Флудилка

[valera_vvv]

[valera_vvv]

[дзофф]

Такую планку вы еще не видели!

https://www.facebook.com/CityFit.md/vide...344488471/

[valera_vvv]

Почему направление бега по стадиону всегда против часовой стрелки?



Традиция сохранилась еще со времен Эллады, где спорт (искусственное развитие) противопоставляли природе (естественному развитию). Тогда и решили бегать против, правда, не стрелок, которых еще не было, а против движения тени в солнечных часах. А еще спустя какие-то века атлеты заметили, что так бегать немного удобнее.

[mymetall]

Как правило, толчковая правая и шаг длиннее. Но я в жизни встречался с курьезами, когда бегали в обратном направлении.

[valera_vvv]

(2016-09-10 08:30)mymetall писал(а):  Как правило, толчковая правая и шаг длиннее. Но я в жизни встречался с курьезами, когда бегали в обратном направлении.

[rokus]

Футболісти шести різних національностей вийшли у стартовому складі "Севільї" на матч 4-го туру Прімери проти "Ейбара".

Втім, "Севілья" стала першим клубом в історії чемпіонату Іспанії, який розпочав матч без іспанських гравців в основі, інформує Sport.es.

Перший іспанець з'явився на полі на 14 хвилині – Ескудеро замінив Рамі, який отримав ушкодження.

Нагадаємо, що матч "Севілья" – "Ейбар" завершився із рахунком 1:1.

https://football24.ua/sevilya_stala_pers...i_n337454/

[rokus]

Дивний випадок трапився з воротарем аматорського "Фондерорта" Марко Квіотеком.

Стража воріт арештували через 5 днів після того, як його команда програла з рекордним рахунком 0:43.

"Не знаю, що сталось із Квіотеком. Він пропустив 43 голи і потім його забрала поліція, не повідомивши причин", – цитує тренера "Фондерорта" The Sun.

Ніхто в клубі не знає, що з голкіпером, якого на кількох машинах поліції приїхали забрати прямо з тренування.

До слова, команда найнижчого німецького дивізону складається в основному з біженців із Сирії, Іраку та Гвінеї.



https://football24.ua/nimetskogo_golkipe...a_n337644/

[nato]

Тренер «Манчестер Юнайтед» наказал своих игроков возвращением домой на поезде

19 сентября

После поражения в пятом туре Английской премьер-лиги от «Уотфорда», наставник футбольного клуба «Манчестер Юнайтед» Жозе Мауриньо отправил своих игроков домой не на клубном автобусе, а на обыкновенном поезде.

Об этом сообщает Хsport.ua.

Поражение манкунианцев (1:3) стало для них уже третьим подряд, включая игру в Лиге Европы.

Жозе Моуриньо явно не в восторге от таких результатов подопечных, поэтому решил применять необычные наказания для игроков.

После матча португалец заставил всю команду возвращаться домой на пассажирском поезде.

Отметим, что расстояние между Уотфордом и Манчестером составляет 184 мили, то есть более 300 километров. Поезд пребывает в пути час и 54 минуты.



Kharkiv today

P.S. На самом деле это не наказание, а встряска, выдавливание из "зоны комфорта". Проехаться среди людей, посмотреть им в глаза, разбудить ответственность. И еще - шоковая терапия психологической ямы, в которой сейчас находятся МанЮни.

[rokus]

Польский форвард датского «Брондбю» Камиль Вильчек, вероятно, спас жизнь одному из болельщиков клуба, попав тому мячом в голову на предматчевой разминке.



Случилось все 28 августа, во время разминки перед матчем с «Копенгагеном». Работники клуба сразу же вызвали скорую помощь: после случившегося болельщику стало плохо.

Как выяснилось впоследствии, у фаната Дэвида Нильсена была опухоль головного мозга, о которой он даже не подозревал. Об этом страшном недуге он узнал в ходе медицинского обследования, когда его увезли со стадиона на скорой помощи.

Вот что написал болельщик на своей странице в Facebook:

«Всем привет. Меня зовут Дэвид, и я тот человек, в которого попали мячом во время разминки перед матчем с «ФК Копенгаген». Я хочу поблагодарить медицинский персонал, охранников, весь персонал стадиона, а также болельщиков, которые стояли рядом, за то, что они смогли оказать мне первую помощь, которая, похоже, спасла мне жизнь. Я не могу описать, как я благодарен за ваши усилия.

Оказалось, что у меня была опухоль в головном мозге, и она не была бы обнаружена, если бы Вильчек не попал мне в голову, а потом уже могло быть поздно. Поэтому я очень благодарен за все, что происходит. Особенно приятно, что на стадионе работают профессиональные сотрудники. Сейчас мне предстоит не одна операция. Спасибо вам всем. Я перед вами в вечной благодарности».

