2013-05-20, 12:06
«Дніпро» є «Дніпро». У цьому колективі виступають дуже сильні виконавці. Крім того, суперник зазнав невдачі, як у чемпіонаті, так і в Кубку України, а тому подвійно мотивований і небезпечний", - заявив перед грою воротар «Металіста» Ігор Шуховцев.
«Що стосується допомоги київському клубу в боротьбі за друге місце, то про це ми будемо думати найменше. Для нас це буде черговий матч чемпіонату, в якому будемо грати виключно на перемогу. Будемо грати заради себе, наших вболівальників. Матч з «Металістом» - принциповий для нас, незважаючи ні на які турнірні розклади. Ми вже не раз довели, що в закулісні ігри не граємо. Тому налаштовувати на цей матч нас зайвий раз не потрібно. Чекаємо справжньої битви, і нехай переможе найсильніший. Чи телефонував хтось з хлопців з «Динамо»? Думаю, кожен з них і так розуміє, що нас не влаштує жоден інший результат, окрім перемоги", - слова хавбека «Дніпра» Сергія Кравченка дуже добре передають атмосферу, що панувала в "Дніпрі" перед грою.
З турнірної точки зору матч був важливий лише для "Металіста", який прагне кваліфікуватися в Лігу Чемпіонів. Дніпропетровці в будь-якому випадку залишаться на четвертому місці. Протистояння «Металіста» і «Дніпра» - одне з найбільш принципових в Україні, а тому дніпропетровці і в цьому немає сумнівів, намагались насолити своєму супернику і відібрати у нього важливі очки. Що стосується кадрової ситуації, то в господарів не могли прийняти участь у грі травмовані Дішленкович, Шуст, Барвінко і Жажа, у гостей гру пропускали через отримані травми Ян Лаштувка та Шеліхов.
![[Изображение: e28tc1hdn42a.jpg]](http://5.firepic.org/5/images/2013-05/20/e28tc1hdn42a.jpg)
Хуанде Рамос також притримується формації "4-2-3-1". Не зрадив він собі й у цьому матчі. В воротах місце зайняв дебютант Варцаба, в центрі захисту - Мандзюк з Чеберячком. Здивувала відсутність в центрі захисту Дугласа, але поки інформація - по яких саме причинам він був відсутній, відсутня. Можливо, банальна мікротравма завадила йому прийняти участь в матчі. На правому фланзі захисту - Артем Федецький, зліва - Стрініч, пара опорних - Канкава і Руслан Ротань. Коноплянка - лівий вінгер, Жуліано - правий з зміщенням в центр поля, на вістрі -Роман Зозуля та під ним - Селезньов.
З огляду на те, що обидва тренера притримувались тактичної схеми "4-2-3-1", варто внести ясність, в чому полягала основна відмінність побудови команд «Металіста» і «Дніпра», враховуючи, що дана тактична схема є дуже гнучкою та дозволяє максимально вигідно розташовуватись по полю.
Існує кілька варіантів чи підходів використання системи "4-2-3-1" в сучасному футболі. Основна відмінність це - поділ команди на групи гравців. Найбільш поширені є три типи розподілу:
1) Дві групи гравців – шість футболістів, зосереджених на захист та чотири на атаку. Найбільш простий тип поділу - в цифровому значені його легко змалювати як "4-2-0-4". До речі, це система, яку довгий час використовував у команді київського «Динамо» Юрій Сьомін.
2) Три групи гравців – в такому підході окремо виділяються опорні півзахисники, яких важко віднести до групи футболістів, зосереджених на захист чи напад, адже вони активно працюють в обох напрямках, не обмежуючись захисними чи атакуючими діями. і цифровому значені – "4-4-2", або "4-4-1-1", поширений варіант побудови для багатьох команд, особливо з огляду на побудову захисних дій.
3) Чотири групи гравців – це виділення форварда в окрему лінію побудови команди, який розташовується значно вище вінгерів та атакуючих півзахисників команди, створюючи глибину атаки і звільнЯючи зону дій для підключень півзахисників чи флангових захисників, класична "4-2-3-1", що легко трансформується при атаках команди в "4-2-1-3" та інші системи в залежності від суперника та індивідуальних завдань на гру.
