Создать ответ 
 
Рейтинг темы:
  • Голосов: 1 - Средняя оценка: 5
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Состоялась встреча президентов клубов Премьер-лиги и куратора судейского корпуса
Автор Сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #1
Состоялась встреча президентов клубов Премьер-лиги и куратора судейского корпуса
Президенты футбольных клубов доверяют Коллине


Состоялась встреча президентов клубов Премьер-лиги и куратора судейского корпуса. Претензий к итальянцу у владельцев команд нет

Как передает корреспондент «Комментариев», на встречу пришли представители почти всех клубов Премьер-лиги, но среди первых лиц ФК были замечены только Ринат Ахметов, Константин Жеваго, Сергей Куницин, Александр Шуфрич, Владимир Бойко и Евгений Геллер.

«Хотелось бы встречаться чаще, тогда будем иметь результат. Судейство – это культурное дело, здесь нет революции, мы все будем делать эволюционно», – поделился своим впечатлением от встречи почетный президент полтавской «Ворсклы» Константин Жеваго.

«Коллина оставил очень хорошее впечатление. Это человек, у которого есть все необходимые качества для того, чтобы судейство в Украине улучшилось и соответствовало европейским стандартам. Меня интересует ситуация не только сейчас, но и то, что будет после него: какие механизмы он построит, чтобы судейство было действительно честным и прозрачным», - добавил он.

«Можно сказать, что встреча была достаточно плодотворной, но, к сожалению, в таком формате обсудить многие вопросы довольно сложно, – рассказал вице-президент «Говерлы» Александр Шуфрич. – Это была своего рода встреча-консультация, и господин Коллина пытался пояснить нам свою позицию и позицию арбитров касательно определенных моментов в работе судейского корпуса. В принципе, можно с чем-то согласиться, с чем-то нет. К господину Коллине у нас, конечно же, не может быть претензий, потому что это высококвалифицированный специалист в судействе, но это не значит, что мы должны доверять арбитрам, которые работают в нашем судейском корпусе. Будем надеяться, что авторитет Коллины поможет нашим арбитрам не только повысить уровень своей квалификации, но и уровень своей ответственности».

«Я точно знаю одно – что ошибки бывают везде. И в тех же европейских чемпионатах. Главное – чтобы не было предвзятости, а у господина Коллины – безупречная международная репутация. И то, что этот профессионал приехал в Украину работать, и то, что этот профессионал хочет, чтобы в Украине судили, как в Европе, для нашего футбола – очень хорошо», – отметил президент «Шахтера» Ринат Ахметов.

«Он очень честно и открыто с нами пообщался, рассказал о тех или иных решениях… И я вышел с заседания с одной мыслью, что я доверяю господину Коллине, я доверяю его знаниям, я доверяю его голове», – подчеркнул он.

Напомним, что после заседания в ФФУ Ахметов также заявил о готовности оказать финансовую помощь Федерации футбола Украины, если возникнет необходимость обеспечить высокую зарплату иностранному специалисту, а также прокомментировал возможное создание чемпионата СНГ.

[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-03 19:28
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #2
Жеваго: "Коллина оставил очень хорошее впечатление"
Жеваго: "Коллина оставил очень хорошее впечатление"


- Хотелось бы встречаться чаще, тогда будем иметь результат. Судейство – это культурное дело, здесь нет революции, мы все будем делать эволюционно. Революцию мы не сделаем и даже не пытаемся.

- Какое впечатление у вас сложилось о Коллине?
- Он оставил очень хорошее впечатление. В английском языке есть очень хороший термин: «Integrateperson». Коллина – это персона, у которой есть все необходимые качества для того чтобы судейство в Украине улучшилось и соответствовало европейским стандартам. Меня интересует ситуация Коллины не только сейчас, но и то, что будет после него: какие механизмы он построит, чтобы судейство было действительно честным и прозрачным.

- У нас сейчас как раз такое судейство?
- Вы знаете, нет. Судейство – это культурный процесс. Повторюсь, это эволюционный процесс. Мы не можем все сделать за один день. Наверное, на это нужен какой-то период. Но все придет, я уверен.

- Говорили о тренере сборной?
- Нет.

Влад Яковенко, Football.ua

[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-03 20:16
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #3
Коллина: "Жалобы были от Карпат и Говерлы"
Коллина: "Жалобы были от Карпат и Говерлы"


Куратор судейского корпуса ФФУ Пьерлуиджи Коллина сегодня пообщался с журналистами.

О встрече с президентами:
- Мы подвели небольшие итоги перед каникулами. Замысел этого мероприятия родился месяц назад, когда мы проводили встречу с тренерами. После нее мы пришли к выводу, что полезно будет проводить встречи с владельцами клубов. Я считаю, когда люди обмениваются мнениями, то это идет на благо. Мы извлекли из этого много позитивных моментов. Также мы говорили об ожиданиях от нашей работы со стороны президентов клубов.

О планах на межсезонье:
- На каникулах у арбитров будут домашние задания. У них будет время отдохнуть с точки зрения физики. 22-го января все арбитры соберутся для прохождения тестирования по определению физической формы. Судьи получат программы тренировок. 16-го января мы поедем на двухнедельный сбор в Анталию.

О конкретных жалобах со стороны представителей клубов:
- Жалобы были: от Карпат и Говерлы. Но сегодняшняя встреча была нужна для того, чтобы прояснить ситуации об ошибках.

О сайте со статистикой и данными арбитров:
- Сайт находится на стадии разработки (referee.ffu.org.ua прим. В.Я). К весенней части чемпионата, надеемся, он будет работать в полном режиме.

Об отмененной красной карточке Федотова в матче Таврия - Ильичевец:
- Арбитр в этом матче принял неправильное решение. На игре было 4 официальных лица, и взаимодействие между арбитром и ассистентом привело к тому, что верное решение было принято. Этот эпизод можно оценить, как хорошее взаимодействие. Если бы Труханов сам все увидел, было бы намного лучше.

Об удалении Ракицкого в матче с Арсеналом:
- Очевидный фол последний надежды. Этот момент можно показывать, как учебное пособие по удалению.

Об удалении Штилича:
- Это негативный эпизод. Если есть оскорбление, это должно быть наказуемо.

О втором голе в матче Ильичевец - Карпаты:
- Мяч был забит по правилам, потому как игру рукой следует фиксировать, принимая во внимание ряд факторов: естественность положения руки, расстояние, с которого наносился удар, умышленность и т.д.

О своей работе после смены руководства ФФУ:
- Говорили, что с приходом нового президента ФФУ меня уволят. Прошло три месяца и я все еще здесь. Я оперирую фактами. Я сохранил тот же способ работы, который я исповедовал ранее. Ничего не изменилось, моя работа продолжается. У меня есть поддержка Василия Мельничука, председателя совета арбитров, и я за это очень благодарен. Способ моей работы не поменялся и не поменяется. Мне приятно, что я имею доверие со стороны руководства.

О втором предупреждении Федецкого в матче Ильичевец - Днепр:
- Я считаю, решение о втором предупреждении было неверным. Правильным было бы назначить штрафной, без желтой карточки.

Об использовании дополнительного арбитра за воротами в матчах УПЛ:
- Мы говорили об этом с представителями клубов. Большой интерес к этому вопросу проявили Ахметов и Шуфрич. Эта тема, над которой мы будем работать. В ходе зимнего перерыва мы рассмотрим этот вопрос более детально.

Влад Яковенко, специально для Football.ua

[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-03 20:19
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #4
 
Сергій Шебек: Колліна - зло для українського футболу


Пан Шебек засуджує взяту на озброєння куратором українського суддівства П’єрлуїджі Колліною тактику вигороджування арбітрів і переконаний, що методи правління у виконанні італійця – диктаторські й вбивають систему суддівства в нашій державі майже до основи. Чому? Читайте у відвертому інтерв’ю для ua-football.com нашого гостя.