Сам «спаситель» уже навестил болельщика в госпитале и подарил свою футболку.



http://ua.tribuna.com/tribuna/blogs/foot...59887.html

[rokus]

Вот такой вот довольно интересный и главное нужный сувенир изготовил из нержавейки один токарь. Отличный подарок для настоящих мужчин.

[rokus]

Пользователь YouTube под ником Kaplamino выкладывает на своем канале изобретательные цепные реакции и трюки из конструктора Капла и других подручных средств. В его недавнем видео машины Голдберга на шариках, магнитах и гравитации создают потрясающие последовательности.

[rokus]

Художник Спенсер Элден (Spencer Elden) решил воссоздать фотографию 25-летней давности, которая сделала его знаменитым. Будучи еще младенцем, Элден попал на обложку альбома Nevermind группы Nirvana. На оригинальном фото парень изображен обнаженным в бассейне, плывущим за долларовой купюрой.
Обложка и сам альбом очень понравились поклонникам группы, а потому в успехе нынешнего фото сомнений быть не может. Сперва Элден хотел сняться обнаженным, но фотограф Джон Чаппл (John Chapple) сумел переубедить его. За этот снимок Спенсер получил 200 долларов, именно столько получили его родители, когда фото их ребенка попало на обложку альбома.



http://trinixy.ru/135540-povzroslevshiy-...-foto.html

[domic]

Халтура, а не реконструкция. Грудь побрить, хаер постричь, штаны снять.

[valera_vvv]

28 сентября 1972 года во время одного из матчей хоккейной Суперсерии СССР-Канада комментатор Николай Озеров произнес ставшую народной фразу «Такой хоккей нам не нужен».

О рождении этой фразы в интервью газете «Советский спорт» рассказал сотрудник спортивной редакции Центрального телевидения Аркадий Ратнер.

— Расскажу, как родилась знаменитая фраза: «Такой хоккей нам не нужен!». По дороге в «Лужники» Озеров обычно забирал меня на машине. Едем мы на восьмой матч Суперсерии. Николай Николаевич в приподнятом настроении. Он очень доволен, что приложил руку к организации такого зрелища, которое держит всю страну в напряжении. Озеров крутил руль и соловьем пел дифирамбы хоккею.

Приехали мы на стадион. Николай Николаевич сел за столик попить кофе, а я отлучился по делам минут на десять. Возвращаюсь – Озеров мрачноват. Видимо, у него состоялся разговор с кем-то из высокопоставленных цэковских чиновников, что не стоит в эфире так нахваливать канадцев. А Озеров это делал, потому что был влюблен в спорт и выше всего ценил истинное мастерство.

Идет трансляция, и настроение Николая Николаевича падает на глазах. Он все больше внимания обращает на игровую грязь канадцев, на их тычки. И тут вспыхивает заваруха с участием Алана Иглсона, их профсоюзного босса. Его за дебош взяли под руки милиционеры, а Пит Маховлич отбил своего земляка, размахавшись клюшкой. И вот здесь Озеров произнес свою крылатую фразу: «Такой хоккей нам не нужен!». Это был натуральный экспромт. Я не припомню, чтобы он повторял эти слова в другом репортаже. Фраза моментально ушла в народ.

Когда показывали Суперсерию, улицы Москвы и других городов буквально вымирали. А все окна в домах зажигались. Рейтинг хоккея в те дни зашкаливал (хотя слова «рейтинг» никто не знал). Даже сравнить не с чем это зрелище. Разве что с финалами чемпионата мира по футболу…

Да, Суперсерию-72 мы формально проиграли, и Озеров объективно сказал об этом в эфире. Но, по сути, все узнали, что на их Эспозито у нас есть свой Харламов, на их Драйдена – наш Третьяк, на Кларка – Рагулин. В тех восьми исторических матчах мы ни в чем не уступили канадцам…

[nato]

Чому українські зіркові футболісти провалюються у Європі

Дмитро Марценишин
29 вересня, 2016

Як збірна України втрачає футболістів, які перейшли до закордонних клубів

Нова проблема Шевченка

На чергові відбіркові матчі чемпіонату світу-2018 проти Туреччини (6 жовтня) та Косово (9 жовтня) головний тренер збірної України Андрій Шевченко викликав сімох легіонерів – голкіпера Дениса Бойка ("Малага", Іспанія), захисника Артема Федецького ("Дармштадт", Німеччина), півзахисників Євгена Шахова (ПАОК, Греція), Євгена Коноплянку ("Шальке", Німеччина), Олександра Зінченка (ПСВ, Нідерланди) та форвардів Романа Зозулю ("Бетіс", Іспанія) та Артема Кравця ("Гранада", Іспанія).

