Девушки в спорте 2014

[valera_vvv]

Щороку тисячі українців отримують інвалідність. З початком конфлікту на Сході ця статистика зростає в прогресії… І далеко не кожна така історія – зі щасливим завершенням.

Але є ті, хто обрав особливий шлях. Щодня вони своїм прикладом доводять, що поняття «обмежених можливостей» не існує там, де є віра у власні сили і безмежне бажання творити свій шлях наперекір стереотипам.

Український контент поспілкувався з дивовижними українками, чиї здобутки надихають і змушують поглянути на світ по-новому. Максимально відверто вони розповіли про те, що пережили і в чому віднайшли силу.

Наталія МОРКВИЧ…

Чемпіонка світу 2015, чемпіонка Європи 2016, неодноразова призерка етапів Кубка світу з фехтування на шаблях та рапірах. Представляла Україну на Паралімпіаді 2016 в Ріо.

…про травму

На той час мені 15 років. Бігаю, катаюсь на ровері і просто одного вечора все летить шкереберть. Це було ДТП і винуватці втекли з місця пригоди. Я лежу на траві півтори години, ніхто не підходить… Хоча пізніше з’ясувалося, що у натовпі цікавих стояла медсестра. Потім швидка, крапельниці. Чую, як моєму татові кажуть: «Не дайте їй заснути!». Далі операційна, на мене світять лампи. Останнє що відчуваю – як риплять від ножиць джинси. Прокинулась вже в реанімації. Неможливо передати емоції, коли ледь підняла голову і побачила порожнечу під білим простирадлом.

Ти ніби у сні. Хочеш швидше прокинутися. Але кожного дня ще більше моментів, що ламають. Джинси зникли одразу, адже це найперший речовий доказ. Номери свідків вимкнено. Слідчий просто в очі говорить, що я психічно хвора. Необхідність опановувати протез… Це було ніби в іншій реальності.

Але життя тривало, час йшов… І кожен день – це була нова боротьба.

…про те, що допомагає не здаватися

Мені завжди допомагає віра. Я вірю в Бога і знаю, що він мені допоможе.

Моя велика підтримка – батьки і брат. Вони завжди поруч. Дуже важливо розуміти, що ти у цьому світі не одна.

З часу ДТП минуло 9 років. Я люблю своє життя. Звісно, інколи думаю про те, яким би воно було, складись все інакше. Але разом з тим не забуваю дякувати Богу, що залишилась живою. Я дійсно знаю ціну життю, тому не дозволяю собі його не любити!



…про справжню підтримку

Коли наша паралімпійська команда нарешті повернулася додому – це був вибух емоцій! Не очікувала, що нас зустрічатимуть настільки тепло, настільки по-рідному. Термінал був заповнений людьми! Посмішки, квіти, кульки, плакати, емоції! Неможливо передати як це було… Шалену підтримку ми відчували і під час змагань в Ріо. Це було дуже приємно і дійсно дивувало.

…про відчуття щастя

Я навчилась радіти дрібницям. Навіть дощу! Можливо, це смішно, але я його настільки люблю, що просто неймовірно щаслива коли прокидаюсь від його шуму! Це було перше, що я побачила у вікні, коли прокинулась після операції…

Важко навчитися радіти буденним речам – можливості ходити, бачити, співати, аж доки ця можливість не зникне з твого життя. Це може трапитись з кожним. Але жодна фізична зміна не може змінити твою суть. Ти так само мрієш, бажаєш, прагнеш… Часто саме суспільство змушує заганяти себе в рамки, відчувати інакшими. Але насправді візок чи протез не можуть змінити те, ким ти є…

Повноцінне щастя – це ще й мир в країні. Я вірю, що він настане.

Життя – найкращий подарунок Бога! Ми не повинні здаватись у боротьбі за нього.

Хочу донести всім людям те, як важливо цінувати сьогоднішній день. Адже завтра – велика таємниця.



Уляна ПЧОЛКІНА…

Телеведуча, чемпіонка світу з карате в категорії «ката» на візках, громадська діячка

…про випадок, що змінив все

Свою травму я отримала в результаті дорожньо-транспортної пригоди. І той випадок вважаю доленосним. Травма перевернула моє життя з ніг на голову – це так. Але є й інший бік медалі. Завдяки тому, що відбулось я чітко розумію – хто я, куди я йду і чого хочу від життя!

Це часто дивує оточуючих, але я навіть рада, що той випадок був у моєму житті.



…про те, що підтримує

Те, що мені завжди допомагає – це віра у завтрашній день. Все минає – і хороше і погане. Але якщо скласти руки і бездіяти, станеться найгірше – не відбудеться жодної зміни.

Я сама мотивую себе власним майбутнім! Адже я і лише я, відповідальна за своє життя.

…про те, що здатне здивувати чемпіонку

Мене вражають люди, які діють, не зважаючи на обставини.

Мене дивує і радує кожна перемога, яку вдається здобути у боротьбі із самим собою. Коли людина йде до мети і не озирається на жодні обмеження, стереотипи чи перешкоди, як от відсутність певної частини тіла чи неможливість щось робити – це вражає!

…про відчуття щастя

Абсолютно щасливою я почуваюсь вдома, поруч з коханим. Це моя фортеця і мій рай.

Щастя для мене приходить кожного ранку, коли прокидаюсь і я дякую за цей новий день вищим силам. Адже маю можливість дихати, говорити «люблю» і продовжувати власний шлях.

Життя насправді дуже швидкоплинне… Тому варто цінувати кожну його хвилину. Можна втратити все за секунду, а от звести щось нове – на це інколи і життя не стане.

Потрібно обов’язково вірити у власні сили, адже те що ти маєш сьогодні – це і є найцінніший скарб.