Мирон Маркевич в «Металісті» відштовхується від класичної схеми "4-2-3-1", що в останній фазі атаки переходить в "4-2-1-3", де до Девіча зміщуються флангові латералі Соса і Марлос, звільнюючи зони під крайніх латералів, а Хав’єр працює з глибини поля.
Питання Коноплянки наставник господарів поля вирішував значно меншою активністю від Віл'ягри, якого ми звикли бачити в атаці, але цього разу він був зосереджений на діях в захисті, Марлоса, що активно відпрацьовував назад, не дозволяючи Стрінічу створювати кількісну перевагу чи рівновагу на фланзі, і Едмара, який працював ближче до лівого флангу максимально насичуючи зону дій Євгена. Звичайно в такому випадку більше простору було на протилежному краю. Поступаючись в контролі м’яча та території атакуючі дії, харків’яни зосереджувались на швидкому переході в атаку, де Девіч мав використати перевагу в швидкості над захисниками, або створити зону під Хав’єра з Сосою для атаки другим темпом.
Хуанде Рамос практикує в «Дніпрі» різні підходи, часто змінюючи побудову в залежності від суперника і навіть під час гри. Для прикладу - в осінніх матчах Ліги Європи, проти «Наполі» і ПСВ, це був другий тип поділу гравців. В даному матчі дніпропетровці, відштовхуючись від класичної системи "4-2-3-1", перебудовувались в атакуючих діях на "4-1-3-2".
Селезньов піднімався на одну лінію з Романом Зозулею, максимально розтягуючи в глибину захисні побудови харків’ян, в центрі поля Канкава працював між лінією захисту та півзахисту з зміщенням в лівий фланг обмежуючи простір для швидкого переходу в атаку Марлоса, а Ротань працював над ним, формуючи поділ гравців 5 на 5 на групу атаки та захисту команди. Коноплянка розтягував гру в ширину, його активно підтримував Іван Стрініч.
Проблема позиційного нападу полягала в поганому використанні протилежного флангу нападу дніпропетровців, де мав працювати Жуліано, як правий вінгер, проте, він переважно діяв в центрі, що також є обов’язком вінгера, але ширину атаки не витримував. Це призводило до великої щільності гри в центрі і лівому фланзі нападу. Загалом використання вільного простору, що створюється завдяки Євгену Коноплянці, до якого суперники завжди приковують підвищену увагу, є проблемою в весняній частині чемпіонату для «Дніпра».
Завдяки збільшенню кількості гравців групи атаки «Дніпро» отримав територію та м’яч під свій контроль, але не отримав з цього жодного зиску, загрожуючи воротам суперника виключно зі стандартних положень. Хоча, з іншої сторони саме володіння територією та м’ячем призводило до стандартних положень поблизу воріт харків’ян. Контратаки «Металіста» виглядали гостріше та ефектніше, але реальних нагод для взяття воріт Варцаби не було створено, за винятком голу Девіча. Саме тому нічийний підсумок до перерви цілком відображав перебіг подій на полі.
![[Изображение: z4s07lwapnbi.jpg]](http://5.firepic.org/5/images/2013-05/20/z4s07lwapnbi.jpg)
По перерві Хуанде Рамос змінив Жуліано на Кравченка. На мій погляд, присутність бразильця давала кількісну перевагу дніпропетровцям в центральній частині поля, завдяки чому вони отримували змогу контролювати територію, але, можливо, саме пасивність його на правому фланзі не вдовольняла наставника «Дніпра». Хоча вихід Кравченка, а не Матеуса, класичного вінгера, важко однозначно оцінити. Швидше за все Рамос хотів залишити тиск на центральну вісь «Металіста» зміщеннями Сергія в центр і додати на фланг активності, плюс Федецький став більше уваги приділяти атакуючим діям.
