Флудилка

[nato]

Клінт Маларчук, канадський хокеїст українського походження (воротар) тричі кинув виклик смерті і остання відступила.



№1
22 березня 1989 року, коли «Баффало Сейбрс» приймали Сент-Луїс Блюз, захисник «Баффало» Уве Крупп, легенда німецького хокею, згодом автор переможної шайби Кубка Стенлі 1996 року у складі «Колорадо», вів боротьбу з блюзменом Стівом Таттлом. Боротьба завершилася падінням обох на лід. Коли Крупп штовхнув Таттла, нога останнього здійнялася вгору і лезо ковзана потрапило точно на горло Маларчука трохи нижче воротарської маски, перерізавши яремну вену. Відразу після цього під Маларчуком почала з великою швидкістю збільшуватись пляма крові, яка фонтанувала з його шиї. Видовище було настільки жахливим, що дев'ять вболівальників на перших рядах знепритомніли, двох вхопив серцевий напад, а трьох хокеїстів, які перебували на льоду, тут же знудило.

Маларчук за допомогою фізіотерапевта «Баффало» Джима Піццутеллі дістався до лавки запасних і зник у підтрибунному приміщенні[4]. Працівники арени взялися прибирати з льоду калюжі крові, для чого довелося переморожувати лід. Після цього матч продовжився і «Сент-Луїс» святкував перемогу з мінімальним рахунком 2:1.

Маларчук жодного разу не втратив свідомість. Як він потім згадував, в той момент у нього в голові було всього дві думки: «Я вмираю» і «Я повинен померти гідно». «Я знав, що людина якій перерізали горло може прожити хвилини три, не більше. Все що я хотів у той момент — піти з льоду», згадує Маларчук, «Моя мати дивилася гру по телевізору і я не хотів, щоб вона побачила, як я вмираю». Потрапивши в роздягальню, Маларчук просив менеджера по екіпіровці передати його матері, що він любить її і покликати священика.

Незважаючи на страшну травму, воротар вижив. Маларчуку наклали близько 300 швів і вже через два дні виписали з лікарні. А вже за тиждень вболівальники «Баффало» влаштували довготривалу овацію Маларчуку, який повернувся на лід у матчі проти «Квебека».

Як виявилось, рана було дуже небезпечною, і врятуватися Клінту дозволив лише щасливий збіг низки факторів:

- Якби лезо Таттла пройшли на три міліметри вище, то Маларчук не встиг би дістатися до роздягальні, померши через дві хвилини від втрати крові.
- Якби це сталося в іншому періоді, коли ворота, що захищаються Маларчуком перебували б на протилежній стороні майданчика — він би не встиг добігти до виходу з льоду та помер би від втрати крові[8].
- Якби фізіотерапевтом Баффало був би не Джим Піццутеллі, ветеран війни у В'єтнамі, де він не одного разу стикався з подібними пораненнями, а будь-який інший лікар, то Маларчук би помер в роздягальні. Піццутелі зумів зупинити кровотечу, що дало воротареві можливість дочекатися реанімації.

№2
У середині січня 1992 року Маларчук застудився. Внаслідок цього він був змушений піти на лікарняний. Якраз в той час, 22 січня, «Баффало Біллс» проводило Super Bowl — головний матч року з американського футболу. Маларчук приймав ліки від застуди. А в той день змішав їх з порцією сильних болезаспокійливих, після чого випив п'ять літрів міцного пива. У результаті він без свідомості і з зупинкою дихання був доставлений в Erie County Medical Center, де лікарі знову врятували йому життя.

№3
7 жовтня 2008 року Маларчук, який на той момент працював тренером воротарів «Колумбус Блю-Джекетс», відправився на полювання. У якийсь момент, Маларчук поставив рушницю прикладом на землю, затиснувши його між ногами. Рушниця вистрілила. Куля прошила підборіддя Маларчука та вийшла через рот[11][12]. Але і після цього нещасного випадку Маларчук залишився живий, вийшовши з лікарні через тиждень, щоб приступити до своїх безпосередніх обов'язків тренера воротарів. Досі достеменно невідомо чи було це спробою самогубства. Сам же Клінт зазначає, що не бажав цього і не знав, що рушниця заряджена

ВікіпедіЯ

P.S. Какие депрессии могут быть с таким феноменальным везением? Нельзя его, везение, так бездумно растрынькивать

P.P.S. Фотографию травмы Маларчука не размещаю. Кому очень захочется, сможет посмотреть в источнике.