+- Форум болельщиков ФК Металлист Харьков (https://forum.metalist-kh-stat.net.ua)
+-- Форум:
ФК "Металіст" Харків: Історико-статистичний розділ форуму (/forumdisplay.php?fid=1)+--- Форум:
Фото-галереи и видео игроков и тренеров клуба (/forumdisplay.php?fid=139)+--- Тема: Александр Рыкун: Фото-галерея (/showthread.php?tid=830)
Александр Рыкун: Фото-галерея - Перехожий - 2012-07-27 15:41
Галерею удобней просматривать с помощью прокрутки колесика мышки!
- retvizanAS - 2012-07-27 15:53
Посмотрел фотогалерею и как-то стало не по себе. Увидел Виталика Бордияна, Валика Слюсаря, Сашу Рыкуна, да к ним можно добавить Серёжу Валяева. И стало обидно. Ребят, которые верой и правдой служили Харькову "ушли" даже спасибо не сказали. Где сейчас Виталик Бордиян? Только болельщики помнят всех, правда плаката со словами благодарности не вывешивали. по-моему никому. Хочется, чтобы, когда к нам приедет Серёжа Валяев - вывесили плакат "Спасибо Серёжа"
- Перехожий - 2012-07-27 16:20
retvizanAS, полностью с вами согласен! Как то некрасиво наш клуб "прощается" со своими футболистами, которые верой и правдой служили ему много лет
Даже не знаю в чем причина? В ближайшее время будут добавлены темы с галереями Бордияна и Слюсаря!
- domic - 2012-07-27 16:45
По Сане Рыкуну фотогалерея конечно хорошо, но это не то. Наверное нужно задаться целью сделать видеоподборку пасов и эксклюзивных финтов "гения касаний".
- Metalik - 2012-07-27 18:48
Эх Саша, Саша. Футболист от Бога! Жаль, что так бездарно пробухал свою карьеру((
- streemer - 2012-07-27 21:04
(2012-07-27 16:45)domic писал(а): По Сане Рыкуну фотогалерея конечно хорошо, но это не то. Наверное нужно задаться целью сделать видеоподборку пасов и эксклюзивных финтов "гения касаний".Да, очень бы хотелось увидеть нечто подобное! А пока - спасибо за фото-подборку по №25 !!!
- Перехожий - 2012-07-27 21:16
(2012-07-27 16:45)domic писал(а): По Сане Рыкуну фотогалерея конечно хорошо, но это не то. Наверное нужно задаться целью сделать видеоподборку пасов и эксклюзивных финтов "гения касаний".
(2012-07-27 21:04)streemer писал(а): Да, очень бы хотелось увидеть нечто подобное! А пока - спасибо за фото-подборку по №25 !!!
А вот и подборочки видео нашлись! Как и заказывали
Александр Рыкун: видео-подборки гениальных пасов!
- MKhDeutschFan - 2012-08-11 00:57
Спасибо за фотки одного из любимейших игроков клуба!
Как же нам сейчас не хватает такого распассовщика
Рыкун - mymetall - 2012-08-11 18:33
В свое время, имея свой блог, я неоднократно затрагивал тему Рыкуна. Очень много перелопатил материала в Интернете. Порылся сейчас в своих черновых записях. Публикаций было много, моих и чужих, но мне навсегда запомнилась одна единственная, датируемая 22.11.2009. Вот она.
Саша, ты нам нужен
Подивився сьогодні матч "Металіста" і згадав, що в нас є такий геніальний гравець, яким є, власне, Саша Рикун. Одне за іншим і вирішив перечитати свій матеріал про Рикуна на конкурс Біо. Пошукав в блозі, пошукав в спільноті - не знайшов. Вирішив опублікувати - хай буде. Заслужив
Цветы роняют лепестки на песок.
Никто не знает, как мой путь одинок.
Сквозь ночь и ветер мне пройти суждено,
Нигде не светит мне родное окно.
Устал я греться у чужого огня…
Є встановлені канони, за якими прийнято писати біографію того чи іншого футболіста. Народився, десь в півтора місяці діставм’яча, в дворі зі старшими хлопцями у футбол грав з ранку до вечора, потім якийсь випадковий запис на секцію з футболу – і так далі, поки не виверне. Звичайно, можна написати дуже цікаво або хоча б так, щоб не вивернуло. Але…Набридло. До того ж є ще одна причина. Даремність. Даремність всього того, що буде сказано чи написано. Все одно герой моєї розповіді поставить жирну крапку. Вірніше, хрест. Перекреслить все. У нього просто така звичка, наплювати на все добро, що для нього роблять, на все те, що у нього є, на свій неймовірний талант, врешті-решт. Взяти і замарати черговим запоєм.
