На початку весняної частини чемпіонату "Волинь" вразила якщо не грою, то принаймні результатом. Однак три поразки поспіль повернули луцьку команду до розряду класичного середняка і відігнали мрії місцевих вболівальників про Лігу Європи, якщо, звичайно, такі були. Якщо у протистоянні з "Іллічівцем" можна було стверджувати, що хрестоносцям, скоріше, не пощастило, то в поєдинках з "Дніпром" та "Зорею" підопічні Володимира Дикого виглядали безпорадно. Довго так тривати не могло, тож в грі проти "Металісту" "Волинь" мала викластись по-максимуму. Тим більше нагода була як ніколи вдалою. За статусом харків’яни й досі є командою, котра претендує на потрапляння до зони Ліги Чемпіонів, та і за грою Ігорю Рахаєву вдалось повернути "Металісту" властиві йому легкість та винахідливість. Однак при достатньому тиску та опорі "жовто-сині" часто губляться, тому не дивно, що навіть за Мирона Маркевича виїзди до Луцька далеко не завжди закінчувались вдало. Наснаги господарям поля мала також додавати розтяжка від фанатів: "Тільки тим історія належить, хто сьогодні бореться й живе".
Ще після гри проти "Дніпра" Володимир Дикий жалівся на епідемію травм, яка спіткала його команду. Однак до гри перенесеного 20-го туру "Волинь" підійшла майже у всеозброєнні. Артем Кічак поступився місцем в основі Віталію Недільку, відновився капітан Сергій Сімінін, котрий зайняв звичне місце на правому фланзі захисту. Дискваліфікованого Яна Масло замінив Ванче Шиков, котрий діяв поруч з Шершуном, зліва вийшов Галь Шіш. Скоба і Матей – вже звична пара опорних півзахисників, повернувся до гри Ерік Бікфалві. Після двох невиразних матчів на лаві для запасних залишились Бабатунде та Мемешев, замість них з перших хвилин грали Рамон Лопес та Дмитро Задерецький, котрий після яскравого дебюту тривалий час виступав за дублюючий склад. Ну і в атаці Падовані Селіна замінив Козьбан.
"Металіст", переживши пік кризи, стабілізував склад. Ігор Рахаєв обрав точно такий же варіант основи, як і в трьох попередніх матчах. Горяїнов захищав ворота, лінію захисту справа наліво склали Ксьонз, Пшеничних, Папа Гуйє та Азеведо. Едмар та Клейтон Хав‘єр – пара центральних півзахисників, трійка атакувальних хавбеків – Марлос, Бланко, Гомес – підтримувала єдиного нападника Володимира Гоменюка.
Те, що господарі налаштувались на матч по-бойовому, стало зрозумілим одразу ж після стартового свистка Сергія Березки. Волиняни не тільки намагались перекривати всі зони в захисті та щільно грати в центрі поля, але й йшли вперед при першій ліпшій нагоді. Власне, вже на четвертій хвилині підопічні Дикого мали відривати рахунок – Рамон змістився з флангу в центр та віддав тонкий розрізний пас на Задерецького, однако молодому вінгеру не вистачило холоднокровності в епізоді, ввірвавшись в штрафний майданчик, Дмитро пробив у сітку з зовнішньої сторони воріт. Відповідь від гостей не забарилась – з кута карної зони в дальній нижній кут воріт пробивав Гомес, однак аргентинцю не вистачило влучності.
Варто зазначити, що команди взяли досить високий темп, старались не затримуватись в центрі поля, що, безсумнівно, не могло не подобатись глядачам, котрих цього разу на трибунах "Авангарду" зібралось чимало. На 12-й хвилині трибуни "видихнули", коли Гоменюк вибачив їх команду, запустивши кулю метрів на чотири вище воріт метрів з семи. Все почалось з перехоплення в центрі поля та ривка Бланко, Себастьян невдало вирізав пас на Володимира, та форварду вдалось відпасувати на Гомеса, з ударом якого справився Неділько. Саме після сейву голкіпера і загубив свій супершанс Гоменюк.
