Історія клубу
В 1926 році перші футбольні зустрічі динамівців Проскурова відбулись з прикордонниками Волочиська, Кам’янця-Подільського, Славути.

У 1928 році місцеве Динамо зіграло з одеськими динамівцями, за яких тоді виступав один із кращих нападників свого часу, чемпіон Росії 1913 року Олександр Злочевський, а також гравці збірних України та СРСР Казимир Піонтковський і Михайло Малхасов. Гості двічі вели у рахунку, однак під завісу матчу подоляни вирвали почесну нічию − 2:2.

У 1948 році в місті з’явився кваліфікований тренер Василь Сердюков.

Під його орудою динамівці в першості УРСР посіли у своїй зоні друге місце, відставши від вінницької команди лише на очко.

В 1960 році під прапором Хмельницької обласної ради товариства “Динамо” команда почала сезон майстрами класу “Б”. Дебют виявився невдалим. З приходом до команди наприкінці 1960 року майстра спорту Є. П. Лемешка, справи пішли на краще.

1963 рік приніс реорганізацію футбольного господарства країни. Було створено другу групу класу “А”, до якої увійшли 18 команд з класу “Б”. А в наступному сезоні дві українські зони були розширені до трьох, в кожну з яких увійшли по 16 команд з класу “Б”. Де опинилося і хмельницьке “Динамо”. Під керівництвом головного тренера Є. П. Лемешка і його помічника Ю. А. Аванесова команда займала місця:
1964 р.- 7 місце;
1965 р. – 10 місце.

Найбільший успіх прийшов до команди ” Динамо ” у 1966 році – 1 місце у першій зоні, у другій – “Авангард” Жовті Води. У фінальних поєдинках зустрічалися тричі, два матчі закінчилися внічию, а третя принесла перемогу “Авангарду”.

В зв’язку з розширенням другої групи класу “А”, у 1969 році замість трьох понижених в класі команд УРСР, було взято 5 перших команд класу “Б”. “Динамо” за підсумками попереднього сезону зайняло 5 всеукраїнське місце і ввійшло в 3 підгрупу, в якій було зібрано всі найсильніші українські команди, за винятком чотирьох з першої групи класу “А”. В результаті хмельничани зайняли 21 місце із 22 і повернулись в першу зону класу “Б”.
В 1971 році клас “Б” було реорганізовано у другу лігу. “Динамо” дебютувало в другій лізі на 19 місці серед 26 команд.

В наступні два роки команда займала 6 і 9 місця.
В 1975 році команда перейшла під керівництво обласної організації профспілок і змінила назву на “Хвиля” м.Хмельницький. В цей час з’явились в команді талановиті місцеві вихованці С.Сапешко, І.Хіблін, В.Бурмич, повернувся в команду досвідчений Л.Іщук.

В 1978 році команда була передана у відання обласної ради ДСТ “Авангард”, відтак отримала назву “Поділля” Хмельницький і була закріплена за ХРТЗ. Основа команди складалась з досвідчених В.Грушка, Л.Пасемчука, М.Завальнюка, а також талановитих молодих футболістів М.Середюка, В.Муравського. Очолював команду В.В. Онисько.

В 1980 році промислове об`єднання “Новатор”, куди ввійшов Хмельницький радіотехнічний завод, стає новим керівником клубу.

В сезонах 1983 і 1984 років з командою працює А. А. Біба.

В 1986 році в команду приходить І. Й. Секеч. Під його керівництвом команда посіла 8 місце серед 28 команд, а наступного року- 7 місце.

Найбільших успіхів в чемпіонатах СРСР команда досягла з приходом М.Б. Маркевича:
1988 р. – 5 місце;
1989 р. – 11 місце.

1 грудня 1991 року Україна стала незалежною державою. Федерація футболу України стала членом UEFA і FIFA .
Весною 1992р. Україна провела свій перший чемпіонат з футболу. Було створено дві футбольні ліги: вищу і першу. Змагання проводилися в одне коло. По результатам виступу в останньому чемпіонаті СРСР “Поділля” потрапило в першу лігу і посіло 4 місце серед 14 команд. Тренував команду М. В. Гриневич. Другий чемпіонат, як і всі наступні проводився по системі “осінь- весна”. Було створено другу футбольну лігу.

В 1993 році створюється футбольний клуб “НОРД-АМ-ПОДІЛЛЯ” через головного спонсора команди канадсько-української компанії “Норд-Ам-Лтд”. Головним тренером стає Ю. А. Аванесов. Команда зайняла 8 місце з 22 команд. В 1994 р. – 11 місце з 22 команд, а в 1995 році – 6 місце з 22 команд.

