Тема с политическим подтекстом!

[romanian]

(2015-02-27 14:40)valera_vvv писал(а):  Хотелось бы понимать, на какую сумму эти товарищи набрали валютных кредитов?!

Мало того, я не уверен что эти товарисчи вообще когда либо доллары в руках держали. Уж больно рожи.. того..

[nato]

(2015-02-27 14:45)zlex40 писал(а):  

Скрытый текст

valera_vvv писал(а):Есть такая штука в физике, называется - НОЛЬ ГРАДУСОВ! Так вот, если вода замерзла и температура поднялась до ноля градусов, то лед не растает. Если же температрура опускается до ноля градусов - вода не замерзнет!

Не поминайте физику всуе.
А то у меня большое искушение написать эссе о третьем начале термодинамики и нулевых колебаниях… Вспомнились лекции Гегузина. Вряд ли на форуме это будет кому-то интересно.

Если Вы о Якове Евсеевиче, то я его немного помню. Он умел сложнейшие вещи объяснять легко и просто. Я с его подачи выращивала дома кристалл
Сори за оффтоп.

[romanian]

(2015-02-27 15:10)sweden писал(а):  Повышение пенсионного возраста на пять лет не есть адекватным в наших условиях.

Цитата:- поетапне підвищення на 5 років пільгового пенсійного віку для жінок та збільшення страхового стажу для осіб, які мають право на пільгову пенсію;

Не знаю что такое льготный период. Но речь явно не о повышении пенсионного возраста всем

[nato]

(2015-02-27 15:10)sweden писал(а):  

(2015-02-27 13:22)nato писал(а):  

(2015-02-27 12:39)sweden писал(а):  

(2015-02-27 12:18)nato писал(а):  

(2015-02-27 11:59)sweden писал(а):  

Скрытый текст

Так нету ни задабривания ни реформ(((

Реформы будут, хоть и не так оперативно, как хотелось бы. А вот против задабривания я категорически. Это путь в никуда.

Раньше так про коммунизм говорили.Скоро,скоро...И бац,развал..Да,и пока реформы как то геноцидом попахивают.Пенсионеров нагнуть в такое время верх идиотизма.

Я не представитель правительства, поэтому все мои слова о реформах - исключительно мои предположения. Вопрос - о каких реформах как о геноциде вы говорите? Это не провокация, это совершенно искренний вопрос. Я знаю только изменения в НКУ, это если говорить о вступивших в силу.

Пенсионная реформа.Да она еще не введена.Но как по мне,ничего хорошего нас не ждет.
Повышение пенсионного возраста на пять лет не есть адекватным в наших условиях.Да и как то налоговые изменения ну совсем не радуют.Как обычно дерут с менее обеспеченных слоев населения.Ну это все имхо.Пы.Сы.Никакой провокации я не вижу

А я в сложившейся ситуации смутно представляю, что можно вообще сделать, потому что пенсионный фонд - банкрот. Проекты законов зареклась читать за исключением случаев, когда они выставляются на общественное обсуждение.

[zlex40]

«Год Украины» в России

Вот уже целый год как Россия – государство – агрессор,
оккупант и спонсор международного терроризма

Незадолго до этого Россия была страной, страдающей от терроризма, проведшей половинчатую политическую амнистию и доказывающая, что она великая часть европейской цивилизации (я имею в виду шоу на закрытии Сочинской Олимпиады).

За минувшее время МИД заговорил на языке одесского Привоза; главный следователь страны публично назвал положение конституции юридической «диверсией» (его исторические предшественники говорили «вредительство»); государственной идеологией стали антиевропеизм эпохи Крымской войны да панславизм полуторастолетней давности; а руины Херсонеса были объявлены Русским Сионом… И ещё – власть возродила – правда, в идеологически сильно смягченном виде, «Союз русского народа»… Мы видим в разгар 21 столетия черты царствований обоих Николаев. Причём, Второго – в отсутствие Витте или Столыпина, и без обильного французского спонсорства – ибо не нужны теперь русские полки для защиты Парижа и возвращения Эльзаса-Лотарингии. Да, и фигуры наследника-реформатора за спиной нашего «Николая Палкина» не просматривается.

К чему бы эти знаки времени?