Сергій Шебек народився 14 червня 1960 року в Києві. Зріст – 175 см, вага – 69 кг. Колишній арбітр ФІФА. Рекордсмен за кількістю матчів у вищій лізі – обслуговував 226 поєдинків. В період 1986-2008 років відсудив понад 500 матчів команд майстрів. Закінчив Київський інститут фізкультури.

- Сергію Олександровичу, вже чотири роки Ви не в суддівстві. Проте форму, здається, утримуєте на тому ж рівні, що й в роки активної суддівської діяльності. Якби була нагода, працювали б рефері іще?

- Не вважайте за банальне хизування, але за своїми фізичними кондиціями і за самопочуттям я б ще міг обслуговувати вищу лігу, міг би здавати нормативи. Та на жаль, у нас є віковий ценз. У Нідерландах та Бельгії його прибрали. Якщо людина здає нормативи в 50, 52, 54 роки, добре рухається, добре судить, значить вона має право судити. Нещодавно ліміт прибрала Шотландія. Там теж після 50-ти можна судити Прем’єр-лігу. Зрештою, я теж ще чинний арбітр. Після завершення в 2008 році кар’єри я, за виключенням виставочних ігор, не судив. Торік ось обслуговував матч зірок світового футболу і динамівців 90-х років. Проте ностальгія змусила повернутися до суддівської діяльності більш активно. З цього літа почав обслуговувати чемпіонат Київської області. Там немає вікового цензу, але всі дивувалися, бо думали, що я прийшов як інспектор. Відзначу, що на Київщині дуже сильний чемпіонат, дуже цікаві ігри. Зараз отримую задоволення від суддівства і самого футболу.

- За всіми моментами встигаєте?

- Так. Зрештою, можливо, то мені так здається. Не мені себе оцінювати, але я дісно в добрій формі, в русі, завжди близько до моменту. Так би мовити, «каші не псую».

- Мабуть, це вже як хобі?

- Просто ще хочеться судити. Це стимул, щоб тримати себе у формі, не гладшати, а працювати над собою. Коли виходжу на поле, не хочу, щоб тикали пальцем, мовляв, погляньте, вийшов 52-річний, не рухається, нічого не може, чого він сюди лізе. Тому продовжую тренуватися на професійному рівні, бігати кроси, грати в футбол, щоб виглядати на полі достойно.

- До недавнього часу ви працювали в Федерації футболу України…

- Три з половиною роки працював, з того часу, як закінчив кар’єру. Два роки працював у комітеті арбітрів. Туди мене запросило керівництво комітету, щоб передавати досвід молодим арбітрам. Працював, допоки не прийшов Колліна. Моя робота в комітеті полягала в тому, щоб проглядати всі ігри, займатися тим, що зараз робить Колліна. Вихідних у мене не було. В суботу й неділю я проглядав по три-чотири гри в день, виписував різні цікаві і суперечливі моменти, потім робив нарізку як учбовий матеріал для подальшої демонстрації арбітрам на зборах. Це була цікава і корисна робота. Коли прийшов Колліна, то попросив мене з помічником виконувати ці функції й надалі. Все наче йшло нормально. Але раптом я почав висловлювати свою думку по деяких, на мій погляд, суперечливих моментах, де арбітрами приймалися невірні рішення. Чомусь Колліні моя позиція не сподобалася. Я одного разу вступив з ним в діалог. Італієць спротивився ще більше. Після того ж, як я після одного з наступних турів зробив нарізку знову і там теж акцентував увагу на помилках, Колліна, мабуть, він вирішив цю справу прикрити. Сказав, щоб я більше цією роботою не займався і взагалі не заходив до нього в кабінет.

[Изображение: 1f7709.jpeg]
Фото - ФК "Шахтер"

- Вас звільнили?

- Ні. Після того, як мене усунули від цієї роботи, я ще продовжував працювати в комітеті арбітрів як тренер з фізпідготовки суддів. Але Колліна не зміг змиритися, щоб з ним колись сперечалися. Тоді зрозумів, що він почав виживати мене з комітету.

- Скільки разів Ви розмовляли з Колліною?

- Двічі. Ось цікава деталь. Одного разу помічник Колліни Лучано попрохав мене після чотирьох зіграних турів зробити учбовий матеріал по асистентах, вказати в ньому на помилки й вказати на хороші приклади. Я це зробив. Лучано навіть в колі комітету мене похвалив, сказав «браво, Шебек!» А після того, як я почав сперечатися з Колліною, Лучано це не сподобалося. Працюючи в комітеті делегатів, я якось у справах зайшов на другий поверх Федерації, де знаходився комітет арбітрів (кабінет делегатів – на третьому поверсі). Там мене зустрів Лучано. Я був не сам, а з іще одним арбітром. Лучано англійською каже: «Що тобі тут потрібно, що ти тут шукаєш?»

Спершу подумав, що він звертається до мого товариша, але, коли я переклав звернення колезі, Лучано перепитав, звертаючись чітко до мене: «Тебе питають, чого ти сюди зайшов і що ти тут шукаєш». Потім помічник Колліни пояснив мені, що я маю право заходити на цю територію тільки з його дозволу. Я був шокований, хотів сказати щось грубе, але стримався і пояснив, що приніс папери з комітету делегатів для комітету арбітрів. Річ у тім, що Колліна, приїхавши в Україну, суворо заборонив заходити в комітет інспекторам і арбітрам. Тільки за викликом. Італійці влаштували незрозумілий режим.

- Нещодавно в своєму інтерв’ю відомий у минулому арбітр Віктор Звягінцев згадував про Вас, кажучи, що найдосвідченішого часів незалежності рефері Шебека не допускають інспектувати матчі. Мовляв, Колліна демонструє подвійні стандарти, даючи інспектувати майже в кожному турі Шандору, а Вас він ігнорує…

- На жаль, це так. Колліна порушує Устав комітету арбітрів, котрий сам же складав. В Уставі чітко прописано, що для того, щоб стати інспектором Прем’єр-ліги, треба спершу попрацювати в цій же ролі в Першій лізі. Однак коли я був інспектором Першої ліги і захотів перейти в Прем’єр-лігу, Колліна відповів, що для мене місця там нема. Я нічого не маю проти Шандора. Це дуже кваліфікований арбітр, але італієць ввів його в число інспекторів Прем’єр-ліги без проходження цих обов’язкових кроків. Або ж взяти іншого нинішнього інспектора Прем’єр-ліги Віктора Парадникова. Він, будучи делегатом Прем’єр-ліги, з волі Колліни став інспектором. Всі з цього сміються і запитують мене, як могло статися, що Парадников матчі інспектує, а я ні. Відповідаю, що в житті треба вміти вчасно прогнутися. До речі, я написав запит на ім’я президента ФФУ, чому Колліна порушує норми регламенту, але відповіді досі не отримав.

- Тобто, Ви пішли з ФФУ самостійно?

- Після того, як місяць тому мені запропонували цікаву роботу в ПФЛ. Вона також пов’язана з суддівством. Я погодився й покинув ФФУ.

- Виходить, зараз Ви – працівник ПФЛ?

- На жаль, ні. Я там пропрацював лише місяць.

- Чому?

- Цікава історія. Моя посада в ПФЛ була погоджена з керівним складом Федерації. Вищі посадові особи дали добро і я перейшов. Мої функції полягали в наступному. Від команд Другої і Першої ліг надходить чимало скарг на суддівство. Впродовж місяця роботи зрозумів, що більшість тих скарг – обґрунтовані. Приміром, в Другій лізі є команда «Сталь» Дніпродзерджинськ. Вони скаржилися дуже часто. Зізнаюся, доки не побачив їхніх матчів, думав, що це – надзвичайно сварливий клуб.

- Як «Карпати» у Прем’єр-лізі?

