Наші за кордоном. Кращі гравці місяця

[rokus]

Представництво українців в Вищих дивізіонах зарубіжних ліг в сезоні 2014/15 є найбільшим за останні роки. А якщо відкидати країни екс-СРСР, в яких українців завжди було багато, то й чи не найбільшим в історії Незалежної України. Тож й вони заслуговують на визначення кращого гравця місяця.

Розвитку українського футбольного "гастарбайтерства" сприяли кілька вкрай важливих чинників, як психологічн, так і фінансових і військово-політичних, але це тема окремої статті. Нині ж лише залишається констатувати, що після семирічної перерви українці повернулися до Чемпіонату Греції (наступниками Блохіна, Протасова та Литовченка стали Євген Неплях та Андрій Богданов). Після 14-тирічної перерви українець ступив на поля хорватських стадіонів клубів Вищого дивізіону, і після 12-річної - на болгарські. Дебютували представники України в Чемпіонаті Мальти.

Загалом кількість українців в зарубіжних Вищих дивізіонах цього сезону наближається до 140-ка (в чемпіонатах, які проходять за схемою весна-осінь, враховувався сезон-2014). Зважаючи на такe поширення українського представництва слушно заявити, що не лише гравці Чемпіонату України заслуговують на визначення кращого гравця місяця обирати кращих українців й серед гравців інших чемпіонатів. Тож від нині започатковується нова рубрика "Українець-легіонер місяця", в якій, власне, й визначатимуться українські гравці, які найкраще проявили себе в матчах за зарубіжні клуби. Для того, щоб надолужити згаяне, спочатку слід визначити кращих в перших місяцях сезону, а потім вже переходити до підсумків листопаду. Тож почнемо.

Слід зазначити, що на місце в рейтингу мають змогу розраховувати лише гравці та тренери команд Вищих дивізіонів зарубіжних чемпіонатів, і сила чемпіонату враховується, проте не є вирішальною. До того ж, важливий й успіх команди, а не лише індивідуальні звитяги гравця.

Серпень

1. Ярослав Годзюр, воротар, Терек (Росія). 6 матчів в лізі, 2 пропущених м'ячі

Минулі два сезони Ярослав починав на лаві запасних, але поступово відвойовував собі місце в стартовому складі. Цього сезону він вирішив не чекати і одразу захопив місце в воротах. В матчі проти тульського "Арсеналу" (3-0) він витягнув з-під поперечини гарматний постріл з 23-ох метрів та в чудовому стрибку витягнув з кута удар головою з 11-ти метрів з відскоком від газону. Проти "Рубіну" (1-1) на його рахунку сейв після дуже неприємного потужного удару з флангу під стійку та виграний вихід сам-на-сам, коли він в останню мить переправив м'яч в стійку. Проти "Уралу" (1-0) витягнув з-під поперечини потужний постріл з штрафного удару, хай і по центру, в другому взяв підступний удар в кут з 15-ти метрів. А наприкінці матчу чітко відбив удар з 18-ти метрів по центру. Така гра воротаря надихнула й захист на впевнену гру, і "Терек" на початку сезону перебував серед лідерів.

2. Андрій Дикань, воротар, Краснодар (Росія). 3 матчі в лізі, 2 - в Кваліфікації Ліги Європи, 2 пропущених м'ячі



Екс-воротаря збірної України півсезону "гноїли" (іншого слова й не знайдеш) поза заявкою "Спартака" попри невдалу гру його конкурентів за місце в основі. Влітку він все ж залишив Москву і після роздумів підписав угоду з "Краснодаром". В серпні ще не завоював постійного місця в воротах, проте вже в матчі першого туру чемпіонату в Москві "старий-добрий" Дикань вкотре за кар'єру врятував свою команду від поразки, цього разу від "Локомотиву" (0-0), здійснивши 7 сейвів (серед них кілька чудових) та отримавши звання героя матчу за версіями всіх видань. В матчі Квіліфікації Ліги Європи в гостях проти "Реал Сосьєдад" два чудових сейви на інстинкті зберегли для його команди мінімальну поразку, яка пізніше дозволила пробитися до групового турніру. В інших матчах виглядав не менш впевнено.

