Президент ФФУ подаст в отставку - Версия для печати +- Форум болельщиков ФК Металлист Харьков (https://forum.metalist-kh-stat.net.ua) +-- Форум: Різне (/forumdisplay.php?fid=160) +--- Форум: Архивы форума (/forumdisplay.php?fid=627) +---- Форум: ФК "Металіст". Минулі сезони. Статистика матчів, відео, фото, звіти. Обговорення та думки (/forumdisplay.php?fid=363) +----- Форум: Сезон 2014/2015 (/forumdisplay.php?fid=548) +------ Форум: Новости сезона 2014/2015 (/forumdisplay.php?fid=459) +------- Форум: ноябрь 2014 (/forumdisplay.php?fid=517) +------- Тема: Президент ФФУ подаст в отставку (/showthread.php?tid=8852) |
Ярослав Грисьо: багато людей у болоті українського футболу лапають рибку - montoya - 2015-01-28 17:26 Ярослав Грисьо вже 18 років очолює федерацію футболу Львівської області. Він і не приховує, що більшість функціонерів українського футболу "пов’язані". Тому перемогти корупцію буде непросто. Кандидат на посаду президента ФФУ обома руками за зміни в українському футболі, але ніяк - не за масштабну люстрацію. Найдосвідченіший з претендентів в розповів MatchDay про головну помилку Анатолія Конькова, свій конфлікт з “Карпатами” та так звану "сімейну спадщину Грисьо". "У ЯКІЙ КРАЇНІ ЗА 23 РОКИ ЗНИКЛИ 150 ПРОФЕСІЙНИХ КЛУБІВ" - Пане Ярославе, що спонукало вас висунули свою кандидатуру на посаду президента ФФУ? - Хотів би розставити акценти. Це не я сам себе висунув. Це зробив виконком федерації футболу Львівської області. 16-го січня виповнилось 18 років як я працюю посаді керівника цієї організації. За цей час ми пройшли непростий шлях. Але можу сказати, що у нас дуже непогана динаміка розвитку, а ми в першу чергу хотіли задекларувати ті ідеї, котрі можна втілити на всеукраїнському рівні, а не тому, що у мене є особисті амбіції стати президентом Федерації футболу України. Мусимо визнати, консервативну політику на рівні держави. Ми не можемо позбутися радянської психології. Дуже важко відбуваються зміни, втілюються в життя новинки у всіх сферах діяльності. Велика бюрократія. Але нова і сучасна реальність диктує нові умови. Ми відійшли від радянського способу життя, проте до європейського чи американського поки не дісталися. Нічого нового не збудували. Ці 18 років моєї роботи - а це 7 звітно-виборних конференцій - дали нам підстави вважати, що ми маємо право нашу діяльність, поділитися своїми поглядами та напрацюваннями на всеукраїнському рівні. Адже ми маємо достатньо серйозні результати. - Про які позитивні результати і досягнення йде мова? - Ми організували та провели багато турнірів. Уже 16 років взимку ми проводимо турнір пам’яті Ернеста Юста. Ми успішно об’єднали наші зусилля, товариства "Колос" та футбольної асоціації й проводимо чемпіонат та першість області. В 2014 році ми мали 4 ліги – 62 аматорські команди. 55 з них - грали ще й юнацьким складом. До того ж у нас є близько 120 команд дитячої ліги, в якій беруть участь представники 25 містечок. Це дає підстави вважати що ми правильно реагуємо на виклики часу. Плюс, нам успішно вдається проводити першість Львівської області. Причому, формування кожної з ліг відбувалося не лише за економічним показниками команд чи клубів. Нам вдалося знайти ту саму "золоту середину", котра б підтримувала рівень футболу в нашій області. На підтвердження цих слів – команда нашої області - "Рух" Винники - стала чемпіоном України. Наш клуб - "Демня" - грав у фіналі Кубку аматорів. Наша область серед переможців у турнірі ветеранів, юні гравці “Карпат” на перших місцях у змаганнях хлопчаків віком U-14, U-15, U-16. На нашу думку, минулий рік - один з найкращих в історії львівського футболу. - Ви погодитеся з тим, що федерація не може собі приписувати перемоги тих же "Руху" чи "Карпат"? Наприклад, "Рух" завдяки своєму інвестору пану Козловському має серйозні фінансові умови. Ви не маєте вплив на ці структури… - Одна з найбільших проблем українського футболу в тому, що у нас багато ланок відірвані одна від одної. Прем’єр-ліга не має гарних стосунків з Професійною лігу, Професійна - з Аматорською. Це ще раз говорить про те що нам треба об’єднувати зусилля. Інакше в нас не може бути динамічного розвитку футболу. Тільки у співпраці всіх ланок ми можемо дати результат. Скажіть будь-ласка, в якій країні за 23 роки зникли 150 професійних клубів? В Україні! - І який вихід із цієї ситуації? - Треба було вчасно реагувати і робити реформи. - Немає фінансування - немає команди. Чи не так? - Так, зараз немає фінансування. Але що заважало змінити формати першої, другої, аматорської ліг 7-8 років тому, коли ми говорили про це? Чому у Польщі може бути дев’ять ліг, з них п’ять - державних, а інші - регіональні? Чому ми не робили змін? Чому в багатьох країнах Європи існують напівпрофесійні команди, а у нас не можна було цього зробити? Відповім: тому що хтось казав, що ФІФА та УЄФА не дозволяють цього робити. А скандинавам же дозволили! Чому нам не дозволяють? - Це б допомогло врятувати клуби? - Твердо переконаний, що реформи в цих лігах могли убезпечити від втрат стількох клубів. Ми б зменшили економічний тиск. Були б інші внески. Що заважало першу лігу об’єднати з найкращими командами другої ліги і зробити дві зони по 14 команд за регіональним принципом? Щоб у клубів було менше витрат на переїзди по країні. Всі нижчі ліги окрім елітного дивізіону виконують одну функцію - підготовка футболістів для Прем’єр-ліги та збірних. "ДЕЯКІ ЛЮДИ ЧЕРЕЗ ФУТБОЛ ЙШЛИ В ДЕПУТАТИ" - Ви розповідаєте про те, як має бути в ідеалі, а у нас частенько люди з нижчих ліг банально стараються заробити на тоталізаторах, беруть участь у, скажімо так, "не зовсім прозорих" матчах. Останній приклад гра "Енергії" з Нової Каховки з київською "Оболонню"… - А чому так? Бо немає системи. Проблема нашого футболу, що ми не виробили ніякої системи. Навіть найпростіша система рано чи пізно дає результат. Якби нам вдалось побудувати фундамент простої системи, а потім потроху її реформували, доопрацьовували, вона б спрацювали. Ми колись дуже пишались, тішились, що у нас найбільше професійних команд в країні, порівнюючи з європейськими державами. А до чого це призвело? Ми вчасно не робили зміни та доповнення. Не реагували на економічну ситуацію. Хоча, й політична складову теж має місце. Багато клубів пропали, коли бізнесмени, які допомагали чи утримували команди, підтримували політичну силу, що не проходила до парламенту. Як наслідок, їм доводилося свій проект згортати. Або ж просто ставало нецікаво. Через футбол йшли в депутати. Були приклади коли люди хотіли стати мерами міст і робили все, щоб у місті була футбольна команда. Програвали вибори - і команди не ставало. Але ми ж не можемо залізти в душу кожному бізнесмену, політику та перепитати, для чого він це робить. - То як ви можете вплинути на цей процес? - Лише збудувавши чітку систему проведення змагань в Україні. Менше роз’їздів, а отже зменшення бюджетів забезпечили б регіональні ліги. Чому не може друга ліга бути поділена на чотири зони за територіальним принципом? Чому вона не може мати напівпрофесійний статус? 