Для чого? Питання, яке можна охрестити риторичним чи навіть філософським, легше від того не стане. Чомусь я впевнений, що розібравши поступки, добряче подумавши, ми не отримаємо відповідь, яка б нас задовольнила. Бо шукатимемо не там. Ми будемо залізати у ту ж філософію, перериватимемо високі матерії і будемо неправі. Очевидно, що відповідь банальна і вульгарна до непристойності і шукати її треба на поверхні. Є така відома приказка про алмази в одному темному і нехорошому місці, очевидно, працює вона і в іншу сторону.
Чорт забирай, цей Рикун зовсім виводить мене із себе. Для чого йому цей дар, для чого Божа іскра цьому транжирі? Це ж несправедливо, це ж абсолютно недоречно. Після таких персонажів хочеться сісти десь в тихенькому куточку зробити собі сто літрів кави чи купити стільки ж пива і писати книгу. Трагічну книгу з нещасливим кінцем. Вона не буде футбольною, цей образ можна з легкістю, не втративши ні крихти природності, перенести на життєве полотно. І так хотілося б притягнути, приточити хеппі-енд, але це ж нереально. Який до біса хеппі-енд? Ви думаєте, про що говорите?
Щастя треба заслужити…
![[Изображение: 7df98bf8a24f.jpg]](http://s47.radikal.ru/i118/0911/bc/7df98bf8a24f.jpg)
За супер гол, за супер пас
"Двацатый" ценится у нас!
Рыкун давай-ка не ленись!
«Дніпро» быстрее шевелись!
За ультрас, и за кузмича,
За Кучеревского-отца!-
Забей им гол, а лучше - два
Ты в нашем сердце навсегда.
«Річ про майбутнє Саші в «Дніпрі» особливо не йде. Хотілося б, щоб Рикун вилікувався від алкоголізму, наша задача – розбудити в ньому бажання вилікуватися, а там, думаю, і клуб і друзі допоможуть. А зараз, коли від нього всі відмовилися, він тільки більше буде пити. От ми і хочемо показати, що є люди, які його пам’ятають і підтримують». Ці слова дніпропетровського вболівальника здаються нереальними. Футболіст хворий на алкоголізм? Це ж треба таке придумати, у нас же не Англія, з її Гаскойнами, Адаксами та Грівзами.
Але це була правда. Чутки ходили давно, вболівальники говорили про це, особливо не притишуючи голос, і при вході на стадіон часто можна було почути: «А ти знаєш, Рикун знову, того…» Але люди, що володіли офіційною інформацією, як і преса, мовчали.
Але одного дня терпець урвався.
«Він підвів команду, яка йому, мабуть, байдужа. Тепер і він байдужий нам як футболіст. Я з Рикуном більше не займаюся. Для мене не існує більше такого футболіста», – Протасов не залишив Саші жодного шансу.
На зимових зборах Рикуна ганяли непогано. Як водиться, весь період Саша провів з командою, навіть схуд на десять кілограмів. Після повернення із заключних зборів Рикун просто не з’явився на базі «Дніпра». Не було його і на тренуванні в п’ятницю, не приїхав він і на передматчевий з’їзд. Він пропав. Телефони не відповідали, ніхто не знав де Саша. Але Протасов і компанія здогадувалися, що Рикун займається аж ніяк не індивідуальними тренуваннями, він вкотре зірвався і втомився від цієї рутини. Тренування, збори, кроси, кімнати на базах, підйоми, відбої, і так коло за колом. Збори закінчувалися, втома набула своєї пікової відмітки, і до того ж Рикун знав, що після цієї рутини почнеться інша – друге коло чемпіонату. Тренер, партнери по команді, вболівальники, всі хочуть чогось від тебе, навіть вимагають. Невже я їм щось винен? Краще заховатися від всього цього назойливого і реального, забутися і хоч трошки перепочити.
Але трошки – це не про Рикуна.
Кажуть, в літаку, який летів з Туреччини в Україну, Рикун був занадто жвавий. Ходив по салону, позичав гроші. Двісті у Єзерського, двісті у Русола. В аеропорту Дніпропетровська Олег Протасов ділився своїми враженнями про збори. Говорив про те, що його відносини з Рикуном стали набагато теплішими, відмітив, що Саша всі 44 дні провів в поті лиця. На полі був кращим, на товарняки приходили дивитися «на Рикуна». Тим часом Саша потрапив в обійми «друзів» і всі ці думки, які мучили його, відразу стали яскравішими і чіткішими. Забулося все на світі. Команда, тяжка міжсезонка, новий, більш вигідний, контракт, який йому запропонували.
Я yпал, подбиpайте меня,
Я yже начинаю гнить,
Я дам смеpть тем, кто хочет смеpть.
Я дам жизнь тем, кто хочет жить.