- Щось схоже. Але в тому й річ, що у 80 відсотках «Карпати» жаліються обґрунтовано. Так ось, коли представники «Сталі» надали мені відеоматеріали, я жахнувся з того, наскільки неправильне ставлення до команди з боку арбітрів. Наведу приклад. Дніпродзерджинці проводили матч у Свердловську. З відеоматеріалу бачу щось з серії про винятки з двома одинаковими моментами. Кажуть, так не буває, але цього разу сталося. Спершу сумський суддя Песоцький поставив справедливий пенальті у ворота «Сталі», дав жовту картку за затримку нападника в штрафному майданчику. Потім виникла аналогічна ситуація в карному майданчику свердловців, але рефері призначив не одинадцятиметровий, а покарав гравця гостей за симуляцію. Абсурд. Такими діями Песоцького був шокований. Проте найдивніше, що інспектор поставив цьому арбітру високу оцінку 8,5. Арбітр не несе жодного покарання і буквально через два тури судить знову. Причому як судить?




Песоцький обслуговував матч Другої ліги «Славутич» Черкаси – СКА Одеса. В цьому матчі він разом з напарником зробив усе, щоб одесити не виграли. За рахунку 2:1 на користь гостей, Песоцький призначив «лівий» штрафний, а після його пробиття суддя миттєво призначає видуманий пенальті, який черкащани реалізували і рахунок став нічийним – 2:2. На п’ятій же доданій до основного часу хвилині господарі забили переможний м’яч. І нікому до цього нема діла. Не здивуювуюся, якщо Песоцький в найближчому часі вийде судити знову. Це свавілля Колліна прикриває особисто.




Але повернемося до дніпродзержинської «Сталі». До того матчу зі свердловським «Шахтарем» у «сталеварів» були дивні поєдинки проти «Кременя». Я бачив матеріали. Там ситуація аналогічна: в одні ворота одинадцятиметровий дають, в інші – ні.

Як наслідок, представники «Сталі», скориставшись своїм правом, звернулися в ПФЛ з офіційним листом, щоб на їхні матчі виїздив додатковий експерт, наглядач. Я поїхав на три гри «Сталі». Суддівство за моєї присутності було об’єктивним. Зокрема – в матчі з тим же «Кременем». Завершився поєдинок 1:1, а «Сталь» вперше за останніх кілька побачень цих команд не засуджували. Дніпродзерджинці залишилися дуже задоволеними і після цих трьох поєдинків написали на своєму сайті листа-подяку за кваліфіковане суддівство, яке виправилося з прийняттям на роботу нового наглядача. Мого прізвища не вказували, але всі розуміли, про кого мова.

Цей лист привів Колліну до оскаженіння. Дивно, бо команда, яка завжди жалілася, залишилася задоволеною. Зізнаюся, попередньо в мене взагалі було в планах не тільки виїжджати на ігри як експерт. Планував робити нарізки, слідкувати за роботою суддів та проїхати всі команди Першої і Другої ліги, прочитати лекції з правил гри. мав готувати учбовий матеріал. То ж біда, коли команди, гравці, тренери не знають навіть елементарних правил. Це було корисне починання. Але Колліна увідповідь «накрутив» посадовців ФФУ, щоб ті виступили ініціаторами зняття мене з посади. Президенту ПФЛ довелося мене звільнити. Я, як законослухняний громадянин, підкорився. Єдине, про що жалкую – краще б мене на цю посаду не брали взагалі, бо звільнення б’є по самолюбству. Я ж приніс українському футболу користі трохи більше, ніж Колліна. Аж ось приїжджає якийсь італійський «Муссоліні» і вільно розпоряджається, кого призначити, а кого прибрати.

Доходить до маразму. На тих іграх «Сталі», де я був присутнім, по стадіону оголошували, що на грі присутній представник від ПФЛ, екс-арбітр ФІФА Сергій Шебек. Так Колліна змусив інспекторів на тих матчах написати пояснювальні, на якій підставі мене оголошували. Не можу зрозуміти, навіщо він це робить. Ми ж повинні працювати на благо українського футболу, а не на його руйнування. Зрештою, Колліна, на мою думку, вже зруйнував систему нашого суддівства.

Справа навіть не в мені, адже куратор суддівського корпусу намагається принизити не лише мене. Колліна постійно принижує інспекторів. Наведу кілька прикладів. В минулому сезоні зустрічалися київські «Динамо» і «Арсенал». Інспектував матч один з кращих в недалекому минулому українських рефері Ігор Ярменчук. При рахунку 0:0 суддя Бойко не призначає очевидного пенальті у ворота «Динамо», коли оборонець впав і схопив за ногу нападника Гоменюка. Арбітр знаходився в хорошій позиції, все бачив. Інспектор після гри показав Бойкові цей момент і той погодився, що помилився. Наслідок цієї помилки – «Арсенал» програв гру. Інспектор ставить судді низьку оцінку – 7,9. Начебто все логічно і зрозуміло. Коли суддя отримав таку оцінку, то треба, щоб він трохи подумав, чому так поступив, щоб проаналізував, чому зробив таку помилку, щоб це йому надалі допомогло. Але Колліна закреслює оцінку 7,9 і виводить – тепер вже хороший – бал 8,3. Чи це не плювок в сторону Ярменчука? Замість того, щоб подумав над своєю помилкою арбітр, Колліна відсторонює Яремчука, який після цього не інспектував шість турів. А Бойко продовжив судити, як нічого не бувало, судити далі.

[Изображение: 2012-03-04__IMG_3916.jpg]
Фото - Олександр Приходько

Повертаючись же до клубів Другої і Першої ліг, зазначу, що вони пишуть листи Колліні, жаліються на суддівство і бідкаються, що на ці звернення ніяк не реагують. Якось питання аналогічного характеру італієць почув на прес-клубі, мовляв, клуби нижчих ешелонів жаліються, що їх судять недосвідчені арбітри, котрі допускають багато помилок. Колліна прямо сказав, що в Другу лігу він запускає молодих, неотесаних арбітрів, щоб вони там навчалися. Тобто, Друга ліга, її гравці і команди в його розумінні – піддослідні кролики. Але ж там теж мають працювати більш-менш досвідчені арбітри! Власники цих клубів теж вкладають гроші і вимагають до себе поваги.

- Гадаєте, це вигороджування суддів – демонстрація, що з суддівством у нас все в порядку?

- Це одна з причин. Це вигідно Колліні. Всі дивуються, чому він не хоче визнавати помилок суддів, чому на чорне каже біле. Але помилок же дійсно багато. Уявляєте, Колліна буде визнавати кожну похибку, скаже: там суддя помилився, там. Тоді італійця спитають: ми тебе запросили, платимо божевільні гроші, чому ж суддівство не покращилося? Більше того, переконаний. Що з приходом Колліни якість суддівства в Україні погіршилася. Саме тому він і не хоче визнавати помилок, вигороджує арбітрів, влаштовує круглі столи. З нього вже й журналісти сміються, бо задають прямі питання, просять прокоментувати конкретні епізоди, а Колліна увідповідь впродовж години розповідає ні про що, так, щоб всіх заплутати. На одному з круглих столів куратора спитали, чому в одній з ігор суддя не призначив пенальті. Колліна почав пояснювати, що якби він був гравцем, то падав би на руки, не дивлячись на суддю, а раз футболіст дивився в сторону рефері, то симулював. Це пояснення викликало сміх у залі. Колліну така реакція засмутила, він запитав, мовляв, чого ви смієтеся, я ж не клоун в цирку. Хтозна…

Правильно сказав в одному зі своїх інтерв’ю видатний у минулому український арбітр Мирослав Ступар, що за ті гроші, які платять Колліні, можна було зробити революцію в суддівському корпусі. Ми могли б подбати про арбітраж в регіонах, забезпечити молодих суддів інвентарем. Зрештою, шалені гроші, які платять Колліні, краще б спрямувати на розвиток дитячого футболу, або віддати в дитбудинок нужденним дітям. Вчитель виконує корисну роботу – навчає дітей, лікар намагається вилікувати людей. Представники цих професій роблять щось добре для України, але отримують мізерну зарплату 2000 гривень. Колліна, отримуючи величезні гроші, не робить нічого, лише залишає після себе руїну. Він рано чи пізно поїде, а нам на цих руїнах збудувати щось заново буде важко.

