Фабула Коельйо. Чому камбек Жажі виявився невдалим

[mymetall]

Увидев тему, я порылся в своих архивах. Когда я содержал свой сайт, у меня публиковался Виталий Бакуменко, молодой парень, наш харьковский болельщик, на пору публикации - еще студент. Его можно найти в Контакте, в группах Металлиста. Мне показалось, что будет интересно почитать его материал трехгодичной давности.

07.08.2010

Жажі більше не буде

7 серпня стало відомо,що нападник «Металіста» Джексон Коельо, більш відомий для українських вболівальників як Жажа, підписав контракт с турецьким клубом «Трабзонспор». Новина облетіла Інтернет-простір і кожен, хто має хоч якесь поняття про український футбол бажав сказати що-небудь. Все-таки доволі неоднозначний цей бразилець, але що він приніс нашому футболу за більше ніж 2 роки мішок позитивних і не дуже емоцій – це факт.
Було відомо дещо раніше, що він більше не з'явиться на полі в жовто-синій футболці – Маркевич за декілька днів до матчу з «Ворсклою» сказав у інтерв'ю, що ця історія закінчена.

Харківський футбол залишився без людини, яка змушувала вболівальників мало не ридати після супер голів. Також «Металіст» залишився без футболіста, якого боялися суперники. Футболіста, що не був лідером на полі, але часто виступав як Месія. А ще частіше ним не був, хоча цього чекали як раз від нього. Так чи інакше, та суперечки про його роль в команді велися найгостріші. І впевнений, що чимало людей хотіли, щоб його продали. А ще більше, щоб він залишався завжди в «Металісті».
За 76 матчів на найвищому рівні Жажа забив 40 голів – результат доволі і доволі серйозний, при тому, що «Металіст» на жаль ще не гранд українського футболу.
Бразилець в світлі трансферних невдач харківського клубу останніх років став просто чудом. Чудом селекції. І я впевнений,що рік назад того, хто привів хлопця в команду, всі були готові носити на руках. І дійсно, його треба було знайти – адже Коельо зовсім не був суперзіркою і ніяких величних досягнень не мав. Якщо вірити чуткам, його викупили у «Вестерло» (там він перебував у оренді з правом викупу , а сам належав «Гетафе»). Викупили за досить незначну суму близько півмільйона євро, хоча це також чутки Взагалі,це могло обійтися дорожче, але «підсуєтилися» харківчани, і, одним словом, майже детективна історія. Ясна справа, що «Гетафе» напевне хотіли позбутися футболіста – він там тільки 2 матчі зіграв. Хоча, приїхавши в Нідерланди в 18-річному віці, за основу «Фейеноорда» зовсім не грав, а побував у орендах, де найбільше проявив себе якраз у бельгійському «Вестерло», забивши за два приходи більше десятка голів. Напевне, в середняку чемпіонату Бельгії амбіційний бразилець грати не дуже хотів, тому і втік звідти. В прямому сенсі. І об'явився в «Металісті». А колишні власники не дуже то і трималися за бразильця..
Отже, на початку березня 2008 року у матчі з «Таврією» Жажа дебютував у складі «Металіста», а вже в кінці березня забив і перший гол – одеському «Чорноморцю». Взагалі в тому сезоні в нього показник був 11 матчів і 3 голи. І все в другому колі чемпіонату.
Тому я думаю, що керівництво і тренерський штаб покладали особливі надії на цього футболіста в новому сезоні. «Металісту» крім того треба було стартувати в Кубку УЄФА.
В чемпіонаті старт удався, і Коельо відігравав значну роль в цьому. Виїзні перемога над «Динамо» 1-2 і нічия з «Шахтарем» 2-2 – неабияке досягнення, при тому, що Жажа забив красені голи обом грандам! Забивав він і іншим суперникам, а у воротах «Ворскли» в Харкові розписався дублем. Тоді, маючи на увазі невдалий старт «Шахтаря», харківчани могли реально поборотися за 2-гу сходинку. Чим ця історія закінчилася, думаю, не варто нагадувати. «Металіст» знову був третім, а Джексон Коельо став кращим бомбардиром команди – 11 голів за сезон. Правда, в кінці чемпіонату він не гра – травма..
Не можна не згадати тріумфальну ходу харківського «Металіста» в Кубку УЄФА того сезону. Програвши 1-0 в Стамбулі, вдома харків'яни розгромили «Бешикташ» 4-1, і дубль на рахунку Коельо. Особливо пам'ятний 1-й його гол в тому матчі, гол, який і визначив напевне долю протистояння – майже з центра поля в самий верхній кут воріт по неймовірній траєкторії без шансів для воротаря – це треба бачити. В групі команда зайняла 1-ше місце, не пропустивши жодного гола і вийшла в плей-офф, де розправилася з «Сампдорією» і зупинилася тільки в драматичному протистоянні з «Динамо». Обом суперникам Жажа в Харкові забив фірмовими ударами зі штрафних.