10 футболістів на контракті, а 10-12 - на договорі. Можемо! Ми мали б базу, від якої могли б відштовхнутися. Сьогодні у нас її немає. Ми знову йдемо наосліп, і кожен пропонує варіанти, сподіваючись, що робимо правильно. Якби у нас вже була побудована система, ми бачили б, як її можна корегувати. Яка відвідуваність, скільки потрібно коштів щоб утримувати команди. Подивіться, до чого "загнали" зарплати футболістів. Зрозуміло, що гравцям нині важко перейти на менші умови. Але їм нікуди подітися, маємо багато прикладів. Ось ми з вами говоримо про "Рух" із Винників, а чим від нього відрізняється команда з Кіровоградської області, яка стала переможцем кубку ("П’ятихатська" - прим. Авт.) . Там також всі гравці першої та другої ліг. Команда живе як професійний клуб. Проживають на базі, серйозно тренуються. Не тільки на "Рух" треба дивитись. Ми не можемо обмежити інвестора у його витратах на ту ж команду з Винників. Ми можемо тільки подякувати. Але ми маємо зробити все, щоб люди, котрі вкладають менше коштів, робили це на постійній основі. Щоб маленькі клуби не "шарахалися" постійно. Щоб не було такого: є 100 тисяч - то живемо, а на другий рік немає цих грошей - немає й клубу. Давайте говорити відверто. Навіть в Польщі влада допомагає професійним командам. У нас же цього немає. Все тримається на спонсорах, меценатах та підприємцях. - Ви вважаєте держава може допомогти футболу? - Як держава за війни може допомагати футболу? Але вона може допомогти мінімізувати витрати клубів. Думаю, що всі розуміють: менші зарплати, менші преміальні, чи їх узагалі немає. Футбол був, є і буде. Сьогодні ми можемо говорити про зменшення професійних команд, але аж ніяк не про зменшення кількості футболістів. Діти грають в футбол, школи не пропали, за винятком Донецької та Луганської областей. Там зараз не до футболу! Але всі інші працюють. Я можу говорити про свою область. Якщо раніше, коли ми створили дитячу лігу, там було близько 50 команд, то сьогодні - біля 120-ти. Діти хочуть займатись футболом. Ми виконуємо функцію виховання, ту, котру раніше на себе брала держава. Загальноосвітні школи з цим за великим рахунком не справляються. Футбол замінив головну функцію держави - розвиток фізичних якостей у дітей. Через футбол діти мають гарну базу. Адже тих ж басейнів ми не збудували. Діти активно не займаються фізкультурою, не здають нормативи, не приймають участь у змаганнях. Все це сьогодні не функціонує. Якщо батько не хоче віддавати дитину на фізкультуру, то нічого школа не зробить. Раніше такого не могло бути - я ж працював у школі. Футбол відіграє важливу соціальну роль у державі. "ВПЕВНЕНИЙ, ЩО РІШЕННЯ НЕ БАЛОТУВАТИСЬ У 2012-МУ РОЦІ БУЛО ПРАВИЛЬНИМ КРОКОМ ГРИГОРІЯ СУРКІСА" - Ви сказали, що вас не чули, коли ви пропонували реформувати наш футбол. У федерації не чули? - Не знаходив розуміння не тільки в федерації, але й у професійній та аматорській лігах. У нас були наради. Не сказав що були противники цього. Але дуже важко з психологічної точки зору втілювати нововведення в життя. Маємо такий менталітет: ось будуть зміни, то людей можуть прибрати. Це, на жаль, довело до того стану, який є на даний момент. Те, що Україна стала незалежною, спричинило зміни у формації держави. З кожним роком змінювалися економічні та політичні умови, й треба було враховувати, як це вплине на розвиток футболу. На жаль, ми не стали національною федерацією. Ми є федерацією футболу України, але не національною. - А в чому різниця? - Ми не відстоюємо національні цінності. В Норвегії, Фінляндії, Швеції, коли робили програму розвитку футболу, чомусь брали на це 20-30 років. А ми робимо на чотири роки. На період, коли ви приходите до влади, пишете програму. Це не зміни. Ніхто за чотири роки не зробить революцію. Ми пам’ятаємо програму 2003-го року, коли не було виділено жодних коштів з державного бюджету. Так була написана гарна програма, але коштів не було. Але ця програма дозволяла кожному на місцях іти до керівництва області, міста й під неї програму просити кошти. Якщо керівники розуміли суть програми, допомагали. Закладали кошти, нехай і невеликі, але все рівно. Втім, на мій погляд, це не система. Чотири роки пройшли, і програма закінчилася, і гроші. Тепер у нас така програма, згідно з якою із державного бюджету нічого не має фінансуватися. Але ж ми говоримо не лише про держбюджет. Від того, що погіршилася економічна ситуація, меценати ж не пропали. У Львівській області є не лише той же "Рух". Наприклад, бізнесмен Роман Михайлів опікується школою ФК "Львів". У нас є багато людей, які б охоче вкладали кошти. Але вони не бачать будь-якої підтримки з боку держави. Якщо країна не може допомогти, то хоча б подякувала. - Подяка - це звільнення від податків? - Це був би ідеальний варіант. Але виникає питання: що значить звільнення від податків. Тоді й інші виду спорту теж захочуть звільнення від податків. Треба проаналізувати, як у розвинених країнах це втілюється у життя. Йде децентралізація, хочуть зробити так, щоб у місцевих бюджетів лишалося 80 відсотків бюджету. Тоді міські громади зможуть вкладати кошти, не чекаючи вказівок зверху. Це було б найкраще рішення з точки зору підтримки не лише футболу, але й культури. В цьому питанні у нас теж поки немає системи. - Ви вважаєте, що багаторічний президент федерації футболу Григорій Суркіс не створив системи? - Не скажу, що не створив. З іншого боку, якби була система, ми мали чим користуватися. Але те що він підняв рівень футболу в країні та рівень федерації на значно вищий щабель, це правда. Але системи немає! - Ви довго працювали з ним в одній команді. Які у вас зараз стосунки? - Коли Григорій Михайлович очолював федерацію, то я був членом виконкому. У нас були нормальні, партнерські стосунки. Сьогодні він - віце-президент УЄФА, але наші стосунки не змінилися від того що було. Якщо він запропонує зустрітися, я буду "за". Якщо у мене будуть пропозиції, то він, напевне, теж буде не проти. - Він на вас не образився, за те що ви не підтримали його в складний час? - Там трохи не так було. Не хотів би на цю тему говорити. Радше б сам Григорій Михайлович про це розповість. Коли в 2011-му його хотіли прибрати з посади, то наша федерація його підтримала. Тому його не вдалося зняти. Коли йшла мова про 2012-й рік, то це вже інша історія. Ситуація змінилася, і він сам розумів, що йому важко буде залишитись на цій посаді. Він не балотувався зважаючи на ситуацію, котра склалася у політичному та футбольному середовищі. Тому говорити що ми були проти нього, неправильно - Ви вважаєте, що на Суркіса чинився політичний тиск? - Це тільки він може сказати. Він розумів, що йому буде важко працювати у тій ситуації. Якщо немає порозуміння на найвищих шаблях влади, то… Людина, котра привела Євро-2012 в Україну, хотіла бачити більше поваги до себе. Рішення не балотуватись було прийняти задля того, аби не створювати в суспільстві якихось колізій. Я впевнений - це був правильний крок з його боку. "НЕ БАЧУ, ЩОБ У КОГОСЬ З КАНДИДАТІВ НА СЬОГОДНІ БУЛА Б ЗНАЧНА ПЕРЕВАГА" - Були історії, що тоді на людей, які мали голоси на конгресі, тиснули з боку влади... - Я чув про це. Але на щастя, мудрі керівники нашої області розуміли, що на мене не можна тиснути. У мене таких ситуацій не було. Мене не викликали, не тиснули, хоча деякі друзі пропонували пристати на ту чи іншу сторону. Але не було державного чи адміністративного тиску. Були певні розмови з людьми, які мене близько знають і які підтримували ту чи іншу сторону. - Вони хотіли вас агітувати? - Так. Це були не чужі мені люди. Але коли я пояснив, що буду голосувати так, як вважаю за потрібне, вони зрозуміли мою позицію. І розуміли, чому так голосує уся делегація львівської області. Розмова на тому завершилась. Мене тішить, що ми поступово йдемо до демократичної системи. Цього року ми матимемо демократичні вибори, де буде кілька кандидатів. Якщо я не помиляюся, то ще в 1996-му була альтернатива на виборах президента ФФУ. А з того часу і по сьогоднішній день – зазвичай лише одна кандидатура. Багато кандидатів - це добре. Це значить, що футбольне суспільство оздоровлюється. Є право вибору. Претенденти не є випадковими людьми. Хтось більше, хтось менше, але всі - в футболі. Й усі про всіх все знають. Сьогодні можна через ЗМІ та друзів про кожного все дізнатись. Немає такого, що ми голосуємо за кота в мішку. - Ви згодні, що у вас не багато шансів на перемогу? Вас називають технічним кандидатом... - Я не розумію звідки взяли історію про "технічного" чи "наївного" кандидата, як мене вже називали. Я багато років успішно працюю у львівській федерації і маю бачення, як розвивати український футбол. Тому називати мене технічним кандидатом у людей немає морального права. Сьогодні серед претендентів немає кандидатів калібру Григорія Михайловича Суркіса. Це людина яка знаходиться на дуже високому рівні - політично та фінансово. Він входить в коло найвищих посадових осіб країни. Сьогодні серед кандидатів таких людей немає. Я не бачу, що у когось є велика перевага. Інше питання розуміння, що є різні бачення процесів. - А "в.