Создать ответ 
 
Рейтинг темы:
  • Голосов: 9 - Средняя оценка: 4.56
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
Тема с политическим подтекстом!
Автор Сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6581
 
(2015-01-25 12:58)sergeo60 писал(а):  Вона ненавиділа Україну і хотіла в РФ. Все як просила – «руський мир» прийшов до неї.

Это то, о чем я говорила несколько сообщений назад - Град не выбирает жертв, исходя из их политических взглядов.

Вот откуда берутся эти "исходы", разновозрастные кликуши, призывающие "путинпомоги". Ну ладно бы еще до донбасских событий "дуро верило и ждало", но после начала войны на Донбассе КАК можно не увидеть очевидных вещей??? Почему люди не умнеют...

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 14:59
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
boroda Не на форуме
Почетный форумчанин
*****

Сообщений: 821
У нас с: 2014 Mar
Рейтинг: 408
Сообщение: #6582
 
(2015-01-25 14:49)nato писал(а):  Интересно, а когда россия начнет бомбить Прибалтийские страны и Польшу, Совет Безопасности ООН опять не сможет принять резолюцию по бомбардировкам из-за российского вето?
На мой взгляд,сегодняшняя роль ООН настолько же ничтожна,как была ничтожна в свое время роль Лиги Наций.

И еще одна ремарка;прошу внимательней ознакомиться с биографией Андрея Билецкого.На мой взгляд-весьма перспективный молодой человек,да еще и харьковчанин.
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 15:09, отредактировал пользователь boroda.)
2015-01-25 15:06
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
boroda Не на форуме
Почетный форумчанин
*****

Сообщений: 821
У нас с: 2014 Mar
Рейтинг: 408
Сообщение: #6583
 
(2015-01-25 14:59)nato писал(а):  
(2015-01-25 12:58)sergeo60 писал(а):  Вона ненавиділа Україну і хотіла в РФ. Все як просила – «руський мир» прийшов до неї.

Это то, о чем я говорила несколько сообщений назад - Град не выбирает жертв, исходя из их политических взглядов.

Вот откуда берутся эти "исходы", разновозрастные кликуши, призывающие "путинпомоги". Ну ладно бы еще до донбасских событий "дуро верило и ждало", но после начала войны на Донбассе КАК можно не увидеть очевидных вещей??? Почему люди не умнеют...

Надя,а мне кажется,что у меня есть ответ.Я хоть и закоренелый атеист,но пользуясь теологическими понятиями,Господь создал нормальных людей и "вату".По моему где то такSmile
2015-01-25 15:27
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6584
 
[Изображение: rBIAtjf.jpg]
Все сильные армии сильны прежде всего боевым опытом

Все самые сильные армии мира, сильны, в первую очередь, не техникой, не технологиями, не принципом формирования войска и даже не мотивацией. Хотя всё это, конечно, важно. Все сильные армии сильны прежде всего боевым опытом. Это как в спорте, сколько не тренируйся, но без участия в соревнованиях мастером не станешь. Американцы сильны не потому что самые оснащённые, а потому что регулярно с самого начала своей цивилизации воюют. То же и немцы. И афганцы. Российская армия перед началом войны в Чечне и сейчас – две разные армии. Сегодня самоубийственный штурм Грозного просто немыслим. Как и уничтожение российской военной колонны в ущелье из засады – при всей своей тактической уязвимости, военные отобьются, да ещё и ввалят нападавшим. Думаю, с украинской армией та же история. Вот её не было, и вот она есть. И с каждым днём становится сильнее. Потому что не важно, кто побеждает в данный момент, а кто проигрывает. Кто наступает, а кто отходит. В любой боевой ситуации накапливается опыт, для передачи которого уже можно строить общевойсковую академию со всеми факультетами, включая факультет спецназа. Но речь не об этом.


Сейчас там, на Юго–Востоке собираются опыт и навыки для ещё несуществующей армии

Сейчас на юго–востоке Украины наращивается опыт и мастерство не только украинской армии. Сейчас там, на Юго–Востоке, по крупицам, по человечку, по капельке крови, по мелким осколочкам собираются опыт и навыки для ещё несуществующей армии, задача которой будет отчуждение от суверенных государств больших территорий с населением выше миллиона. Это ведь только так кажется, что можно взять пляжное полотенце, присобачить его к швабре и объявить независимость. На самом деле, это большое искусство – воевать с государством, которое кроме вооружения, мобилизационного людского ресурса и казны имеет, пожалуй, самое главное преимущество – легитимность, то есть законное право на подавление мятежа практически любыми средствами. Но, если отнестись к делу серьёзно, то и сепаратисткому мятежу можно обучиться. В академиях такого не преподают, такое преподают на войне. И сейчас на Донбассе вовсю идут зантия в общевойсковой академии имени Гиркина или имени Павлова (кого быстрее пришьют, имени того и будет).


