Впервые в истории финал Кубка Украины пройдет на Арене Львов

[mymetall]

Впервые в истории финал Кубка Украины пройдет на Арене Львов

Финальный поединок запланирован на 21 мая. Начало встречи в 17:00 по киевскому времени.

В финале встретятся победители пар Александрия — Шахтер и Днепр — Заря. В первом матче Днепр минимально обыграл Зарю со счетом 1:0, а в поединке между Александрией и Шахтером была зафиксирована ничья 1:1. Ответные матчи Кубка Украины состоятся 11 мая.

Напомним, в прошлом году обладателем национального кубка стало Динамо, обыграв Шахтер в серии послематчевых пенальты (5:4).

Ранее финалы Кубка Украины проходили лишь в Киеве, Полтаве, Сумах, Харькове и Днепропетровске.

Отметим, что с 19 по 22 мая у национальной команды Украины был запланирован первый сбор в Италии в рамках подготовки к Евро-2016, который теперь, вероятно, будет отменен или перенесен на другое время.

Добавим также, что вчера на Арене Львов был установлен рекорд посещаемости: на первый полуфинальный матч Лиги Европы между Шахтером и Севильей (2:2) пришли 34 267 болельщиков.

sportarena.com

[mymetall]

«Такого Львів ще не бачив»

– Жіночко, я їду на стадіон, – водій автобуса намагався залишатись чемним та привітливим, підвищуючи голос. – Розумієте, на стадіон.

Жінка намагалась випросити місце у спеціальному рейсі від центру Львова, аби вийти не біля Арени-Львів, а трохи раніше. Переконати було неможливо. Зрештою водії громадського транспорту не з тих, хто сумлінно намагається прожити на одну зарплату. Проте цього разу везти додаткових пасажирів не варто було, адже протягом п’яти хвилин від центральної частини міста у напрямку матчу відправилось три забитих під зав’язку автобуси.

Сідаючи до автобусу популярного маршруту лише ця одна жінка не могла зрозуміти, що є якийсь футбол, куди усі їдуть.

– Як де я? Їду на футбол. Хіба можна таке пропускати. Це ж півфінал Ліги Європи, – ще знайшлися люди, кому потрібно було пояснювати літньому чоловіку, від якого такі слова можуть бути справедливими. – Такого Львів ще не бачив.

***

Коли Шахтар покинув Донецьк та шукав нове місце для проведення домашніх матчів, Львів був не найкращим варіантом. Проте на той час – єдиним. У Харкові та Одесі не дозволяли проводити матчі, у рідному місті головного ворога – Києві – було б грати нелогічно. У Львові були всі переваги інфраструктури: аеропорт, стадіон, велика база потенційних вболівальників. Але от ті причини, які прийнято завуальовувати під словом «політика», були не на користь Гірників.

Шахтар ніколи не був своїм у Львові. Вінцем протистояння Шахтаря та Львову у минулому сезоні стали знамениті слова Ярослава Ракицького після гри з Дніпром. Він більше не хотів грати у Львові, варто нагадати, місті, де проти його команди вболівають у домашніх матчах. Під цими словами Ракицького тоді підписався би кожен гравець команди.

Після рішення керівництва клубу, що донеччани не змінять базового місця для домашніх матчів, представники Шахтаря поміняли свої слова. Точніше Ракицький просто мовчить, як і всі інші гравці. І лише Мірча Луческу завжди говорить те, що думає. Але й тут не треба бути правдорубом, аби сказати, що Львів не рідне місто для Шахтаря.

Минула єврокубкова кампанія була для Гірників не надто успішною. Як виявилось, успішні виступи у єврокубках сильно допомагають у появі вболівальників. Ще під час Ліги чемпіонів глядачі йшли, аби подивитись на Кріштіану Роналду. На Шальке зібралось не так багато людей, адже ніяких Роналду у складі гельзенкірхенців немає.