Ихлов Евгений, «FaceBook»

[nato]

Велике вітчизняне гівно
Юрій Андрухович
27.02.2015



З Тернополя – міста, до якого я ставлюся по-сусідському, тобто цілком небайдуже – пишуть, що тамтешні музиканти переклали українською пісню Газманова «Господа офицеры» й тепер щовечора не без успіху виконують її в ресторані «Оскар». До того ж не просто так виконують, а ще й присвячують бійцям АТО. Прочитавши цю новину, я, перш ніж брудно вилаятися, поставив собі суто технічне запитання, як такий оригінал узагалі можливо перекласти. «Господа офицеры»? Що робити перекладачеві з цим клятим і безнадійним російськомовним анапестом?

Виявляється, все просто, хоч і не зовсім геніально: «Офіцери панове». Втім якщо по-чесному, то не тільки не зовсім геніально, а просто-таки дуже зле. Проте для Тернополя та його оскароносних ресторанів, напевно, цілком зійде. І сходить. Як приказували мої власні «господа офицеры» в Садгірській учебці, «потянет для сельской местности». Так і «Офіцери панове» потягне. А чого ж – головне, що бійцям АТО присвячено. Такий собі раптовий зашкал патріотизму.

Насправді тернопільські лабухи у своєму прагненні якомога красивіше оспівати АТО та її героїв зовсім не унікальні. Ця нездатність виборсатися і звільнитися від традиційно російських смислів та дискурсів іноді просто пригнічує. Як довго ще наші діячі та речники вдаватимуться до чужого пропаґандистського арсеналу? І якби ж річ лише в тому, що чужого. Гірше, ніж просто чужого – ворожого. І не якось там собі міфічно чи історично ворожого, а ворожого тут і тепер.

Як це назвати? Поневоленим розумом? Але про розум краще ні слова. Тоді як? Стійкою ментальною залежністю? Але як із такою перемогти у боротьбі за її, залежності, протилежність – за незалежність? Як (умовно кажучи) визволити Донбас, не визволивши передусім власної свідомості?

Тобто не тільки тернопільські лабухи вперто намагаються, ще раз умовно кажучи, перекладати Газманова. І хіба не президент Порошенко у котрійсь зі своїх промов назвав усе це нинішнє випробування «Вітчизняною війною»? І хіба не лідер Правого сектора назвав його ж «нашою Великою Вітчизняною»?

(Тут принагідно згадаю, як корифей мовознавства професор Олекса Горбач ненавидів це слово – «вітчизняний». «Це ж їхнє “отечественный”, – обурювався він, – розумієте, що таким робом вони накидають нам цілі блоки свого мислення!»).

Журналісти й активісти, депутати і блоґери, спікери і спічрайтери, в уніформах і по-цивільному. Саме вони своїми висловами формують найважливішу компоненту цієї війни – смислову. Тож який у чорта мінстець підказує їм порівнювати «кіборгів» із «захисниками Брестської фортеці»? Донецьке летовище називати «нашим будинком Павлова»? Останню транспортну артерію, що з’єднувала Дебальцеве з українськими територіями – «дорогой жизни»? І що невдовзі (хай Бог милує) писатимуть про Маріуполь – «наш блокадний Ленінград»? І де виникне «наша Курська дуга»?

Зізнаюся щиро – зауважив. І зауважив я таке: щойно в нас якусь місцину з чимось таким патріотично-радянсько-російським порівняють, як ми її програємо. То, може, обережніше з усіма цими сталінградами-ленінградами й іншими фетишами? Може, в цьому якась недобра закономірність?

У тій війні, «Великій Вітчизняній», скажуть мені на це, українці ж також воювали. І що суттєво – також гинули. І всі її героїчні символи нам, українцям, також належать.

Усе це так, відповім я, дєди такі ваєвалі. Але от чи ті символи (а вони ще й здебільшого пропаґандистські фейки) справді на нашому боці? Чи варто за них досі хапатися? Вистачило ж розуму (чи й інстинкту) відвернутися від георгіївської стрічки, весело обізвавши її колорадською! І перейти на відзначення європейського Дня Миру 8 травня замість сталінського 9-го. І навіть 23 лютого рядові громадяни вже, кажуть, не так активно випивали й закушували, вшановуючи «захисників отечества» по «вітчизняних» офісах.