3. Володимир Лютий, головний тренер, Саксан (Молдова). 5 матчів в лізі, 11 очок

На початку сезону українці, більшість з яких були новачками в європейських лігах, лише пристосовувалися до нових обставин, тож лідерство на себе взяли "ветерани" з ліг країн колишнього СРСР. Володимир Лютий, очоливши провінційний "Саксан" з Чадир-Лунґи на початку 2014-го року, вивів команду до Вищого дивізіону і чудово почав новий сезон, вже в другому турі не поступившись ані за грою, ані за результатом самому чемпіону "Шерифу". Здобувши десять очок в наступних матчах, серед них і нічию в гостях проти ще одного учасника Єврокубків - "Зімбру", команда з Ґаґаузії вийшла на третє місце в лізі і стала головним сюрпризом початку сезону.

4. Руслан Качур, нападник, Навбахор (Узбекістан). 5 матчів в лізі, 5 забитих м'ячів

Цей нападник мав переходити влітку з "Геліосу" до "Маш'алу", але в останню мить щось зірвалося, і він подався до середняка ліги "Навбахору". Вже в другому матчі за команду змусив говорити про себе, "відвантаживши" 4 голи в ворота "Бухари" (4-1). Спочатку Руслан реалізував пенальті, згодом вийшов сам-на-сам і переграв воротаря з другої спроби, а надалі скористався помилками захисників. Відзначився й за два тижні в матчі проти "Металурга" (4-2), замкнувши головою навіс з флангу. Втім, забігаючи вперед, слід сказати, що цей гол став його останнім в сезоні.

5. Костянтин Дудченко, нападник, Іртиш (Казахстан). 2 матчі, 2 голи

Перейшов до команди в березні з російської ФНЛ, а на початок серпня вже був кращим бомбардиром першості. В останньому турі "регулярки" в матчі проти "Шахтаря" (2-2) спочатку отримав пас врозріз та влучно пробив, а згодом з кількох метрів вніс м'яч в ворота головою після навісу. Проти "Жетису" (1-1) мав кілька добрих нагод забити, серед них удар в стійку на останній хвилині матчу. А проти "Атирау" не грав, офіційно через травму, а можливо, через народження доньки. Його команда боролася за виживання.

Вересень

1. Роман Смішко, воротар, "Левадія". 4 матчі, нуль пропущених

В кінці літа та на початку осені "Левадія" відчайдушно намагалася ліквідувати відставання від лідируючої "Флори" і тому грала на повну потужність. Рекордна серія Романа в 1282 хвилини вже перервалася, проте він йшов ще на два особистих досягнення - рекордна кількість "сухих" матчів за сезон в історії ліги та 100 "сухих" матчів за кар'єру.



Обидва досягнення підкорилися одеситу саме в вересні. Хоча в першому ж матчі місяця (перемога 3-0 над "Пайде") він міг пропустити, коли грубо помилився на виході, але йому пощастило. А в найскладнішому матчі вересня в гостях проти "Калева" з Сілламяе, тоді четвертої команди ліги, став головним героєм, відбивши пенальті і ще кілька небезпечних ударів. В наступних матчах також діяв впевнено і в підсумку був визнаний кращим гравцем ліги в вересні.

2. Юрій Яковенко, нападник, Анортосіс (Кіпр). 5 матчів, два голи

Молодший син відомого в минулому гравця "Динамо" сезон 2013/14 провів на лаві запасних "Аяччо" і практично не отримував ігровий час, хоча вважався однією з юних надій клубу. Після вильоту корсіканців вирішив змінити чемпіонат і подався до однієї з найсильніших команд Кіпру. "Анортосіс" почав сезон жахливо, а ось нападник - найкращим чином, вже в першому ж матчі за нову команду забивши технічний гол у ворота "Омонії" (2-3) ударом в дев'ятку. Забив він і в наступному матчі завдяки чудовому руху в штрафний (2-1 проти "АЕКа"). Надалі виглядав не так вдало, хоча й тоді мав чудові шанси відзначитися. Загалом був чи не єдиною світлою плямою на темному тлі команди з Фамагусти.