И выпускники этой академии рано или поздно повернут своё оружие против России

И выпускники этой академии рано или поздно повернут своё оружие против России. Не потому что Путин плохой и заслужил, а потому что у России есть, что отжать. Гопота грабит и героев и подлецов. Есть чё? Давай!

Проблема ещё и в том, что у России есть опыт в поддержании такого мятежа, но нет опыта его подавления. Чечня с её миллионым населением и горсткой сепаратистов в 5–10 тысяч штыков, всегда готовых, как истинные профессионалы, перейти на сторону бывшего противника, если от него поступит выгодное предложение – не в счёт. К тому же русского солдата можно убедить убивать чеченцев, всё–таки они и говорят по другому, и дома у них не такие, и вместо можжевельника – папоротник. Но вот по сибирякам или уральцам он стрелять не станет. Инстинкт не позволит.

Скажете, что я увлёкся искуственными построениями? Написал невероятный сценарий? Скажите честно, вы ещё год назад верили, что в Украине (теперь, уже точно придётся писать «в», а не «на») возможна самоя настоящая война, гораздо более масштабная чем в той же Чечне, и которой пока не видно конца и края? И я не верил.

Опыт подавления такого мятежа будет только у Украины. Вот интересно, захочет ли она поделиться этим опытом, чтобы спасти Россию.

Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 15:41, отредактировал пользователь zlex40.)
2015-01-25 15:37
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6585
 
Вот пусть что говорят, а упыри видны! Этот - взяточник-вымогатель.

Зона риска - это те, для кого перезагрузка устоя жизни означает потерю, или, как минимум, угрозу их коррупционных доходов. Это тот "пассивный" фонд сепарских ресурсов. Они пойдут по трупам.

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 16:24
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6586
 
(2015-01-25 16:25)sergeo60 писал(а):  «Правий сектор» Дрогобиччини разом з «Автомайданом» та іншими патріотичними організаціями Стебника, Дрогобича та Трускавця перешкодив проведенню концерту Володимира Данильця та Володимира Моїсеєнка. Активісти домоглися у місцевої влади Трускавця заборони проведення виступу. Зі слів координатора «Правого сектора» Дрогобиччини Ігоря Струналя, громадськість виступила проти артистів через їх висміювання української мови та виступи у Москві в час кремлівської агресії. «Таким як «Кролики», Валевські та Лораки, не місце на українській сцені. Вони не мають морального права організовувати концерти на землі, яку зрадили», – зазначив Ігор Струналь.

ps-zahid.info

Весной прошлого года они "обкатывали" программу по украинской периферии. В Комсомольске Полтавской области их засвистали, часть зрителей встала и ушла. Это при том, что славный город одного предприятия Комсомольск не избалован визитами звездных гостей. "Кролики" тогда извинялись и признались, что действительно гоняют "российскую" программу. Кто-то из зала сказал: "высмеивать "своих" в угоду москалям - это путь в никуда!" Вот этот путь "в никуда" и настал.

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 16:45
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
дзофф Не на форуме
Почетный форумчанин
*****

Сообщений: 866
У нас с: 2013 Aug
Рейтинг: 726
Сообщение: #6587
 
[Изображение: LUKOiNo.jpg]

Дойдя до конца, люди смеются над страхами, мучившими их в начале.
© Пауло Коэльо

Єдине, що від нас іще залежить, —
Принаймні вік прожити як належить.
ЛінаКостенко
2015-01-25 16:51
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6588
 
[Изображение: Bangkok1.jpg]
Сегодня в Бангкоке за завтраком в хорошем отеле пожилая английская леди из тех, что просыпаются уже с высокой прической, тяжелыми серьгами в ушах и густо подведенными бровями, закрыла газету и спросила в недоумении у мужа, который был бы похож на Шона Коннери, если бы не щедрая россыпь веснушек: То, что происходит – ужасно. Почему никто ничего не сделает с этим Путиным?

Он, не отрываясь от журнала о круизных лайнерах, ответил совершенно ровно, коротко: Уже скоро, дорогая.

И продолжил выбирать себе катерок.

Мне было все равно кто он: агент МИ-6 на пенсии, провидец или дедушка, который не любит, когда его бабушка нервничает. Просто настроение улучшилось)

Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 18:07, отредактировал пользователь zlex40.)
2015-01-25 18:04
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6589
 
[Изображение: qMaWwhb.jpg]
Например, каждая хорошая мать хочет для своего ребенка самого лучшего – здоровья, образования, чтобы уважаемым человеком был. Но недалекая или маргинальная женщина не понимает, для чего нужно образование, если можно добро не заработать, а просто отжать, хотя ясно, что в таком случае здоровье страдает, ведь в процессе такой «работы» его запросто можно подрастерять, а уважение – это вообще ни о чем: боятся, значит уважают.

Ничего не напоминает? А должно. Россия является как раз ребенком такой маргинальной матери, ведь какая мать – такой и ребенок, какой народ – такое и государство. Когда народу важно, чтобы с его государством считались другие, то в случае со зрелым народом должны происходить процессы непрерывной модернизации экономики, науки и культуры, останавливаться на полпути нельзя, если нет развития, то происходит деградация.