Сезон 1996/1997 років команда провалила і вилетіла в другу лігу. На тренерському мостику відбулася зміна, замість Ю. Аванесова прийшов В.В. Кварцяний. Він пробув в команді до вересня 1997 року. Першу половину сезону 1997-1998 років команда з в. о. головного тренера В. М. Кроханом закінчила на 2 місці в групі “А” “західний регіон”. В міжсезоння до команди повертається Ю. А. Аванесов, приходять талановиті футболісти І. Тимощук, Ю. Кривченко, І. Товкач, О. Бойчишин. Залишаються в команді Г. Бабуадзе, В. Луценко, В. Мацюк, Я. Хома. Сезон команда закінчила на першому місці. Наступним етапом виходу до першої ліги стала перемога в перехідному турнірі.

Повернення футбольної команди до першої футбольної ліги – це велика заслуга місцевих і обласних керівників, які повернулися до команди і допомогли чим могли. Сезон 1998/1999рр. команда розпочала в першій лізі. Але наступного сезону вона знову опинилася в другій лізі.

Спроби повернутися були марними – завжди не вистачало очок для того, щоб посісти перше місце. П’ять сезонів поспіль “Поділля” грало в другій лізі:

Сезон 1999-2000 – 2 місце з 16 команд;
2000/01 – 6 з 15;
2001/02 – 3 з 19;
2002/03 – 3 з 15;
2003/04 – 2 з 16.

У сезоні 2004-2005 ФК “Поділля” повернулося до першої ліги, після об’єднання з ФК “Красилів”. „Дебютний” сезон команда завершила на 13 сходинці. У сезоні 2005-2006 перед „Поділлям” стояло завдання посісти місце в десятці. З чим команда і справилася. „Поділля” фінішувало на 7 місці.

Сезон 2006-2007 став для хмельничан одночасно „смертельним” і „новоствореним” для команди. „Поділля” в першій лізі зіграло 1 коло та 2 матчі 2 кола, посівши 15 сходинку, а потім міська влада відмовилися фінансувати цю команду. Причина – „Поділля” приватна власність. А власник не захотів дарувати команду місту… 2007 рік. В Україні з’явилося два хмельницьких „Поділля”. Одне в Красилові, інше в Хмельницькому. У Красилові команда першої ліги, у Хмельницькому – аматорської. Отож, з квітня 2007 року почалася нова ера хмельницького „Поділля”. Команда розпочала виступи в аматорській лізі, в якій провела 8 поєдинків (5 перемог, 1 нічия, 2 поразки). 6 червня 2007 року “Поділля” здобуло найбільшу свою виїзну перемогу в історії. В Здолбунові хмельничани перемогли “Волинь-Цемент” з рахунком 7:0.

Фактично 9 липня 2007 року команда знову отримала статус професійного футбольного клубу. А 14 липня “Поділлю” був представленний новий головний тренер Богдан Блавацький. Саме він керує командою в другій лізі в сезоні 2007/2008. За підсумками першого кола команда посіла 4 місце. Але, зігравши перший матч другога кола, на зимові канікули “Поділля” пішло на 5 місці, відстаючи від третьої позиції на одне очко. Однак чемпіонат команда завершила на 3 місці, виконавши завдання, яке перед неї ставило керівнитцво клубу.
Перед стартом чемпіонату 2008/2009 Богдан Блавацький залишив “Поділля”, перейшовши працювати до вінницької “Ниви”. Наставником подолян став колишній помічник Богдана Ігоровича Ярослав Бобиляк. Команда під керівництвом Ярослдава Івановича провалила чемпіонат – посівши за підсумками 21 туру 15 місце з 17 команд.

Наприкінці 2008 року рішенням Хмельницької міської ради комунальне підприємство «Футбольний клуб «Поділля-Хмельницький» ліквідували. В такий спосіб хмельницькі обранці дали путівку в життя новій-старій команді – «Динамо», яка стала правонаступник «Поділля» у чемпіонаті України з футболу в другій лізі групи «А». Взяти під опіку футбол погодилося керівництво обласного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо». А третього березня 2009 року хмельницьке «Динамо» очолив Володимир Рева, якому разом із футболістами довелося підняти команду з 15 місця.

За тур до фінішу Володимир Рева, під керівництвом якого «Динамо» провело лише дев’ять матчів, в яких набрала 16 очок (ще дев’ять балів додалися завдяки технічним перемогам) написав заяву на звільнення за власним бажанням. Що стало причиною такого кроку, так і залишилося для багатьох таємницею. А команда, вже під керівництвом Віктора Муравського виграла останній матч чемпіонату, і завершила сезон на 8 сходинці. Безумовно, після провалу старту чемпіонату, весняна частина турніру стала успішною для хмельницької команди. «Динамо» під керівництвом Володимира Реви та Віктора Муравського продемонструвало 4 результат за підсумками весняної частини чемпіонату.

А ось осінню частину сезону 2010-2011 року «Динамо» провело доволі опосоредковано. На зимову перерву хмельничани пішли із 9 позицією в лізі. А взимку головний тренер команди Віктор Муравський подав у відставку. Два перших тури весняної частини команда зіграла під керівництвом в.о головного тренера Олександра Порицького. А 7 травня 2011 року на посаді головного тренера хмельницького клубу дебютував Микола Роздобудько. Команда у першому ж матчі перемогла чернігівську “Десну”.