3. Кирило Сіліч, нападник, "Калев Сілламяе". 5 матчів, два голи

Для "вбивці клубів" (грав за нині або деякий час не існуючі "Оболонь", "Десну", вінницьку "Ниву", "Дністер", "Княжу" та "ФК Одесу") вересень став чи не найкращим місяцем в кар'єрі. Почав він його голом в ворота таллінського "Дніпра" (команди, яка належить екс-мешканцю Дніпропетровська) в Кубку (13-0), в матчі ліги проти "одноклубників" з Таллінна (8-1) відзначився голом та двома асистами, асистував й до першого голу в матчі проти "Інфонета" (2-0), вибігши в контратаку з партнером. А в матчі проти "Нарви-Транс" (1-0) поборовся з воротарем та захисниками, м'яч був невдало вибитий і подальший удар закінчився голом. Лише проти "Левадії" Смішка відіграв невдало. "Калев" продовжував боротьбу за третє місце, найвище в своїй історії (і в підсумку здобув навіть друге).

4. Андрій Богданов, півзахисник, Ерготеліс (Греція). 3 матчі, один гол

Мабуть, одне з найбільших розчарувань українського футболу останніх років (зважаючи на клубне резюме) після невдалої половини сезону вирішив залишити "Металіст" і спробувати "перезавантажити" кар'єру за кордоном, а саме в стані середняка Чемпіонату Греції. Tренувався з командою вже кілька тижнів, проте oфіційне представлення відбулося вже в вересні, і тоді ж він дебютував, та ще й в "українському дербі" проти Євгена Непляха та його "Платаніаса" і на правому фланзі півзахисту. Відіграв невдало, а ось повернувшись на звичну позицію в центрі поля, відзначився голом в матчі проти "Нікі Волос" (4-1). Проти "Панатолікоса" (1-1) був чи не кращим на полі, відзначившись асистом (кутовий), ставши лідером за кількістю передач та двічі загрожувавши воротам.



5. Василь Палагнюк, нападник, Гандзасар (Вірменія). 3 матчі, три голи

Приєднався до "української колонії" в Вірменії лише на початку вересня, та вже в першому матчі екс-гравець "Буковини" довів, що його рівень вищий за рівень ліги. Запресингувавши захисника, відібрав у нього м'яч і спокійно забив дебютний гол у Вірменії. Тоді "Гандзасар" переграв "Бананц" з рахунком 3-1. В наступному ж матчі Василь забив двічі "Арарату", з пенальті та кутового, і перемога з рахунком 2-1 вивела його команду на друге місце. В матчі проти "Міки" (1-1) він знаходився на ударній позиції біля воріт, але банально не влучив по м'ячу.

Жовтень

1. Денис Олійник, півзахисник, Вітесс (Нідерланди). 4 матчі, 2 голи

В "Вітессі" Денис почав гравцем запасу, і не дивно, адже важко одразу входити в ритм в новій команді та країні після того, як не грав цілий сезон. Та поступово він завоював місце в стартовому складі і в чотирьох жовтневих матчах не пропустив жодної хвилини. В матчі проти "Віллем ІІ" взяв пряму участь в другому голі, забив третій обійшовши захисника на вході до штрафного і асистував автору четвертого. В матчі проти "Бреди" також був активним, завдавав удари по воротах, заробляв фоли (серед них і пенальті, який реалізував його партнер). І навіть коли блискуча хода команди перервалася першою поразкою після восьми матчів, Олійник зберіг високий рівень гри, завдавши три удари (після одного з них м'яч влучив у стійку) і віддавши 5 небезпечних передач в матчі проти "Утрехту". І в матчі Кубку проти "Дордрехту" (2-1) він забив гол і заробив результативний пенальті. Тож недарма був запрошений до лав збірної.