Дзвіночок правди продзвенів ще раніше. Майже рік тому Олег Таран дозволив собі сказати репліку в сторону Рикуна: «Чув, Рикун казав, що його не влаштовує тренувальний процес Кучеревського. Можу тільки здивуватися наглості футболіста. Півроку п’є і ще й умудряється виражати незадоволеність. Рикуна треба або продавати, або лікувати. Я би після чергової п’янки напередодні матчу вранці Сашу опохмелив, а ввечері випустив на гру. І не міняв би до самого кінця поєдинку. Хай би всі вболівальники подивилися, що він являє собою в цей момент».
Мені слова Тарана здаються трохи наївними. Невже він думає, що Рикун не потрапляв в такий просак? При його особистому графіку «підтримання форми», мені здається, що Саша грав так дуже часто. Як «так»? Та з будуна!
І як грав. Коли Рикун виходив на поле, рівних йому важко було знайти. Він у мене чогось асоціюється з Гуті, Глебом і Роналдіньйо. Чистий геній. Зіданівські фінти, просто унікальне бачення поля, паси на будь-яку відстань. Листаючи «Футболи» і перечитуючи розповіді про матчі «Дніпра», помітив, що про гру Рикуна говорять лише в найвищих ступенях. Наприклад: «А Рыкун…Это отдельная песня! Весь второй тайм изрядно замерзнувшие болельщики ждали каждого касания Александра. И он творил шедевры. Про гол уже говорилось. Еще он, стоя по щиколотку в луже, не опуская мяч на землю обыграл двоих защитников! Еще…да что там! Вы и так все знаете – стамбульский матч видели сами. Перед «Аустрией» вся надежда на Рыкуна…» (№ 47 за 2004 год).
Таких прикладів набереться немало, Саша завжди «творив чудеса». До речі, у цитаті згадується про стамбульський матч. Тоді Рикун вийшов на заміну, коли противник, в принципі, був вже битий і морально задавлений. Саша миттєво увійшов у гру, віддавав такі самонавідні передачі (одна з них стала гольовою), що диву треба даватися. Він грав блискуче!
Перед цим матчем, до речі, відбувся зловіщий випадок. Якщо пам’ятаєте, Блохін вигнав зі стану збірної трьох футболістів за порушення спортивного режиму (Чечера, Зотова і Закарлюку). «Комсомолка», пишучи про цей матч, допустила помилку, вказавши в числі гуляк Олександра Рикуна, який, насправді, ні слухом ні духом. «Дніпро» тоді дуже образився, вимагав спростування, сприйнявши просту помилку за знущання. Лише через рік з’ясувалося, чому така реакція. «Комсомолка» вцілила в хворе місце…
В «Дніпрі» дивувалися логіці Блохіна. «Ми, мовляв, намагаємося на Рикуна якось вплинути, до тями його вернути, а ви, Олег Володимирович, його в збірну кличете. Не педагогічно це якось». Звичайно, ці слова стали здобутком громадськості лише через деякий час.
«Приводячи до тями», клуб робив все, що міг. Стеценко (генеральний директор «Дніпра») розповідає і про штрафи, і про покарання, і про «лікарняні подробиці», на яких він не хоче зупинятися. Кожного разу Рикуна ставили на ноги, він просив пробачення, віддавав парочку гольових і все ставало на свої місця. Талант, він не пропивається. Хіба що топиться…
Коли зрозуміли, що толку не буде, спробували Сашу кудись продати. Колишній агент Рикуна Євген Єсін: «Саша хотів поміняти клуб. Були пропозиції від «Шахтаря» та інших команд. Але клуби не домовилися і Саша вирішив залишитися». Трохи іншу інформацію дає джерело, близьке до «Шахтаря»: «В тому, що переговорний процес зірвався, окрему роль зіграв і той факт, що Саша п’є».
В «Дніпрі» йому прощали занадто часто. Через місяць після жорсткої заяви Протасова, футболіст приступив до тренувань з основою. Під час того запою він «знайшовся» десь у Харькові, говорив, що «Металіст» - ось та команда, за яку він хотів би грати, в «Дніпрі» його не цінять…Звичайні, навіть стандартні, п’яні репліки.
Клуб грозився виставити гравця на трансфер, але після чергової явки з повинною допусти до тренувань з дублем, обмовившись, що це лише для того, щоб Саша підтримував форму. Сам Рикун: «Тренуюсь, намотую кола на базі. Добре, що хоч пускають». Як тільки можна буде, його мали виставити на трансфер.
В цей час Рикун дав інтерв’ю. Коли його запитали про «той самий інцидент», Саша сказав: «Звичайно, я був не правий. Але, як на мене, не треба було так роздувати ситуацію. Але керівництву видніше. Якщо вони захотіли сказати про все це вголос, значить у них були причини. Але які? Я до цих пір не можу зрозуміти?» Як вам таке?
