Найскладніший іспит Маркевича

[domic]

Нова кон’юнктура диктує фахівцеві підвищені вимоги

Перепродаж став першою ланкою в ланцюжку змін харківського «Металіста», який, як поставив завдання новоспечений президент Сергій Курченко, за прийдешні три роки повинен стати чемпіоном України та виграти єврокубок. Маємо всі підстави вважати, що трансфери Тайсона та Жажі Коельо — лише вершина айсберга у всезагальній перебудові.

Четверте місце — і до побачення?

Складно вгадати, про що думав Мирон Маркевич, коли його новоспечений керівник озвучив напрочуд амбітні цілі на внутрішній та міжнародній аренах, але мені здається, що наставник усе вже зрозумів: «Або пан, або пропав». Курченко — не Ярославський, та логічно пов’язуючи його вік (27 років) і величезні статки (не стверджуватимемо, в яку суму оцінюються активи, бо їх ще навіть не встигли порахувати експерти, але є інформація, що мова про мільярди доларів), є сенс уважати, що він амбітніший за свого попередника. Навряд чи пробачить Мирону Богдановичу четверту сходинку за підсумками цього сезону, та, водночас, нав­ряд чи стане таким собі українським Сулейманом Керимовим, який буквально за кілька років зробив із махачкалинського «Анжи» чи не найобговорюваніший футбольний проект пострадянського простору.
На початку 2013-го ми докотилися до того, коли практично все, що стосується клубу, — загадка для футбольної громадськості. Приміром, журналіст «УФ» поспілкувався з кількома фахівцями, які, як здавалося раніше, все знають або принаймні чули різноманітні прогнози. Та що стосується «Металіста» — тиша, як у лісі.
Єдина цікава інформація, яку вдалося роздобути, стосується того, що представники харків’ян, схоже, лукавлять, коли заявляють про те, що гравці київського «Арсеналу» їх не цікавлять. «Ще й як цікавлять!», — запевняє джерело «УФ», ба — недавнє повідомлення про ймовірне залучення до складу форварда Олександра Ковпака має під собою реальне підґрунтя.

У це складніше не повірити, ніж повірити. Усе просто: виконавці з українським паспортом Харкову потрібні? Потрібні! Окрім «Шахтаря», «Динамо» та «Дніпра», де ще можна знайти вітчизняних «чарівників м’яча» відповідного рівня? Мабуть, найперше — в «Арсеналі». Тим паче — в напад. Справді, зараз ширяться чутки, начебто Марко Девич скоро приєднається до знайомого йому Маркевича. Отже, слід говорити про питання вибору, якщо, звісно, його надасть донецький «Шахтар», погодившись відпустити форварда.

Курченко: навіть без «фейсбука»

Пам’ятаю ті зовсім недалекі часи, коли Мирон Маркевич був чи не найвідкритішою фігурою у футболі: є тема для розмови — будь ласка, телефонуй, фахівець відповість на всі запитання. Зараз же всі інтерв’ю представників клубу повин­ні погоджуватися з прес-службою. У принципі, світова практика, якби не одне «але» — «закритість» цього підрозділу ФК.

Паралелі вимальовуються автоматично: який власник, такі й правила. Приміром, фотографії Сергія Курченка досі немає на офсайті харків’ян у меню «керівництво». Ба — достоту нагортавши інтернет-сторінки, журналіст «УФ» не знайшов пана Курченка навіть у соціальній мережі «Фейсбук», де, як відомо, є справжні акаунти й зірок шоу-бізнесу, й, приміром, генерального директора «Шахтаря» Сергія Палкіна, й Прем’єр-міністра України Миколи Азарова…

«27-річний Сергій Курченко особистим прикладом спростовує твердження, ніби новачкам немає місця у вищій лізі українського бізнесу. За два роки він став одним із найвпливовіших гравців на нафтогазовому ринку країни. Бізнесмен із чудовими комунікаційними навич­ками та комбінаторними здібностями з самісінького ранку на ногах. О сьомій він уже сидить у своєму кабінеті в престижному офісному центрі «Арена», вирішує питання на мільйони доларів. У вузьких колах Курченко славиться винятковою комунікабельністю», — таку рецензію на нового гравця у футболі подає Forbes.ua, який так само, як і ми, для своєї статті збирав інформацію про харківського бізнесмена буквально по крихтах. Узагалі, бізнес-імперія пана Курченка займається газовими справами. В Інтернеті ходять просто-таки легенди про її особливості ведення бізнесу та приналежність до тих чи інших олігархічних груп. Але це — економіка, хочете, політика — отже, не наша справа. Єдине, що справді важливо знати (зважаючи на майбутні перспективи футболу в Харкові), то це — запит народного депутата України від ВО «Свобода» Юрія Сиротюка щодо перевірки фактів грубого порушення законодавства України посадовими особами групи компаній «Газ Україна 2009», що завдає непоправних збитків державному бюджету…
Отакі ось справи.

Ростислав БУНЯК, «Український футбол»