ФК "Металіст" Харків: Історико-статистичний розділ форуму
Библиотека клуба2012-12-01, 08:32
Газета "Український Футбол" від 15-04-2008 р.
Такий Марко нам потрібен
Якби не матч у Дніпропетровську, то звітний поєдинок цілком можна було б назвати центральним у турі. «Металіст» веде напружену боротьбу з «Дніпром» за третє місце, не випускаючи при цьому з поля зору лідерський дует. Запоріжці, зі свого боку, не декларуючи поки що ніяких високих цілей (хоча скромні розмови про Кубок УЄФА тихенько ведуться), йдуть на сьомій позиції. В принципі, за бажання, за місце в Інтертото позмагатися можна. Якщо воно комусь в Запоріжжі потрібне. Та й дійсно, з таким стадіоном можна без страху та сорому в Лізі чемпіонів грати. На відміну від того ж «Металіста», який, мабуть, отримав справжнє задоволення від гри на «Славутич-Арені».
Перший тайм поєдинку відразу ж показав, хто є хто. Гості грали так, начебто усвідомлення того, що вони виступають на виїзді, до них так і не прийшло. Незважаючи на те, що обидві команди більшість часу проводили в центрі поля, намагаючись забрати собі право діяти першим номером, краще це виходило у гостей.
«Металіст» більше контролював м’яч і діяв набагато впевненіше. Все, що залишалося господарям, - це діяти на контратаках. Така стратегія запоріжців продемонструвала, що дві проблеми, котрі були в них у першому колі, нікуди не зникли. Перша проблема це відсутність класичного плеймейкера, який міг би віддати точний останній пас, а друга — відсутність результативного нападника, щоб цей пас реалізувати. Втім перший тайм так і пройшов - без моментів. Якщо, звісно, не брати до уваги кількох напів-моментів та безпосередньо гола.
Сталося це так. Горизонтальна атака гостей поблизу штрафного «Металурга» (зліва направо) закінчилася навісною передачею в район одинадцятиметрової позначки, де м’яч на груди прийняв Марко Девич і, не давши йому опуститися, за незрозумілою траєкторією відправив його в дев’ятку. На господарів цей гол особливо не вплинув - вони грали, як і раніше, без моментів.
Другий тайм розпочався з бурхливих атак господарів, а «Металіст» перейшов на гру другим номером. Спочатку здавалося, що така гра на руку підопічним Чанцева, які кілька разів могли забити. Більше того - забили, але з офсайду. Зробив це найвідоміший в нашій редакції футболіст запорізького «Металурга» Тарас Лазарович. Але різний клас та досвід команд таки дався взнаки. В одній з контратак Олександр Рикун віддав пас на Марко Девича, а той, посадивши на п’яту точку центрального захисника господарів Невмиваку, встановив остаточний рахунок. Такий Марко нам потрібен, погодьтеся!
Олександр ОЗІРНИЙ
Якби не матч у Дніпропетровську, то звітний поєдинок цілком можна було б назвати центральним у турі. «Металіст» веде напружену боротьбу з «Дніпром» за третє місце, не випускаючи при цьому з поля зору лідерський дует. Запоріжці, зі свого боку, не декларуючи поки що ніяких високих цілей (хоча скромні розмови про Кубок УЄФА тихенько ведуться), йдуть на сьомій позиції. В принципі, за бажання, за місце в Інтертото позмагатися можна. Якщо воно комусь в Запоріжжі потрібне. Та й дійсно, з таким стадіоном можна без страху та сорому в Лізі чемпіонів грати. На відміну від того ж «Металіста», який, мабуть, отримав справжнє задоволення від гри на «Славутич-Арені».
Перший тайм поєдинку відразу ж показав, хто є хто. Гості грали так, начебто усвідомлення того, що вони виступають на виїзді, до них так і не прийшло. Незважаючи на те, що обидві команди більшість часу проводили в центрі поля, намагаючись забрати собі право діяти першим номером, краще це виходило у гостей.
«Металіст» більше контролював м’яч і діяв набагато впевненіше. Все, що залишалося господарям, - це діяти на контратаках. Така стратегія запоріжців продемонструвала, що дві проблеми, котрі були в них у першому колі, нікуди не зникли. Перша проблема це відсутність класичного плеймейкера, який міг би віддати точний останній пас, а друга — відсутність результативного нападника, щоб цей пас реалізувати. Втім перший тайм так і пройшов - без моментів. Якщо, звісно, не брати до уваги кількох напів-моментів та безпосередньо гола.
Сталося це так. Горизонтальна атака гостей поблизу штрафного «Металурга» (зліва направо) закінчилася навісною передачею в район одинадцятиметрової позначки, де м’яч на груди прийняв Марко Девич і, не давши йому опуститися, за незрозумілою траєкторією відправив його в дев’ятку. На господарів цей гол особливо не вплинув - вони грали, як і раніше, без моментів.
Другий тайм розпочався з бурхливих атак господарів, а «Металіст» перейшов на гру другим номером. Спочатку здавалося, що така гра на руку підопічним Чанцева, які кілька разів могли забити. Більше того - забили, але з офсайду. Зробив це найвідоміший в нашій редакції футболіст запорізького «Металурга» Тарас Лазарович. Але різний клас та досвід команд таки дався взнаки. В одній з контратак Олександр Рикун віддав пас на Марко Девича, а той, посадивши на п’яту точку центрального захисника господарів Невмиваку, встановив остаточний рахунок. Такий Марко нам потрібен, погодьтеся!Олександр ОЗІРНИЙ