Маркевич підняв позицію Хав’єра при веденні захисних дій. Якщо в першому таймі «Металіст» вів захисні дії в формації "4-2-3-1", то в другому це вже було більше схоже на "4-4-2". В такий спосіб гості намагалися використати вільний простір на лівому фланзі захисту суперника, при постійних підключеннях в атаку Івана Стрініча. Згодом наставник «Металіста» підняв ще вище лінії команди, провівши заміну Краснопьорова на Бланко. Едмар опустився нижче на місце Олега, а Себастьян працював більше в атаку. Місцями це виглядало як "4-1-4-1", що дозволяло господарям поля швидше виходити в контратаки та вирівняти чисельно кількість гравців в центрі поля.
![[Изображение: d4w9pqlyegwo.jpg]](http://5.firepic.org/5/images/2013-05/20/d4w9pqlyegwo.jpg)
Після другого пропущеного голу від Марко Девіча Рамос перебудував «Дніпро» на гру в три нападника, замість центрального захисника Мандзюка вийшов Матеус, а декількома хвилинами пізніше Калініч замінив Коноплянку. Руслан Ротань опустився в позицію захисника з завданням направляти атаки команди. В якісь мірі це було спрощення гри за допомогою довгих передач від Ротаня на форвардів, що мали нав’язати боротьбу та заціпитись за м’яч, Матеус розташувався в позиції правого вінгера, але ситуативно змінював фланг з Кравченком, або відкривав зону під підключення Федецького.
Підсумовуючи другий тайм, напевно, варто сказати про невелику перевагу «Металіста», хоча, як і в першому таймі «Дніпро» володів територією та м’ячем, але вищі позиції харків’ян дозволяли створювати значно більше загроз воротам Варцаби, що і вилилось в загальний результат матчу.
З огляду на тактичне протистояння це був кращий матч весняної частини чемпіонату, можливо, важливість перемоги для «Металіста» дещо обмежила варіативність атаки харків’ян особливо в першому таймі, змушуючи їх працювати більш надійно позаду, але загалом гра виправдала очікування вболівальника в повній мірі. Важливо відзначити, що Мирон Маркевич краще за опонентів зміг підготувати команду саме до вирішальних матчів сезону. Якщо харків’яни зможуть зберегти основних виконавців команди і зроблять декілька хороших придбань то вже наступного сезону кинуть виклик лідеру українського футболу.
UA-Футбол
«Що стосується допомоги київському клубу в боротьбі за друге місце, то про це ми будемо думати найменше. Для нас це буде черговий матч чемпіонату, в якому будемо грати виключно на перемогу. Будемо грати заради себе, наших вболівальників. Матч з «Металістом» - принциповий для нас, незважаючи ні на які турнірні розклади. Ми вже не раз довели, що в закулісні ігри не граємо. Тому налаштовувати на цей матч нас зайвий раз не потрібно. Чекаємо справжньої битви, і нехай переможе найсильніший. Чи телефонував хтось з хлопців з «Динамо»? Думаю, кожен з них і так розуміє, що нас не влаштує жоден інший результат, окрім перемоги", - слова хавбека «Дніпра» Сергія Кравченка дуже добре передають атмосферу, що панувала в "Дніпрі" перед грою.
З турнірної точки зору матч був важливий лише для "Металіста", який прагне кваліфікуватися в Лігу Чемпіонів. Дніпропетровці в будь-якому випадку залишаться на четвертому місці. Протистояння «Металіста» і «Дніпра» - одне з найбільш принципових в Україні, а тому дніпропетровці і в цьому немає сумнівів, намагались насолити своєму супернику і відібрати у нього важливі очки. Що стосується кадрової ситуації, то в господарів не могли прийняти участь у грі травмовані Дішленкович, Шуст, Барвінко і Жажа, у гостей гру пропускали через отримані травми Ян Лаштувка та Шеліхов.
