Украина — Польша без зрителей!

[nato]

Місто без Лева. Львівський стадіон покарано, фанати втратили частину національної символіки.

/прим. - Почему-то в заголовке нет ничего о том, что наказан не только Львовский стадио... Не апеллируя к теории заговора - кому-то раскол Запада и Востока ведь ВЫГОДЕН!!!! Остальное - без комментариев!/

До переліку забороненої на стадіонах України «расистської» символіки несподівано потрапили не тільки штандарти дивізії СС «Галичина», але й портрети Бандери та Шухевича і навіть червоно-чорний прапор ОУН. Першими завинили львів’яни



Міжнародна федерація футболу (FIFA) винесла рішення за дисциплінарною справою проти України у зв’язку з діями вболівальників під час матчу у Львові футбольної збірної України з командою Сан-Марино у відбірковому турнірі чемпіонату світу 2014 року. Наступний відбірний матч збірна України проти Польщі проведе без глядачів. Крім того, наша федерація оштрафована на 45 тисяч євро, а стадіон у Львові дискваліфікований на відбіркові матчі за участю національнольної збірної до 2018 року включно.

Радість від розгрому українською збірною команди Сан-Марино - однієї з найменших країн світу, де голів держави та уряду обирають на шість місяців, виготовляють вино і мають 75-100 осіб постійного контингенту збройних сил - вже наприкінці вересня зіпсувала несподівана сумна звістка.

Українських вболівальників у звинувачували одразу у кількох гріхах. По перше, один з делегатів ФІФА відрапортував про використання на трибунах піротехніки. Крім того, спостерігач мережі FARE («Футбол проти расизму у Європі») поскаржився на той-таки расизм на стадіоні «Арена-Львів». Львівські вболівальники засмутили FARE «ультраправими банерами» і «знову» підняли штандарт дивізії СС «Галичина». Так коротко переказав зміст отриманого факсу з Європи віце-президент ФФУ Сергій Стороженко.



«Ця дивізія була сформована з українських добровольців та воювала за нацистську Німеччину під час Другої світової війни», - пояснює у факсі свій погляд на історію дивізії спостерігач FARE.

Далі занепокоєння спостерігача викликає антикомуністичний банер «Good night, left side». Згодом спостерігач помічає на трибуні чоловіка у футболці з номером «88», що представник FARE розшифровує як «Heil Hitler» (H – восьма літера англійської абетки). Хоча ще, скажімо, й номер колишнього гравця «Динамо» Алієва і в київському клубі, і в «Локомотиві» та під час оренди в «Дніпрі». Алієва у неонацизмі ще ніхто не звинувачував. Та й взагалі гравців, які мають потенційно «нацистські» номери (14–14 слів Девіда Лейна, 18 – Адольф Гітлер, 28 – Blood&Honour, 88 тощо) на футболках, за великого бажання можна знайти у сотнях футбольних клубів і збірних. І, відверто кажучи, вишикування подібних моментів видається доволі маразматичним. Апогей був у Білорусі – місцева Федерація футболу порадила футболістам взагалі не використовувати ці номери. Імовірно, саме тоді спортсмени та 99% вболівальників вперше почули про нацистське значення цифр.

Прикметно, що чимало футбольних «експертів» зі Сходу України сприйнялиг алицького лева, антикомуністичний банер та футболку одного з сотень вболівальників із підкресленим трагізмом. Про страшний «обыкновенный фашизм на трибунах» розповів, зокрема, Олександр Денисов, ведучий передачі «Великий футбол» на телеканалі «Україна».

Утім, самі обвинувачені – українські ультрас – власного фашизму так і не зауважили. Старий фанат «Карпат» Дмитро зізнається: нічого «такого» він на стадіоні не бачив. «Були портрети Шухевича і Бандери, – перелічує хлопець звичні речі. – Були три козаки. Може, вони й налякали спостерігачів?”».



Хоч як дивно, відповідь ствердна.