Звичайно, ми дорослішаємо. У цьому процесі з нами відбувається багато всього. Трапляються помилки, а бувають і злочини. От і польські журналісти у свіжій, ще навіть не виданій, книжці про «до і після» Майдану діляться своїм, м’яко кажучи, здивуванням: командувач Генерального штабу передає їм свою візитівку, а там серед інших даних – його електронна пошта на… rambler.ru

Залишається з усіх сил сподіватися, що товариш генерал насправді електронною поштою не користується. Інакше слід було б знову зацитувати так часто нині цитоване: «Це гірше, ніж злочин, – це помилка».

Збруч

[дзофф]

Владимир Голышев
4 ч. · отредактировано ·
Я, КАЖЕТСЯ, ПОНЯЛ: В ЧЕМ ПРОБЛЕМА ЮРИЯ КАСЬЯНОВА -
у него просто искаженное представление об этой войне
=====================================================
Не надо читать его бесконечное нытьё и разлитие желчи.
Читайте самую суть:
"Победа - это достижение реальных конечных целей войны. Цели понятные, справедливые: восстановление территориальной целостности; восстановление действия Конституции и законов Украины на всей территории страны; наказание пособников оккупантов, преступников и убийц.
...
Победить, вернуть свои земли, защитить Украину мы можем только наступая. Это надо понять, это надо принять. Это должно стать нашей военной доктриной на востоке."
---------------------------
Он не шутит. Он, на самом деле, так думает.
Потому на лице его никогда не бывает улыбки. А душе - весны.
Действительно, если война - это наступление и освобождение, то она как-то не так ведётся.
Не, ну а чё? Путин же хотел оккупировать Антрацит и Ровенки, потому что он жить не может без Антрацита и Ровенок. И без Тореза!..
Взрослый активный человек, совершающий неординарные поступки, так думает. На полном серьёзе!
Я не буду с этим спорить. Просто опишу то, как понимают эту войну Порошенко, Обама и, вообще, любой вменяемый человек, который предпочитает видеть всю картину.
Путину не нужен Донбасс сам по себе. И никогда не был нужен. Путину нужна вся Украина - расколотая и подконтрольная. Пока у него ничего не получается: Украина не раскололась и не перешла под его контроль.
В этой войне полем боя является ВСЁ: информационное пространство, валютный рынок, международные организации и т.д.
Боевые действия в зоне АТО - это только одно из таких полей. Более того, для РФ сегодня это поле - глубоко второстепенное, служебное. Сегодня это место, где РФ производит телекартинку" для информационной войны, и поводы для блефа и шантажа, которыми исчерпывается российская внешняя политика. Никаких других задач РФ давно уже не решает.
Точка в которой РФ и Украина могли согласиться на ничью и разойтись каждый в свою сторону, уже пройдена. Это не война за клочок земли на Донбассе. Итогом этой войны будет не оккупация или освобождение, а разрушение государственности одного из ее участников. Или Украина, или Россия просто перестанет существовать в нынешних границах. И в том, и в другом случае, вопрос о временно оккупированных территорий будет решен автоматически.
То есть, для Украины цель войны - разрушение Российской Федерации. Потому что без этого мира в Украине не будет никогда.
Можно ли "вернуть наши земли наступая"? Летом, когда шла АТО, это уже почти было сделано. Сегодня, когда идет российского-украинская война это не может быть сделано в принципе (в виду перевеса РФ в живой силе и технике., плюс наплевательское отношение к человеческой жизни).
Что будет, есть, в соответствии с пожеланиями Касьянова, Украина сделает наступление "военной доктриной на востоке"?
Очень много погибших и раненых украинских солдат. И что самое неприятное - абсолютно впустую.
Вот представьте, ставится задача "взять Горловку". Там серьезные бетонные укрепления. Россия имеет безграничные возможности для поставки в это место оружия, БК и живой силы. Это будет просто мясорубка. Бессмысленная и беспощадная. Настолько беспощадная, что итог операции не будет уже иметь никакого значения (кому она, вообще, нужна эта Горловка - сама по себе?).
И это только то, что сможет увидеть Юрий Касьянов с его сверх узким кругозором! На полях, которые для него, вообще, не существуют: "миролюбивый Киев" превратится в "кровавого убийцу горловских детей", и без того катастрофические потери будут раздуты пропагандой настолько, что виртуальную "похоронку" получит каждая вторая семья... Не буду дальше перечислять. И так всё понятно.
"А как надо воевать?" - спросите вы.
Да примерно так, как сейчас Украина воюет.
Надо вести оборонительную войну, стремясь нанести максимальный урон атакующим. И отступать, оставляя противнику выжженную землю, там где цена ее удержания становится слишком высока.
Но самое главное - надо стараться эту войну тормозить. И постоянно ставить противника в положение "нарушителя перемирия", чтобы заставить платить его всё более и более высокую цену.
Порошенко делает это с весны прошлого года.
Если тупо смотреть на карту зоны АТО, то можно увидеть, как она пульсирует. Сначала зоной АТО была чуть ли не вся территория двух областей. Потом она резко сжалась. Потом также резко разжалась - где-то наполовину. Потом - полгода незначительных колебаний. Сейчас она выглядит примерно также, как в сентябре 2014-го (то есть, намного лучше, чем в мае).
Даже если не видеть дальше собственного носа, эта "пульсация" не похожа на "зраду". Но стоит сделать шаг назад и увидеть: какую цену Россия уже заплатила за нее и какую еще заплатит - и картина изменится кардинально. А если сравнить состояние ВСУ на момент назначения министром обороны Гелетея с тем, что мы увидел в ходе январско-февральского обострения...
В одном лишь противник добился ощутимых успехов - в информационной войне.
В моем любимом фильме ("Револьвер", реж. Гай Ричи) герой, пережив катарсис, убедился в том, что в него, как вирус, проник внутренний враг. Голос за кадром: "Его лучшая разводка заключалась в том, что он заставил тебя поверить в то, что он - это ты".
Вот и Юрий Касьянов верит...