Більшість з цих футболістів перед стартом кваліфікації могли розраховувати на беззастережне місце у основному складі. Проте за якийсь місяць становище суттєво змінилося.

Зараз жоден з них не має стабільної ігрової практики у клубах. Саме це може стати для Шевченка головною проблемою у цьому відбірковому циклі.


Андрій Шевченко (справа) та Артем Федецький

Новому тренеру нашої національної команди доведеться, або сліпо довіряти зазначеним виконавцям, зважаючи на їхні колишні заслуги, або спиратися на інших футболістів, які перебувають у тонусі, завдяки виступам за свої клуби у чемпіонаті України та єврокубках.

Жарт від олігархів

Донедавна такої проблеми у тренерів нашої національної команди не було. Двоє попередників Шевченка – Михайло Фоменко та Олег Блохін - комплектували збірну України переважно гравцями "Динамо", "Шахтаря" та "Дніпра", а легіонерів вмонтовували у сталу схему фрагментарно. За іноземні клуби грало небагато збірників – Андрій Шевченко, Андрій Воронін, Анатолій Тимощук.

Втім, після того, як український клубний футбол охопила системна фінансова криза, наші гравці стали масово залишати свої неблагополучні клуби у пошуках кращого життя.

Раніше вони воліли виступати вдома, де завдяки роздутим власниками-олігархами бюджетам українських клубів, отримували набагато більші гроші, ніж гравці більшості європейських чемпіонатів.

Схоже, це зіграло із сучасним поколінням футболістів злий жарт. Вони виявилися не пристосованими до жорстких реалій європейського футболу. Наші гравці не звикли до жорсткого графіка, який вимагає викладатися у кожному матчі. У чемпіонаті України напружених ігор було лише 6-7 з сезон, у інших же зустрічах перемагати можна було на класі – десь не добігти, не допрацювати, зайвий раз перепочити.

Комплекс Коноплянки



Показовим став приклад Євгена Коноплянки, який минулого сезону на правах вільного агента залишив "Дніпро", де отримував 2 млн євро на рік. Півзахисник майже все літо намагався працевлаштуватися у одному з європейських топ-чемпіонатів, але жоден з клубів не міг задовольнити його фінансових апетитів.

У підсумку Коноплянці довелося погодитися на меншу, ніж в Україні зарплату (1,5 млн євро) та підписати контракт із іспанською "Севільєю".

Але доводити свою кваліфікацію у кожному матчі Коноплянка виявився неспроможним. Один з найталановитіших футболістів України запам'ятався лише поодинокими сплесками, як у матчі за Суперкубок УЄФА проти "Барселони", чи грі чемпіонату Іспанії з "Реалом". Стабільності гравець не демонстрував та втратив довіру головного тренера севільців Унаї Емері.

Здавалося, що справи Коноплянки підуть краще після відставки цього фахівця та призначення аргентинця Хорхе Сампаолі. Але й тут українець впав у немилість, припустившись грубої помилки у матчі за Суперкубок УЄФА проти "Реалу", який коштував його команді титулу.

У амбітній "Севільї" навіть атакувальному футболісту, який дозволяє собі розкіш не завжди відпрацьовувати у обороні, місця не залишилося.

Євген Коноплянка пішов у оренду до німецького "Шальке", який матиме право за рік його викупити. Але й у Бундеслізі в українця справи поки йдуть не дуже. Він виходив на поле у трьох матчах, але жоден з них не відіграв повністю, діючи не на звичному лівому, а на правому фланзі.

На попередню ж гру – проти "Хоффенхайму" 25 вересня - українець взагалі не потрапив до заявки. Між тим, футболіст, трансферна вартість якого рік тому складала 20 млн євро, грає зовсім не за лідера німецького чемпіонату, а за команду яка посідає у турнірній таблиці останнє – 18-е місце.

Стратегічний запас

Вище фінансово благополучного клубу з Гельзенкірхена, титульним спонсором якого є російський "Газпром", перебуває навіть скоромний "Дармштадт", за який виступає Артем Федецький та інший потенційний гравець збірної України – півзахисник Денис Олійник.

Федецький з'являвся у складі свого нового клубу лише двічі, а в останній грі залишився на лаві для запасних. І знову ж варто підкреслити - гравець збірної України представляє одного з аутсайдерів Бундесліги, головною метою якого на сезон є залишитися у найсильнішому дивізіоні.

Що стосується Олійника, то він цього сезону з'являвся на полі двічі, а у матчі проти "Хоффенхайму" зрівняв рахунок і врятував "Дармштадт" від поразки – 1:1.