- Припускаю, що Колліна пояснить свої дії тим, нібито він зумисне зруйнував все, що було, повністю омолодив суддівський корпус, щоб працювати на перспективу, щоб з цих суддів зробити рефері європейського рівня. Мовляв, зараз вони будуть помилятися, але потім, набивши ґуль, почнуть судити так якісно, як в Україні досі не судили…

- Ніколи з судді не виросте хороший арбітр, якщо він не буде аналізувати свою роботу і свої помилки. У нас же що виходить? Приміром, я арбітр, я помилився, десь підсвідомо розумію, що вся країна бачить мій ляп, через мене хтось виграв, а хтось програв, звільнили якогось тренера. Я себе картаю, та раптом Колліна на всю країну каже, що арбітр – молодець. Відповідно, я вже й сам починаю думати: може я й дійсно не помилився? Тобто, не аналізую свою помилку, в наступному турі знову працюю з розумінням, що добре суджу. Але, щоб стати хорошим арбітром, треба набивати ґулі.

Раніше була хороша система, ми всі її пройшли. У 1986 році я почав допомагати судити матчі команд Другої ліги СССР, впродовж двох років працюючи як боковий суддя. За ці два роки я пройшов колосальну школу, допомагав не тільки в Другій лізі, а й у матчах дублерів у Вищій лізі. А що таке були ті матчі дублерів, коли зустрічалися «Динамо» Київ – «Спартак», або коли до української столиці приїздило «Динамо» Тбілісі, а на поєдинки на нинішньому стадіоні імені Лобановського збиралося по 15-20 тисяч глядачів? Це величезна школа.

Я вчився у різних арбітрів, допомагав Вадиму Жуку, Андрієві Бутенку, Олексію Спіріну, в Другій лізі працював з прапорцем поряд з Олександром Балакіним, багатьма іншими відомими українськими арбітрами. За ці два роки отримав грандіозний досвід і коли почав обслуговувати перехідну і Другу союзну лігу вже зі свистком, почував себе впевнено. Далі два роки допомагав у Першій союзній лізі. Чого вартують такі матчі, як «Ростсільмаш» - «Локомотив» Москва, в якій я одопомагав Мирославу Ступару, «Факел» Воронеж – «Нефтчі» Баку, де я був асистентом Анатолія Попова, «Зеніт» Ленінград – «Динамо» Сухумі, в якому був лайнсменом у Сергія Хусаїнова. Тобто, за чотири роки я став досвідченим, зрілим арбітром для українського чемпіонату. Власне, до 1996 року ми в перших незалежних чемпіонатах України судили то в полі, то на лінії. Спеціалізація – суддя в полі і суддя на лінії – з’явилася лише потім.

Такий же шлях пройшли Татулян, Ярменчук, Мельничук, Авдиш, П’яних, Звягінцев та багато інших. Зараз же арбітрів призначають штучно, хочуть, щоби вони мало не в 25 років судили вищу лігу. Це значить, що Другу лігу їм треба обслуговувати вже у 18, не кажучи про те, що в майбутнього арбітра немає часу, щоб пограти в футбол. Навіть не на високому рівні, а хоча б на рівні колективів фізкультури, відчути, що таке боротьба плече в плече, що таке отримувати синці і ґулі, що таке умисний, а що таке удар через необережність, що таке груба гра, коли хочеш грубо зіграти сам, а коли тебе спровокували суперники. Коли суддя відчує на собі гру, це принесе лише користь. Він буде правильно трактувати моменти, швидко орієнтуватися на полі. А ми зараз нерідко бачимо, що йде чистий підкат, а арбітр вилучає гравця, йде боротьба плече в плече, і раптом призначається пенальті.

- Так це ж тенденція в європейському футболі – судять люди, які в футбол не грали взагалі. Перший приклад – той же Колліна…

- Є самородки. Але якби я мав таку лисину і такий вираз очей, як у Колліни, можливо, я б теж судив у фінальних частинах чемпіонатів світу. Я читав інтерв’ю П’єрлуїджі, де він сказав, що до того, як почати судити, він два роки ходив у театр міміки і що йому це навчання допомогло на полі. Чим він брав? Зі мною хтось може не погодитися, але Колліна брав не якісним суддівством, а своєю харизмою, лисиною, поглядом. Він навчився цієї міміки в театрі. Як сказав один з вітчизняних рефері, в союзному чемпіонаті Колліна не судив би й Другої ліги.

- Повернемося до вигороджування суддів. Взяти кар’єру того ж Колліни. 1996 рік, фінал Олімпійських ігор – три суперечливих суддівських рішення, які вплинули на результат. Євро-2000, матч Чехія – Нідерланди…

- В УЕФА існує така практика - захищати арбітрів, як би суддя не помилявся. Колліна хотів перенести цю практику в наш чемпіонат. Але в нас не ФІФА і не УЕФА, в нас своя країна, зі своїм менталітетом. Тут це не проходить. Колліна своїми рішеннями, кажучи на «чорне» «біле», поставив на вуха всю країну. Якби він визнавав помилки арбітрів, він би всі суперечки загасив.

[Изображение: 2012-11-04_3.JPG]
Фото - Олег Журавльов

Є дуже гарний приклад – Росія. Там суддівством керує такий же італієць Розетті, країна більша, має цікавий і сильний чемпіонат. Там є програма «Свисток». У нас Колліна забороняє арбітру чи інспектору відкривати рота. Дав інтерв’ю чи коментар – дискваліфікація. В «Свистку» обговорюють суперечливі моменти, суддівські рішення. Нещодавно в студії через кілька днів після проведеного матчу з’явився рефері Євген Турбінін. Ведучий задає питання: «Ви обслуговували гру в Прем’єр-лізі. Здається, ви там помилилися». Турбінін погоджується, що то його помилка. І пояснює, мовляв, це тому, що я занадто близько підійшов до моменту, тому не бачив положення гравців повністю. Хіба це погано? Людина прийшла і на всю країну сказала, що помилилася. Команда, в сторону якої він помилився, не буде ставити зайвих питань і здіймати галасу. Ще в одній програмі вчорашній інспектор гри коментував дії арбітрів в студії.

В тій же передачі був чинний голова суддівського комітету арбітрів Росії Левников не посоромився сказати, де суддя помилився, а де поспішив з жовтою карткою. Все зрозуміло, і всі питання зникають. Більше того, в своєму інтерв’ю Левников сказав, що буде ставити перед Розетті питання, щоб той ініціював створення експертної комісії, аби не одна людина вирішувала, чи помилився арбітр, а щоб вердикт виносився колегіально. У нас раніше теж була експертна комісія, але Колліна її розігнав, сказав, що керувати тут буде тільки він. «Тут господар – я» - це слова Колліни. Він так сказав на зустрічі інспекторів під час семінару. Хтось італійцеві заперечив, а він стає червоним, як рак, і каже: «Я господар в цьому домі! Мене сюди запросили і допоки я тут буду, будете робити те, що скажу я». У нього комплекс Наполеона.

Ось наприклад, генеральний директор «Карпат» Ігор Дедишин згадує, що його раніше запрошували на експертну комісію і пояснювали, в чому арбітр правий, а в чому ні. Чотири людини голосували, що арбітр правий. Були претензії тренерів, але сиділи поважні люди, які доводили суддівську правоту. Дедишин каже, що все для нього було зрозумілим, відкритим і прозорим. А зараз одна людина каже на «чорне» «біле». Так бути не повинно.

- Зачекайте, а Василь Мельничук, який займає посаду голови комітету арбітрів, за що відповідає?

