hazarec писал(а):
Ганна Черкаська
[Изображение: qa1rqXq.jpg]
- А чому у Харкові так мало справжніх українців?
- Чому? Давайте трохи помізкуємо. Візьмемо у свідки один-єдиний житловий будинок по вулиці Культури, 9. Його побудували власним коштом літераторів, мало того, декому з них не було де жити, то вони самі опоряджували квартири й спали в них. Будинок архітектора Митрофана Дашкевича мала символічну форму літери «С», тому отримав назву «Слово».
Будинок мав великі квартири, солярій на даху, душові кабінки. А от кухонь не будували, бо вважали, що радянського письменника треба звільнити від побуту. Тому у дворі працювала пельменна. У кожній квартирі встановили телефони - неабияка розкіш для тих років! Але не звичайні, а з прослуховуванням НКВС.
У будинку було 66 квартир, з яких 62 – заселені літераторами; чотири – заселені працівниками НКВС, один із них був кербудом, другий - двірником.
Із 62 квартир було репресовано понад 70 осіб, 33 з них було розстріляно (одинадцять із них свій спочинок знайшли в урочищі Сандармох); Микола Хвильовий у кв. № 9 ліг скронею на дуло, покінчив самогубством Іван Микитенко. І.Дніпровського та 34-літнього Леоніда Чернова врятувала від арешту власна смерть. Із кв.№5 пішов на фронт, де й загинув письменник М.Трублаїні (Трублаєвський); дядько Гелія Снєгірьова, письменник В.Собко теж звідси пішов на війну, повернувся інвалідом.
Найнещасливіші помешкання.
Гостинна кв. №54 Василя Вражливого. Тут арештували Івана Багряного, згодом велику сім’ю Антіна Крушельницького (батька, його дружину й п’ятьох дітей). Троє дітей (Тарас, Іван та дочка Володимира) були розстріляні, Богдан і Остап загинули на Біломорбуді. Антін Крушельницький і його дружина Марія збожеволіли. Батька розстріляли на Соловках. Самого ж хазяїна кв. Василя Вражливого арештували 25 грудня 1934 р. Вирок — 10 років концтаборів. Соловки. Перегляд справи — розстріл. Страчений 8 грудня 1937 р.
Кв. 26. Звідси виводили на загин друга Майка Йогансена І.Сухомлина. Згодом тут жили двоє щирих друзів, самобутні українські маляри - Іван Падалка та Василь Седляр. Арештовані 30 вересня 1936 р. Розстріляні 13 липня 1937 р. Тут був репресований драматург Я.Мамонтов.
Сергій Жадан у вірші «Кінець української силабо-тоніки» влучно змалював стан, в якому перебували усі мешканці будинку:
їх виводили
швидко заганяючи з вулиці
в нутрощі чорних автомобілів
так що деякий час вони ще дихали тим киснем
киснем будинку тамуючи його в шлунку
намагаючись не випускати з себе ні краплі свободи
ні краплі істерики.
Чи варто дивуватися, що в цьому будинку П. Тичина написав вірш-"речьовку" для піонерської газети "Партія веде", а В. Сосюра ховався на Сабуровій дачі?
І тільки про один арешт чоловіки будинку мовчали, загадково посміхаючись. Знали ж бо, що письменника арештували в чужій квартирі з чужою дружиною... про що я сьогодні й розповім.
Здесь:
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=...558&type=1
----------------------------------------------------
Десь чув, що тільки вигідна правда це вже пропаганда...
Я мiркую майже правда це вже правдою бути ні як не може, скоріше це майже брехня, хоча тут точно можна прибрати майже Huh
Для меня уже по первому абзацу становится ясно, что Ганна Черкаська, таки, зубр пропаганды. Поэтому с трудом верится в цікаві, але докрашенные черным получается уже, типа, факты (майже правду) Nono
--------------------------------------
Таки интересно мнение специалистов; статья Ганны это пропаганда или шО ? Когда сознательные или случайные неточности докрашиваются нужной краской (черным или белым)Huh
Про Дом Слова я знаю может и не меньше Черкаськой, т.к. интересовался местом где проживал с 88г. кстати на фотке есть окна и моей квартиры. Grin
На абсолютную точность, где строились квартиры без кухни, не претендую (думаю тут valera_vvv в этом дока ) но позволю себе процитировать мой пост из обсуждения в фейсбуке
Цитата:
Типичное гониво, тетя Ганнуся зубр пропаганды, чула звон але недокукукала звідки он и дорисовала черными красками. По доносам свідомих - несвідомих грузили в черные воронки по-посжеЕ. ((( А в начале строилось светлое будущее, где всЁ во имя и для блага человека; трудящиеся, после труда во благо отчизны - отдыхают и не должны тратить время отдыха на приготовление пищи и питаться в общепите, поэтому и кухни в гос.квартирах, типа, не нужны по Культуры №13, 15 и дальше строились дома без кухонь. Культуры 9 - кооператив писателей, а творческая интеллигенция от кухонь не отказывалась, что заказали то и построили.
------------------------------
ОУЖСМеталлист-чемпионОУЖС