2013-02-14, 11:20
— Андрію, домашній поєдинок із «Ньюкаслом», мабуть, досі є одним із найсвітліших спогадів того періоду?
— Так, тоді були такі часи, коли на старому «Олімпійському» ми могли здолати кого завгодно. Виходили на поле з упевненістю, що, як мінімум, не програємо — гарантовано. У тому матчі вдалося красиво переграти «сорок» із рахунком 2:0. Тодішній «Ньюкасл» був, гадаю, дуже сильним. Чого вартий лише легендарний Алан Ширер! Забив він нам, пам’ятаю, на «Сент-Джеймс Парку». Утім, проводити якісь аналогії з «Ньюкаслом» нинішнім, ясна річ, не слід. Різні команди, різні тренери. Той колектив тренував уже спочилий сер Боббі Робсон, нинішнім досить успішно керує Алан Пардью…
— Порівняння й справді давно не актуальне, а ось атмосфера на стадіоні, припускаю, зовсім не змінилася. «Сент-Джеймс Парк» та його відвідувачі на суперника спричиняють серйозний тиск?
— Як на будь-якій арені Англії! Уболівальник приходить незалежно від суперника та від того становища, в якому перебуває їхня команда. Аналогічно й у Ньюкаслі. Тоді на «Сент-Джеймс Парку» зібрався аншлаг, було, звісно, нелегко. Нині «Ньюкасл», може, й переживає не найкращі часи, особливо порівняно з торішніми, але, впевнений, що й на «Металіст» публіка прийде.
— Шолу Амеобі пам’ятаєте? Він єдиний футболіст, хто залишився в клубі з тих часів…
— Ні, якщо чесно, не пригадаю. Часу чимало пройшло…
— Як гадаєте, за рахунок чого «Металіст» може здолати «сорок»?
— Головний козир харків’ян — у техніці. Короткий пас — те, чого британські команди зазвичай остерігаються. Звісно, в наш період глобалізації вже складно назвати кожну англійську командою саме англійською: класичний британський стиль на найвищому рівні вже не сповідується, але певні його елементи точно залишилися. Є надія, що «Металіст» зберіг свій запал. Так, втратили ключового виконавця, але не слід забувати, що й «Ньюкасл» узимку був змушений продати Дембу Ба.
— Андрію, якщо уявити, що ви — азартний гравець, то на кого би поставили гроші в цьому протистоянні?
— (Сміється). Я начебто не по цих справах… Якщо гіпотетично припустити, то, мабуть, усе-таки поставив би на звитягу «Металіста» з рахунком 2:1. Хоча складно, звичайно, уявити, в якому нині стані харків’яни, адже це перший поєдинок року все-таки, та й невідомо, як позначилися на колективі усі ті пертурбації…
Всеволод ДАВИДОВ, «Український футбол».
— Так, тоді були такі часи, коли на старому «Олімпійському» ми могли здолати кого завгодно. Виходили на поле з упевненістю, що, як мінімум, не програємо — гарантовано. У тому матчі вдалося красиво переграти «сорок» із рахунком 2:0. Тодішній «Ньюкасл» був, гадаю, дуже сильним. Чого вартий лише легендарний Алан Ширер! Забив він нам, пам’ятаю, на «Сент-Джеймс Парку». Утім, проводити якісь аналогії з «Ньюкаслом» нинішнім, ясна річ, не слід. Різні команди, різні тренери. Той колектив тренував уже спочилий сер Боббі Робсон, нинішнім досить успішно керує Алан Пардью…
— Порівняння й справді давно не актуальне, а ось атмосфера на стадіоні, припускаю, зовсім не змінилася. «Сент-Джеймс Парк» та його відвідувачі на суперника спричиняють серйозний тиск?
— Як на будь-якій арені Англії! Уболівальник приходить незалежно від суперника та від того становища, в якому перебуває їхня команда. Аналогічно й у Ньюкаслі. Тоді на «Сент-Джеймс Парку» зібрався аншлаг, було, звісно, нелегко. Нині «Ньюкасл», може, й переживає не найкращі часи, особливо порівняно з торішніми, але, впевнений, що й на «Металіст» публіка прийде.
— Шолу Амеобі пам’ятаєте? Він єдиний футболіст, хто залишився в клубі з тих часів…
— Ні, якщо чесно, не пригадаю. Часу чимало пройшло…
— Як гадаєте, за рахунок чого «Металіст» може здолати «сорок»?
— Головний козир харків’ян — у техніці. Короткий пас — те, чого британські команди зазвичай остерігаються. Звісно, в наш період глобалізації вже складно назвати кожну англійську командою саме англійською: класичний британський стиль на найвищому рівні вже не сповідується, але певні його елементи точно залишилися. Є надія, що «Металіст» зберіг свій запал. Так, втратили ключового виконавця, але не слід забувати, що й «Ньюкасл» узимку був змушений продати Дембу Ба.
— Андрію, якщо уявити, що ви — азартний гравець, то на кого би поставили гроші в цьому протистоянні?
— (Сміється). Я начебто не по цих справах… Якщо гіпотетично припустити, то, мабуть, усе-таки поставив би на звитягу «Металіста» з рахунком 2:1. Хоча складно, звичайно, уявити, в якому нині стані харків’яни, адже це перший поєдинок року все-таки, та й невідомо, як позначилися на колективі усі ті пертурбації…
Всеволод ДАВИДОВ, «Український футбол».