о." президента ФФУ - це особливий статус? - Безумовно. А чи дасть це перевагу? - Один з кандидатів - Олег Печерний - вже говорив про адмінресурс та кулуарні домовленості... - Для того, щоб стверджувати такі речі, треба мати приклади. У нас в країні багато декларують, не маючи офіційних підтверджень. Це як в тому анекдоті. "У нас звикли що невістка винна. Так її ж немає. А плащ же висить". Ми не маємо права на такий підхід. Я не бачу адмінресурсу. Навіть при розмовах, що на останньому конгресі, який, власне, й призначив нове керівництво, щось подібне начебто могло мати місце. Але до мене ніхто - ані губернатор, ані мер - не підходили. В їхніх стосунках я не бачив, що вони мали упередження в даній ситуації. Не знаю, як було в інших областях. На мою думку, все залежить від того, як ти себе позиціонуєш у таких речах. Якщо тебе до цього схиляли, і ти був невизначений, то тобою можна керувати. Зі мною в свій час могли говорити, могли переконувати, але ніхто не міг тиснути. Тому, думаю, якщо такі розмови й йдуть, то точно не зі мною. З нашими делегатами ніхто ніяких розмов не веде. Ми дотримуємось пріоритетів нашої футбольної громадськості. - Якщо вам запропонують посаду у керівництві федерації, готові зняти свою кандидатуру на користь якогось з кандидатів? - Не виключаю такої можливості. Беремо приклад роботи на посаді президента ФФУ Анатолія Конькова. Йому не вдалося створити команду. Я переконаний, що треба мати професіоналів і однодумців. Який би керівник не був, якщо немає команди, ти нічого не зробиш. В першу каденцію, коли я став головою федерації футболу Львову, хотів змінити біля 20 чоловік. Вважав, що вони не мають права там працювати. В результаті змінив лише одну людину. Всі ці люди мали серйозну підтримку у владних структурах. Людина, яку я звільнив, теж мала підтримку, але це була вже моя принципова позиція. Ми постійно критикуємо та лаємо попередніх керівників. "ЗАМІСТЬ ТОГО, ЩОБ КЕРУВАТИ, КОНЬКОВ РОЗДАВ ФУНКЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПЕВНИМ ЛЮДЯМ" - Невже пана Конькова немає за що критикувати? - Ми можемо констатувати факт, що на жаль великий футболіст не став великим керівником. Порсатись у цьому бруді не потрібно, вже прийнятно рішення. Йдемо вперед, треба робити аналіз. Але навіть Коньков робив щось позитивне. Він хотів підтримати дитячий футбол. Але цього не вийшло. Позитиву, насправді, небагато, окрім виступів національної збірної. Хотілось грати на чемпіонаті світу, але рівень французів був вищим. - Йому не вдалося команду побудувати, чи кожен з віце-президентів грав свою гру? - Він не створив команду. Вже не кажу про однодумців, а просто говорю про команду. Не маючи взагалі ніякого досвіду управління. Адже, за великим рахунком, він не очолював серйозні структури. Замість того щоб керувати, Коньков роздав функції управління певним людям. А вони його підвели. Причини? Треба питати їх. Ми з ним спілкувалися ще тоді, співпрацюючи в федерації, коли він відповідав за аматорської футбол, а я - судив матчі. У нас з того часу гарні стосунки. Але, як мені здається, Анатолій Дмитрович з якоїсь причини довіряв окремим людям. І рекомендації, які могли допомогти ігнорував. Не було досвіду в управлінні колективом. - На вашу думку, рішення відправити Конькова у відставку до завершення каденції, вірне? - Я не був прихильником таких речей. Та це було зроблено правильно. Бо таку організацію роботи ще два роки не можна було терпіти. Це не лише грубі помилки на всіх рівнях організації. Ті напрацювання, які ми обговорювали, вони ніяк не втілювалися. Складалося враження, що він немов тебе підтримує, але потім робились кроки, яких ти не очікував. Мені здалося, його підводили ті люди, котрим він довіряв координацію комітетів. Для прикладу: виконком досліджує склад комітетів. Хто мав би рекомендувати склад комітетів? Напевне голова комітету! А у нас були речі, коли ми приходили і сварилися, бо нам нав’язували членів комітету, яких голова не пропонував і не хотів. Були підкилимні ігри без фахового підходу. Він дозволяв це робити людям, які били себе в груди і доводили, що вони найкращі. А самі робили цю справу, аби мати владу. Жодного комітету не було створено в такому складі, який пропонував голова. Кругом були введені люди, котрих з різних причин там не хотіли бачити. Хтось не був професіоналом, у когось виникали амбіції, що не принесуть користі. За стільки років скільки в футболі ми знали з ким хотілося б працювати. Людина має працювати не просто за зарплату, а люблячи свою роботу. Результату не буде, якщо працює людина заради грошей. Ось так за два роки ми дійшли до нового конгресу. - Чи пішли б ви до когось з конкурентів у команду? - Не виключаю такої можливості. Тому не хотів би говорити "ні". Але я радитимусь з нашим виконавчим комітетом. Піду до когось у команду за однієї умови: якщо це буде на користь справі - розвитку українського футболу. Якщо нам будуть дозволяти впроваджувати наші ідеї у життя. Нас мають чути. Просто підіймати руки - не хочу у цьому брати участь. - Погодитесь, що вибори які ми сьогодні бачимо - це "кулуарна війна"? Не битва програм, ідей, а війна домовленостей... - На жаль, так і є. Придумати програму? Написати можна, що завгодно за ці 23 роки. І в Радянському Союзі було дуже багато гарних програм. Але німці втілили ці програми і досягли результатів, а ми окрім написання не зробили нічого. Можна гарно написати, але ми не вигадаємо нового ровера, ми маємо удосконалювати те, що є. Ліпше менше написати, але втілити. "ВІЙНА З "КАРПАТАМИ"? ОКРЕМІ ЛЮДИ ЗНАЮТЬ, ДЛЯ ЧОГО ЦЕ РОБЛЯТЬ" - Ваші пропозиції - створення регіональні ліги, напівпрофесійний статус клубів. Як боротися з хабарництвом у футболі? - Це похідна від системи. Коли немає системи, завжди у деяких людей знаходяться місце і можливості цим займатися. Якщо була б система, цим людям важко було б себе проявити. Багато хто прагне саме такої невизначеності й болта. У цьому болоті ті люди лапають рибку. Але ця рибка для них, а не для справи. Мені також доводилося з цим зіштовхуватися. Наші конференції болісно проходять. Й таку люстрацію важко проводили. Жодна конференція не проходила в стилі “одобрямс”. Це говорить про те, що є категорія людей, які не хочуть стабільності. Львівська федерація одна з найкращих вже не перший рік. Нас народжували, але це не має значення. Ми не за грамоти працюємо та не гонимось за іміджем. - Ви говорите про імідж організації, але на останніх виборах був дуже великий скандал. Дійшло до того, що люди втрачали свідомість. Знаючи про велику кількість інтелігенції у Львові, важко було уявити таке протистояння на виборах регіональної федерації футболу… (дивіться відео нижче) - Повторюсь, на жаль, певна категорія людей не хоче стабільності, а прагне постійної зміни керівників. Вони не хочуть прогресу, вони хочуть вирішувати свої питання. - Чому у вас війна з "Карпатами"? Коли Ігор Дедишин давав резонансне інтерв’ю то особисто вам "відвів" окрему частину, в якій звинуватив вас у корупції при проведенні виборів… - Треба ще раз задуматися, чому! Я не готовий про це говорити перед конгресом. Це не є погляди організації, це - думка окремих людей. Вони знають для чого це роблять. Я не маю претензій до них. Можливо їхні погляди не такі об’єктивні та перспективні, але я не знаю їхніх мотивів. Ні з одним членів клубу у мене не було проблем. Коли в 2013-му році ми святкували 50-річчя "Карпат", федерація все зробила щоб гідно відзначити цю дату. Ми провели гала-концерт, запросили ветеранів команди і не питали, як на це реагуватиме клуб. Ми робили не для свого іміджу. "Карпати" - це не бренд окремих людей, це бренд який створювало покоління цілих 50 