[nato]

"Следователи уже выехали в Харьков", - Кернесом занялась Генпрокуратура.
27.02.15 17:05

Подозрение о совершении ряда преступлений должны вручить ближайшее время мэру Харькова Геннадию Кернесу.

Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом заявил генеральный прокурор Украины Виктор Шокин. Он рассказал, что с этой целью следователи уже выехали в Харьков. Городскому голове инкриминируют хулиганство, незаконное лишение свободы и пытки людей.

Цензор

[boroda]

(2015-02-27 18:23)nato писал(а):  "Следователи уже выехали в Харьков", - Кернесом занялась Генпрокуратура.
27.02.15 17:05

Подозрение о совершении ряда преступлений должны вручить ближайшее время мэру Харькова Геннадию Кернесу.

Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом заявил генеральный прокурор Украины Виктор Шокин. Он рассказал, что с этой целью следователи уже выехали в Харьков. Городскому голове инкриминируют хулиганство, незаконное лишение свободы и пытки людей.

Цензор

Да неужели,не прошло и года!Хотелось бы только замеить-крысенышь непотопляем,или "решит" вопрос,или в рашку свалит.Последний вариант предпочтительней.Лично я с этой твари с живого бы шкуру содрал

[nato]

(2015-02-27 18:31)boroda писал(а):  

(2015-02-27 18:23)nato писал(а):  "Следователи уже выехали в Харьков", - Кернесом занялась Генпрокуратура.
27.02.15 17:05

Подозрение о совершении ряда преступлений должны вручить ближайшее время мэру Харькова Геннадию Кернесу.

Как сообщает Цензор.НЕТ, об этом заявил генеральный прокурор Украины Виктор Шокин. Он рассказал, что с этой целью следователи уже выехали в Харьков. Городскому голове инкриминируют хулиганство, незаконное лишение свободы и пытки людей.

Цензор

Да неужели,не прошло и года!Хотелось бы только замеить-крысенышь непотопляем,или "решит" вопрос,или в рашку свалит.Последний вариант предпочтительней.Лично я с этой твари с живого бы шкуру содрал

Немного "матчасти".

Глава 22. Повідомлення про підозру

Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру

1. Повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов’язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42цього Кодексу.

3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов’язані детально роз’яснити кожне із зазначених прав.

Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім’я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.

3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.

4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Стаття 279. Зміна повідомлення про підозру

1. У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов’язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.

КПК

[дзофф]

відео зізнання організатора теракту у Харкові

[zlex40]

Возможен ли ввод в Украину
европейских миротворцев?

На тот случай, если России уже все равно – у сил быстрого реагирования Eurocorps есть очень интересная эмблема, где Европа показана в своих полных географических границах – до Урала. И если кому-то такое развитие событий кажется «фантастикой» – вспомните, что всего год назад российско-украинская война тоже казалась чем-то нереальным.