- Відразу скажу, що ми з Василем Григоровичем – друзі. Хоча після того, що я зараз скажу, він може відректися від нашої дружби. Ми на всіх зборах ділили одну кімнату на двох – і в Союзі, і в Україні, кар’єру розпочинали майже одночасно. Я спитав Мельничука: «Васю, хоч ти мені й друг, але не розумію, з якою метою тебе запросили працювати в комітет? З тобою там не рахуються. Тобі не соромно, що якийсь «дуче» приїхав в Україну, топче людину, яка стільки віддала українському футболу, а ти мовчиш і нічого не можеш зробити». Василь Григорович відповідає, що це так, що справді мовчить і нічого не може вдіяти, бо Колліні такі значні повноваження прописали за контрактом. «Тоді навіщо ти потрібен, поважай себе, - кажу. – Ось я себе поважаю. Мене не пустили в інспектори – я перейшов в делегати. Але зараз, після того, як я пішов з ФФУ, мене перестали призначати на ігри і як делегата. Чому? Не знаю. Тепер на знак протесту проти діянь Колліни я покинув навіть делегування. Нехай Колліна спить спокійно. Йому залишилося хіба що виселити мене з Києва» (посміхається).

- Колліна ставить собі в заслугу те, що в Україні щезли судді з животами…

- У нас був лише один проблемний арбітр, але судив він непогано. Крім того, давайте згадаємо бельгійського рефері Теммінка, голландця ван дер Енде, англійця Даркіна. Кожен обслуговував матчі з животиком. Але всі були прекрасними арбітрами. Тому це не показник. Взагалі Колліна багато чого ставить собі в заслугу, але обманює при цьому людей. Хочу відзначити його нетактовність у ставленні до тих осіб, які працювали в суддівському комітеті до його приходу.

На останньому конгресі ФФУ, коли були перевибори президента, італієць звітувався про свою роботу. По-перше, коли він вийшов, всі почали гудіти, виказуючи цим неповагу. По-друге, Колліна спершу зганьбив своїх попередників, сказаши, що до нього все було погано, ніхто не вмів судити, ніхто не вмів працювати в комітеті, а він прийшов і все покращив. Італійський куратор згадав навіть про те, що до нього судили сліпі арбітри. Мовляв, як суддя, який не бачить на одне око, міг у вас судити?! Але тут напрошується питання: чому цей суддя, імені котрого з етичних міркувань не називатиму, зараз отримав від Колліни право інспектувати матчі в Другій лізі? Як можна одночасно ганьбити людину і давати їй відповідальну роботу?

Уявіть ситуацію: я приїжджаю працювати в Італію, виходжу на трибуну і кажу, що до мене все було погано. Як би мене сприйняли? Разом з тим, Колліна не цурається приписувати собі ті заслуги, які його взагалі не стосуються. Приміром, він каже, що раніше в Україні використовувалася неправильна трактовка гри рукою. Справді, коли я ще бів діючим арбітром, один функціонер видумав, що порушенням має вважатися будь-який дотик руки. Я вважав, що це не по-футбольному, неправильно. Можете вважати це хизуванням, але коли я прийшов у суддівський комітет ФФУ, то відразу почав підіймати перед колишнім керівником Вадимом Шевченком питання про зміну трактовки правил при грі рукою. Колліна прийшов у липні, а в червні ми проводили передсезонні збори арбітрів вищої ліги в в Ялті і дали там вказівку, що з нового чемпіонату не кожне влучання м’яча в руку буде трактуватися як гра рукою. Порушенням вважатиметься тільки зумисна гра рукою. Коли Колліна прийшов і ознайомився з нашою роботою, то лише здивувався, мовляв, як ви могли використовувати таке трактування раніше. Тепер же він безапеляційно заявляє, що рекомендації по грі рукою він змінював особисто.

Зізнаюся, я думав, що Колліна після двох років провальної роботи мотивувавши своє рішення тим, що у нього багато справ у ФІФА і УЕФА, подякує новому керівництву ФФУ за довіру і подасть у відставку. Але… Мені сподобалося, як про діяльність Колліни і його помічника висловився відомий у минулому суддя Віктор Звягінцев: «Судячи з нарад, які в Києві проводять італійці, складається враження, що вони приїхали в джунглі. А ми – мавпочки, сидимо на деревах і просимо: «Зніміть нас, навчіть судити, грати в футбол і взагалі всьому».

- Свого часу Ви шкодували, що Україна не мала лоббі в європейському суддівстві, через що такі судді як Татулян, Мельничук чи ви не змогли засвітитися на міжнародному рівні. Зараз з Колліною таке лоббі в сучасних українських рефері є…

- Всі сподівалися, що арбітр в полі від України працюватиме на Євро-2012. В підсумку Колліна закинув таку цукерку, що це мало не його заслуга, що на домашньому чемпіонаті континенту нас з табличкою біля бічної лінії представляв четвертий арбітр. Видатне, треба сказати, досягнення! Це смішно. Хоча б тому, що, переконаний, у нас є арбітри, які судять не гірше за європейських.

- Можете їх назвати?

- Назву Віталія Годуляна. Може, зміг би Віктор Швецов, але йому завадив той скандал з рукою в матчі «Севастополь» - «Металург» Запоріжжя. Є перспективні судді й з молоді – Анатолій Жабченко, Віталій Романов. Звісно, якщо Колліна зуміє добитися, аби хтось з українських рефері, не був четвертим, а як арбітр у полі обслуговував матчі фінальної частини чемпіонату світу чи Європи, то вже можна говорити, що щось хороше він зробив.

Але, повторюся, мене бентежить, що підготовка нинішніх суддів форсується. Пригадується фраза Остапа Бендера: «Швидко тільки кошенята народжуються». Не можна стати хорошим суддею за два роки. Взяти злополучний матч «Волинь» – «Говерла», коли арбітр Даньковський призначив пенальті, вгледівши гру рукою, коли м’яч влучив у голову. Переконаний, що до помилки призвели два фактори. По-перше, Колліна неправильно навчає суддів. Коли я працював в комітеті арбітрів, ми навчали рефері, що в такій ситуації, в яку потрапив Даньковський, якщо нападник входить в штрафну справа, а його супроводжує в межах штрафного майданчика оборонець, зміщатися треба в праву точку півкола, поближче до епіцентру подій, щоб помітити гру рукою, грубу гру тощо. Зараз Колліна рекомендує зміщатися на дальню діагональ штрафного майданчика. Тим самим видимість моменту в ситуаціях, схожих на ту, що ми бачили у матчі «Волинь» - «Говерла», обмежується. Власне, в Даньковського, якби він керувався старими вказівками, теж було б більше шансів побачити, що м’яч влучив у голову, а не в руку.

[Изображение: 2012-11-04_IMG_07.JPG]
"Судді на полі мають працювати командою" / Фото - Петро Кривошей

Другий фактор – судді на полі мають працювати командою, приходити на допомогу один одному. Тобто, що не побачив арбітр в полі, повинен виправити асистент або навіть четвертий суддя. Хто в цій ситуації міг допомогти Даньковському? Тільки боковий арбітр – Висоцький із Запоріжжя. Він був поряд і добре бачив цей момент. Він мав вмішатися, виправити помилку, і цим допомогти Даньковському залишитися на футбольному полі, допомогти, щоб його не дискваліфікували. Та Висоцький допоміг колезі «померти». Чому? Тому що Висоцький ще два роки тому судив Другу лігу. За два роки він добрався до вищої ліги, відпрацювавши у другому й першому дивізіонах всього по п’ять матчів. Отож, оскільки Даньковського зняли до кінця сезону, таке ж покарання має нести Висоцький. Але ні.

Взагалі, Висоцький вже не вперше допомагає арбітру «померти». В четвертому турі він допомагав Жукову у грі «Карпати» - «Таврія». Тоді Жуков показав другу жовту картку гравцю «Карпат» Даушвілі, а він ще протягом хвилини залишався на полі. Лише згодом, коли судді про помилку пригадали, очевидно, телеоператори, Даушвілі залишив межі поля. Найцікавіше те, що епізод відбувався поряд з Висоцьким й відповідно він мав допомогти. Коли арбітром був я, то говорив, щоб асистенти фіксували попередження разом зі мною. Але чому Висоцький знову не допоміг?

- Вбачаєте в його діях злий умисел?

- Сподіваюся, що це банальна відсутність досвіду. Для Колліни, і це відзначав зокрема й Мирослав Ступар, основними при виборі суддів є наступні критерії – зріст, вага і бігові показники. Вміння «читати» гру головою до уваги чомусь не береться. А це – дуже важлива для суддівства риса, яка приходить з досвідом. При цьому не кожному дано її осягнути.

