| 
 
				ПОЙМІТЄ, НЄЛЬЗЯ ТАК С НАМІ, - БЛЄЯЛ ЛАВРОВНАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 15
 ГРУД.
 "Министр иностранных дел РФ Сергей Лавров во время встречи в Риме с государственным секретарем США Джоном Керри заявил, что попытки давления на Россию бесперспективны."
 
 - Поймітє, нєльзя так с намі, - блєял Лавров. - Ми же тоже хотім бить міровим лідєром. А ви нам за ето санкції.
 - Та раді Бога, будьтє кєм хотітє, - пожав плєчами Керрі. - Хоть міровим лідєром, хоть трєтьїми рімлянами, хоть народом-богоносцем. Только убєрітєсь с Донбаса і Крима, тогда поговорім про санкції.
 
 
 - Попиткі давлєнія на Росію безпєрспєктівно, - признався Лавров. - Нужно поддєржувать наші інтєрєси. Тєм болєє, ми же нє вас хєрачим, а бивші колонії.
 - Учитуя стоїмость нєфті і стрємітєльний обвал рубля, убраться с Донбаса і Крима вполнє в вашіх інтєрєсах, - замєтіл Керрі. - І ми вас в етом поддєржуєм.
 - Ну как ви не понімаєтє... Какая ж ми супєрдєржава, єслі даже хохлов расхєрачить как слєдуєт нє способни? - монотонно чеканив Лавров. - С нас же смєяться будут.
 - Ех, Лавруша... - Керрі ласково потрєпал Лаврова по загрівку і протянув яблучко. - Шо ж ти дожився до такого позора на старості лєт? А хозяїн-то, нєбось, горстку овса в кормушку сипне, і даже сахарку не прєдложить.
 - Не прєдложить, - жалобно согласився Лавров, жадно кушая яблучко. - А за шо нам кушати сахар? Мотаємся вон по міру, как ідіоти. А бабла ніхто нє дайот...
 - І нє даст, - завєріл Керрі. - У вас же ліца скучниє, не говоря вже об расхєраченом імідже.
 - А шо дєлать? - пєчально сказав Лавров. - Ми же нє віновати, шо у нас наплоділось так много вати...
 - Вати? - нє понял Керрі. - Ну да ладно... Вот візітка одного іміджмейкєра. Отлічний спєціаліст, Хусейну перед судєбними засєданіями лічно расчосував бороду і укладував волоси, Каддафі правільниє костюми подбірал. І вам поможет правільно виглядєть, когда клянчітє дєньги.
 - Вот спасібо! - обрадувався Лавров, пряча візітку. - А то ми за етім хєрачить отсталі от моди і етікєта. Бо уже, оказується, і руку не прийнято пожимать, і встрєчать мірового лідєра полним составом правітєльства в аеропорту...
 - Вот-вот, - подмигнув Керрі. - Многоє ізмєнілось, пока ви увлєкалісь хєрачить. Тепер надо соотвєтствувать.
 - Но за санкції всьо же подумайте, бо ето безпєрспєктівно, - строго потрєбував Лавров. - І, єслі можно, бистрєє, бо долго ми не протянєм.
 - І ви там поразмишляйтє про Крим і Донбас, - посовєтував Керрі. - Руку, простітє, на прощаніє не пожму - етікєт...
 