Роберта Асприна писал(а):Блаженны миротворцы, ибо им всегда достаётся от обеих сторон. – глава 15
неофициальный девиз ООН

В последнюю неделю украинские и европейские дипломаты проводят активные консультации по поводу возможного введения миротворческого корпуса ЕС в зону восточноукраинского конфликта. С позиций России эта инициатива, как и следовало ожидать, вызвала жесткую критику – ее называют «эрозией» Минских соглашений, в которых такой вариант решения ситуации не предусматривался.

Однако, с точки зрения украинских политиков, недавние Минские соглашения подорвали сами боевики, начав после них фронтальное наступление под Дебальцево. И теперь введение международных миротворцев осталось едва ли не единственным дипломатическим способом остановить конфликт.
Есть (и обсуждается) еще вариант поставок американских вооружений украинской армии – но это с очевидностью приведет только к эскалации конфликта и резкому столкновению РФ и США, от чего обе стороны все же стараются воздерживаться.
Если же ставить целью не победу одной из сторон, а прекращение (пусть и «замораживание») конфликта, то здесь, как показывает мировой опыт, действительно могут помочь миротворцы, разделяющие противоборствующие стороны. Причем миротворцы вооруженные, в отличие от безоружных наблюдательных миссий ОБСЕ, которые боевики могут куда-то не допустить или даже захватить (как было прошлой весной в Славянске).

Но какого рода миротворческие силы могли бы принять участие в этой миссии? Вариант с «голубыми касками» ООН украинские политики считают маловероятным. Во-первых, потому, что Россия как постоянный член Совета безопасности скорее всего наложит вето на это решение. И во-вторых, важен фактор времени – а ООН являет собой весьма громоздкую бюрократическую структуру, где на все согласования этого вопроса может уйти не менее полугода.
Вариант привлечения российских миротворцев Украиной даже не рассматривается. Как с печальной иронией заметил Петр Порошенко, «они у нас уже есть».
Миротворческие силы из структур НАТО также не считаются подходящим вариантом. Украина не является членом этой организации, и участие представителей НАТО в этой миссии было бы нарушением ее собственного мандата. Кроме того, учитывая традиционно враждебное отношение России к НАТО, ее миротворчество заведомо рассматривалось бы как «агрессия».

Таким образом, остается лишь вариант привлечения миротворческих сил Евросоюза. Интересно, что исторически у них отмечались даже некоторые разногласия с НАТО – руководство ЕС с 1990-х годов стремилось расширить свою юрисдикцию в вопросах коллективной обороны.
Решение о формировании такой миссии, конечно, также не обещает быть простым. Например, на днях еврокомиссар по вопросам политики соседства и расширения Йоханнес Ран исключил направление миротворцев в Украину. Однако голос одного еврокомиссара еще не является решающим. Такого рода решения принимаются консенсусом всех стран-членов ЕС. И со своей стороны президент Польши Бронислав Коморовский, напротив, поддерживает инициативу о введении европейских миротворцев на восток Украины.
Если нынешний председатель Европейского Совета и бывший польский премьер Дональд Туск также не будет возражать против такого решения – вопрос, очевидно, может быть рассмотрен весьма оперативно.

Вадим Штепа, «РуФабула»

[valera_vvv]

Як розслідують вбивства активістів Майдану: інфографіка

[zlex40]

По-моєму, чувак,
нас кинули

Стабілізація країни, впевненість у державі, довіра до влади неможливі без стабілізації гривні

ЯК ми тепер повернемо довіру до гривні?

Якщо у влади нема відповіді, давайте думати разом.
За останній тиждень серед проблем, які ставлять під загрозу безпеку і саме існування країни, на перший план вийшла проблема нестабільності гривні. Суспільний резонанс від непрогнозованих стрибків курсу гривні відсунув на другий план навіть війну на Сході. Я звернулась до незалежних аналітиків-експертів з проханням дати аналіз ситуації, що склалася. Якщо окреслити названі ними причини зовсім коротко, то їх не так багато – НАЦБАНК! НАФТОГАЗ! БЮДЖЕТ! УРЯД! І, на жаль, йдеться не про об’єктивні обставини, що спричинили падіння курсу, а йдеться про непрофесійність! Саме непрофесійність виявилась нашим найбільшим ворогом, який несе чи не більшу загрозу, ніж російські танки. Саме непрофесійність може знищити нашу країну. І якщо звичайні слова не працюють, напевно, доведеться кричати.