- На завершення скажіть, яка Ваша професійна мрія?

- Мрія? Щоб на на українському телебаченні з’явилася програма на кшталт російського «Свистка». Сподіваюся, якийсь з телеканалів цим проектом зацікавиться. Уявіть таку ситуацію: ми запрошуємо Колліну і він на всю країну заявляє, що тут суддя помилився, а тут поступив правильно (сміється)? А ще моя мрія – щоб Колліна зробив щось корисне українського футболу. А це корисне буде, коли італієць збере чемодан і поїде до себе на Батьківщину. Нехай рекламує «Феррарі». Це в нього виходить краще, ніж готувати суддів.

[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-03 20:55
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
Rooma86 Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 5165
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1903
Сообщение: #5
 
Шебек "эксперт" про футбола!по моему этим всё сказано!

[Изображение: Rooma86.gif]
2012-12-03 21:20
Вебсайт Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6
 
22 декабря 2012 – официальное празднование конца света; Ответственный – П.Л. Коллина.

Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2012-12-03 в 22:39, отредактировал пользователь zlex40.)
2012-12-03 22:38
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #7
Недовольных уже не осталось?
Недовольных уже не осталось?


Андрей ВАРЧАК из Дома футбола

Дебютная встреча куратора судейства в украинском футболе с первыми лицами клубов и их заместителями совпала с настоящим первым киевским снегом. Хорошо, он пошел уже после того, как все началось, иначе и так на час затянувшееся заседание завершилось бы еще позже из-за неминуемых в таких случаях пробок.

Идея проведения такой встречи родилась около месяца назад, когда с аналогичным визитом в Дом футбола наведались тренеры команд премьер-лиги. На ней и было предложено, чтобы Коллина также побеседовал за круглым столом с теми, кто, собственно, и содержит украинский футбол на весьма высоком уровне. «Встреча была очень интересная и позитивная, - чуть позже подбил ее итоги итальянец. - Конечно, любой мог остаться при своем мнении, но, по крайней мере, всем все становится ясно. Поэтому я высказал пожелание, чтобы встречи такого плана проходили с определенной частотой. С моей стороны, со стороны руководства ФФУ, есть максимальная готовность к этому».

С противоположной стороны также все остались довольны. Очевидно, многим руководителям клубов еще не приходилось в такой обстановке и столь плотно общаться с Коллиной, поэтому они могли лично убедиться в том, с чем уже давно знакомы журналисты: со способностью убеждения у Пьерлуиджи все в порядке. Даже ужгородская «Говерла», которую судьи своими ошибками довели до очередных угроз сняться с чемпионата, в лице вице-президента клуба Александра Шуфрича осталась довольна. В разговоре с прессой Шуфрич отметил, что проблема украинских арбитров не в Коллине.

- К сожалению, в таком формате очень трудно поднять все вопросы, которые хотелось бы. Коллина пытался объяснить нам свою позицию, позицию комитета арбитров относительно определенных моментов, но не только на футбольном поле, а и в работе судейского корпуса. С чем-то можно согласиться, с чем-то - нет, но к нему самому у нас мало претензий. Он - настоящий специалист в своем деле, но это не значит, что мы должны доверять украинским арбитрам. Будем надеяться, что его авторитет поможет нашим судьям повысить уровень своей работы и уровень своей совести. Он же не виноват, что на него работают люди такой квалификации, как Даньковский и Арановский. Ему просто приходится работать с таким материалом.

Что ж, не менее охотно верю этому утверждению про харизматичность и искренность, а вот с последующим можно не согласиться. Когда в какой-то сфере заказчику что-то не нравится, его что-то не устраивает, меняются либо те, кто плохо выполняют свою работу, либо их руководитель. У нас же не меняется ни то, ни другое.

Руководители и владельцы большинства других клубов в основном остались без внимания прессы, а те, кто что-то комментировал, итогами встречи были удовлетворены еще больше, чем Шуфрич. К примеру, Евгений Геллер сказал, что его на данный момент почти все устраивает, хотя еще весной он был иного мнения. И это неудивительно, ведь сейчас отношение арбитров к его «Заре» куда более лояльное, чем в прошлом сезоне. Владелец «Ворсклы» Константин Жеваго отметил, что у Коллины есть все возможности, чтобы судейство в Украине приблизилось к лучшим европейским стандартам. Но его интересует не только то, что есть сейчас, а что будет после итальянца: какие механизмы он выстроит, чтобы мы получили честное и качественное судейство, когда он покинет нашу страну.

Уже длительное время грех жаловаться на судейство «Шахтеру», поэтому в интервью Рината Ахметова наиболее интересной были его слова о готовности лично платить зарплату любому тренеру, которого ФФУ пожелает видеть у руля национальной сборной. Правда, насколько это корректно - тема для другого разговора.

Ну а непосредственно на пресс-клубе, который посетило непривычно малое количество журналистов («То, что вас мало, означает, что все идет хорошо, иначе было бы немного больше», - с улыбкой подметил Коллина), в основном рассматривались спорные эпизоды из матчей последних туров. Чтобы не нагромождать материал излишними рассуждениями, просто приведу мнение куратора по некоторым из них.

Итак, удаление Артема Федецкого в матче «Ильичевец» - «Днепр» (арбитр Юрий Мосейчук) было скорее ошибочным, чем правильным. Мяч, забитый мариупольцем Виталием Федотовым в ворота «Карпат» при помощи руки (Виталий Годулян) засчитан верно, что, впрочем, не отменяет того факта, что рефери игру рукой не заметил. Удаление Ярослава Ракицкого в игре с «Арсеналом» (Александр Дердо) и Алексея Антонова в игре с «Шахтером» (Анатолий Жабченко) - чистые. А отмена красной карточки в игре прошлого тура «Таврия» - «Ильичевец» демонстрирует пример взаимодействия между арбитром и ассистентом. «Хотя, если бы Труханов сразу принял правильное решение - было бы лучше», - подчеркнул Коллина.

В общем, после вчерашней встречи почти все остались довольны. Время выбрано весьма удачно - на перерыв в чемпионате владельцы уходят, что называется, на позитиве. Но будьте уверены, весной все начнется заново…

Спорт-Экспресс в Украине

[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-04 10:40
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #8
Емоційний, але не лютий Колліна
Емоційний, але не лютий Колліна

Автор: Іван Вербицький, UA-Футбол

Він – великий дипломат і оратор. Він – майже маг. Півтора місяці тому Він фактично зачарував тренерів українських елітних команд. Настільки, що всі вони після двох годин спілкування більше не згадували про катастрофічні помилки арбітрів, а говорили лише про харизму і миротворче начало. Усі, навіть емоційний Кварцяний. Він здатен повернути в свою віру ледь не кожного затятого «атеїста». Він – П’єрлуїджі Колліна.

Робочий день куратора суддівського корпусу в Україні в третій день зими був вельми насиченим. З 12-ї ранку і до сьомої вечора він займався ораторським мистецтвом. Спершу розмовляв з власниками елітних футбольних клубів, далі з журналістами, а після них впродовж двох з половиною годин проводив засідання суддівського комітету. Перед усіма треба бути переконливим, не допустити навіть натяку на слабинку. Він розуміє: в такому середовищі непереконливих з’їдають миттєво.

І все ж власники клубів – не тренери. Вони – олігархи, вони – самодостатні. Їм по вухах не поїздиш. Невдоволеність суддівством президенти команд Прем’єр-ліги висловлювали доволі часто. Тому сказати Колліні вони мали що. Не всі, але більшість. З того, що їхня зустріч з Куратором затягнулася майже на годину, можна було зробити висновок, що розмова була гарячою.

Аж ось з ліфта в холл на першому поверсі Дому футболу виходить власник луганської «Зорі» Євген Геллер. Торік луганчани писали відкриті листи через невдоволення суддівством двічі. Правда, тоді президентом ФФУ був ще Григорій Суркіс. Зараз часи змінилися. «Ми з президентами клубів зійшлися на думці, що пан Колліна й надалі має виконувати свою роботу, - сповіщає пан Геллер журналістам. – Чим більше ми будемо довіряти, тим якіснішим буде наше суддівство. Претензії були у представників «Говерли» і «Карпат», але нехай вони вам про них розповідають самі».