Так, середній український любитель футболу – глоріхантер. Так, він скоріш прийде подивитись на приїжджу зірку, ніж підтримає своїх. А тим більше, коли ці свої можуть бути своїми тільки формально.

З перемогами Шахтар став своїм. Глядачі потихеньку стали перетворюватись на вболівальників. Вони не просто йшли подивитись на футбол, на півфінал Ліги Європи. Вони йшли підтримати Шахтар. Донецький клуб свого добився. Львів ні в якому разі не став своїм містом для команди, але він перестав бути чужим.

– На матчі з Брагою був майже повен стадіон і нас підтримували, немов збірну України, – говорив напередодні гри з Севільєю Тарас Степаненко. З Севільєю було установлено рекорд стадіону.

– Взагалі-то я уболівальник Динамо, – розповідав літній чоловік своєму другу, – але тепер підтримую Шахтар.

«Тепер» – це, коли Шахтар перестав бути явним лідером українського футболу та програв два чемпіонства Динамо. Є ті, у кого теперішній стан Гірників викликає жалість.

***

– 2:0 буде нормально, – з видом серйозного експерта охоронець на вході в готель розповідав дівчатам. – Ні! Треба ж, щоб Коноплянка забив. Тоді нехай буде 3:1.

У Львові люблять усе своє. Українське.

Євген Коноплянка був дуже здивований зустріччю в аеропорту Львова, який влаштували йому вболівальники. Автографи, оплески та квіти шокували вінгера Севільї та збірної України.

Ще більше шоковані були представники іспанського клубу. Це в Україні Коноплянка велика зірка та улюбленець публіки. Для Севільї він просто один із гравців команди. Та ще й далеко не найперший у складі. Хто б міг подумати серед партнерів по команди, що Коноплянку так люблять.

Безперечно протягом матчу трибуни також постійно реагували на дії Коноплянки. Щоправда у центрі уваги колишній вінгер Дніпра з’являвся напрочуд рідко. Перед матчем під час оголошення складів команд Коноплянка зайняв почесне друге місце по гучності реакції трибун. Програв він тільки Даріо Срні.

А ще кажуть Шахтар чужий у Львові. Були часи, коли Срну не любили по всій Україні окрім Донецька, а тепер і у Львові його зустрічають шаленою підтримкою.

За останні кілька років саме Коноплянка з Срною в чемпіонаті України влаштовували один проти одного цікаві битви. Цього разу кожен був не тим, щоб показувати свою найкращу форму.

Коли Коноплянка покидав поле на початку другого тайму, стадіон спочатку слабо відреагував. Лише потім була овація навстоячки. Здалося, що глядачі просто забули про присутність на полі Коноплянки. Він відверто загубився.

У ті рідкісні випадки його появ у центрі уваги, його зустрічали з легкою іронією. Коли Олександр Кучер у першому таймі на замасі прибрав українця Севільї та змусив його впасти, глядачі почали глузливо аплодувати та посміхатись. Але це все робилось з величезною любов’ю. Немов мала дитина у грі незграбно падає та викликає розчулення.

Теперішній Коноплянка у складі Севільї інших почуттів й не створює. Проте це вже зовсім інша історія. Про це безперечно буде багато розмов напередодні матчів збірної України.

***

Конкурентним людям завжди хочеться боротись. Для Шахтаря за ці два роки у Львові справою принципу було завоювати уболівальників. На Шахтар в єврокубках у Львові ходять значно краще, ніж на Карпати у чемпіонаті. Нехай це порівняння буде не найбільш логічним, проте тут деяка перемога Гірників над місцевою командою є.

– Це ж останній матч Шахтаря у єврокубках цього сезону у Львові. Треба точно йти. Такий матч, – потім – і справді – чоловік з автобуса і сказав ту фразу про те, що у Львові такого ще не було.

А тепер питання, на яке немає відповіді ні в кого. Де гратиме Шахтар свої домашні ігри наступного сезону?

Игорь Бойко