років. Ми не маємо права це забувати. Це бренд західної України. Клуб долучився до нашого заходу. Якби у нас була війна ми б не робили цю справу. Погляди керівників - це не погляди громади. - Але такі стосунки не сприяють іміджу Львівського футболу... - "Карпати" - приватна структура, а не громадська. Ми не можемо говорити, що їм робити. Люди витрачають власні гроші. Ви ж не чекаєте, щоб у вас вдома хтось вам розповідав, де і що ставити. Їхня і наша діяльність - публічні, тож нехай люди оцінюють наші футбольні справи. За великим рахунком, дитячі команди "Карпат" грають у чемпіонаті, який ми проводимо. Крім цього ми організовуємо семінари для тренерів. А заборонити окремим людям мати власні погляди, ми не можемо. Тільки справою можемо доводити, хто правий. "ЧОМУ НЕ МОЖЕМО НАКАЗАТИ КЛУБИ? БО ВСІ ПОВ’ЯЗАНІ" - Вам часто закидають, що у вас, як колишнього арбітра, два сина - теж футбольні судді. Кварцяний в свій час говорив про сімейну спадщину Грисьо... - Почнемо з того, що я був не тільки арбітром. Я працював дитячим тренером, тренував аматорську команду. Також був завучем футбольної школи, інспектором. Не правильно було б говорити лише про суддівство. Я працював у футбольних клубах, створював ФК "Львів". Рік рятував цей клуб, взявши на себе обов’язки президента. Щоб не казали, де федерація, коли клуб гине? Намагався його врятувати. Політично та економічна ситуація не сприяли збереженню команди. Але рік клуб ми утримували за рахунок спонсорів та меценатів. Це перша ліга і коштів, які ми залучили, було недостатньо для розвитку. Якби була інша система - зберегли б. Мої діти судять? Династія лікарів може бути? Династія банкірів теж? А тут велика проблема? Ми не хочемо говорити про професіоналізм і рівень моїх дітей. А хіба погано, якщо діти наслідують професію? Мені приємно. Тішусь, коли вони здають нормативи, екзамени. На жаль, арбітрів у нас постійно критикують і дуже сильно на них тиснуть. Футболіст не забиває з двох метрів і він не винен. А лише щось трапилось, винні арбітри. Ми бачили чемпіонати Європу, світу, де арбітри припускаються дуже серйозних помилок. У Німеччині забили через сітку. Якби у нас таке було, що зробили б з арбітром? Думаю, була б війна! Арбітр - така ж людина, як і футболіст. Він також може помилятися, й про це не потрібно забувати. - Постійно доводиться чути, що арбітри вмотивовані однією зі сторін... - Це питання до системи! Не маючи системи, ми маємо цю проблему. - Що змінить система з точки зору того, будуть мотивувати арбітрів, чи ні? - Система змінить те, що буде важко це зробити. В світі мало людей які не продаються, але одного можна купити за гривню, а іншого - за мільйон. От різниця - за мільйон. Так і тут. Повірте, я за 17 років суддівства на високому рівні розумію, що це таке. Головне - не перейти межу, що таке "допомагати", а що таке помилятися. Ми на жаль цю межу втратили. Має бути контроль. Ви самі говорите про тоталізатори… Якщо немає спеціальних органів на рівні держави, то їх треба створити на рівні федерації. Чому в Італії можуть "Ювентус" відправити у серію "Б" за корупцію, а ми не можемо наказати власні клуби? Бо ми всі пов’язані ! Ми не систему збудували, а всіх пов’язали. А це не дає об’єктивності. Це як недоторканість депутатів. А чому не знімуть недоторканість? Не хочуть, бо губиться колективна відповідальність. - Ви ж себе теж відчуваєте причетним до системи? - Всюди є межа. Або дуже велика, або дуже мала. Головне, щоб людина не виходила за ці рамки. Мало людей у світі, які все своє життя дотримується основних принципів, всі змінюється. Але життєві принципи порядність, професійність, патріотизм нікуди не зникли. Вони є! Але їх трактували не так. Їх часом підміняють. Ми хочемо йти до Європи. Але там теж не все так ідеально та прозоро. Та набагато менше спокус. У нас немає системи. А це дає можливість арбітру, тренеру, футболісту робити певні кроки, розуміючи, що він не буде покараний. Система б не давала такої можливості. Пишуть що хочуть, говорять що хочуть. Нікого не карають! Карають тільки тих хто зачепив великих людей. - Ви сказали пишуть, говорять, але ж і судять так, як хочуть! - Але чому? Немає системи, тому і судять, як хочуть. Ми весь час за 23 роки констатуємо цей факт. Жодного разу не знайшли причину. Гарний лікар той, хто ставить правильний діагноз. - Який діагноз у українського футболу? - Поки не буде прозорості нічого не буде. Зараз мутна вода. - Багато людей говорять, що треба змінювати тих, хто цю воду замутили… - Зараз модне слово "перезавантаження". А скажіть, як перезавантажити діяльність професійної організації, взявши інших людей. Звідки, якщо ми не лишимо спеціалістів, які не дискредитували себе в українському футболі? Ми бачимо, хто як працює. Бачимо тих, хто віддані своїй справі. Невже їх треба позбутися? Так, ми можемо набрати людей з вулиці. Але на мою думку, ми років 10 повернемося назад. Хоча б тому, що цих людей треба вчити. Я прийшов працювати в школу і мене старший колега вчив, незважаючи що я закінчив інститут фізкультури, пройшов армію. Одному важко здолати цей шлях. Якщо нормальні люди, професіонали навчать тебе - це допоможе. Маючи фундамент, все буде швидше. Як дитина, доки не навчиться правильно приймати м’яч, не зможе думати про тактику гри. Хоча б тому, що не зможе грати на цьому рівні. Один вчиться цьому, інший зупиняється. Ми маємо перезавантаження. У нас вже не буде того самого президента федерації. Тепер все буде залежати від того, як переможець виборів скористається всіма аспектами. Футбол потребує реформ. Ми їх не проводили, всіх усе влаштовувало. Але чому ніхто не пише про те, як Німеччина, Англія чи Іспанія здолали цей шлях. Там є гарні приклади. Чому не аналізуємо? Не беремо систему яка підходить нам по менталітету. Кажуть, ми не аналізуємо, а - робимо своє. А що ми зробили своє? Багато залежить від президента, від його сміливості змінити наш футбол. Ми вже дійшли до того, що у Прем’єр-лізі 14 команд, а з першої - нікому підвищуватися у класі. Значить, клуб не може вилетіти з елітного дивізіону. А навіщо тоді розвивати його, вкладаючи кошти. Ми не розуміємо, куди нам далі йти. Якщо мені Бог дав здоров’я та сили, то ідеї які ми втілили, хочу впровадити й в українському футболі. Хай не думають що у мене немає шансів. Шанси є! Ми віримо! Але якщо не вдасться, то це не означатиме закінчення життя. Але ми маємо свою позицію і можемо її аргументувати. P.S. на завершення пан Грисьо попросив зазначити: "Я рівнонаближений до всіх! А не рівновіддалений. Вільна, нейтральна людина, котра не має приналежності до жодного клубу!" Роман Бебех http://matchday.ua/news/2015-01-15-27347.html Лубкивский не будет участвовать в выборах президента ФФУ - montoya - 2015-01-28 23:51 Советник председателя СБУ Маркиян Лубкивский принял решение не подавать свою кандидатуру на выборы президента ФФУ. Многие считали, что Лубкивский будет одним из кандидатов на вакантную должность главы украинского футбола, но решение чиновника оказалось обратным. "Пора успокоить прессу, порадовать встревоженных конкурентов (а) и, видимо, огорчить тех, кто видел меня руководителем украинского футбола, сообщив, что я не буду выдвигать свою кандидатуру на пост президента ФФУ и бороться за нее!", — написал Лубкивский на своей странице в Facebook. "Украина переживает сегодня тяжелые времена в своей новейшей истории. Обязанностью каждого из нас есть вносить вклад в победу над врагом, возвращение мира в нашу страну, безвозвратную интеграцию в европейское и евроатлантическое пространство. Именно так я вижу и свою задачу в качестве советника Председателя СБУ". А чтобы заниматься футболом еще время придет!". http://football.ua/ukraine/261613-lubkivskijj-ne-budet-uchastvovat-v-vyborakh-prezidenta-ffu.html Выборы президента ФФУ: 34 из 49 поддержали Павелко - TIGER - 2015-01-29 10:33 Исполняющий обязанности президента Федерации футбола имеет самые большие шансы на выборах 6 марта.
