Президент «Геліоса», як завжди, стримано розмірковує про успішні виступи цьогоріч і амбіції в подальшому, проте, читаючи між рядків, можна збагнути, куди тримають курс «сонячні»
— Олександре Матвійовичу, прийшов час проаналізувати першу частину змагань. Уже підбили підсумки виступів «Геліоса»?
— Авжеж. Скажу, що непогано завершили футбольний рік. У принципі, на мажорній ноті: останні два матчі виграли, тож повернулися до провідної групи. Із іншого боку, присутнє певне розчарування. У тому плані, що в деяких поєдинках недобрали свої очки. Відтак були би не на четвертому місці, а вище.
— Здається, це був один із найкращих літньо-осінніх етапів для харків’ян.
— Та чого ж? Кілька років тому «Геліос» уже зимував на другій-третій позиції в лізі. Насправді, ми ж не про рекорди замислюємося. Отож рухаємося вперед за будь-яких обставин.
— Улітку перед колективом ви поставили чітку мету — до зими бути в трійці. Зважаючи, що третє-п’яте місце ви розділяєте з «Черкаським Дніпром» і «Оболонню-Броварем», чи вважаєте, що команда виконала завдання?
— У принципі, так. Проміжне завдання виконали. Тим паче нас розділяє усього лише одне очко від другого місця та чотири — від першого. Загалом, здобули позитивний результат.
— Знаю, що не полюбляєте говорити про фінанси, та все ж: чи тренери й гравці підуть у відпустку з хорошим настроєм?
— Погляньте: першого грудня всі отримають зарплатню й поїдуть відпочивати. У будь-якому випадку в нашому клубі перед усіма працівниками немає жодних заборгованостей. Отож, думаю, із хорошим настроєм для них має пройти відпустка.
— Упродовж сезону інколи виникали збурення довкола суддівства. Чи Феміда вам часто «допікала»?
— Скажу так: думаю, балів сім-вісім точно недорахувалися внаслідок помилок рефері. І повірте, це — мінімум. Зверніть увагу: перше пенальті команда пробила в позаминулому турі. Перший і єдиний раз за півроку! Авторитетні люди, серед яких колишні арбітри, дивилися окремі епізоди з наших поєдинків: нам не дали пробити вісім (!) стовідсоткових ударів із позначки. Якщо відштовхуватися від цього, витікає, що недобрали пристойну кількість очок.
— Часто бачив, що на офіційному сайті навіть опубліковували аналіз згаданих моментів із суддівськими помилками, за вашою версією. Для чого це робиться?
— Аби люди бачили. Може, керівництво суддівського корпусу зверне увагу на помилки своїх працівників. Я не хочу сказати, що лише через цей фактор ми програвали й недораховувалися пунктів, звичайно, були й власні помилки. Утім, усе в сукупності сформувало такий результат.
— Я, власне, до чого вів: помітив, що більшість клубів уже опустили руки, втративши віру, що дії Феміди можна виправити. Вочевидь, у вас інше бачення.
— Якщо опустити руки й всі мовчатимуть, то руху в кращий бік не буде. Отож падати духом у жодному разі не можна!
— Виходить, якби «Геліос» дорахувався свого, то був би на першому місці.
— Я у цьому впевнений.
— Із актуального: які плани в «сонячних» на зимовий антракт?
— Якраз сьогодні було зібрання з тренерським штабом. Визначилися щодо роботи в міжсезоння. Спершу організовуємо тижневий міні-збір перед Новим роком. А збираємося після усіх свят. Згодом буде місячний збір у Туреччині. Відтак плани є, все вибудовано.
— Пам’ятаємо, як торік команда невдало виступала після місячного перебування за кордоном. Зрештою, все завершилося відставкою Єсіна. Чи акцентуватимете увагу на тому, щоби знову не стати на торішні граблі?
— А в нас виходу іншого немає! В Україні немає де тренуватися. Куди ще подітися? У будь-якому випадку робимо все для команди, щоби вона працювала в комфортних умовах. Отож ідемо на цей крок. А потім усі запитання будуть до гравців і тренерів. Я, зі свого боку, роблю найкращі умови, котрі можу запропонувати. Відтак сподіваюся, що це піде в плюс, а не в мінус команді.
— Гадаю, команда, котра готується в Туреччині, не збирається задовольнятися здобутим. Чи покличе за собою такий витратний збір серйозне завдання перед колективом?
— Справа в тому, що зимовий антракт доволі тривалий, а життя не стоїть на місці. Якщо нічого не погіршиться в нашій країні, то, безумовно, ставитимемо високі завдання. Та поки говорити про це рано. Час для цього прийде. Думаю, напередодні поновлення змагань оприлюднимо нашу мету.
— Наразі обговорюють можливі варіанти ротації між лігами, подейкували навіть про чотири ФК на вихід у еліту. Чи цікава для вас ця тема?
— Звичайно, що цікава. Утім, поки немає розуміння, як організовуватимуться ліги й їхній формат. У будь-якому випадку потрібно дочекатися рішення. Можливо, дві команди підвищаться у класі, а може, й три-чотири. Хочеться якнайшвидше дізнатися, який буде формат майбутніх чемпіонатів.
— Чи не дивує така ситуація з невизначеністю?
— Повірте, хотів би дізнатися ще перед початком поточної першості, щоби знати, куди рухатися. Зима на носі, а ми ще нічого не знаємо… Незрозуміла ситуація, коротше.
— Питання комплектації вирішуватимуться, відштовхуючись од завдань?
— Нічого не чекаємо. Розуміємо, що потрібно доукомплектовуватися. Зараз якраз займаємося цієї справою. Ведемо бесіди з тренерами щодо селекційної роботи.
— У «Геліосі» нині зібралося чимало виконавців із досвідом виступів у прем’єр-лізі. Є навіть збірник Молдови — Бордіян. Усі вони залишаються?
— Давайте трішки зачекаємо. У принципі, це питання ще відкрите. Відтак іще не можу сказати, хто нас залишить, а хто приєднається. Про обсяги змін іще також рано говорити. Лише два дні тому завершили першу частину, потрібно перевести подих. Усе в процесі перемовин.
— На чолі колективу працює молодий тренер, який успішно проводить повноцінний дебютний сезон. Чи можна зробити висновок, що влітку вчинили мудро, залишивши Сергія Сизихіна, а не запрошуючи фахівців із боку?
— Уважаю, що так. На мій погляд, потрібно давати шанс молодим фахівцям. Той вибір, який остаточно ухвалив улітку, дав результат. Отож у жодному разі не шкодую. У нас є свій головний тренер і його помічники, яким довіряю. Мене все влаштовує.
— Хочу завершити розмову нестандартно. Усі бачать, який нині «Металіст». На превеликий жаль. Чи нуртує підсвідомо прагнення, щоби «Геліос» став першою командою Харкова?
— А чому би ні? Не хочу нікому бажати зла чи шкоди. Попри все. Більше того: маю надію, що в «Металіста» рано чи пізно все владнається. За великим рахунком, на таке велике місто, як Харків, мати дві команди — не так уже й багато. Відтак, думаю, надалі виступатиме дві команди, котрі матимуть своїх уболівальників.
— Вас як харків’янина, а не президента сусіднього клубу, не дивує ситуація, котра виникла в «Металіста»?
— Давайте так: у них — своя кухня, в нас — своя. Не маю права туди лізти. Тим паче в них є свій президент, а я працюю на благо іншого клубу.
Здесь