Не дарма на нього були високі ставки. За півтора сезони Коельо став немовби візитною карточкою клубу з Харкова. В минулому сезоні він забив 16 голів і став другим бомбардиром чемпіонату. Хоча сезон виявився не таким і вдалим для команди – чергова бронза, провал у Лізі Європи. Самим бразильцем дуже цікавився «Шахтар», і в одну мить вболівальники змирилися з уходом свого кумира. Але з тим не зійшлось, і Жажа залишився в «Металісті».
Забивши декілька ефектних голів зі штрафних в першій половині сезону, Коельо в другій частині чемпіонату почав отримувати порції критики. Може і не в пресі, ну у фанатському середовищі про його роль і гру в команді велися дискусії. У матчі з «Оболонню» 5 грудня,в день відкриття стадіону «Металіст», він не реалізував пенальті, намагаючись по-піжонськи обманути Бойка. І хоча далі такі трюки проходили (наприклад, з «Дніпром» уже через тиждень), та все-таки неприємні спогади зостались в душах вболівальників.
В минулому сезоні Коельо грав як центральний нападник. Це через проблему «Металіста», яка полягає у відсутності забивного форварда,який би грав на вістрі атаки. Тому Маркевич ставив його туди, хоча не одному мені здавалося, що то не його оптимальна позиція. Але тренеру видніше, як кажуть.
Так чи інакше, фанати незадоволені тим були, що після кожного матчу вдома бразилець не йшов з партнерами дякувати за фантастичну підтримку, найкращу у всьому чемпіонаті. Але варто було йому забити гол, і всі просто боготворили бразильця, шаленіючи на трибунах.
Техніка у молодого футболіста просто супер, удар з лівої ноги шалений. Але разом з тим в останніх матчах, особливо в весняній частині чемпіонату, здавалося, що Коельо не до кінця викладається на полі, не бере участі у відборі м'яча, а прискорюється тільки коли на нього грають партнери. Кутові нормально почав подавати тільки в кінці сезону, а після фірмових ударів зі штрафних м'ячі летіли або дуже вище воріт, або в стінку.
Та бразилець хотів стати кращим бомбардиром чемпіонату, тому бив майже усі пенальті, і забивав просто з гри. Міг і не порадуватися за Олійника, який головою підправив кулю у ворота запорізького «Металурга» після удару Жажі. В останньому турі Мілевський на один точний удар випередив бразильця, і свято 9 травня було дещо підпорчене.
Ось такий неоднозначний футболіст. Влітку в Інтернеті з'явилася чутка, що Джексоном цікавиться «Дніпро», точніше, власник клубу Коломойський. Ярославський навіть заявив, що тримати зірку свою не буде. Але не зрослося з таким трансфером, та й говорять, що Безсонов був проти.
У вболювальницькому середовищі ходили навіть чутки, що бразильця продадуть у якийсь європейський грандJ Але канікули завершились, а Джексон не приїхав на збори. Пропустивши всю підготовку,з'явився перед початком чемпіонату – ну дуже уже по зірковому. І не з'явився в 1-му турі проти «Таврії», а вийшов в наступному матчі проти «Севастополя». Бігав, боровся, бив – результат 0-0. Маркевич був незадоволений пропуском бразильця всієї літньої підготовки, але мовив, що Жажу будуть награвати на матч з «Динамо». Забивати-то нікому..
І тут грянув трансфер – в клуб прийшов Клейтон Хав'єр, 27-річний плей-мейкер з чемпіонату Бразилії, доволі відомий футболіст.
Буде Жажі конкурент, тепер тому доведеться пахати неабияк – думали одні. Маркевич вирішив будувати «Металіст» по прикладу Луческу – з бразильською атакою.
В матчі з «Динамо» Джексон в кінці тайму навіть гольовий пас віддав (умовно, дуже умовно – адже Фініньо витиснув максимум не із 100 відсоткового моменту, як на мене, особливо по мірках нашого чемпіонату. Але не про це розмова). Але в другій половині гри команда грала відверто слабо, і тут дала знати про себе підготовка, а у випадку з Джексоном пропуск значної її частини.
В наступному турі в Донецьку на полі Джексона вже не було. Через декілька днів Маркевич сказав, що ми на полі в футболці «Металіста» його більше не побачимо. Наступного дня – звістка про трансфер у Туреччину. І навряд чи багато з цього виручили грошей. Хоча явно більше, ніж майже три роки тому потратили.
Впевнена гра Фініньо в півзахисті, а також придбання Воробея та Хав'єра допомогли керівництву і тренеру не так болісно розстатися зі своєю бунтівною зіркою. Закрити відсутність бразильця на полі буде ким. А йому залишається побажати вдалої гри в Трабзоні і подякувати за ці голи і ці роки в Харкові.
Що «Металіст» втрачає і що придбає? Важко судити тільки по двох матчах з донецьким «Металургом» і полтавською «Ворсклою». Результати матчів цікаві, гра команди не дуже змінилася. З'явився диригент правда – новачок Клейтон Хав'єр. А на що «Металіст» здатний без Джексона побачимо у найближчих матчах з «Дніпром» та «Омонією». Можливо, ми дійсно сильно перебільшуємо роль Жажі? Відповідь дасть гра. Однозначно одне – закінчилася одна епоха в Харкові і розпочнеться інша.
07.08.2010