Рабочая группа по подготовке XVII внеочередного Конгресса Федерации футбола Украины получила протоколы заседаний еще шести коллективных членов ФФУ с предложениями об избрании делегатов на Конгресс и выдвижения кандидатов на пост президента ФФУ, сообщает ffu.org.ua. Таким образом в соответствии с решениями 34 из 49 коллективных членов, кандидатом на пост президента национальной ассоциации выдвинут Павелко Андрей Васильевич, федерация футбола Львовской области предложила на пост главы ФФУ Грисьо Ярослава Антоновича, а федерация футбола Волыни и Ассоциация «Футбол-Запад» - Лубкивского Маркияна Романовича, информирует ФФУ. http://xsport.ua/football_s/news/vibory-prezidenta-ffu-34-iz-49-podderzhali-pavelko_133204/ Павелко - Коньков: Знаки различия - TIGER - 2015-01-29 10:37 Обозреватель «СЭ» попытался разобраться, чем главный претендент на кресло президента ФФУ Андрей Павелко отличается от своего предшественника Анатолия Конькова.
Не будем лукавить: почти никто не сомневается, что новым президентом Федерации футбола Украины станет Андрей Павелко. Якобы негласная поддержка Петра Порошенко и Григория Суркиса, намеки на благосклонность со стороны УЕФА и вполне официальная позиция уже более чем трех с половиной десятков коллективных членов ФФУ говорят сами за себя. Очевидно, это ясно и тем, кто надеялся на интригу во время мартовского голосования, поэтому сейчас в массы запускается версия: на самом деле Павелко - тот же Коньков, только от новой власти. Короче, не за то стояли, и все такое… Понятное дело, Павелко - не герой из сказок, и с его приходом украинский футбол не выполнит пятилетку за три года. Однако ставить его на одну доску с Коньковым я бы не стал. Увидеть разницу между бывшим и будущим (или наиболее вероятным - давайте пока так) президентами ФФУ не составляет труда. По крайней мере, в моем понимании... ВОЗМОЖНОСТИ И МЕТОДЫ
Главное, что «предъявляют» Павелко - что он, как и Коньков, идет на выборы президента в качестве «ставленника власти», а значит, тоже может использовать админресурс. Ну не может не вызывать подозрений фактическое единодушие коллективных членов федерации, не так ли? Очевидно, многие попросту не знают или забыли, как на самом деле действует админресурс. На примере двух мощнейших кампаний против Григория Суркиса в начале этого десятилетия было прекрасно видно, как госаппарат при желании ломает строптивых футбольных чиновников. В 2010 году, к примеру, чуть ли не всех «неблагонадежных» вызывали к губернаторам, где беседовали по душам в присутствии прокурора области или начальника милиции (или налоговой и т.п.). Говорите, у вас свой бизнес? Или сын коммерцией занимается? Жена ваша - главврач такой-то больницы? Ну, тогда вы знаете, что надо делать. Или… К слову, задокументированные и переданные в УЕФА и ФИФА свидетельства тех, кто не поддался на ненавязчивые уговоры, тогда помогли сорвать переворот в Доме футбола. Но когда через два года после добровольной отставки Суркиса те же силы провозгласили Конькова своим кандидатом, почти никому второй раз объяснять не пришлось - выборы прошли на безальтернативной основе. На таком фоне говорить об админресурсе в привязке к Павелко, ни разу не скомпрометировавшему себя в этом плане, по крайней мере, нелогично. Что-что, а любой подобный факт в нынешнее время невозможно было бы скрыть от СМИ и общественности. С другой стороны в отличие от Конькова, лишь козырявшего прямым доступом к высшим эшелонам власти (как оказалось - напрасно), Павелко непосредственно является представителем политической и парламентской элиты. Статус народного депутата и главы бюджетного комитета Верховной Рады явно увеличивает возможность добиться хоть какой-то господдержки для футбола. Хотя он, надо отметить, ставит перед собой задачу не просить денег у казны, а развивать коммерческий потенциал футбола. САМОСТОЯТЕЛЬНЫЙ И СОСТОЯТЕЛЬНЫЙ
Эксперимент с президентом ФФУ, за которым «кто-то стоит», следует признать неудачным. То ли несвободный в своих действиях, то ли - наоборот - вышедший из-под контроля Коньков чуть не довел наш футбол до ручки, фактически полностью разбазарив доставшееся ему в наследство - как в переносном, так и в прямом смысле. Информация о том, что в федерации почти не осталось средств, подкрепляется последними новостями о многомесячных задержках зарплат сотрудников (а ведь в 2012-м новая администрация получила в распоряжение около 37 миллионов долларов, а затем еще 6,5 миллиона евро бонуса за Euro-2012). Павелко - фигура вполне самостоятельная, кто бы что ни говорил о его возможных связях с теми или иными олигархами. Роль зиц-председателя ему точно не подойдет. К тому же, на мой взгляд, в нынешних реалиях важно, что Павелко - состоятельный человек, который не потребует себе назначить зарплату в несколько десятков тысяч долларов и не будет тянуть из кассы ФФУ миллионы (!) под расписки, составленные на скорую руку… ЕВРОПЕЙСКИЙ ВЕКТОР И ОТКРЫТОСТЬ
После своего назначения Коньков очень скоро перешел на полузатворнический режим работы в ФФУ - мог выпадать из процесса на довольно длительные периоды. О причине легко догадаться. Кроме этого со временем он решил, что его со всех сторон окружают враги - тоже вполне по-советски. В их число попали не только некоторые коллеги-функционеры, журналисты, клубы, коллективные члены ФФУ, министерство молодежи и спорта и другие «внутренние» супостаты, но и внешние - УЕФА и ФИФА. Знающие люди подтвердят: репутация Конькова в этих структурах была катастрофически близкой к нулю, а непонимание и даже раздражение в связи с его деструктивной деятельностью время от времени не могли скрыть самые толерантные представители Ньона и Цюриха. Возможно, в какой-то мере этот «антизападный» настрой президента ФФУ привел к тому, что Украина осталась за бортом нескольких грандиозных проектов УЕФА, в том числе не получила матчи Euro-2020. Павелко, наоборот, насколько я знаю, демонстрирует максимальную открытость для сотрудничества с отечественными и международными органами. Европейский вектор развития совпадает не только с его политическим кредо, но и личными убеждениями. Можно не сомневаться, что в диалоге с УЕФА у него проблем не будет. Залог этому, в том числе, конструктивные отношения с Григорием Суркисом. МЕНЕДЖЕР НОВОЙ ФОРМАЦИИ
Ну, и последнее. Не секрет, что с приходом команды Конькова в ФФУ воцарился натуральный «совок», профессиональные кадры выдавливались, на их место приходили лояльные, но застрявшие в прошлом веке специалисты, после «оптимизации» штаб оказался еще больше раздут как следствие тяжелой формы кумовства. Постоянные внутренние конфликты, не проработанные и принятые без коллективного обсуждения решения, неоднократные случаи превышения полномочий стали рутиной в Доме футбола. Павелко обещает достаточно быстро это искоренить. Идеализировать его, конечно, не стоит, но все же успешность в бизнесе дает основания предполагать, что он хорошо знаком с современными методами управления. Это реальный топ-менеджер, руководитель новой формации. Да еще и с глубоким погружением в футбольную проблематику. Трезвый ум (опять же - в прямом и переносном значении), деловая хватка, аналитический тип мышления, огромная работоспособность и привычка отвечать за свои слова - да только это, мне кажется, делает Павелко просто-таки антиподом Конькова. Не потому ли так громко и скандально нервничают его оппоненты по президентской гонке? Они ведь прекрасно понимают, что совокупность всех перечисленных факторов делает их шансы весьма призрачными… http://www.sport-express.ua/football/ukraina/news/282632-pavelko-konkov-znaki-razlichija.html - nato - 2015-01-29 12:34 Нам намекнули, что власть за Павелко, поэтому лапки сложили и не брыкаемся. Нигилистам, утвердающим, что все - одинаково плохие, выдали, что Павелко - он другой, он хороший. А революционерам прописали, что и.