Формації команд
Мирон Маркевич виставив на гру свій оптимальний склад на даний момент. Місце в воротах посів Олександр Горяїнов, лівий латераль - Азеведо, що відновився від отриманої травми, правий – Віл'ягра, в центрі захисту - пара Папа Гує та Березовчук. Едмар з Краснопьоровим - опорні півзахисники, останній працює в зоні між захисниками та Едмаром максимально скорочуючи зону, Хав’єр - атакуючий півзахисник, по краях - Соса з Марлосом та на вістрі - Марко Девіч . Формація "4-2-3-1".Хуанде Рамос також притримується формації "4-2-3-1". Не зрадив він собі й у цьому матчі. В воротах місце зайняв дебютант Варцаба, в центрі захисту - Мандзюк з Чеберячком. Здивувала відсутність в центрі захисту Дугласа, але поки інформація - по яких саме причинам він був відсутній, відсутня. Можливо, банальна мікротравма завадила йому прийняти участь в матчі. На правому фланзі захисту - Артем Федецький, зліва - Стрініч, пара опорних - Канкава і Руслан Ротань. Коноплянка - лівий вінгер, Жуліано - правий з зміщенням в центр поля, на вістрі -Роман Зозуля та під ним - Селезньов.
З огляду на те, що обидва тренера притримувались тактичної схеми "4-2-3-1", варто внести ясність, в чому полягала основна відмінність побудови команд «Металіста» і «Дніпра», враховуючи, що дана тактична схема є дуже гнучкою та дозволяє максимально вигідно розташовуватись по полю.
Існує кілька варіантів чи підходів використання системи "4-2-3-1" в сучасному футболі. Основна відмінність це - поділ команди на групи гравців. Найбільш поширені є три типи розподілу:
1) Дві групи гравців – шість футболістів, зосереджених на захист та чотири на атаку. Найбільш простий тип поділу - в цифровому значені його легко змалювати як "4-2-0-4". До речі, це система, яку довгий час використовував у команді київського «Динамо» Юрій Сьомін.
2) Три групи гравців – в такому підході окремо виділяються опорні півзахисники, яких важко віднести до групи футболістів, зосереджених на захист чи напад, адже вони активно працюють в обох напрямках, не обмежуючись захисними чи атакуючими діями. і цифровому значені – "4-4-2", або "4-4-1-1", поширений варіант побудови для багатьох команд, особливо з огляду на побудову захисних дій.
3) Чотири групи гравців – це виділення форварда в окрему лінію побудови команди, який розташовується значно вище вінгерів та атакуючих півзахисників команди, створюючи глибину атаки і звільнЯючи зону дій для підключень півзахисників чи флангових захисників, класична "4-2-3-1", що легко трансформується при атаках команди в "4-2-1-3" та інші системи в залежності від суперника та індивідуальних завдань на гру.
Мирон Маркевич в «Металісті» відштовхується від класичної схеми "4-2-3-1", що в останній фазі атаки переходить в "4-2-1-3", де до Девіча зміщуються флангові латералі Соса і Марлос, звільнюючи зони під крайніх латералів, а Хав’єр працює з глибини поля.
Питання Коноплянки наставник господарів поля вирішував значно меншою активністю від Віл'ягри, якого ми звикли бачити в атаці, але цього разу він був зосереджений на діях в захисті, Марлоса, що активно відпрацьовував назад, не дозволяючи Стрінічу створювати кількісну перевагу чи рівновагу на фланзі, і Едмара, який працював ближче до лівого флангу максимально насичуючи зону дій Євгена. Звичайно в такому випадку більше простору було на протилежному краю. Поступаючись в контролі м’яча та території атакуючі дії, харків’яни зосереджувались на швидкому переході в атаку, де Девіч мав використати перевагу в швидкості над захисниками, або створити зону під Хав’єра з Сосою для атаки другим темпом.
Хуанде Рамос практикує в «Дніпрі» різні підходи, часто змінюючи побудову в залежності від суперника і навіть під час гри. Для прикладу - в осінніх матчах Ліги Європи, проти «Наполі» і ПСВ, це був другий тип поділу гравців. В даному матчі дніпропетровці, відштовхуючись від класичної системи "4-2-3-1", перебудовувались в атакуючих діях на "4-1-3-2".
Селезньов піднімався на одну лінію з Романом Зозулею, максимально розтягуючи в глибину захисні побудови харків’ян, в центрі поля Канкава працював між лінією захисту та півзахисту з зміщенням в лівий фланг обмежуючи простір для швидкого переходу в атаку Марлоса, а Ротань працював над ним, формуючи поділ гравців 5 на 5 на групу атаки та захисту команди. Коноплянка розтягував гру в ширину, його активно підтримував Іван Стрініч.
