Інтерв’ю "Футбол 24" із хавбеком "Дармштадта"

[zlex40]

– Денисе, нещодавно ви відновилися від складної травми. Як зараз ваше коліно? Не турбує?
– Не турбує. Здоровий, тренуюся, набираю форму, адже пропустив достатньо багато часу – близько трьох з половиною місяців. Планувалося менше. Потрібен час, щоб набрати хороші кондиції.

– Непроста травма, отримана в чужій країні, у команді, де ви не мали регулярної ігрової практики. Опишіть свій психологічний стан. Наскільки складно футболісту, який зіткнувся з такими проблемами?
– Так, був період, коли я отримував мало ігрової практики. Тільки-но приїхав у Німеччину, мав проблеми, через які пропустив близько трьох тижнів. Під кінець року, коли залишалося шість матчів і все йшло до того, що буду грати, я отримав цю травму на тренуванні. Звичайно, було нелегко у психологічному плані. Сподівався, що відновлюся приблизно за місяць-півтора, але процес затягнувся. Та я вже досвідчений футболіст, мені скоро 30 років, тому знаходжу в собі сили і мотивацію долати це все. Продовжую працювати.

– У Бундеслізі ви забили "Хоффенхайму". Чи була у той момент впевненість, що перебуваєте дуже близько до основного складу?
– Це був 4-й тур, мій другий вихід на заміну. Вийти за 15 хвилин до кінця і зрівняти рахунок на останній хвилині – звісно, що емоції мене переповнювали. Всі побігли святкувати – тренер, спортивний директор. Для мене таке було вперше. Тим паче, забив м’яч, який приніс команді очки. Розумів: мені дали шанс, я ним скористався. Думав, що тепер все піде легше – матиму ігрову практику. Але в наступній грі я не вийшов на заміну. Для мене це було дуже дивно.

Потім почала турбувати стара травма лобка, тож змушений був пропустити близько трьох тижнів. Довелося починати все спочатку. Провів хорошу контрольну гру проти "Штутгарта", забив гол. Все йшло до того, що отримуватиму ігрову практику. І тут – коліно. У принципі, раніше мене ніколи не мучили травми, але в Німеччині потрапив у смугу невдач.

– В Артема Федецького явно не склалися стосунки з екс-наставником "Дармштадта" Норбертом Майєром. А у вас?
– Я з тієї категорії людей, які, залишаючись у запасі, завжди спілкуються з тренером, щоб розуміти, у чому причина, що змінити, над чим попрацювати. З його відповідей я розумів, що до мене, як футболіста, у нього немає жодних претензій. Він казав, що Олійник – хороший гравець, і що він мною задоволений. Але коли доходило до матчів і я залишався у запасі, для мене це було дивно і незрозуміло. Дуже важко, коли ти не граєш, та ще й команда виступає погано. Тим не менше, задоволений тим, що я тут, у Бундеслізі. Потрібно продовжувати працювати.