Я хочу і маю право знати: що і хто захистить Україну і наші життя – від терактів, від катування гривні та економіки, від «політично-свояцьких договорняків» і «дерибанів», від корупції і зради…
Я хочу дотягнутись до суті проблеми і побачити справжню причину «нариву», «запалення», «хвороби» – те, що від мене, від нас всіх ретельно приховується!
Я хочу подивитись у «дзеркало» стану речей, не боячись відображення.

Нехай зараз цей погляд не принесе естетичної насолоди, але, можливо, ще не пізно зупинити патологію і зламати негативний ТРЕНД.
ТРЕНД непрофесійності та непорядності тих, кого призначила обрана нами влада.
ТРЕНД невпевненості та небажання вже щось міняти і з кимось боротися тих, хто ще вчора віддавав все що мав, аж до самого життя, щоб змінити хибний шлях, нав'язаний нам ззовні.

Отже…

Наше «Агентство Іміджу України» спільно з експертами розпочало власну експертизу та розслідування щодо економічної ситуації в країні.
Ми (команда іміджмейкерів, що розпочала професійну роботу над іміджем країни) разом із групою експертів вважаємо фінансову ситуацію та інформування населення про неї неприйнятним, вимагаємо пояснень і професійних дій влади в цілому, і конкретно – уряду та НБУ.
Ми вже проводимо, і плануємо проводити ще в ширшому форматі, опитування авторитетних експертів в Україні та світі, аналізуємо динаміку фінансового стану країни протягом року і плануємо висунути чіткі вимоги до влади про необхідність докорінних персональних змін та невідкладних дій.
Ми хочемо розгорнути дискусію «5 порад» «що робити Гонтаревій (або що робити з Гонтаревою)» з варіантами відповідей та провести «I-VICHE»-голосування.
Кубів, Махніцький, Гонтарева, Ярема – це минулі і сьогоднішні обличчя нової влади. Список можна і варто продовжувати. Він назбирає десятки, якщо не сотні персоналій,
Хто має відповідати за їх діяльність, окрім них? Мабуть, ті, хто їх призначав. І ті, хто ними керував.

Ми боїмося собі зізнатися в тому, що наша економічна криза не є економічною по суті, а дуже нагадує кризу політичну. І справа тут не тільки і не стільки у війні та вивезених камазами мільярдах.
Справа у невмінні або небажанні визнавати свої помилки, невмінні або небажанні відмовлятись від корупційних схем, невмінні або небажанні призначати «профі» замість «своїх», невмінні або небажанні говорити всю правду замість напівправди, невмінні або небажанні виконувати обіцяне.
У цьому випадку, зрештою, не має значення – невміння це чи небажання. У даному випадку за втрачені життя, «розпечатані» мільярди, розбазарені можливості, розтрачені шанси мають відповідати не тільки Гелетей з Муженком, Кубів з Гонтаревою та Махніцький з Яремою, мають відповідати ті, хто призначав їх і керував їх «роботою».
І відповідальність зараз має бути втілена у швидких кадрових і системних змінах, у чіткому слідуванні до обіцяних реформ, до правдивого слова та до діла, що цьому слову відповідає.

І на завершення...

Вірити людині, яка є обличчям влади і говорить, що гривня не підніметься вище 13, 17, 21 і т.д. за долар, вже ніхто не збирається. Це означає, що ми не віримо владі.
Вірити людині, яка керує офіційним захистом держави, і від імені якої говорять про 2, 3, 5-х загиблих за день, про відсутність оточення, про повний контроль над об'єктами, про ефективну оборону, вже мало хто може і хоче. І це так само означає, що ми не віримо владі.
Вірити людині, яка розповідала про сотні кримінальних справ, про те, що «винні будуть покарані», про боротьбу з корупцією і злочинністю, не хотілось взагалі, тому що громадянське суспільство (а воно повсюди!) зміни, як і їх відсутність, спостерігає на власні очі. А це, знову ж таки, означає, що ми не віримо владі, хоч і намагаємося їй вірити.

Російська агресія та неоголошена війна вбиває десятки тисяч. Але економічна війна, головних винуватців котрої ми ще не визначили, вбиває і «вичавлює» з Батьківщини мільйони…
То ХТО ж нищить нашу гривню?! Хто розв’язав проти українців економічну війну? Кремль?… Банкова?… Грушевського?… Інститутська?…
Авторитет гривні – авторитет національної валюти, основа держави – і він знаходиться у смертельному піке!

