У Львові відбувся дуже напружений поєдинок. Глядачі побачили шість забитих м’ячів і два незарахованих. Ярославу Козику довелося плідно попрацювати, але він старався тримати високу планку арбітражу, тож, у принципі, із цим упорався. Коли забивав Ярослав Мартинюк, було видно, що він рукою зупинив м’яч. При цьому рука була виставлена вбік. Потім він показував, що приборкав м’яч із допомогою плеча, але арбітр, може, трохи і сумніваючись, правильно розібрався в моменті. У попередньому епізоді з незарахованим голом чудово показав себе як Козик, так і асистент Наталя Рачинська.
Було порушення проти карпатівця, проте суддя застосував принцип переваги, дозволив продовжити небезпечну атаку, але гравець, який отримав м’яч, перебував у положенні поза грою. Це чітко зафіксувала Рачинська, хоча офсайд був мінімальним. Підкреслю, що не можна вертати епізод назад через те, що львів’яни не використали свій момент: гравець «Карпат» віддав гострий пас, тільки його партнер був у положенні поза грою.
Мене дивують деякі коментарі, коли один із телеведучих увесь час повторює, що в атаки є принцип переваги й незначні офсайди можна не фіксувати. Це — повний абсурд! Нічого подібного в правилах немає. Положення поза грою, навіть якщо це кілька сантиметрів, або є, або його немає. І не має значення, чи атакує команда.
Тобто всі рішення арбітрів були справедливими, й навіть зарахований гол Сергія Болбата, після удару якого м’яч улучив у поперечину, вдарився об газон і вилетів у поле. У даній ситуації Козик не міг бачити, перетнув м’яч лінію воріт чи ні, тож не міг самостійно ухвалити рішення. Це непростий момент. Думаю, допоміг асистент, я точно не помітив, хто саме — Рачинська чи Євген Халамендик.
Можна констатувати, що не тільки Козик, а й уся суддівська бригада провела матч на хорошому рівні. До речі, це єдиний поєдинок туру (без понеділкових матчів), де було достатньо неоднозначних і складних для арбітра моментів, але рішення Козика були правильними.
Здесь