Згодом його повернули в основний склад. «Так, він тренується з нами», - заявив Назаренко. Кучеревський: «Протасов дає йому шанс, але якщо Саша ним не скористається, на ньому буде поставлено хрест!» Який по рахунку, там вже, здається, і ставити нікуди?!
Кучеревський завжди говорив про Рикуна з якимось батьківськими нотками, з вірою і водночас безнадією в голосі: «Я з ним недавно говорив. Ну доведи, що ти мужик, доведи, що ти зможеш взяти себе в руки. В тебе ж шанс на Чемпіонат Світу поїхати є. Він же добре грає, через це йому все і прощають…»
Так промучилися до літа. Рикуна сватали у «Сталь», куди прийшов Павлов. З ним Саша з’їв не один пуд солі ще в «Іллічівці». Рикун знову дав цікаве інтерв’ю.
- Ви розмовляли з головним тренером на рахунок свого майбутнього?
- Так, розмова вже відбулася. Після неї я зрозумів, що мені треба підшуковувати інший клуб.
- Але Олег Протасов в розмові нашому кореспонденту сказав, що в «Дніпрі» для Рикуна не все ще втрачено.
- Серйозно? Тоді я навіть не знаю, як це пояснити.
Так і сквозить взаєморозуміння тренера і гравця. Після «Сталі» з’явилися більш конкретні варіанти, зокрема від «Металіста». Клуби стали активно домовлятися про трансферну ціну футболіста, а Рикун знову запив. Він вернув собі звичну форму – поправився на дев’ять кілограм. Пасивне очікування невідомості ще гірше, ніж дійсність, якою б вона не була противною.
«Металіст» взяв Рикуна в оренду на осінню частину чемпіонату. В зимовій перерві клуб захотів викупити його контракт, але не зійшлися в ціні і Саша вернувся в «Дніпро», де пройшов збори, потім знову зірвався, знову «прокинувся» в Харькові і знову розказував про свою любов до «Металіста». Керівництво «Дніпра» вирішило, що краще синиця в небі і продало Сашу. Кажуть, за півмільйона доларів.
Мирон Богданович: «З Рикуном у мене проблем не було, і думаю, не буде. Коли гравець був у моїй команді, я не бачив проблем з дисципліною».
Маркевич, здавалося, знайшов якийсь код до Рикуна. Він грав, як завжди, геніально і чутки про його походи притихли. «Металіст» виграв бронзу в чемпіонаті, а Саша був одним із лідерів тієї команди і любимчиком вболівальників.
Мирон Богданович заявляє, що бачить Рикуна тренером. Рикуна? Тренером? Якось не дуже це пов’язується з останніми слухами, тими що «Рикун знову, того…» Тоні Адамс зумів побороти свій порок, але Рикуну, схоже, до цього «як до Місяця на тракторі».
Снова за окнами белый день,
День вызывает меня на бой.
Я чувствую, закрывая глаза, -
Весь мир идет на мня войной.
Що заважає цьому геніальному футболісту взяти всю волю в кулак і перейти спочатку на одну, потім на дві і так далі сходинок вище? Все ж реально. І не тільки Чемпіонат Світу чи Європи, а й особиста слава, перехід у відомий клуб, Золотий М’яч…
Для чого це Рикуну? Підозрюю, він і так себе непогано почуває. Пограв, побуцав м’яча і пірнув у свій мініатюрний світок, де все так ладно, весело і просто.
От тільки ці ранки, ранки повні відчаю і каяття. Треба швидко їх позбутися, швидко повернутися у свій ідеальний світ. Казали, що в «Дніпрі» Саша отримував 20 тисяч доларів у місяць, на походеньки вистачить. До того ж Рикун не вибагливий. Він не віскі і не ром п’є, а нашу, таку рідну горілку.
В якомусь мультфільмі син запитує у батька: а що таке горілка? Відповідь була точною: «Горілка? Її, синку, з горя п’ють». В кожного своє горе, своє щастя, свої амбіції і свій характер. Чи в праві ми щось вимагати від Рикуна, чи в праві його корити у чомусь? Корити – так, вимагати – ні в якому разі, він нам нічого не винен. Просто його жаль, по-людськи жаль. І хочеться заламувати лікті і повторювати бездушне питання: для чого талант такому транжирі, чому він не дістався іншому?
А може справа саме в цій геніальності? Він отримав забагато таланту і платить за це відсутністю сили волі, слабкістю характеру. Безстроковий кредит на все життя. Кожному – своє!
Песня без слов, ночь без сна,
Все в свое время - зима и весна,
Каждой звезде - свой неба кусок,
Каждому морю - дождя глоток.
Каждому яблоку - место упасть,
Каждому вору - возможность украсть,
Каждой собаке - палку и кость,
И каждому волку - зубы и злость.
Ссылка на материал