Поступово "Металіст" заволодів ініціативою, хоча воротам Неділька харків’яни загрожували здебільшого після стрімких виходів з оборони в атаку. Так, на 21-й хвилині Ксьонз вирізав класний діагональний пас на пів поля на Бланко, аргентинець завдав удару зльоту метрів з 18-ти, однак влучив у стійку. Втім, вже після наступного випаду гостей голкіперу "Волині" довелось витягати м’яч з сітки – це Азеведо здійснив стрімкий прорив по своєму флангу та прострілив вздовж воріт, Гоменюку залишилось лише підставити ногу.
За п’ять хвилин Клейтон Хав‘єр ледь не подвоїв перевагу потужним ударом зі штрафного з 28-ми метрів, цього разу свою команду в карколомному стрибку врятував Неділько. У відповідь лучани змусили помилитись Папу Гуйє, котрий намагався зберегти м’яч в грі, і якби Наталя Рачинська не зафіксувала офсайд у Рамона, у "Металіста" були б проблеми. Проблеми виникли в іншому – на 32-й хвилині травмувався Марлос, котрий зараз відіграє ту ж роль на полі, яка була у Хосе Соси. Бразилець зміг залишити поле лише за допомогою лікарів. Рахаєву довелось випускати Вільягру, для якого грав на атаку не є чимось незвичним. Хоча, саме атакуючих навиків аргентинцю не вистачило для того, щоб реалізувати пас у розріз від Хав‘єра – Крістіан підсік м’яч над воротарем, однак замість удару вийшла подача на дальню стійку, де нікого не було.
Коли ж до закінчення першого тайму залишався компенсований арбітром час, "Волинь" створила свій супермомент, який, мабуть, легше було реалізувати, ніж промахнутись, та вдача була на боці "Металіста". Матей виконав подачу зі штрафного, Рамон пробив головою, однак влучив у когось з гравців перед воріться, м’яч відскочив до Шершуна, котрий бив з трьох метрів. Як Сергій Пшеничних відбив удар – незрозуміло, та й це ще не все – м’яч потрапив до Ігоря Скоби, однак хавбек, перебуваючи перед ворітьми, запустив кулю на трибуни.
Після перерви "Волинь" намагалась повернути хід зустрічі на свою користь, однак, пішовши в атаку, потрапила в полон. На 55-й хвилині Бланко вийшов на побачення з Недільком, голкіпер кинувся на перехоплення за межі карної зони і таки зреагував на удар Себастьяна, щоправда, відбив м’яч рукою. Арбітр спочатку порушення не зафіксував, та після підказки асистентів гру зупинив та показав червону картку воротарю. Довелось Володимиру Дикому знімати з гри Дмитра Козьбана і випускати Артема Кічака.
Вилучення вкрай негативно вплинуло на гру в пергу чергу захисту "Волині". На 60-й хвилині Ксьонз змістився з флангу в центр і, не зустрічаючи ніякого опору, віддав пас на вихід Гоменюку, Володимир в свою чергу не залишив ніяких шансів ще не розігрітому Кічаку, пробивши під опорну ногу. "Металіст" остаточно розслабився та почав грати в свою задоволення. Моменти виникали один за одним, хоча голи залітали не так часто. Третій м’яч забив Крістіан Вільягра, ідеальну передачу на якого з лівого флангу викотив Клейтон Хав‘єр. Вдалось бразильцю і самому відзначитись – успіх принесла простенька стінка з Гомесом, котрий після заміни Богданова став грати центрального нападаючого, знову рандеву з голкіпером та цього разу Клейтон перекидай Кічака.
Кінцівка зустрічі пройшла в намаганнях "Волині" забити хоча б гол престижу. До честі хрестоносців, їм це вдалось. Вже в доданий арбітром часом господарі заробили право на кутовий, подачу з якого головою замкнув Ерік Бікфалві. "Волинь" знову програла, знову з великим рахунком, та цього разу луцьким фанатам навряд чи було соромно за свою команду, котра просто не може стрибнути вище власної голови. Ну а "Металіст" знову на коні – з урахуванням останніх результатів "Динамо" команда Ігоря Рахаєва цілком може замахнутись на комплект нагород. Не виключено, що це буде навіть не бронза.
http://www.ua-football.com/ukrainian/high/53594d93.html