2014-03-15, 14:41
Екс-наставник «Металісту» Мирон Маркевич розмірковує про майбутнє української Прем’єр – ліги.
"По-перше, мені того дуже не хотілося б. Ми вже вийшли на хороший рівень в тому числі в Європі, де вже давно добре знають, ясна річ, Шахтар і Динамо, а тепер ще й Дніпро і Металіст заявили про себе, як про серйозні європейські клуби. Щодо українізації команд, треба визнати, що рівень нашого футболу визначають насамперед легіонери, і це не є причиною для сорому. Нашій державі вже більше 20 років, і весь цей час ніхто серйозно не займався нашим, українським футболом. Так, багатії вкладали гроші, прагнучи зробити кожен зі свого дітища серйозний клуб. Але ж ніхто не розвивав дитячий футбол, окрім хіба що Шахтаря і, можливо, Динамо, та й то – за рахунок традицій та історії.
До прикладу, мені в Металісті часто закидали, що я не довіряю молодим вихованцям клуба. А чи була така змога, якщо школа працювала всього 4-5 років? Звісно, якщо зараз там нічого не зламають і не знищать, то у Металіста з’являться свої якісні вихованці, тому що вони там є. Починаючи з гравців 1998 року народження і молодше у Металіста дуже сильні групи, де є справді хороші виконавці. Але для масштабного результату треба, щоб не розвалили школу і потрібен час – років із 10, щонайменше. Підсумовуючи: якщо брати до уваги українізацію і можливий відтік якісних легіонерів з нашого чемпіонату (хоч цього дуже не хочеться), який, на жаль, уже почався…
Що ж, якщо той та інший процес наберуть рівня тенденцій, тоді наш клубний футбол чекає рівень певно що якоїсь Словенії, хоча й не хочу нікого ображати. То вже буде зовсім не те, до чого ми звикли. Дуже хотілося б, аби не було повномасштабних і різких змін, інакше наш чемпіонат хоч і буде, мабуть, цікавим, проте рівень його стане низьким".
http://www.footboom.com/ukrainian/high/1...venii.html
"По-перше, мені того дуже не хотілося б. Ми вже вийшли на хороший рівень в тому числі в Європі, де вже давно добре знають, ясна річ, Шахтар і Динамо, а тепер ще й Дніпро і Металіст заявили про себе, як про серйозні європейські клуби. Щодо українізації команд, треба визнати, що рівень нашого футболу визначають насамперед легіонери, і це не є причиною для сорому. Нашій державі вже більше 20 років, і весь цей час ніхто серйозно не займався нашим, українським футболом. Так, багатії вкладали гроші, прагнучи зробити кожен зі свого дітища серйозний клуб. Але ж ніхто не розвивав дитячий футбол, окрім хіба що Шахтаря і, можливо, Динамо, та й то – за рахунок традицій та історії.
До прикладу, мені в Металісті часто закидали, що я не довіряю молодим вихованцям клуба. А чи була така змога, якщо школа працювала всього 4-5 років? Звісно, якщо зараз там нічого не зламають і не знищать, то у Металіста з’являться свої якісні вихованці, тому що вони там є. Починаючи з гравців 1998 року народження і молодше у Металіста дуже сильні групи, де є справді хороші виконавці. Але для масштабного результату треба, щоб не розвалили школу і потрібен час – років із 10, щонайменше. Підсумовуючи: якщо брати до уваги українізацію і можливий відтік якісних легіонерів з нашого чемпіонату (хоч цього дуже не хочеться), який, на жаль, уже почався…
Що ж, якщо той та інший процес наберуть рівня тенденцій, тоді наш клубний футбол чекає рівень певно що якоїсь Словенії, хоча й не хочу нікого ображати. То вже буде зовсім не те, до чого ми звикли. Дуже хотілося б, аби не було повномасштабних і різких змін, інакше наш чемпіонат хоч і буде, мабуть, цікавим, проте рівень його стане низьким".
http://www.footboom.com/ukrainian/high/1...venii.html