[Изображение: 88.jpg]
Фото - ФФУ

Власник полтавської «Ворскли» Костянтин Жеваго був більш багатослівним, але деталізувати суті розмови теж не став: «Ми культурно поговорили, про революцію мова не йшла. Колліна склав на мене дуже гарне враження. Він володіє всіма рисами, потрібними для того, аби покращити якість суддівства в Україні і підтягнути його до найкращих європейських стандартів. Але мене цікавить не тільки ситуація, яку ми маємо зараз, а й що буде після того, як Колліна залишить свій пост. Сподіваюся, що він вибудує вертикаль, завдяки якій ми матимемо чесне суддівство. Зараз відбувається процес еволюції і ми не здатні все змінити за один день. Щоб виправити ситуацію, потрібно пережити певний період, роки, чемпіонати. Але я переконаний, що ми на правильному шляху».

В той час, поки представники ЗМІ обступили пана Жеваго, з ліфта вийшов віце-президент ужгородської «Говерли» Олександр Шуфрич. Помітивши, що преса не сполошилася від його появи, Олександр Несторович витримав гросмейстерську паузу, дав змогу виговоритися полтавському колезі й побачив мікрофони й диктофони перед собою. Проте радість була завчасною. Щойно пан Шуфрич-молодший почав ділитися враженнями від Колліни, як в холлі з’явивився президент донецького «Шахтаря» Рінат Ахметов. Як і під час недавнього матчу з «Говерлою», в компанії власника «Іллічівця» Володимира Бойка. Різниця була лише в тому, що на цей раз Володимир Семенович був одягнений в куртку без емблеми українського чемпіона. Втім пан Бойко пресу майже не цікавив й скромно дочікувався поки Рінат Леонідович втихомирить інформаційний голод «акул пера і мікрофону». Журналіст телеканалу «Футбол», щойно задавши перше питання пану Шуфричу, при появі пана Ахметова побіг йому на зустріч. Кореспондент UA-Футболу в цю мить ледь не зробив те саме, але все ж проявив стійкість і продовжив участь в імпровізованому брифінгу з власником «Говерли».

«Зустріч була досить плідною, але, на жаль, в такому форматі обговорити всі нагальні теми важко, - каже пан Шуфрич-молодший. – Пан Колліна намагався пояснити нам свою позицію не лише стосовно тих моментів, котрі відбуваються на полі, але й відносно суддівського корпусу в цілому. З чимось погодитися можна, з чимось ні. Але ми зійшлися на думці, що Колліні треба довіряти. Бо це висококласний фахівець. Втім це не означає, що ми довіряємо українським футбольним арбітрам. Будемо сподіватися, що авторитет пана Колліни дозволить нашим суддям підвищити кваліфікацію. Дуже часто власники клубів є принциповими людьми, які не ведуть чорних справ. Але це не гарантує, що їхні підопічні на кшталт спортивних директорів, тренерів, гравців будуть вести себе так само. Розумієте, у нас деякі футболісти є багатшими, ніж окремі власники клубів першої ліги. Такі речі є в усьому світі. Футболісти мають достатньо важелів, щоб вирішувати свої питання самостійно. Я довіряю своїм колегам-власникам футбольних клубів, але не можу довіряти всі тим, хто нас оточує.

Я мав до Колліни два питання. Одне – про пенальті в Луцьку – куратор підняв сам. Друге – незарахований гол у ворота «Іллічівця», коли м’яч опустився від перекладини впав за лінію воріт на велику відстань. Я отримав достатньо вичерпні відповіді. Зрештою, по-іншому бути не могло, бо Колліна – це достатньо харизматична особистість. Пан Колліна настільки щиро і відверто про все говорить, що йому віриш і довіряєш. Якщо відверто, то ці ж питання хотів би задати Даньковському чи Арановському. Цікаво, що думають вони. Колліна не винен, що на нього працюють люди з такою кваліфікацією, як Даньковський чи Арановський. Італієць працює з тим матеріалом, який є під рукою. Колліна зможе навести лад в нашому суддівстві, якщо зрозуміє наш менталітет, бо в нас молода країна. В усіх аспектах, зокрема й у футбольному. І арбітри теж повинні багато чому навчитися і багато чого зрозуміти. Колліна має усвідомити, що не можна сліпо вірити в своїх підопічних. Вони у нього поки що навіть не «трієчники».

«Цікава та корисна дискусія, - каже пан Ахметов. – Колліна вміє налаштувати на позитивний лад в ставленні до себе. Він – професіонал. Ми говорили про якість суддівства. Керівники клубів висловили свою позицію. Але моя думка – кожен має займатися своєю справою. Ефективно управляти – означає не заважати працювати професіоналам. Приміром, моє завдання, аби в моєму клубі були кращий тренер, потрібні йому гравці, найкраща дитяча академія, кращі менеджери, найкращі селекіонери і скаути, краща медична служба. Прізвища судді мені знати не потрібно, я його можу дізнатися хіба що після скандалу. За тих 16 років, відколи я є власником «Шахтаря», імен суддів не знав майже ніколи, окрім тих, хто чимось запам’ятався.

На мою думку, Григорій Суркіс свого часу прийняв дуже мудре рішення, запросивши Колліну на посаду куратора українського суддівського корпусу. До того я не сварив суддів, але сварив суддівство – за конфлікт інтересів, за упередженість. Помилки бувають всюди. Щоб переконатися в цьому, достатньо подивитися матчі провідних європейських чемпіонатів. Головне, щоб не було упереджених помилок. У пана Колліни бездоганна міжнародна репутація. І те, що цей професіонал приїхав в Україну працювати, і те, що він хоче, щоб тут судили, як у Європі, для нашої країни дуже добре. В принципі, моя позиція стосовно пана Колліни не змінилася, більше того я переконався, що в нього є прекрасна риса – переконувати. Людина говорить відверто і переконливо».

Ось так. Для повноти інформації хотілося почути також думку від побаченого й почутого від генерального директора львівських «Карпат» Ігоря Дедишина. Але він до того часу, поки почалося засідання круглого столу з П’єрлуїджі Колліною, в кулуарах Дому футболу не з’явився. Шкода, бо трохи згодом пан Куратор сповістить, що єдиним ініціатором створення експертної ради з питань суддівства виступали ФК «Карпати». Решта клубів їх не підтримала.

[Изображение: 95.jpg]
Фото - ФФУ

«Бонджорно, - звернувся пан Колліна до журналістів. – Сьогодні вас мало, йде сніг, холодно. Але якби вас було багато, це б означало, що з нашим суддівством не все гаразд. Раз вас мало, то можу зробити висновок, що ми рухаємося в правильному напрямку. Сьогоднішня зустріч з власниками клів була потрібна для іншого, щоб вияснити, чи можемо ми працювати надалі. Я хотів пояснити, що в діях суддів нема упередженості і що в багатьох випадках приймалися вірні рішення».

Своїми першими відповідями Куратор підкреслював власну відкритість. Спершу він довго розповідав з відповідними жестикуляціями, що м’яч у виконанні маріупольця Федотова у ворота «Карпат» зарахований справедливо. Мовляв, руки гравець «Іллічівця» склав на грудях природньо і підіграти руками собі не міг, бо на відскок з метрової відстані не зреагує жодна людина. Потім Колліна відзначив, що суддя Труханов правильно відмінив показані за мить до того пенальті і червону картку в матчі «Таврія» - «Іллічівець». «З тієї сторони, в якій суддя знаходився, він прийняв неправильне рішення, - пояснює пан Колліна. - Але за суддівство відповідає чотири особи і правильне рішення таки було прийняте. Суддівська бригада продемонструвала хорошу взаємодію, хоча було б краще, якщо б Труханов зміг оцінити епізод сам».

