Інтерв’ю "Футбол 24" із хавбеком "Дармштадта"

[zlex40]

– Сезон наближається до закінчення. У "Дармштадта" – мало шансів, щоб врятуватися від вильоту. Чи залишитеся ви у цій команді?
– Поки що я сконцентрований на останньому відрізку чемпіонату. Залишається 5 матчів. Я намагаюся бути готовим, щоб зіграти якомога більше із цих поєдинків. Від їх результату багато що може змінитися. Та й взагалі у футболі все дуже швидко змінюється. Я поки не хочу загадувати і повністю зосереджений на своєму поверненні на поле. А там – побачимо.

– Також ви мрієте повернутися у збірну України. Отже, з впевненістю у власних силах – все ОК?
– Так, я її не втрачав. Розумію: якщо добре гратиму в Європі, то матиму всі шанси повернутися в збірну України. Зараз це буде більш реально. У "Вітессі" я грав регулярно, команда йшла на 4-му місці чемпіонату Голландії, але мене не викликали. Хоча у той же час запрошували гравців чемпіонату України – із команд, які йшли на 7-8 місці. Трішки не було логіки в таких рішеннях. Тепер шанси – реальні, якщо гратиму на серйозному рівні. Все залежить від мене. Потрібно ставити перед собою цілі і реалізовувати їх – тоді ти ростимеш, як особистість, як людина.

– Ви є вихованцем київського "Динамо", але в першу команду пробитись не зуміли. Чи аналізували для себе, чому так сталося?
– Я завжди повторюю, що вдячний "Динамо", яке мене виховало. Вдячний персонально Віктору Йосиповичу Кащею, своєму першому тренеру. Завдяки "Динамо" я став тим футболістом, яким я є. Завжди з повагою відгукуватимуся про цей клуб, бо він мені дав путівку в життя. А чому не закріпився… Важко сказати. Тоді був інший час – пробитися в основу було значно складніше.

Шанс мені дали. При Сьоміні я вийшов на заміну в матчі з "Металістом". Це була моя друга гра – дебютував ще при Дем’яненку. І от я вийшов проти "Металіста", забив гол і віддав результативну передачу. Мені тоді було 19 років. Але – останній тур чемпіонату. Ми поїхали на збори, а після зборів я пішов в оренду у київський "Арсенал", де провів достатньо хороший відрізок (16 матчів, 5 голів – "Футбол 24"). Потім мене купив "Металіст". Напевно, я не входив у плани Сьоміна.

– З ким ви товаришували у тодішньому "Динамо"?
– З Віталіком Мандзюком – це мій кум. У "Динамо-2" були люди, які "ходили" під основою першої команди. Зокрема, це Вова Лисенко – також мій кум.

– "Динамо" залишається для вас особливим клубом?
– Якщо чесно, дивлюся чемпіонат України, але дуже рідко. Дещо читаю в інтернеті, тому більш-менш у курсі всіх подій. Ось переглянув матч "Динамо" з "Зорею". Бачу, що Сергій Ребров змінив тактичну схему і команда стала грати більш яскраво.