2012-12-29, 09:10
Текстовый вариант отчета о матче
Ще 27 лютого залишалося в силі рішення прийняти «Металіст» на ретельно вкатаному засніженому полі армійського стадіону, де «Чорноморець» не без успіху проводив останні контрольні ігри. Але весна раптом заходилася господарювати в Одесі, і в організаторів свята відкриття сезону переважила любов до Центрального стадіону. Сорокасантиметровий сніговий килим в авральному порядку прибрали з поля курсанти морехідних училищ та моряки. Одеський порт виділив їм на допомогу три спеціальні машини, і це надійно захистило газон від пошкодження. З поля вивезено 8 тисяч тонн снігу.
У підсумку футболісти «Чорноморця» отримали можливість пустити в хід головний козир у поєдинку з «Металістом» – досконалішу ніж у суперників виконавську майстерність. Гості загалом без особливого ентузіазму розглядали перспективи в цьому матчі – переніс операцію апендициту основний воротар Сивуха, травмований під час товариської зустрічі головний бомбардир команди Тарасов. А несподівана для першої офіційної гри психологічна розкутість господарів і їхнє невимушене поводження з м’ячем, здається, певною мірою пригнітили моральний дух харків’ян у дебюті матчу. Одесити господарювали на полі.
Невдовзі справа дійшла до витончених мініатюр і цілком розважальних епізодів. Сахно після розиграшу кутового провів гол потужним ударом під перекладину майже без попередньої обробки м’яча. За хвилину воротар «Чорноморця» Чистов, який, мабуть, застоявся без діла, зробив спринтерський ривок ледь не до центрального кола, зіткнувся зі своїм захисником, і Свистуну нічого не залишалося, як закотити м’яч в порожні ворота. Та гравці одеської команди увійшли в раж. Шарій, не зустрічаючи серйозних тактичних протидій з боку Лозинського і його товаришів на своєму лівому фланзі, дедалі сміливіше почав загострювати ситуацію «хокейними» вторгненнями на штрафний майданчик «Металіста». Нарешті його черговий дриблінг було перервано борцівською підсічкою, і Плоскина отримав нагоду довести, що бездоганно реалізовує пенальті.
А за дві хвилини до перерви Шарій з нагоди відкриття сезону подарував публіці маленький технічний шедевр: стоячи спиною до воріт Кутепова на центрі штрафного майданчика, прийняв на носок верхову передачу, перекинув м’яч через себе, розвернувся і як з катапульти пробив повз голкіпера – 3:1.
На цьому торжество творчості ще не закінчилося. По перерві слово взяв Романчук, який метрів з 30-35 пробив у самісіньку «дев'ятку». І ось цей чудовий удар послужив для господарів поля своєрідним сигналом «Відбій!». Отримавши можливість теж без перешкод потрапляти на ударні позиції, гості благополучно уникнули неприємної для самолюбства поразки з різницею у три м’ячі.
В умовах не досить кваліфікованого опору суперників гострим тактичним мисленням блиснули Жарков, Сахно, Щербаков, Шарій, Романчук. Варто відзначити й таку деталь, як взаємозаміни Поконіна й Щербакова на позиціях у передній лінії та в лінії півзахисту, що мало постійно підтримувати напруження тиску на останню лінію оборони суперників і водночас гарантувати надійність першого ешелону власної оборони. Та всі ці враження ще перевірятимуться у складніших для одеської команди матчах.
Намагання прогнозувати найближчу турнірну долю команд на матеріалі цього матчу були б марними. «Чорноморець» лише довів тяжіння до комбінаційної гри та поклоніння культу техніки. Щодо харківської команди, то вона, повернувшись з півдня додому, здається, в тісних залах утратила темпи спеціальної підготовки до сезону. Та недарма «Металіст» багато вигравав на Чорноморському узбережжі Кавказу. В тих матчах у кардинально оновленого складу мало виникнути почуття єдності навколо певного турнірного завдання. Аби тільки команда виходила на поле битися за результат.
У підсумку футболісти «Чорноморця» отримали можливість пустити в хід головний козир у поєдинку з «Металістом» – досконалішу ніж у суперників виконавську майстерність. Гості загалом без особливого ентузіазму розглядали перспективи в цьому матчі – переніс операцію апендициту основний воротар Сивуха, травмований під час товариської зустрічі головний бомбардир команди Тарасов. А несподівана для першої офіційної гри психологічна розкутість господарів і їхнє невимушене поводження з м’ячем, здається, певною мірою пригнітили моральний дух харків’ян у дебюті матчу. Одесити господарювали на полі.
Невдовзі справа дійшла до витончених мініатюр і цілком розважальних епізодів. Сахно після розиграшу кутового провів гол потужним ударом під перекладину майже без попередньої обробки м’яча. За хвилину воротар «Чорноморця» Чистов, який, мабуть, застоявся без діла, зробив спринтерський ривок ледь не до центрального кола, зіткнувся зі своїм захисником, і Свистуну нічого не залишалося, як закотити м’яч в порожні ворота. Та гравці одеської команди увійшли в раж. Шарій, не зустрічаючи серйозних тактичних протидій з боку Лозинського і його товаришів на своєму лівому фланзі, дедалі сміливіше почав загострювати ситуацію «хокейними» вторгненнями на штрафний майданчик «Металіста». Нарешті його черговий дриблінг було перервано борцівською підсічкою, і Плоскина отримав нагоду довести, що бездоганно реалізовує пенальті.
А за дві хвилини до перерви Шарій з нагоди відкриття сезону подарував публіці маленький технічний шедевр: стоячи спиною до воріт Кутепова на центрі штрафного майданчика, прийняв на носок верхову передачу, перекинув м’яч через себе, розвернувся і як з катапульти пробив повз голкіпера – 3:1.
На цьому торжество творчості ще не закінчилося. По перерві слово взяв Романчук, який метрів з 30-35 пробив у самісіньку «дев'ятку». І ось цей чудовий удар послужив для господарів поля своєрідним сигналом «Відбій!». Отримавши можливість теж без перешкод потрапляти на ударні позиції, гості благополучно уникнули неприємної для самолюбства поразки з різницею у три м’ячі.
В умовах не досить кваліфікованого опору суперників гострим тактичним мисленням блиснули Жарков, Сахно, Щербаков, Шарій, Романчук. Варто відзначити й таку деталь, як взаємозаміни Поконіна й Щербакова на позиціях у передній лінії та в лінії півзахисту, що мало постійно підтримувати напруження тиску на останню лінію оборони суперників і водночас гарантувати надійність першого ешелону власної оборони. Та всі ці враження ще перевірятимуться у складніших для одеської команди матчах.
Намагання прогнозувати найближчу турнірну долю команд на матеріалі цього матчу були б марними. «Чорноморець» лише довів тяжіння до комбінаційної гри та поклоніння культу техніки. Щодо харківської команди, то вона, повернувшись з півдня додому, здається, в тісних залах утратила темпи спеціальної підготовки до сезону. Та недарма «Металіст» багато вигравав на Чорноморському узбережжі Кавказу. В тих матчах у кардинально оновленого складу мало виникнути почуття єдності навколо певного турнірного завдання. Аби тільки команда виходила на поле битися за результат.