"Металлист" (Харьков) - "Говерла" (Ужгород) 1:0. Всё о матче + обсуждение

[Перехожий]

Металіст - Говерла 1:0. Три очки як панацея

Нічого принципового в цьому протистоянні не було. Але й не було відчуття, що "Металіст" (як фаворит) пішки обіграє "Говерлу" і здобуде рядові три очки. Даний матч, з огляду на специфічність нинішнього стану обох колективів, розглядався швидше як щось таємниче і загадкове. Закарпатці в минулому турі показали доволі цікаву гру і їхні перспективи у Харкові не виглядали такими вже туманними. В’ячеслав Грозний повинен був продемонструвати своє вміння натискати на слабкі місця суперника.

Завдання наставника, щоправда, ускладнювалось його власною передбачуваністю. Стартовим складом, на відміну від деяких матчів проти грандів у минулому сезоні, В’ячеслав Вікторович абсолютно не здивував. Вихід в основі новачка Сергія Кузнєцова очікувався так само, як і вихід у воротах "Говерли" іншого зіркового новобранця – Максима Коваля. Перед голкіпером в лінію розташувались чотири захисники: Сергій Люлька, Серж Акакпо, Віталій Ягодінскіс, Андрій Хомин. Ще вище діяли Владислав Павленко та Александру Тудосе. Кузнєцову з центру допомагав Максим Шацьких, а з флангів – Дмитро Трухін та Максим Фещук.

А от Ігор Рахаєв здивував. Найперше тим, що залишив у запасі Володимира Гоменюка та Олега Красноперова. А Марсіо Азеведо не було навіть у заявці на гру. Відтак, роль нападника відігравав Джексон Коельо. Кулаков з Ребенком відповідали за фланги, а Клейтон Хав'єр розташувався в центрі над Чако Торресом та Едмаром. Юссуф і Сергій Пшеничних тримали центр захисту, в той час як Крістіан Вільягра і новачок "Металіста" Василь Кобін оборонялись на флангах.

Можна, звичайно, знаходити позитив в тому, що склади наших команд перестають бути полінаціональними і все більшою довірою тренерів користуються гравці з українським паспортом. Але наївно надіятись, що від того якість футболу на українських полях не погіршиться. З втратою видовища просто потрібно змиритись і не драматизувати. Так, "Металіст" сьогодні домінував, сповідував свій звичний стиль, але з Ребенком і Кулаковим замість Соси і Марлоса той стиль виглядав просто як спроба навчити вальсу вуличних танцюристів. Хав'єр грав класно, опинившись тим самим в першому таймі в ролі світлої плями на блідому фоні всієї команди. Інертний Жажа, неефективні Кобін і Ребенок, пасивний Кулаков… На фоні "Говерли", яка, схоже, ще до бою викинула біле полотенце, згладжувались, звичайно, кути розбалансованості "Металіста", але в цілому приводів для оптимізму у харківських вболівальників було небагато.

Головна проблема підопічних Рахаєва в конкретному матчі полягала у прямолінійності атак. Після швидкого проходження центру поля футболісти "Металіста", маючи в перспективі кілька цікавих варіантів розвитку наступу, обирали чи то банальні навіси, чи то передачі в нікуди, себто на Жажу Коельо. Нападник тільки зі страту був активним (зокрема, на 5-й хвилині відгукнувся на передачу Кобіна), а потім просто пересувався по полі наче по пляжу.

Найбільш близькими до взяття воріт Коваля в першому таймі були Едмар та Пшеничних. Перший, знаходячись неподалік від воріт, в середині тайму просто не зіграв в м'яч, а другий, зігравши, влучив у Коваля.

"Металіст" атакував широким фронтом і у "Говерли" було достатньо простору для контратак. Однак гості, коли отримували можливість, дуже боязко йшли на чужу половину поля. Кузнєцов намагався відкритись під якусь із передач чи то Шацьких, чи то Трухіна, Фещук не зраджував собі і був активним (відносно своїх партнерів, звісно), але на гол навіть натяків не було.

А от в другому таймі… "Металіст" запрацював ще сумлінніше і, варто сказати, дії харків’ян нарешті стали ефективними. Почувся тріск захисту "Говерли" і до пори до часу відбивались ужгородці тільки завдяки "послугам" суперника. Зокрема, фланговий прохід і передачу Ребенка ніхто з вільної зони не замкнув тільки через власну недалекоглядність; удар Кобіна не застав зненацька Коваля тільки через неточність; а Торрес перехитрив не тільки опонентів, а й себе.

То вже було справді схоже на гру фаворита, однак проблеми в "Металіста" тепер виникли в захисті. Команда поганенько перелаштовувалась і в суперника були два реальні шанси. Спочатку Кузнєцов добре пробивав головою після подачі від кутового прапорця (надійно зіграв Шуст, який в перерві замінив Дішленковича), а пізніше свіжий Степанюк після виходу майже один на один з голкіпером "Металіста" не пробив, а зробив простріл, який перекусили харківські захисники.

Шальки терезів хитались, але з кожною хвилиною переважувались на бік "Металіста". Врешті, господарі домоглися свого на 70-й хвилині. Широка, розмашиста атака почалась з відбору м'яча Гоменюком у центрі поля, а завершилась його точним ударом головою з кількох метрів. Хав'єр, Едмар, Вільягра – активні члени гольової комбінації.

Після того гра заспокоїлась і нагадувала вже класичне протистояння фаворита і аутсайдера на пізній фазі. "Говерла" не могла зламати хід ситуації, так як недостатньо агресивно діяла із самого початку. В’ячеслав Грозний розраховував повернути до життя свою команду заміною опорного півзахисника (Павленка) на форварда (Панфілова). Але, крім одного епізоду, В’ячеслав нічим не запам’ятався. У виконанні "Металіста" пригадується загублена Жажою перспективна контратака і вбивчі для суперника "мережива".

Навряд чи показовий, чи пам’ятний матч. Звичайна, трудова перемога "Металіста", яка цінна виключно результатом. Ідеальним для харків’ян був би позитивний результат при високій якості гри, але "козирити" зараз можна тільки трьома очками.

ua-football.com