 - Ну наконєц-то! - радувався Путін, вніматєльно обнюхуя візітку. - Начінают капітуліровать, не видержують давлєнія отвєтних санкцій... Нємєдлєнно скажіть Кісєльову, шоб сообщив нації, шо США поддєржуют Росію в стрємлєнії к міровому господству, пусть хохли понєрвнічают... У-у-у, укропи. Страх потєрялі, забилі Голодомор... А іміджмейкєру позвоніть нємєдлєнно!
 - Нє надо звоніть, я уже тут!
 В комнату вбєжав полний коротишка з большим саквояжем і діловито оглядєлся вокруг.
 - Хароший кіч, качєствєнний, - замєтіл коротишка. - Жлобскаяюб., позолота, малахітовий настольний набор в стілє соцрєалізма... А гдє пацієнт? Хто будєт клянчіть бабло?
 - Вот, он, - сказав Лавров, показуя пальцем на Путіна.
 - Мда, - скєптічєскі замєтіл коротишка. - Не улівітєльно, шо бабла вам ніхто нє дає.
 Коротишка достав штангєнциркуль і ізмєріл путінську голову.
 - Я так і прєдполагал: об'єм чєрєпной коробкі недостаточен для того, шоби понять безпєрспєктівность ідєї хєрачить. Інтєллєкт задавлєн битовими інстінктами пєщєрного чєловєка: шаманізмом, охотой і собіратєльством. А тєм врємєнєм в мірє щас такая тенденція, шо дєньги дають лібо умним, лібо прикольним.
 - Е, я нє понял, - угрожающе сказав Путін Лаврову. - Он мєня шо, дураком назвал?
 - Шо ви, как можно! - обідєлся коротишка. - Какой же ви, простітє, дурак? Ви - альтернатівно мисляча лічность, котора, в отлічіє от прочіх мірових лідєров, прєдпочітає дєйствовать прямолінєйно, не заморачуясь долгими поіскамі компроміса. Покойний Хусейн, помниться, тоже ото любив бросіть оппонєнта в чан с кіслотой і не напрягать мозги.
 Коротишка достав гібкій кітайський мєтр і бистро ізмєріл рост. Путіна.
 - Ого! А ви нічо так сєбє накинули сантімєтров на вікіпєдії, - восхітілся он. - Ну шо, віжу два варіанта іміджа, прі котором вам будуть давать бабло. Варіант пєрвий: прєкратіть, наконєц, хєрачіть, і второй - полний ребрендінг.
 - Ребре... Шо? - не поняв Путін.
 - Да практічєскі всьо, - завєріл коротишка. - От внєшності до жестов і інтонації. Лічно я би, конєшно, остановілся на пєрвом варіантє...
 - Слиш, піндос, - зашипів Путін. - Тєбя Кєррі прислав, шоб уболтать нас прогнуться? Нє вийдєт...
 - Понял, понял, - замахал руками коротишка. - Значіт, такі ребрендінг.
 Коротишка открив саквояж і достав огромний рижий парік і красний набалдашнік.
 - Так, ето - сюда...
 Коротишка натянув парік на голову Путіна.
 - А ето - туда.
 Він одів набалдашнік Путіну на нос і прижав рєзінкой.
 - Вот гляжу щас на вас - і уже не хочеться сразу послать, - одобрітєльно сказав коротишка. - Тепер разучим пару безпроігришних номєров із "Вєлікого діктатора" Чапліна і мана-мана на случай, єслі тє нє сработают. А ето - вам!
 Коротишка достав із саквояжа затаскану шляпу і вручив офігєвшему Лаврову.
 - Держать йомкость для сбора срєдств надо так, шоб публіка відєла диркі і от жалості клала больше монєт, - посовєтував коротишка. - І запомнітє вот ето вот вираженіє вашого ліца: смотріш і понімаєш, шо чєловєк в пєчалі. Хотя... У вас же, вродє, всєгда таке вираженіє?
 - Слиш, совсєм охрєнєл? - розізлився Путін, сривая парік. - Із мірового лідєра клоуна сдєлать рєшил?
 - Шо ви, дєлать уже поздно, - улибнувся коротишка. - Тєм болєє, у вас ето вишло гораздо лучше. Я только подчеркнул внєшніє атрібути...
 - Посадіть тєбя в лагєря как шпіона ілі отправіть в Ростов? - задумався Путін.
 - Да ви попробуйтє, а єжелі нє сработаєт - тогда уже лагєря, - настаював коротишка. - Кстаті, в етом же парікє сам Обама когда-то єзділ к Цзіньпіню просить нє обвалювать доллар.
 - Говоріш, сам Обама?..
 Путін задумчиво повєртєл парік і нап'ялив на голову. - Пожалуй, ріскньом попробувать...
 Путін нєбрєжно махнув рукой і в комнату втолкнули вз'єрошеного Лукашенка.
 - Владімір Владіміровіч, шо такоє? Я же просто прішол напомніть про дєньги, бо ви задєржалі ноябрський платьож... Ой, а шо ето? - удівілся Лукашенко, пялясь на красний нос.
 - Мана мана, - злобно проізньос Путін.
 - Шо мана мана? - офігєв Лукашенко, рассматрюя парік.
 - Тиць тиць тириць, - добавив Путін, сердито хмурясь.
 - Же не манж па сис жур! - жалобно завив Лавров, протягуя шляпу прямо под нос Лукашенкє.
 - Та ладно, я шо... Мнє не жалко, - смутився тот, вигрібая з карманов мєлочь. - Я же всьо понімаю: бабло прохєрачили, санкції нахєрачили...
 Путін щолкнув пальцями. В комнату вошли два хмурих жлоба в кожаних плащах, взяли Лукашенка под руки і вивели вон.
 - Піздєц... Работаєт! - радостно признався Путін. - Впєрвиє за всю історію Бєларусь дала дєньги Росії, а нє наоборот.
 - А я шо говоріл! - пихато проізньос коротишка. - Ладно, буду бєжать. Бо ше к Асаду і Кім Чен Ину заглянуть надо. А Чапліна посмотрітє, там много свєжих ідєй для прібильних номєров.
 - Так, пора начинать зарабатувать, - увлєчонно потер руками Путін. - Лавров, бистро обзванюй лідєров і договорись о встрєчє с каждим, хто нє пошльот. Ми єщо покажем піндосам, как імєть дєньги нєвзірая на санкції.
 Обрадуваний Лавров громко заржав і галопом кинувся к тєлєфону, на ходу стряхуя пиль с дрєвнєго блокнота, в якому були записані ставші уже нєнужними номєра..
 Дойдя до конца, люди смеются над страхами, мучившими их в начале.
 © Пауло Коэльо
 
 Єдине, що від нас іще залежить, —
 Принаймні вік прожити як належить.
 ЛінаКостенко
 |