о., а впоследствии президент федерации, полностью соответсвует демократическим идеалам, за которые боролись. Осталось только нимб прикрутить, и можно к лику святых причислять. Наглая неприкрытая заказуха Владислав ВАЩУК: «Тяжело привлечь инвесторов во время войны» - montoya - 2015-01-30 16:03 Кандидат в президенты ФФУ рассказал о своих целях и программе Бывший защитник сборной Украины и киевского «Динамо» Владислав Ващук после завершения игровой карьеры стремится достичь не менее заметных успехов и за пределами поля. Кто-то ждет его появления на тренерской скамье, кто-то – в бизнесе. Однако сам Влад имеет очень серьезные планы в сфере футбольного менеджмента. В марте Ващук намерен побороться за пост президента Федерации футбола Украины. - Как вообще возникло желание бороться за пост президента ФФУ? - После того, как я заинтересовался происходящим в Федерации и нашем футболе в целом… Я не знаю ни одного человека, которому бы импонировало происходящее в ФФУ. Функционеры от спорта и политики уже заигрались и слишком оторвались от реальности, в итоге кризис в футболе еще похлеще, чем в экономике. Все больше нынешних и бывших футболистов говорят, что политику Федерации должны определять спортсмены, как это происходит в УЕФА. Многие ребята звонили мне, спрашивали, не хотел бы ли я баллотироваться. Они бояться, что ФФУ может превратиться в еще одну фракцию парламента. - Как расцениваете свои шансы на успех, - исходя из того, что бюрократическая машина фактически уже определилась с «фаворитом»? - Да, вот именно, футбольной элите предстоит выбрать, каким они видят будущее Федерации и футбола в Украине: или мы сможем сделать шаг вперед, будем развивать этот вид спорта, или получим во главе ФФУ все тот же антиквариат, только в профиль. Задайтесь вопросом, почему бюрократическая машина так мощно включилась в процесс избрания президента ФФУ? Ради развития футбола?! Поэтому не стоит исключать, что ситуация может существенно измениться. Если хотим поднять футбол, то профессиональным объединением должен руководить человек, знающий и любящий его, а менеджмент - состоять из профессионалов - Вы уже проводите какие-то предвыборные мероприятия, встречи? - По олигархам не хожу. Но с профессионалами и любителями футбола, болельщиками я уже с удовольствуем общаюсь. Планирую пообщаться со всеми региональными организациями. Иными словами, я кандидат от тех, кто искренне переживает и болеет футболом, для кого футбол – прежде всего игра, а не бизнес. - Есть уже команда, готовая помогать вам в случае победы? - Да, команда есть. Фамилии я пока называть не буду, потому что в нашей стране, как показывает практика, многие норовят сразу же начать «охоту на ведьм». Пока работаем над программой. Я намерен «обсудить» ёё с организациями, входящими в ФФУ, чтобы - в итоге - получился совместный прогрессивный документ. Программа же пишется для футбола, для его развития, а не для президента. - В случае вашей победы наверняка сразу же пойдут разговоры, мол, опять Федерацией руководит «динамовский» человек. Как будете противостоять подобному давлению? - Сперва вообще говорили, что бывший «спартаковец» хочет возглавить ФФУ. Сейчас уже говорят о «динамовце». А на самом деле, - я человек футбола – всю жизнь посвятил ему. Поэтому всем таким критикам предлагаю перевести разговор в профессиональную плоскость. - У вас уже есть управленческий опыт, приобретенный ранее в киевском «Арсенале». Достаточно ли его, чтобы претендовать на пост президента ФФУ? - Я сознательно поднял планку требований к себе слишком высоко. Я могу пойти на тренерскую работу, эта деятельность мне понятна и привычна… Но тренер способен изменить одну конкретную команду, а нам необходимо менять всю систему футбола в стране. Необходимо постараться вернуть игру в массы, сделать футбол доступным детям. Сейчас многие талантливые ребята не могут заниматься в платных школах, далеко не везде есть бесплатные поля хорошего качества, и тем более – тренеры современного поколения. - Можете вкратце изложить основные направления вашей предвыборной программы? Какие проблемы у нашего футбола, и каковы пути их решения вы видите? - Один из главных приоритетов – развитие детского футбола. Также повышение квалификации тренерских кадров: я уже не раз говорил, у нас не меньше талантливых ребятишек, чем в какой-нибудь Бразилии или Мексике, или даже Аргентине. Нам не хватает коучей с современной методикой подготовки. У меня есть четкое понимание, как эти технологии внедрить у нас. Следующий этап – развитие студенческого и аматорского футбола. Задача максимум – создание лиг для студентов и любителей, тогда в футболе появится удвоенная энергия. Один из алгоритмов реализации этой модели состоит в создании в каждой области крепкого профессионального клуба, на базе которого будут развиваться детские школы. Также нам необходимо вернуть на трибуны болельщика, это отдельная программа, которой также должна заниматься Федерация. - Что в плане привлечения людей на трибуны может сделать ФФУ? - Сегодня работа с болельщиками – удел исключительно клубов, и это не правильно. Федерации должна объединять болельщиков, поднимать общий интерес к игре, культивировать патриотизм. Если вы проанализируете опыт любой из футбольных стран, то вы сразу удивите: именно усилиями прежде всего национальных Федераций воспитываются целые поколения, который любят и ценят игру. Помимо прочего, необходимо сделать для людей поход на футбол комфортным и безопасным. Сейчас болельщиков на футболе действительно мало. - Детям как-то можно вернуть интерес к футболу, оторвать от компьютеров? - Необходимо возрождать сеть детско-юношеских школ. Также строить площадки. Желательно поближе к учебным заведениям, при чем – со всем необходимым комфортом. Мой ребенок, например, переодевается в машине, когда я привожу его на тренировку. И это в Киеве. Что уже говорить о других городах и, тем более, селах. Еще необходимо для детей в футбольных школах организовывать летние лагеря. Без всяких компьютеров. Телефон для связи с родителями только утром и вечером. К сотрудничеству с этими лагерями стоит привлекать профессиональные клубы. Известные футболисты могут проводить мастер-классы. По франчайзинговой модели можно открывать футбольные лагеря известных мировых клубов. Детям это будет интересно, а это – главное. Ну и о новых методиках тренировки я уже говорил. - А где находить средства на развитие футбола? Когда была дорогая нефть в той же России, государство много вкладывало в спорт. На Западе футбол зарабатывает большие средства на рекламе, телетрансляциях и прочих коммерческих моментах. У нас ни первое, ни второе не работает… - Нужно вернуть болельщиков на трибуну. Как только армия любителей футбола станет многомиллионной, как только футбол станет массовым, он коммерциализуется, и клубы начнут зарабатывать деньги. Но на начальном этапе мы можем привлечь инвестиционные средства международных инвесторов. Для этого мы должны быть открытыми, четко формулировать конкретные цели и задачи, прозрачно отчитываться о проделанной работе. Понятно, сейчас это очень тяжело сделать в условиях войны. Но не следует все списывать на войну, необходимо добиваться изменений