Проблема позиційного нападу полягала в поганому використанні протилежного флангу нападу дніпропетровців, де мав працювати Жуліано, як правий вінгер, проте, він переважно діяв в центрі, що також є обов’язком вінгера, але ширину атаки не витримував. Це призводило до великої щільності гри в центрі і лівому фланзі нападу. Загалом використання вільного простору, що створюється завдяки Євгену Коноплянці, до якого суперники завжди приковують підвищену увагу, є проблемою в весняній частині чемпіонату для «Дніпра».
Завдяки збільшенню кількості гравців групи атаки «Дніпро» отримав територію та м’яч під свій контроль, але не отримав з цього жодного зиску, загрожуючи воротам суперника виключно зі стандартних положень. Хоча, з іншої сторони саме володіння територією та м’ячем призводило до стандартних положень поблизу воріт харків’ян. Контратаки «Металіста» виглядали гостріше та ефектніше, але реальних нагод для взяття воріт Варцаби не було створено, за винятком голу Девіча. Саме тому нічийний підсумок до перерви цілком відображав перебіг подій на полі.
По перерві Хуанде Рамос змінив Жуліано на Кравченка. На мій погляд, присутність бразильця давала кількісну перевагу дніпропетровцям в центральній частині поля, завдяки чому вони отримували змогу контролювати територію, але, можливо, саме пасивність його на правому фланзі не вдовольняла наставника «Дніпра». Хоча вихід Кравченка, а не Матеуса, класичного вінгера, важко однозначно оцінити. Швидше за все Рамос хотів залишити тиск на центральну вісь «Металіста» зміщеннями Сергія в центр і додати на фланг активності, плюс Федецький став більше уваги приділяти атакуючим діям.
Маркевич підняв позицію Хав’єра при веденні захисних дій. Якщо в першому таймі «Металіст» вів захисні дії в формації "4-2-3-1", то в другому це вже було більше схоже на "4-4-2". В такий спосіб гості намагалися використати вільний простір на лівому фланзі захисту суперника, при постійних підключеннях в атаку Івана Стрініча. Згодом наставник «Металіста» підняв ще вище лінії команди, провівши заміну Краснопьорова на Бланко. Едмар опустився нижче на місце Олега, а Себастьян працював більше в атаку. Місцями це виглядало як "4-1-4-1", що дозволяло господарям поля швидше виходити в контратаки та вирівняти чисельно кількість гравців в центрі поля.
Після другого пропущеного голу від Марко Девіча Рамос перебудував «Дніпро» на гру в три нападника, замість центрального захисника Мандзюка вийшов Матеус, а декількома хвилинами пізніше Калініч замінив Коноплянку. Руслан Ротань опустився в позицію захисника з завданням направляти атаки команди. В якісь мірі це було спрощення гри за допомогою довгих передач від Ротаня на форвардів, що мали нав’язати боротьбу та заціпитись за м’яч, Матеус розташувався в позиції правого вінгера, але ситуативно змінював фланг з Кравченком, або відкривав зону під підключення Федецького.
Підсумовуючи другий тайм, напевно, варто сказати про невелику перевагу «Металіста», хоча, як і в першому таймі «Дніпро» володів територією та м’ячем, але вищі позиції харків’ян дозволяли створювати значно більше загроз воротам Варцаби, що і вилилось в загальний результат матчу.
Підсумки
З огляду на тактичне протистояння це був кращий матч весняної частини чемпіонату, можливо, важливість перемоги для «Металіста» дещо обмежила варіативність атаки харків’ян особливо в першому таймі, змушуючи їх працювати більш надійно позаду, але загалом гра виправдала очікування вболівальника в повній мірі. Важливо відзначити, що Мирон Маркевич краще за опонентів зміг підготувати команду саме до вирішальних матчів сезону. Якщо харків’яни зможуть зберегти основних виконавців команди і зроблять декілька хороших придбань то вже наступного сезону кинуть виклик лідеру українського футболу.
UA-Футбол