(2014-11-22 13:52)valera_vvv писал(а): (2014-11-22 00:49)hazarec писал(а):
Не, ну так-то оно так, если оно конешно...
Ну ентош понятно: Мы играем в длинную, а не в короткую, догонять никого не надо, значит бредить ничьей или победой КЛ тоже не надо, тем боле Щахта очков понаотдавала уже (это на тотализаторе победа слабака может куш принести - здесь другая система). Едем дальше.
Портить отношения с львовянами - нельзя, еврокубки здесь играть - отметаем все крупные счета. Едем дальше.
Преимущество в один мяч - жидковато, можно на "дурака" на последней минуте нарваться - отметаем все с разницей в один мяч. Едем дальше.
Остается победа ШД в 2 мяча. У КЛ есть забила? Я такого не знаю. ШД будет закидывать после 2-недельного перерыва и перед ЧЛ? Врядли. Какое время года на улице? Холодное, к голам не располагает. Что имеем?
Тююю... А какой здесь мог быть другой счет????
(шютка. конечно договорился. с ентим: 
)
Если серьезно - просто не совсем до футбола людям. И здесь я вылажу. Весь в белом.
Утром в деревне. Просыпается отец троих сыновей и говорит,
что у ни какой-то пид@р корву украл.
- Ну если пид@р, то малой, - заявляет младший.
- Если малой, то из Малиновки, - продолжает мысль средний.
- А если из Малиновки, то Васька Косой, - заканчивает старший сын.
Нашли они в Малиновке этого Ваську. Стали бить его и требовать корову
назад. А тот отпирается, говорит, что не брал. Пошли к судье.
Слово взял отец:
- Он украл у нас корову и не отдает ее назад.
- А как вы узнали, что это именно он украл корову? - спрашивает судья.
- Корову украл какой-то пид@р, - говорит отец.
- Если пид@р, то малой, - вторит ему младший сын.
- Если малой, то из Малиновки - там все маленького раста, - продолжает
средний.
- А если из Малиновки, то это Васька Косой - это и ежу понятно.
- Да, странная у вас логика, ну ладно. А что у меня в коробке? -
спрашивает судья.
- Коробка квадратная, - говорит отец.
- Если квадратная, то в ней что-то круглое,- отвечает младший сын.
- Если круглое, то оранжевре,- продолжает средний.
- А если ораньжевое, то, ясный пень, апельсин.- заканчивает старший.
Судья открывает коробку:
- Хм, точно апельсин... Васька, отдай корову !!!
П.С. Я так понимаю счет можно было заносить в таблицу ещё до матча!!! 
Кримські Холмси. Розповідь для полуночників.
Про британського детектива знають всі. За сто років, що минули від "Його останього уклону" (1917), виникло безліч наслідувачів - як в реальному житті, так і, переважно, в літературі. Було проведено багато адаптацій та локалізацій. Деякі персонажі були навмисно опрокинуті авторами в більш давнє минуле, щоб ніби передувати Холмсу в часі.
Одначе перші справжні детективи з проникливим розумом, дедуктивним методом та екстравагантними манерами жили в Криму, у другій половині XVIII століття, в родовому маєтку Ширинських беїв неподаліч від сучасного Джанкоя. Вони народились за сто років до Шерлока.
Це були три брати, сини Барі Чєлєбі Ширин-бея, наслідники другого за знатністю роду в Кримському ханстві після самих Гераїв.
Їхній батько помер після того, як похоронив свого шефа - блискучого і грізного Крим-Герая (першого і останього хана з цім ім'ям). Крим-Герай бін Дєвлєт бін Сєлім був і сам непересічною людиною - легенда зве його мудрійшим з нащадків Чингісхана, з розумом тонким як голка. А Барі Чєлєбі Ширинський був його першим радником. То ж можна уявити, яким розумним був той бей Ширинський.
Вмираючи, він залишив синам багато спадщини - і слави, і багатства, і величі. Проте в ту ж ніч щез з дому перстень Крим-Герая, який брати не знали, як його між собою ділити. І вони поміркували разом та дійшли невтішного висновку, що крадієм був хтось з них трьох.
В ті часи в Акмонаї, на теренах сучасної Керчі, мешкав великий детектив - суддя-кадій Абдураман Біюкбаш ефенді. Про його справедливість та гострий розум складали легенди. То ж браття відправились до нього, щоб розсудив це складне діло.
Дорога в ті часи була неблизька. Браття зупинились в Мінар-Елі, що тепер в "ленінському районі", поміж Іслам-Тереком, Кафою та Сімома Колодязями. Назустріч їм трапився старий, який шукав свою зниклу дружину. Він був впевнений, що вона мала зустрітись браттям, оскільки сиділа на верблюді та поїхала в їхній бік. Браття відповіли, що не зустрічали такої жінки.
Вони усілись біля багаття, почали бесідувати. І тут старший спитав:
- Чи був верблюд, на якому їхала твоя дружина, з бельмом на праве око?
- Так! - вигукнув старий. - Отже, ви їх зсутріли!
- Ні, - відповів старший Барі-заде.
Середній подумав і спитав так само, чи віз верблюд на одному боці мед, а на другому боці оцет. І знов на обурений вигук старого зауважив, що верблюда вживу не бачив. Потім третій Барі-заде встиг запитати, чи зникла дружина - товста і огрядна.
Й тут старик не витримав, він голосно покликав свідків та почав вимагати, щоб братів затримали й діставили до судді Біюкбаша. Браття Барі-заде відповіли, що вони саме туди й прямують. Так вони й дістались наймудрішого кадія вчетвером.
