Мотуз Сергій: "Металіст" - знайомі обличчя (газета "Ленінська Зміна" 1984)

[bodry]

"Мотя" как его называли болельщики МХ, был одним из любимых моих футболистов тех лет! Помню как он пришел в МХ в 1983 году из команды, которая в том году стала нашими злейшими врагами (и является таковой по сей день), и которая в том же году стала чемпионом СССР! И вот совпадение: именно в матче, который и стал началом многолетнего конфликта, против своей бывшей команды, Сергей забил гол, который был единственным для МХ в том историческом матче!

Протокол и отчет о матче "Днепр"-"Металлист" 2:1 (10-08-1983)

"Днепр" (Днепропетровск) - "Металлист" (Харьков) 2:1 (0:1)
1983-08-10. Днепропетровск. Стадион "Метеор". Дождь. 22300 зрителей. 19°C.
Судьи: К.Доронин, Ю.Савченко, А.Спирин (все - Москва).
Голы:
0:1 - Мотуз Сергей, 10
1:1 - Протасов Олег, 54
2:1 - Протасов Олег, 85
"Днепр" (Днепропетровск): Краковский, Кутузов, Дилай, Багмут, Назаренко (Литовченко, 46), Павлов, Кузнецов, Пучков, Устимчик, Погорелов (Протасов, 46), Таран.
"Металлист" (Харьков): Сивуха Юрий; Каплун Виктор; Поточняк Ростислав; Кузнецов Сергей; Камарзаев Виктор; Мотуз Сергей; Ткаченко Леонид (Сааков Леонид, 65); Горбик Александр; Линке Владимир; Свистун Сергей; Крамаренко Олег (Федецкий Андрей, 46).

Цей матч викликав великий інтерес у любителів футболу і тому не випадково транслювався по другій загальносоюзній програмі Центрального телебачення. Додамо, що за грою спостерігав старший тренер збірної команди СРСР Валерій Лобановський. До речі, перед початком зустрічі він так висловився про «Дніпро»: «Це добре організована команда. Цього достатньо». Потім додав: «Навіть більше, ніж достатньо». Що ж, дніпропетровці, як ніколи, досить успішно виступають у чемпіонаті-83. Ось уже десять турів підряд вони не знають поразок. Крім того, для «Дніпра» зараз не існує фактора чужого поля. Та його результативній грі можуть позаздрити будь-яка команда.
Матч проходив у важких погодних умовах: два дні у Дніпропетровську йшов дощ. І треба віддати належне обом командам: вони швидко пристосувались до мокрого грунту. В дебюті активнішими були харків’яни. І на 9-й хвилині після розиграшу штрафного Мотуз головою спрямовує м’яч у ворота господарів. «Металіст» мав ще кілька нагод для взяття воріт, однак на підступах до штрафного майданчика він невміло розпоряджався м’ячем.
Поступово ініціатива переходить до дніпропетровців, які все частіше турбують голкіпера Сивуху, але той з честю виходив переможцем. А на 37-й хвилині «Дніпро» міг встановити рівновагу, та м’яч зі штрафного удару потрапив у перекладину. Опинившись у ролі відіграючи, господарі посилюють тиск на ворота гостей, але старанна гра «Металіста» в обороні і похибки атакуючих «Дніпра» дозволили деякий час харків’янам зберігати перевагу в рахунку.
Поява на полі по перерві молодих і здібних футболістів Литовченка і Протасова значно посилила атакуючий потенціал господарів. І невдовзі Протасов, одержавши відмінний пас від Павлова, робить рахунок нічийним. Тепер вже, порівняно з першим таймом, гру «Дніпра» не впізнати: він діє швидко, широко, точно в пас, вдало використовує фланги. Отож захисники харків’ян і Сивуха ледве встигають ліквідовувати небезпечні ситуації, що раз у ураз виникають у їх штрафному майданчику. Інколи ж гостям просто щастило: форварди «Дніпра» з вигідних позицій били мимо порожніх воріт.
Відчувається, що харків’яни втомилися. Дніпропетровці ж – навпаки. Вони продовжують атакувати ворота наших земляків. І за п’ять хвилин до фінального свистка всюдисущому Протасову вдається забити переможний гол.
Відверто кажучи, особливо у другом таймі форварди «Металіста» виглядали на полі просто безпомічними. Лінке приміром, протягом усього матчу не спромігся завдати жодного удару по воротах суперника. Крім того культура пасу в нього виявилася дуже низькою. Якимось непомітним був на полі Свистун (якщо не рахувати його єдиний удар головою, але Краковський був напоготові), а поява Федецького і Саакова, які вийшли на заміну, так і не принесла «Металісту» успіху. Хотілося б виділити у харків’ян, перш за все, Сергія Мотуза, який був найактивнішим гравцем у звітному матчі.

Вообще все те 3 сезона, которые Мотуз провел в составе МХ, он был любимцев харьковских болельщиков! Какие пасы он отдавал! И сколько из них были голевые! (Жаль, что нет статистики по таким пасам). Какие острые проходы по своему флангу он совершал!
Вообще то у нас все игроки, карьера которых была связана и с МХ и с ДД, были технарями и очень значимыми для команды (Мотуз, Малько, Рыкун, Шелаев, Мизин, Гецко, Паляница, Валяев...)!

Только совсем недавно узнал, что Сергея уже давно нет с нами (скончался в конце 90-х), я был шокирован этим известием. Он навсегда останется у меня в памяти как отличный футболист, и очень хороший человек!