Особливий погляд

У пам’ятках для вболівальників, оприлюднених багатьма ЗМІ з посиланнями на УЄФА та FARE напередодні Євро–2012, на стадіонах України та Польщі було заборонено використовувати цілком очікувану символіку – свастики, кельтські хрести, атрибутику Ку-клукс-клан символи низки радикальних організацій від неформального руху Blood&Honour до символіки російського «Слов’янського союзу», бойові прапори кайзерівської Німеччини тощо. Символіки української дивізії «Галичина», яка раптом стурбувала міжнародного спостерігача, там ще не було…

За словами львівських ультрас, про зміни політики їх ніхто не попереджав. У роздруківках ФФУ з нагадуваннями про наявні заборони львів’яни ніколи не бачили жодної згадки про дивізійників. Тож «український» перелік заборонених FARE символів, імовірно, доволі свіжий. Тарас Павлів, лідер львівських ультрас, вперше побачив його лише на телеканалі «Футбол» у випуску від 21 вересня цього року. З тим, що символи з новітнього чорного списку – неонацистські, він категорично не погоджується. Про солдатів «Галичини» каже, що вони боролися за незалежність України». Згадує, що у Тернополі та Івано-Франківську є названі на честь дивізії вулиці…

Ще цікавіше те, що у переліку нових заборон FARE є не тільки такі неоднозначні постаті, як дивізійники, а й Степан Бандера та Роман Шухевич. Виявляється, на стадіонах країни не можна підіймати червоно-чорний прапор… Докладної аргументації подібних заборон організація не пропонує. Зазначено тільки, що це «націоналізм», незрозуміло з яких часів неприйнятний.

Однак відтепер ще й криміналізований – як зазначають ЗМІ, прокуратура вже шукає тих, хто проніс на стадіон недозволену атрибутику.

Лідер ультрас міста Лева, своєю чергою, бачить у несподіваному погляді іноземців на українську історію слід влади. Зауважує, що нарікання FARE на наявність націоналістичної символіки – червоно-чорних прапорів, левів тощо – невипадкові. «Цього в нас удосталь», – посміхається хлопець. – Однак згадка про те, що фанати ображали футболіста-бразильця, – неправда. «Парадокс, – коментує він. – Вони кажуть, що ображали, а футболіст навпаки, що вони підтримували його ще більше».

«Наша влада бореться з фашизмом, якого насправді люди не бачать, тому їм вигідно піднімати і роздувати таку тему, – розмірковує Тарас Павлів. – Показуючи, що от він – фашизм у Львові, знову розділяючи Схід і Захід. За рахунок залучення міжнародних організацій цю інформацію просто підсилюють».

Зміни у політиці FARE й справді дедалі більше нагадують старі «внутрішні» розпорядження, на які незрідка скаржились українські фанати. Червоно-чорні прапори, каже Тарас, у Львові раніше не забороняли вивішувати. Однак з цим ультрас «Карпат» постійно стикалися на виїздах на Сході України. Ультрас запорізького «Металурга» розповідали Тиждень.uа: підіймати «прапор України, що бореться“, права не мають. Боротьба за нього виявилася марною. «Вивішувати на стадіоні червоно-чорний прапор нам фактично заборонили, – зазначив у розмові з Тиждень.ua фанат запорізького клубу Ед Андрющенко. – Ми довго його відстоювали, але це так і завершилося нічим. Міліція вперто змушує прибирати. Кажуть, ніби це – політична пропаганда».

Тепер символіку «Галичини», портрети Бандери та червоно-чорний прапор, схоже, планують підняти до рангу пропаганди нацистської чи расистської. Згадуючи лист депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом, мимоволі напрошуються здогадки щодо того, хто консультує іноземних футбольних спостерігачів у питаннях української історії.

Географія заборон

Специфічні символи, заборонені в інших країнах Європи, зазвичай не пов’язані з національно-визвольними рухами цих держав. Наприклад, в Ірландії під заборону не потрапили прапори IRA, в контексті Латвії FARE не згадує про символіку латвійських дивізій СС, у РФ не заборонено підіймати прапор РОА (Російської визвольної армії).

Велика Британія

British National Front – ультраправа партія, найактивніший період діяльності якої припадав на 70–80 роки минулого століття.

British National Party – ультраправа партія.

Німеччина

Nationaldemokratische Partei Deutschlands (NPD) – права німецька партія. Дехто вважає її наступницею НСДАП. Федеральна служба захисту конституції позиціонує її як правоекстремістську.

Росія

Прапор «Слов'янського Союзу» – FARE називає російський «СС» «Національним Союзом» і позиціонує як «головну неонацистську організацію» країни.

Іспанія

«Блакитна дівізія» – 250 Іспанська «Блакитна» піхотна дивізія (нім. 250. Infanterie-Division (span.) – піхотна дивізія Вермахту, яку комплектували виключно іспанськими добровольцями та які билися за часів Другої світової війни на Східному фронті.

Источник