У листопаді 2013 р. хмельницьке «Динамо», яке очолював Вадим Крохан, припинило існування через відсутність коштів.

У липні 2016 р. в обласному центрі відродився професійний футбол. Новостворений клуб, який отримав історичну назву – ФК «Поділля», розпочав виступ у чемпіонаті України серед команд другої ліги сезону 2016/2017. Більшість гравців – вихованці дитячо-юнацького футбольного клубу «Поділля».

Виконуючим обов’язки головного тренера «Поділля» був призначений Віталій Балицький. У вересні 2016 р. в. о. головного тренера став Аркадій Баталов, а Віталія Балицького призначили його помічником.

Пресс-конференция главного тренера «Металлиста» Александра Кучера после матча с «Подольем» (3:0).

— Понимали, что будет непростая игра, готовили ребят, настраивали на борьбу. Говорили, что все 90, а то и больше минут надо будет прессинговать, накрывать соперника. Знали, что «Подолье» играет короткими и средними передачами, быстро выходит в контратаки. В принципе, все, о чем мы договоривались, команда выполнила. По сравнению с предыдущей игрой на поле были мужики, которые показали характер, всегда бежали, нигде не уступали. Думаю, это заслуженная победа, 3:0 — вообще без шансов. Я не видел на поле команду соперника. Были там какие-то 1–2 полумомента, но не больше.

Хочется также поздравить всех с праздником открытия Академии, поблагодарить Александра Владиленовича за такие поля, такую Академию. Там будут тренироваться кандидаты в юниорские, молодежную сборную, первую команду. Большое ему за это спасибо. И хочу отметить, что на таких полях травматизм намного меньше. Раньше здесь был бетон, сейчас тут ковер. Дети — это наше будущее, а многие из нас родители, и мы о них беспокоимся. Тренироваться в таких условиях детям будет намного лучше. Еще раз больше спасибо президенту, всех с праздником.

— Следующий матч у «Металлиста» против «Колоса» в Кубке. Как оцените готовность команды к матчу? Готова ли она снова дать бой клубу УПЛ?
— Мы будет давать бой любой команде. Сегодня только закончилась игра, ребята немного отдохнут, завтра мы встретимся и будем уже обсуждать кубковую встречу.

— Сегодняшняя ротация состава — это какой-то ход после поражения от «Агробизнеса» или вы уже смотрите на «Колос»?
— Никакого «Колоса» здесь нет и не было даже близко. Это мое решение, я принял решение играть таким составом. У нас в обойме не 11 человек. Кто хочет, кто заслуживает, кто будет доказывать — тот и будет играть. Кто не будет биться за эмблему, за команду — тому здесь не место.

— То есть Мизюк, Романюк, Танковский, Подлепенец не в лазарете? Это просто ваше решение?
— Да, конечно, это я так решил. Все здоровы, все тренируются.

— Сегодня точными ударами отметились Федорив и Сарапий, для которых это первые голы в сезоне, а для Сарапия и вовсе первый за клуб. Поздравили ребят после матча?
— Они, конечно, молодцы, что забили, но у нас нет индивидуальностей, у нас есть команда. Мы хотим побеждать вместе, а не по отдельности.

Следующий матч «Металлист» проведет уже в четверг, 28 октября. В этот день в матче 1/8 финала VBet Кубка Украины наша команда примет «Колос» из Коваливки. Начало игры в 19:30.

Главный тренер «Подолья» Виталий Костышин прокомментировал поражение от «Металлиста» (0:3) в 15-м туре Первой лиги.

— Тяжелый поединок, с «Металлистом» было сложно играть, — взял слово наставник хмельницкой команды на послематчевой пресс-конференции. — Наши парни выполнили установку, все делали правильно, но в некоторых эпизодах не успевали по скорости. Пока играли в равных составах, успевали закрывать зоны, а после удаления это стало делать куда тяжелее.

— Тем не менее, создалось впечатление, что первое время после удаления команда заиграла даже лучше. Согласны?
— Сразу после перерыва еще были силы, и это мотивировало ребят. В раздевалке мы отмечали, что теперь придется отрабатывать немного больше, так как не хватает одного игрока, но потом силы потихоньку начали нас покидать. «Металлист» все делал быстрее, пользовался пространством, и до конца второго тайма мы подсели.

— Сегодня сыгран матч 15-го тура, своего рода экватор чемпионата. Как бы вы оценили выступление своей команды в первом круге?
— Как неоднозначное. Были разные матчи — как удачные, так и неудачные. Конечно, хотелось бы лучше, но мы только недавно вышли в Первую лигу, у нас нет большого потенциала с усилением команды. Играем фактически тем же составом, что и во Второй лиге. Где-то мы, возможно, не на том месте, которое заслуживаем. Тут сейчас сложно сказать, насколько можно было лучше или хуже. Где-то хотелось бы добрать в домашних играх — были такие матчи, где мы могли взять больше очков. Тогда было бы еще лучше.