2. Юрій Яковенко, нападник, Анортосіс (Кіпр). 3 матчі, три голи

Друге поспіль "срібло". Вже є перший кандидат на роль "вічного другого". Хоча форвард ні в чому не винен, справа в поганих результатах його команди. Юрій же грає чудово. В ворота "АЕЛу" (1-4) він забив ударом головою, крім цього віддав чудовий пас на партнера, який не переграв воротаря. А проти "Отеллосу" попри мікротравму вже за дві хвилини після появи на полі заробив червону картку для власного опікуна, а за 20 хвилин забив гол, який був відмінений через неіснуючий офсайд. І в матчі Кубку проти "ЕНАДу" (4-2) додав ще два голи.



Кіпрська преса приділяє новій зірці ліги чималу увагу і стверджує, що взимку фінансово нестабільний клуб продасть гравця одному з багатьох бажаючих.

3. Олексій Антонов, нападник, Актобе (Казахстан). 4 матчі, 5 голів

Олексій зазвичай починає каденцію в новій команді успішно, забиває. Та згодом втрачає форму і часто вже не знаходить її. За "Актобе" він дебютував в середині червня, і вже на початку липня почав забивати. Проте досить швидко "заспокоївся", грав посередньо і залишав поле без голів. До жовтня. Вже на початку місяця він забив в матчі між двома лідерами, розхитавши захисника "Астани" і пробивши в кут з 17-ти метрів. Проте той матч закінчився нищівною поразкою його команди (1-6). Проти "Шахтаря" вже приніс перемогу дублем, "пошивши в дурні" захисника і надіславши м'яча в кут, а за 30 хвилин отримавши пас на хід. А наприкінці місяця ще одним дублем приніс нічию в матчі проти "Кайсара", на засніженому газоні скориставшись рикошетом, а згодом замкнувши навіс. Та битва за чемпіонський титул вже була програна.

4. Володимир Лобас, головний тренер, Мерані (Грузія). 4 матчі, вісім очок

Екс-гравець київського "Динамо" останнім часом працював в нижчих дивізіонах Греції і ось несподівано "виплив на поверхню" в Грузії, очоливши відвертого аутсайдера минулої першості, який втримався в Вищому дивізіоні лише через відмову переможців Другого підвищитися в класі. І до кінця вересня команда перебувала там, де й звикла - в аутсайдерах. Поки несподівано не почала спурт. Спочатку команда з Мартвілі виграла матч Кубку, а вже за кілька днів стала першою, хто відібрав очки в гостях у лідера, тбіліського "Динамо". Лобас був визнаний кращим тренером туру і "захистив" це звання й в наступному турі, коли його команда в небачуваному від неї атакувальному стилі переграла "Сіоні" (2-0). Нульова нічия на полі "Зестафоні" вже нікого не здивувала. А за кілька днів, вже в листопаді, "Мерані" здобуде ще одну перемогу і вийде на шосте місце.

5. Кирило Петров, півзахисник, Корона (Польща). 3 матчі, один гол

Ще один екс-гравець "Динамо" і кращий гравець юнацького Євро-2009, здавалося, обрав невірний клуб і заборсався в тенетах боротьби за виживання. "Корона" довго перебувала глибоко в зоні вильоту, проте перемогою наприкінці жовтня почала серію з п'яти безпрограшних матчів, в яких здобула чотири перемоги. І Петров з кожним матчем грав краще і його роль в команді зростала. Навіть в програному "Гурніку" з Лєчни матчі (0-1) центр поля "Корони" на чолі з Кирилом чудово тримався цілу годину вдесятьох. А в "битві за шість очок" в гостях проти "Руха" (1-0) був одним з кращих на полі, як і в останній день жовтня, відзначившись першим голом за польську кар'єру в матчі проти другої команди ліги "Вісли" (3-2). Його гарматний постріл було неможливо зупинити. Ще один такий був трішечки неточним.

Листопад

1. Віктор Скрипник, головний тренер, Вердер (Німеччина), 4 матчі, 9 очок

Найкраще вибір саме Скрипника "українцем-легіонером місяця" пояснює ця стаття



Слід лише зазначити, що матч Кубку проти "Хемніцера" відбувся в жовтні, а всі матчі ліги - в листопаді.

