкретне — складно. Проте, гадаю, шанси маю. Головне — довести на тренуваннях Мирону Маркевичу свою потрібність команді.

— Після тривалої відсутності в стартовому складі ви провели два матчі: проти «Оболоні» в Кубку й «Чорноморця» — в чемпіонаті. Наскільки задоволені своїми діями? Як оціните кондиції?
— У першій зустрічі мені вдалося забити, а це — головне для нападника, тож висновки можна зробити позитивні. А щодо матчу в Одесі, то там я не лише не забив і змарнував кілька шансів, а й команда не виграла. Тому задоволеним бути не можу. А щодо фізичної форми, то оціню її на «нормально».

— Мирон Маркевич розділяє вашу думку?
— У обох випадках був лише командний розбір гри й персонально зі мною він про це не говорив. Скажу лише, що другим таймом проти «Чорноморця» тренер залишився задоволений.

— Повертаючись до «Шахтаря»: цій команді віддали дванадцять років життя. Згадаєте, за яких умов залишали клуб 2007-го?
— Тоді в команду масово приходили нові гравці, яких і використовував тренер. Мені ж Мірча Михайлович довіряв не надто. Я ж не хотів залишатися без ігрової практики чи сидіти на лаві для запасних. Тож тільки отримав змогу змінити клуб, скористався нею, переїхавши до Дніпропетровська.

— Якась спортивна злість на «Шахтар» залишилася? Може, хочеться щось довести персонально Мірчі Луческу?
— У мене немає причин щось комусь доводити, бо я у футболі це вже давно зробив — усе, що було в моїх силах. Та й злос­ті, якщо чесно, в мене немає ні на кого. Просто «Шахтар» — це топ-суперник, проти якого хочеться зіграти гідно. Так, власне, й сприймаю цей матч — не більше. Навіть особливим для себе не можу його назвати, справді.

— Хто, як не ви, може з легкістю охарактеризувати гру донеччан. Зокрема, хотілося б зупинитися на слабких місцях команди: чи є вони в неї взагалі, зважаючи на результати?
— Є. Тренер поки не акцентував на них увагу (він ще встигне це зробити). Головне — докласти максимум зусиль, аби їх використати.

— Інша ваша екс-команда — «Дніпро» — добряче попсувала нерви «гірникам». Дивилися той матч? Які враження?
— Дивився в запису. Зізнаюсь, поєдинок ну ду-у-у-уже сподобався. Гадаю, поки що це була центральна зустріч усього першого кола, якщо ніхто не видасть видовищнішого поєдинку. Були, звичайно, певні нюанси… Нервували команди… Але «Шахтар», на мою думку, виграв закономірно. «Дніпро», хоч і поступився, змусив усіх себе поважати. Це щонайменше.

— А як вам гра «помаранчево-чорних» проти «Ювентуса»?
— Дуже сподобалося, як діяла команда. Зрештою, вболівав за неї, як і за всі українські клуби в єврокубках. Очко «Шахтар» привіз із Турина заслужено.

— Із кимось із гравців «Шахтаря» досі спілкуєтеся чи ні?
— З кількома, хто залишився ще з часів, коли грав у Донецьку. Але телефонуємо один одному вже не так часто. Скажімо, недільну зустріч не обговорював ще ні з ким. Але особисто я й так розумію, що протистоятиме нам фантастично потужний клуб.

Анатолій ВОЛКОВ, "Український футбол".