«Якби мені треба було показати судді з крікету, що таке фол останньої надії, я б показав йому епізод з порушенням Ракицького проти Ковпака, - констатує пан Колліна. – Якби вартувало пояснити йому, що таке груба гра, я б продемонстрував момент, коли Антонов збивав Срну».

Коли Куратор почув, що дав задню увідповідь на погрозу Олександра Шуфрича зняти команду з чемпіонату після скандального матчу «Говерла» - «Волинь», то відповів. «Так, я визнав помилку Даньковського. Але я не виправдовувався, а відповідав на запитання, котрі задавав журналіст. Якби в той день був прес-клуб, то я сказав би те саме. Мені здається, що я ніколи нічого не приховую. Мова йшла про очевидну помилку і я не вважаю, що сказав щось несподіване. Сказав те, що кажу завжди. В тому інтерв’ю я говорив і про інші речі, зокрема про матч «Дніпро» - «Металіст», де відбувалися неприємні речі на трибунах».

Більше того, згодом П’єрлуїджі Колліна визнав помилку судді вдруге в своїй «українській біографії». «Я написав судді, що друге попередження Федецького в матчі «Дніпро» - «Металіст» було неправильним, оскільки цей епізод можна було оцінити як необережний, а такі речі не передбачають винесення попередження за виключенням моментів, які несуть в собі зрив атаки».

Загалом, пан Колліна похизувався, що цьогоріч двоє україських суддів – Бойко і Арановський – обслуговували матчі групового турніру Ліги Європи. Ще двоє – Жабченко і Козик – мають отримати статус арбітра ФІФА.

Теми ж іншого екс-рефері ФІФА не обминув кореспондент UA-Футболу. Подаємо цю частину дискусії дослівно.

- Минулого тижня Сергій Шебек в інтерв’ю нашому виданню в доволі гострій формі розкритикував Вашу діяльність на посаді куратора українського суддівського корпусу. З його твердженнями можна погоджуватися чи ні, але окремі питання справді потребують відповіді. Приміром, Ви справді особисто міняєте виставлені інспекторами оцінки? Якими критеріми керуєтеся, переводячи суддів з ліги в лігу? Які показники використовуєте, призначаючи інспекторів на матчі Прем’єр-ліги?

- Справді потрібно відповідати?

- Так.

- Я б не хотів відповідати. Не хотів би, бо коли ви щось публікуєте, потрібно іноді перевіряти достовірність отриманої інформації. Але якщо те, про що говориться, правда, то не потрібно залишати виключно маленький рядок в кінці статті з пропозицією до комітету арбітрів дати свою відповідь. Мені здається, ви могли повести себе по-іншому. Вже давно помер великий французський актор Марсель Марсо, котрий вважався кращим мімом світу. З інтерв’ю Шебека я дізнався, що я теж міг би бути кращим арбітром світу. Лише тому, що я – мім. У вас же опубліковано, що я став кращим арбітром світу, бо начебто ходив на курси з міміки? Коли таке читаєш, в це можна справді повірити. Не важливо, хто сказав, інформація ж ваша. Я б зробив все, що завгодно, лише б не говорити цих речей зараз. Я тут не для того, щоб витрачати час на такі речі. Невже в таке можна повірити? Ми що, жарти жартуємо? В цьому інтерв’ю, окрім інформації про курси з міміки, є й інші недостовірні моменти. Мені дуже шкода, бо є ті люди, які працюють, а є ті, які говорять. Я належу до тих, хто менше говорить і намагається працювати. Ті люди, які сьогодні говорять, вони чогось позбулися, чимось зараз не займаються.

Ми змінюємо оцінки? Ось поруч зі мною сидить Василь Мельничук. Він може розповісти, як і що відбувається. Звичайно, якщо інспектор допустив помилку, неправильно оцінив дії судді, ми повинні відновити справедливість, і ми це робимо на основі рішення всього комітету арбітрів.

[Изображение: 1f7a62.jpeg]
Фото - Getty Images

Після цього емоційного монологу пан Колліна звернувся до перекладача: «Що там ще?» й почувши нагадування про призначення суддів і інспекторів відповів: «Давайте не будемо розвивати цю тему. Прошу». Проте відігруватися на представниках преси при цьому не перестав. Спробу кореспондента одного з провідних видань задати запитання італієць зустрів так:

- «Український футбол»? Спершу, ніж ви задасте своє питання, хочу оновити вашу інформацію про мій фізичний стан. Два роки тому мені в носі перепалили капіляр. Оскільки цей капіляр час від час розривався, в мене з носа текла кров. Це могло відбутися будь-коли. Не тільки на зібранні ПФЛ. Це в продовження теми перевірки інформації. Ви впродовж двох тижнів знаходилися на зборі в Анталії, правильно? Ви бачили, як ми працюємо, чим ми займаємося? Ви про це забули? Ми можемо запросити вас ще раз. Коли ви будете щось запитувати, то згадаєте про те, чим ми з арбітрами займаємося. Мені здається, що в своєму житті я зробив більш важливі речі, ніж зацитовані цим журналістом моменти з уст пана Бальчоса, через які в мене начебто пішла з носа кров.

Пан Колліна явно розійшовся й коли почув резонне зауваження, що вартувало б звикнути до критики з боку тих, кого він вже звільнив чи відлучив й відлучить згодом, відповів: «Це ще спокійна реакція. Коли я справді нервуюся, то виглядаю набагато емоційнішим». Цікаво, це констатація чи погроза?

[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-04 10:54
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
mymetall Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 3066
У нас с: 2012 Jun
Рейтинг: 1315
Сообщение: #9
 
http://11na11.com

На днях в Доме футбола состоялась встреча Пьерлуиджи Коллины с собственниками клубов Премьер-лиги. Мнения участников по итогам заседания известны, а вот об «изюминках» закрытого для прессы мероприятия нам поведал наш источник в ФФУ.

Все началось с приветственного слова президента федерации Анатолия Конькова. Как не тяжело предположить, свое обращение он прочитал с листочка, даже не поднимая головы. Собравшиеся, сдерживая смех, начали перешептываться, что у позднего Брежнева дикция и интонация были на порядок выше, чем у «раннего Конькова». То ли еще будет…

Но главный перл владыки всея отечественного футбола был впереди. Когда беседа перешла в формат вопросов-ответов и обмена мнениями президентов клубов с Коллиной, слово попросил элегантно одетый мужчина, на вид лет сорока. Он делился своими наблюдениями касательно отечественного арбитража, и был беспардонно перебит… ну конечно же Коньковым: «Извините, а вы кто? Представьтесь нам!».

Не трудно догадаться, какое одно емкое «меховое» словцо сразу мелькнуло в головах ошарашенных присутствующих!

В солидном мужчине Коньков не распознал… самого молодого миллиардера в Европе, который сделал себя сам, почетного президента «Ворсклы» Константина Жеваго!

Ну подумаешь, очередной нувориш, сколько их развелось. Но самое смехораздирающее то, что именно г-н Жеваго первым (!) публично выдвинул кандидатом в президенты ФФУ Анатолия Дмитриевича Конькова, некогда тренера своего клуба!

Дикция, интонация, потеря памяти… Коньков, не успев отработать и ста дней в должности, уже реально стал Брежневым украинского футбола, а вверенное ему хозяйство превращает в «совок», умудрившись даже открыть в Доме футбола «гастроном» – мясную лавку с «дефицитом» по неспекулятивным ценам. Метко высказался по этому поводу агент ФИФА Дмитрий Селюк: «Закуска!». А как быть иначе, если вблизи Черепановой горы продмага не наблюдается, а при таком напряженном как у нашего кормчего федерации распорядке дня закуска нужна постоянно.

Если Коньков не узнает своего рекомменндадателя, то над самим Коньковым-Брежневым и его инициативами смеются даже стратегические союзники из программы «Великий Футбол»:




[Изображение: 77577.gif] Регистрация на форуме по ссылке. Пока
2012-12-06 18:30
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
Создать ответ 


Переход:


Пользователи просматривают эту тему: 1 Гость(ей)