2. Тарас Михалик, півзахисник, Локомотив (Росія), 3 матчі

Востаннє він отримував місце в стартовому складі в серпні і з того часу відіграв лише 15 хвилин. Наприкінці жовтня Тарас висловив незадоволення своїм статусом в команді і говорив про повернення до України. В наступному ж матчі після інтерв'ю він з'явився на полі з перших хвилин і за один лише листопад награв більше, ніж за три попередніх місяці - а саме рівно 270 хвилин. "Залізничники" здобули в цих матчах три перемоги і вийшли на четверте місце. В матчі проти "Динамо" брав дуже активну участь у володінні м'ячем, хоча й не бездоганно грав у відборі. А ось проти "Торпедо" (1-0) та "Спартака" (1-0) впевнено впорався з своїми безпосередніми обов'язками, забезпечуючи команді ініціативу в центрі поля і активно діючи в підкатах, перехопленнях та зароблянні фолів. В атаці за ці 270 хвилин запам'ятався лише одним ударом здалеку, який воротар взяв.

3. Олексій Антонов, нападник, Актобе (Казахстан). 4 матчі. один гол

Важко було знайти того, хто відзначився більш ніж в одному матчі. Тому вирішив зупинитися на гравці, який боровся за найвищі місця. "Актобе" вів відчайдушну боротьбу проти "Кайрата" за друге місце в лізі і зустрічався з тим же "Кайратом" в фіналі Кубку. Олексій відкрив рахунок в матчі проти вже діючого на той час чемпіона "Астани", і додав до голу асист. А в Кубку за рахунку 0-0 він чудовим ударом з-за меж штрафного влучив у поперечину. Нажаль, щастя повернулося обличчям до суперника й надалі, і "Кайрат" виграв з рахунком 4-1. Натомість, друге місце "Актобе" зберіг. Антонов лише в одному матчі з чотирьох в листопаді був замінений, та й тоді на 89-ій хвилині.

4. Тарас Романчук, півзахисник, Яґеллонія (Польща). 4 матчі, один гол

Цей опорник ніколи не грав в професійний футбол в Україні, та й в Польщі до поточного сезону не піднімався вище Третього дивізіону. І ось з Другої ліги отримав запрошення до Екстракласи та ще й до команди, яка несподівано для себе веде боротьбу за єврокубкові місця. І поступово завоював своє місце, хай і не беззаперечного гравця стартового складу, але "гравця ротації". В листопаді у нього два виходи в стартовому складі плюс цілий тайм. В матчі проти "Белхатува" (0-1) Романчук дуже вдало відіграв у відборі в центрі поля. A ось матч проти "Руха", хоча і закінчився катастрофічною поразкою з рахунком 2-5, проте українець може записати його в актив, адже тут він відкрив лік забитим м'ячам в Вищих дивізіонах, головою замкнувши навіс з кутового, та ще й додав до голу асист. А проти "Завіши" його вихід на початку другого тайму дозволив "Яґеллонії" остаточно перехопити ініціативу, хоча до голів в будь-які ворота справа так і не дійшла.

5. Костянтин Ярошенко, півзахисник, Урал (Росія). 3 матчі

Місяць опорників. Можливо, наявність саме опорників в рейтингу пояснює, чому листопад не був яскравим для українців за кордоном. Щоправда, Ярошенко не є класичним опорником, починав він сезон в "Уралі" на лівому фланзі півзахисту. Однак тренер іноді зміщує його в центр поля, і в листопаді це сталося двічі. Єдині два удари уральців в отвір воріт "Кубані" (0-1) завдав саме він, в одному з епізодів захисник вибив м'яч з лінії воріт. В матчі проти "Рубіну" (1-3) найнебезпечніший момент крім голу також створив Костянтин. А ось в переможному матчі проти "Арсеналу" він відіграв дуже вдало в захисному плані, не відзначившись нічим в атаці. Його команда посідає 12-те місце в лізі.

В кінці грудня будуть визначені кращі українці-легіонери як місяця, так і першої половини сезону.

Здесь