к лучшему даже в таких условиях. - Что нам делать в условиях войны с финансово затратным профессиональным футболом? Дальше сокращать чемпионат? Или наоборот – расширять? - Ничего сокращать не надо. Возможно, стоит задуматься об ограничении максимальных зарплат, а также заинтересовать какими-то преференциями собственников клубов. Чтобы им было интересно инвестировать средства не только лишь в свой клуб, но в украинский футбол в целом. Футбол должен культивировать здоровый образ жизни, дарить чувство гордости за свою страну миллионам ребят. И забывать об этом нельзя даже в условиях войны. - Как быть с легионерами? Повышать лимит, понижать или совсем убрать? - Я считаю, что на этом вообще не следует акцентировать внимание. Ведь с точки зрения интересов спорта, задача не в том, чтобы накупить легионеров и выиграть какой-то чемпионат. Как по мне, важно, чтобы каждый из клубов создал качественную футбольную школу, вырастил плеяду талантливых игроков. Также важно подготовить квалифицированных специалистов для детского футбола. Когда эта система заработает, у нас начнут появляться свои молодые таланты. Вопрос с легионерами на этом исчерпается. - В судействе можно, если не искоренить совсем, то хотя бы существенно снизить количество скандалов? - Это одна из самых больших проблем в Федерации. И не только в профессиональном футболе. Пока старания куратора нашего судейства Пьерлуиджи Коллины не дают желаемого эффекта. Как влияли отдельные кланы на эту футбольную сферу, так и продолжают. И главным образом потому, что им позволяет Федерация. Как только ФФУ займет жесткую позицию, за полгода-год можно значительно уменьшить как количество судейских ошибок, так и других «нелогичных» решений. - В последнее время все чаще говорят о футбольных одноклассниках, о пулах владельцев некоторых ведущих клубов, о кланах, поделивших футбол Украины. Возможно ли свести к минимуму такие темные закулисные моменты? - К руководству футболом должен прийти равноудаленный от всех собственников клубов человек и объединить всех. Необходимо вместе выработать единые принципы и беспрекословно следовать им. Проще говоря, футбол – это модель жизни по закону. Много проблем возникает именно из-за нарушений изначально единых для всех норм. - А что нам делать с Россией? ФФУ должна настаивать на более жестких санкциях по отношению к агрессору, вплоть до лишения права на ЧМ-2018? Или решения УЕФА по крымским клубам достаточно? - Федерации следует твердо придерживаться четкой позиции в этом вопросе. ФФУ должна переживать за каждый из клубов и отстаивать эту позицию на международной арене. Поэтому надо придерживаться единой линии государства на применение максимально жестких санкций по отношению к любому агрессору. - Исходя из войны и тяжелой ситуации в целом, возможно, есть смысл на время снизить требования, прежде всего финансовые, к нашим профессиональным клубам? - ФФУ является общественной организацией, действующей согласно Уставу УЕФА. УЕФА определяет подобные нормы. Если путем диалога нам удастся добиться некоторых временных послаблений для клубов, то я бы поддержал это. - Если не победите на выборах, чем будете заниматься? - Я в любом случае буду строить футбольную академию. Обязательно с хорошим реабилитационным центром, которых также катастрофически не хватает. Прежде всего, такой центр нужен сборным командам разных уровней. Для сборных вообще нужна своя база с полями, манежем, реабилитацией. При этом, упор должен быть именно на спортивной инфраструктуре, а не роскошных административных корпусах, как это у нас практикуется. Во всех зарубежных клубах, где я бывал, на базе - маленький офис, но зато много полей и всего необходимого. Хочу еще раз отметить, стране очень нужны новые манежи. В Украине их всего три: в Киеве, в Мариуполе и в Днепропетровске. О массовой доступности пока не может быть и речи. - Спортивную форму еще поддерживаете? - Конечно, постоянно играем с друзьями. - К ресторанному бизнесу вы еще имеете отношение? - Фактически уже нет. Закрыл его. Сейчас ищу заинтересованных лиц, хочу сдать в аренду. Я ж не ресторатор. Вся моя жизнь – это футбол. Им и хочу заниматься. - Можно ли в перспективе увидеть Ващука-тренера? - Сейчас я не чувствую себя тренером. Пока это не мое. Зато футбольный менеджмент мне интересен. Да, нет таких курсов, где научат быть президентом федерации. Но когда ты десятки лет в футболе, тебя сама жизнь этому учит. Дорогу осилит идущий. Вот я и иду своим путем. http://football.sport.ua/news/250631 Харченко снял свою кандидатуру на выборах президента ФФУ в пользу Павелко - TIGER - 2015-02-03 13:00 Президент Ассоциации пляжного футбола Украины Сергей Харченко заявил, что снимает свою кандидатуру на выборах руководителя ФФУ и поддержит Андрея Павелко. «Павелко – кандидат, который по сути уже создал баланс интересов в рамках семьи ФФУ. У Павелко максимальный кредит доверия коллективных членов и очень большие возможности в сегодняшней ситуации. Наивно и глупо в такой ситуации продолжать тратить энергию, ресурсы и время. Надо принимать ответственные и адекватные ситуации решения. Принимаю решение отказаться от намерения баллотироваться 6 марта 2015 года в президенты ФФУ. Рекомендую и прошу свою команду поддержать Андрея Павелко», – написал Харченко в Facebook. http://ua.tribuna.com/football/1026979406.html - nato - 2015-02-03 13:34 Имхо, "статистов", выдвигающих свою кандидатуру, а потом снимающих ее в пользу кого-то, надо серьезно наказывать - штрафовать, лишать права выдвигаться в будущем, etc. 41 член ФФУ поддержал кандидатуру Павелко на должность президента - TIGER - 2015-02-04 10:32 Рабочая группа по подготовке XVII внеочередного Конгресса Федерации футбола Украины получила протоколы заседаний еще четырех коллективных членов ФФУ с предложениями о выборе делегатов на Конгресс и выдвижение кандидатов на пост президента ФФУ. Таким образом, состоянием на 3 февраля, согласно решениям 41 из 49 коллективных членов, кандидатом на пост президента национальной ассоциации выдвинута кандидатура Андрея Павелко. Напомним, 6 марта на внеочередном отчетно-выборном Конгрессе Федерации футбола Украины состоятся выборы нового президента ФФУ. http://xsport.ua/football_s/news/41-chlen-ffu-podderzhal-kandidaturu-pavelko-na-dolzhnost-prezidenta_133763/ - дзофф - 2015-02-04 17:54 Ігор Коломойський йде у президенти ФФУ Спорт — Галина Чоп, сьогодні , 16:34 692 1 Ігор Коломойський йде у президенти ФФУ Власник «Дніпра» і губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський заявив про намір балотуватися на пост глави Федерації футболу України, повідомляє «Обозреватель». «Після того, як з виборів президента федерації несподівано і невмотивовано знялися Маркіян Лубківський та керівник пляжного футболу Сергій Харченко, я вирішив балотуватися на пост президента ФФУ. По-перше, я хочу переконатися, що попередня практика непрозорості обрання голови федерації, як і роботи самої ФФУ, піде в небуття. По-друге, якщо колеги візьмуть до уваги мої заслуги перед українським футболом і оберуть, то можу запевнити - принесу в розвиток федерації та футболу значно більше, ніж багато зареєстровані кандидати. У кожному разі, я маю намір брати активну участь у виборчій кампанії і боротися за перемогу», - заявив Коломойський. Нагадаємо, вибори президента ФФУ відбудуться 6 березня 2015 року у Будинку футболу в Києві. Участь у виборах на посаду президента Федерації візьмуть 4 особи. Зокрема, екс-голова всеукраїнської профспілки футболістів України Олег Печерний, голова Львівської федерації футболу Ярослав Грисьо, екс-гравець «Динамо» Владислав Ващук та чинний в.