Виключно на виходи на заміну поки сподіваються й Роман Зозуля та Артем Кравець у чемпіонаті Іспанії. Зозуля лише двічі піднімався з лави "Бетису", який займає у національній першості десяте місце.



Кравець веде боротьбу за місце у основі "Гранади" більш успішно і забив вже два голи. Щоправда, вони не допомогли його команді уникнути поразок від "Ейбара" і "Алавеса" та залишити останню позицію у Прімері.

Надалі клуб намагатиметься це зробити під керівництвом нового головного тренера - 28 вересня у відставку було відправлено Пако Хемеса, замість якого команду поки що буде очолювати Луїс Планагума, який до цього працював з другим складом "Гранади".



Денис Бойко, якого до "Малаги" запросив добре з ним знайомий по роботі у "Дніпрі" іспанський тренер Хуанде Рамос, наразі взагалі не провів за нову команду жодного матчу. Минулий сезон українець відіграв у "Бешикташі", але запам'ятався лише низкою грубих помилок, через які залишав Стамбул у статусі третього голкіпера клубу.

Євген Шахов виступає у менш статусному чемпіонаті Греції за ПАОК, але й він поки не закріпився у основі. За попередньою грою своєї команди проти "Ксанті" 25 вересня він спостерігав з лави запасних.

Дорогу молодим

Трохи інша історія з Олександром Зінченком, який влітку став гравцем англійського "Манчестер Сіті". Головний тренер одного з кращих клубів Європи Хосеп Гвардіола відправив 19-річного українця набиратися досвіду у оренду до голландського ПСВ, у складі якого півзахисник дебютувати у чемпіонаті країни ще не встиг.

Проте, досвід інших гравців, які поїхали до європейських топ-чемпіонатів у молодому віці, підказує, що у Зінченка набагато більше шансів проявити себе, ніж у 26-річних Коноплянки та Зозулі, старшого за них на рік Кравця, чи 31-річного Федецького.

Достатньо навести приклади інших українців, які залишили Україну вчасно та не зупинилися в професійному рості. Андрій Шевченко став гравцем італійського "Мілану" у 22 роки. А інший успішний український форвард – Андрій Воронін, який пограв за німецькі "Борусію" (Менхенгладбах), "Майнц", "Байєр", "Кельн", "Герту", "Фортуну" та англійський "Ліверпуль", взагалі переїхав до Німеччини у 16-річному віці і пройшов становлення за кордоном.



Якщо там юні таланти перебувають "у чорному тілі", то в Україні молоді футболісти прагнуть якнайшвидше отримувати від життя усі блага – великі зарплати, дорогі авто, будинки. А потім задовольняються отриманим, зменшують вимоги до себе і зупиняються у рості.

Менталітет проти майстерності

Історія конфлікту двох різних світоглядів тягнеться ще з радянських часів, коли до провідних чемпіонатів поїхали перші наші футболісти. Олександр Заваров, Олексій Михайличенко та Ігор Бєланов вважалися одними з кращих у Європі, але так і не змогли розкритися у незвичних реаліях.


Олександр Заваров (справа)

Заваров швидко згас у італійському "Ювентусі" та догравав у провінційному французькому "Нансі". Михайличенко виявився зайвим у зірковій італійській "Сампдорії" та був вимушений перебратися до скромнішого шотландського "Рейндерс". А володар "Золотого м'яча" Бєланов не став своїм у менхенгладбахській "Борусії".

Але якщо тоді справа була у шоці людей з СРСР, які заробляли по 500-600 карбованців, а потім раптом отримали зарплати з шестизначними цифрами, то відсутність здорових амбіцій у сучасного покоління українських футболістів має інший характер.

Наш футбол донедавна перебував на утриманні олігархів, а європейський завжди прагнув до самоокупності. У Німеччині, Англії, Іспанії, кожен матч – це товар, який потрібно продати глядачам, телебаченню, спонсорам.

А футболістам, у свою чергу, необхідно себе продавати клубам, які на минулі заслуги та ефемерний потенціал зважати не звикли. Їм треба доводити все тут і зараз – у кожному матчі, кожного тижня та місяця.

У своїй більшості наші футболісти цього робити не вміють і поки залишаються чужими у Європі. І причина не в таланті і майстерності, вона у менталітеті.

espreso.tv

[rokus]

(2016-09-27 10:13)domic писал(а):  Халтура, а не реконструкция. Грудь побрить, хаер постричь, штаны снять.

и в тот же бассейн! и где доллар?

[paromshchik]

Шана това!

[TIGER]

[mymetall]

(2016-10-05 00:11)TIGER писал(а):  

А бассейн?