Кадій вислухав схвильовані звинувачення старого та запитав старшого Барі-заде, чому той зауважив про кривого верблюда. Той сказав, що бачив сліди на лугу, а також звернув увагу, що траву було поїдено лише з лівого боку.
Тоді взяв слово другий Барі-заде й пояснив, чому спитав про вантаж верблюда. Він бачив біля колодязю дві калюжи навколо прим'ятої трави - над однією роїлися бджоли, над іншою - дрібні комахи. Третій Барі-заде помітив, що дружина грузна та важка, тому що бачив глибокі сліди на піску, де присів верблюд.
Вислухавши усіх трьох, вражений Абдураман Біюкбаш ефенді також поспішив показати свій розум. Він пояснив старому, куди пішов верблюд, куди за ним побігла жінка і де тепер їх наздогнати.
Між тим, кадієві тепер слід було розсудити самих трьох братів-геніїв. Він вислухав уважно їх розповіді, та не знайшов зачіпок. Тому ввічливо і гостинно запросив їх поки пожити у себе.
Ніхто не знав, що в старого кадія на умі. А в нього була донька, красуня та розумниця Мєлєк-ханим, і він давно шукав їй розумного та знатного супруга. Всі троє підходили по знатності, багатству й блискучому розуму, проте не можна ж видати її за всіх утрьох?
І вирішив Абдураман-ефенді причаїтись в таємному місці та послухати, як розмовляють брати Ширинські наодинці. Хто з трьох виявиться най-най-найрозумнішим? За того і віддасть свою Мєлєк.
І ось він пробравсь в таємну кімнату, звідки йому було чутно все, що говорять в кімнаті для гостів.
Старший Барі-заде спробував шматок баранини й сказав:
- Цього ягня зкормили молоком собаки.
Другий Барі-заде зламав лаваш, вкусив та проказав:
- А цей хліб спекли з пшениці, що зрастала на кладовищі.
І поки очи в шанованого Абдураман-ефенді округлювались від подиву, третій Барі-заде сказав:
- Даремно ми взагалі проробили весь цей важкий шлях. Той Біюкбаш, що нас судитиме, підступна і нечесна людина.
Наче отримавши ляпаса, вискочив Біюкбаш зі своєї схованки. Він скликав слуг та почав допити. Тут з'ясував він, що ягнятка дійсно прикормлювала собака, і м'ясо від того мало інший смак. Потім сплило, що з метою економії пшеницю справді сіяли на місці старого кладовища, і тому хліб мав інший присмак.
Але третій висновок брата не давав Біюкбашу спокою. Він не міг зрозуміти, за що його так обізвали, і де він проколовся.
Справа трьох братів затяглась. Абдураман-ефенді став нервовий, погано спав, і інші справи розслідував жахливо.
Одного разу до батька прийшла Мєлєк-ханим. Вона сказала:
- Батьку, я бачу як ти втратив сон і спокій через той зниклий перстінь. Дозволь мені пораду. Зроби так, як я щойно придумала.
Назавтра Біюкбаш покликав трьох братів в кімнату, та попрохав ще раз переповісти все, як було з тим перстнем. Потім попрохав вийти. Знов покликав, вислухав все наново, і вигнав вдруге. Потім втретє.
Нарешті він вказав пальцем на третього брата.
- Це ти вкрав перстня. Кожного разу, як я вас кликав, ти заходив останнім, а кожного разу, як я вас відпускав, ти виходив першим.
Молодший брат почервонів, винув перстня з одягу та віддав його братам. Потім звернувся до кадія:
- Це не була твоя здогадка, а твоєї доньки. Я хочу таку розумну дівчину собі в дружини. Як випаде сніг і розстане, чекай від мене сватів.
Півроку по тому три брати Барі-заде знов їхали до Акмонаю. Цього разу двоє старших везли дари, а третій молодший їхав нареченим. Весілля гуляли два тижні поспіль.
Коли усі роз'їхались, то кадій Абдураман Біюкбаш ефенді підійшов в тихенькому кутку до свого зятя і, озирнувшись, чи ніхто не чує, сказав.
- Послухай, сину мій Ширине! Я припускаю, що в того старика була кремезна жінка. Я розумію, чому в верблюда одне око було криве. Я готовий пояснити, чому від молока собаки м'ясо ягня стає гіркуватим. Я готовий припустити, що від хліба що зрастав на кладовищі буде присмак крові. Але я одного не розумію! Як ти вгадав те, що я завжди успішно приховував від усіх? Про те, що в глибині душі я підступний і нечесний, скажу прямо - підлий, не знає ані моя донька, ані дружина, про це до вас знали лише я та сам Аллах!
(Що відповів Абдураману Біюкбашу молодший Барі-заде Ширинський? спробуйте вгадати фінал самостійно! )))
Автора истории всем рекомендую на ФБ:
https://www.facebook.com/ali.tatarzade/p...9718484499
Поиск
Пользователи
Календарь
Справка
Турніри прогнозистів форуму
/
ПРОГНОЗИ (конкурси та турніри)
/
Архив турниров прогнозистов форума
/
Турнир прогнозистов "Украинская Премьер-Лига 2014/2015"
/
Турнирное положение участников турнира прогнозов после 6 матчей 13-го тура
Всё, убедили, если сегодня ОД-ИМ 3:0, ДД-ГУ 2:0, завтра пойду в церковь. 
![[Изображение: metal-stst_logo-4.png]](http://forum.metalist-kh-stat.net.ua/images/metal-stst_logo-4.png){kind=logo}