о. президента ФФУ Андрій Павелко. - nato - 2015-02-04 18:04 Странно как-то, похоже на "вброс". Впрочем, сейчас сложно чему-то удивляться Посмотрим. ФФУ: «Заявки от Коломойского не поступало» - montoya - 2015-02-05 01:15 Зарегистрироваться в качестве кандидата в президенты ФФУ можно до 6-го февраля Федерация футбола Украины не получала от председателя Днепропетровской областной государственной администрации Игоря Коломойского заявку на участие в выборах президента ФФУ. Об этом заявил руководитель департамента информации ФФУ Павел Терновой. «По поводу заявления Игоря Валерьевича о том, что он будет баллотироваться в президенты ФФУ? По состоянию на сегодня заявки от господина Коломойского не поступало», - отметил Терновой. При этом он добавил, что такие заявки будут приниматься до 6 февраля. «Прием заявок завершается за месяц до внеочередного отчетно-выборного конгресса Федерации футбола Украины, который состоится 6 марта», - сообщил Терновой. Напомним, с 23 января 2015 г. Анатолий Коньков прекратил исполнение полномочий руководителя ФФУ. До выборов, которые состоятся 6 марта, исполнять обязанности президента ФФУ будет Андрей Павелко, который до этого был вице-президентом организации. При этом кандидатуру последнего в новые президенты ФФУ по состоянию на 27 января поддержали 34 из 49 коллективных членов ФФУ. На пост президента ФФУ также претендуют Ярослав Грисьо, Олег Печерный, Владислав Ващук. Источник — РБК-Украина http://football.sport.ua/news/251344 И.Суркис и Маркевич поддерживают инициативу Коломойского - montoya - 2015-02-05 01:17 Президент Динамо и главный тренер Днепра в интервью телеканалу Футбол 1 высказались по поводу решения Игоря Коломойского побороться за пост президента ФФУ. Игорь Суркис таким решение был удивлен, но поддержал инициативу владельца Днепра: "Он же мой коллега. Если Коломойский видит в себе силы улучшить состояние нашего футбола, то я нормально к этому отношусь. Я себя не представляю в этой ипостаси, поэтому мне тяжело говорить, выйдет у него или нет. Для начала нужно выиграть выборы, выйти с какой-то программой, создать команду. Я не могу его не поддержать, ведь знаю, что Коломойский вкладывает в футбол деньги, душу и сердце. Это его выбор. Я могу его критиковать только тогда, если будет обижать мой клуб. Если будем развиваться футбол, то зачем критиковать? Ему нужно собрать команду профессионалов, что не сделал Коньков, ведь у него самого времени не так много будет. Может, он оставит пост губернатора и полностью себя посвятит футболу, но мне сложно об этом говорить, потому как не знаю о его планах". Не мог не поддержать такое решение "босса" и наставник Днепра Мирон Маркевич: "Это хорошо, что он идет на выборы. Может, хоть он порядок наведет в футболе. Это опытный и справедливый человек. Думаю, это идеальная кандидатура. От этого выиграет весь футбол. Может, бардак наконец закончится". http://isport.ua/football/ukraine/319240-isurkis-i-markevich-podderzhivajut-iniciativu-kolomojjskogo.html Официально: кандидатура Коломойского выдвинута на пост президента ФФУ - rokus - 2015-02-05 22:09 Владелец Днепра Игорь Коломойский теперь официально считается кандидатом на пост президента Федерации футбол Украины. В среду 4 февраля были получены протоколы заседаний Федерации футбола Волыни и Ровненской областной Федерации футбола с предложениями касательно избрания делегатов на Конгресс и выдвижение кандидатов на пост президента ФФУ. Об этом информирует официальный сайт ФФУ. Исполком ФФ Волыни сменил свое решение от 19 февраля 2015 года в связи со снятием кандидатуры Маркияна Лубкивского. Вместо этого ФФ Волыни поддержала кандидатуру Игоря Коломойского. На данный момент 42 из 49 коллективных членов ФФУ на пост президента организации поддерживают Андрея Павелко. Федерация Львовской области предложила на пост президента ФФУ Ярослава Грисьо, Ассоциация Футбол-Захід — Маркияна Лубкивского, а Федерация футбола Волыни — Игоря Коломойского. Внеочередной Конгресс ФФУ состоится 6 марта. Коллективные члены выдвинут кандидатов на избирательные должности до 6 февраля. Здесь - nato - 2015-02-06 00:29 Чем невообразимее выглядит новость, тем выше вероятность, что это правда - valera_vvv - 2015-02-06 01:00 Вот не могу понять, зачем это Коломойскому, у него что, забот мало?! При большом желании порулить, это можно сделать и через кого-то, так для чего выпячиваться самому? - nato - 2015-02-06 01:15 (2015-02-06 01:00)valera_vvv писал(а): Вот не могу понять, зачем это Коломойскому, у него что, забот мало?! При большом желании порулить, это можно сделать и через кого-то, так для чего выпячиваться самому? Валера, это состояние не совсем здоровой психики - желание тотального контроля. Все держать в своих руках. Здесь бессмысленно искать какую-то логику. - montoya - 2015-02-06 01:32 Йожеф САБО: «У Коломойского есть авторитет в футболе» - montoya - 2015-02-06 01:49 Экс-тренер сборной Украины - о выдвижении Игоря Коломойского в президенты ФФУ Бывший главный тренер сборной Украины Йожеф Сабо, довольно долго проработавший в Федерации футбола Украины в комитете сборных, прокомментировал выдвижение Игоря Коломойского кандидатом на пост президента ФФУ. «Для меня это неожиданность, - отметил Йожеф Сабо. - Возникает интересная ситуация, в том плане, что Андрей Павелко тоже из Днепропетровска. Получается, борьба развернется только между этими двумя кандидатами? Конечно, Коломойскому в случае победы на выборах будет нелегко, поскольку у него и так много работы и забот в области. Как бы там ни было, на мой, взгляд, и Павелко, и Коломойский - оба достойные кандидаты и оба не новички в украинском футболе. Уверен, что они в силах что-то изменить». «Пока надо дождаться, подаст ли Коломойский документы на регистрацию кандидатом. Хотя выборы уже на носу и пора определяться всем, кто хочет претендовать на это кресло. Коломойский - бизнесмен, менеджер. Может что-то привнести в футбол и Павелко. Надо признать, что у Анатолия Конькова были ошибки, и у нового президента будет возможность выбрать стратегию развития украинского футбола. Кто бы ни стал президентом, дай Бог, чтобы у него получилось», - отметил Йожеф Йожефович. «Будет ли Коломойский, в случае победы на выборах, через ФФУ защищать «Днепр» от судейских ошибок? Не знаю. Но не зря в ФИФА и УЕФА тоже пользуются доверием опытных специалистов и функционеров. Поэтому и опыт судей, которым продлили возрастной ценз, тоже необходим. А судьи всегда ошибались и будут ошибаться еще. От этого никуда не денешься», - резюмировал Йожеф Сабо. Источник — MatchDay http://football.sport.ua/news/251489 Иванов: Предложение Днепра по Коломойскому принято не было - TIGER - 2015-02-06 10:33 Гендиректор УПЛ Петр Иванов рассказал "Футбол NEWS" о голосовании между клубами, по итогам которого президент "Днепра" Игорь Коломойский не смог от них заручиться поддержкой на предстоящих выборах в ФФУ. - Процедура проходила согласно уставу в факсовом режиме. Был опрос, клубы дали свои ответы на предложения. Предложение "Днепра" [о выдвижении Коломойского] поддержал ряд клубов, но это решение не отражено в протоколе, потому что оно не было принято. - Какие клубы проголосовали за Коломойского? - Как и сколько клубов голосовали - мы эту информацию не даем. Мы не информируем о ходе голосования, причем это касается всех вопросов, вне зависимости от его важности, - сообщил Иванов. http://terrikon.com/posts/212108 |