Речі, що доводять країну до банкрутства, швидше за все, називаються тими самими іменами – невміння або небажання, непрофесіоналізм або безвідповідальність!
Хтось включив друкарський «станок». Хтось спекулятивно нажився. Хтось і тут знайшов можливості для корупції та злочину. А хтось просто на все це закрив очі. З якої причини, не зрозуміло!
Але гривня і далі знецінюється. Причин нам або не можуть сказати, або не хочуть. В аварійних ситуаціях людям треба давати якщо не повну картину стихійного лиха, то хоча б інструкцію: які ризики, і як з ними боротися.

В таких екстремальних випадках, якщо влада не може поміняти ситуацію, то ситуація може поміняти владу.
Стабілізація країни, впевненість у державі, довіра до влади неможливі без стабілізації гривні.

ЯК ми тепер повернемо довіру до гривні?
Якщо у влади нема відповіді, давайте думати разом.

Руслана Лижичко, «Еспресо.TV»

[Gektor]

Руслана Лыжичко - это, конечно, эксперт в финансовых и политических вопросах. Как и ее нынешние соратники из команды Медведчука.

[nato]

(2015-02-27 23:33)Gektor писал(а):  Руслана Лыжичко - это, конечно, эксперт в финансовых и политических вопросах. Как и ее нынешние соратники из команды Медведчука.

Руслана действительно входит в команду Медведчука???
Не знала! Давно?

[valera_vvv]

(2015-02-27 23:37)nato писал(а):  

(2015-02-27 23:33)Gektor писал(а):  Руслана Лыжичко - это, конечно, эксперт в финансовых и политических вопросах. Как и ее нынешние соратники из команды Медведчука.

Руслана действительно входит в команду Медведчука???
Не знала! Давно?

Помню, как после поездки на Донбасс, она нахваливала Захарченко, как патриота своей земли, после этого она как-то резко пропала...

[nato]

(2015-02-27 23:52)valera_vvv писал(а):  

(2015-02-27 23:37)nato писал(а):  

(2015-02-27 23:33)Gektor писал(а):  Руслана Лыжичко - это, конечно, эксперт в финансовых и политических вопросах. Как и ее нынешние соратники из команды Медведчука.

Руслана действительно входит в команду Медведчука???
Не знала! Давно?

Помню, как после поездки на Донбасс, она нахваливала Захарченко, как патриота своей земли, после этого она как-то резко пропала...

Нельзя людям известным примыкать к какой бы то ни было политической силе. Может быть создавать свою, хотя это лотерея (и тоже может выглядеть глупо), но примыкать к чужой... выглядит как очень плохо снятая реклама какого-нибудь туалетного средства.

Вспомнился предвыборный анекдот времен "у мэнэ йэ мрийа":
Кто слышал выступление А.Шевченко на съезде "королевской" партии, наверняка понял - у Азарова появился серьезный конкурент...

[valera_vvv]

(2015-02-28 00:04)nato писал(а):  

(2015-02-27 23:52)valera_vvv писал(а):  

(2015-02-27 23:37)nato писал(а):  

(2015-02-27 23:33)Gektor писал(а):  Руслана Лыжичко - это, конечно, эксперт в финансовых и политических вопросах. Как и ее нынешние соратники из команды Медведчука.

Руслана действительно входит в команду Медведчука???
Не знала! Давно?

Помню, как после поездки на Донбасс, она нахваливала Захарченко, как патриота своей земли, после этого она как-то резко пропала...

Нельзя людям известным примыкать к какой бы то ни было политической силе. Может быть создавать свою, хотя это лотерея (и тоже может выглядеть глупо), но примыкать к чужой... выглядит как очень плохо снятая реклама какого-нибудь туалетного средства.

Вспомнился предвыборный анекдот времен "у мэнэ йэ мрийа":
Кто слышал выступление А.Шевченко на съезде "королевской" партии, наверняка понял - у Азарова появился серьезный конкурент...

Мне казалось, что её пребывание в Верховной Раде надолго убило в ней желание быть в политике...

[tim76]

в Москве убит Борис Немцов
RIP
http://www.kommersant.ru/doc/2677614