Когда же развиваться недосуг, а ЧСВ зашкаливает, то остается только внушать к себе страх вместо заработанного уважения, что наглядно видно на примере Южной и Северной Кореи. Зачем развиваться, много работать, повышать престиж страны и уровень жизни населения, если народу можно просто врать о том, как здорово он живет, а весь мир пугать неадекватным поведением (например, угрожать ядерной дубиной). И ведь-таки страшно! Не поспоришь: первый путь долог и тернист, результат не гарантирован, второй же быстр, хотя и имеет несопоставимую в итоге цену. Вот отсюда и следует вопрос, как мне кажется, уместный на сайте русских националистов: «Почему русский народ так не любит Россию?». Почему задачей России видится своеобразно понимаемое доминирование РФ на мировой арене, которое достигается запугиванием всех, кто под руку попадется? Кстати, без оглядки на последствия. А цена этому – интеллектуальная и финансовая деградация населени… Ведь логично предположить, что приоритетом народа России – и особенно русских националистов – является повышение благосостояния, здоровья, образования, морали, всего того, что означает «лучше жить», а не страха бывших союзников, который ну никак не напоминает подлинное уважение. Какое может быть экономическое и культурное доминирование у страны типа Северной Кореи, какие мысли будет она вызывать у мира, кроме желания отгородиться от нее или уничтожить?

Очень жаль, ведь все могло бы быть не так. Надеюсь, что будет не так, что есть время исправить ошибки. Пора уже созреть народу, тысяча лет с лишком уже ему. Видимо, я оптимист.



Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 18:52, отредактировал пользователь zlex40.)
2015-01-25 18:49
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6590
 
Мариуполь
[Изображение: 330x220_684731.jpg]
Скорбим.

Больше не учимся ненавидеть. Уже умеем.

Это ж каким зверьем надо быть, чтобы в субботний день палить по району рынка. Стрелять по городу, в котором процентов сорок потенциальные ватники, и рассказывать, как хорош русский мир. Хорошую прививку от «русской весны» сделали сегодня сепаратисты мирным жителям Мариуполя. Жаль, что смертельную. 20 погибших на текущий момент. Более 80-ти раненых.

Помню, кто-то на нелюдей обиделся? Зря. Нельзя обижаться, когда вас называют по имени. Вы, господа рашисты, твари. Имею право, у меня в Мариуполе еще остались родственники по бабушкиной линии. Интересно, у тех убийц, что сегодня стреляли по городу, остались там близкие люди? Или стреляли отпускники? Такие же, как те, что сгорели в колонне, накрытой нашими артиллеристами под Авдеевкой? С российскими паспортами, российскими военными билетами?

Все еще не могу представить себе, что в составе расчетов, которые сегодня убили мариупольцев, были их земляки. Но не исключаю такой возможности.

Как жаль, что мы не удавили все пророссийские силы в зародыше. С минимальными потерями. С максимальной эффективностью и жесткостью. Сколько жизней мы бы сохранили... Сколько людей бы спасли...

Ничего. Мы быстро учимся – у нас прекрасный учитель: Россия. Учимся не только ненавидеть, но и воевать.

Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 19:53, отредактировал пользователь zlex40.)
2015-01-25 19:51
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6591
 
Бойовиками під Попасною керує начальник штабу російської армії - АТО

Неділя, 25 січня 2015, 17:15

Керівництво російсько-терористичними військами, які ведуть наступальні дії проти українських підрозділів в районі н.п. Попасна, здійснює особисто начальник штабу 58 армії Південного військового округу РФ генерал-майор Сергій Юрійович Кузовльов.

Про це повідомили у прес-центрі АТО. При цьому у штабі надали фото військового.

[Изображение: e7b436b-ato.jpg]
Начальник штабу російської армії Кузовльов.

[Изображение: f498032-ato1.jpg]

"Московські куратори так званих "ДНР" та "ЛНР", спостерігаючи неспроможність їхніх "підданих" протистояти організованим діям Збройних Сил України, вводять в бій російські регулярні військові частини. ... Це ще одне підтвердження агресивної політики Росії по відношенню до України та безпосередньої присутності російських військ на Донбасі", - зазначили у штабі.

УП

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 20:43
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6592
 
Росії загрожує розпад – професор Панфілов

Олена Ремовська розмовляє з Олегом Панфіловим, професором грузинського Державного університету Ілії, істориком, журналістом
24.01.2015

[Изображение: 4A1EFDD8-877C-4AFB-9CDC-4506B0A98609_w640_r1_s.jpg]

Подальший шлях Росії – або повернення до внутрішніх справ і перетворення своєї території на розвинуту країну, або розпад. Таку думку в інтерв’ю Радіо Свобода висловив професор грузинського Державного університету Ілії, історик, журналіст Олег Панфілов. Він вважає, що Захід не відмовиться від тиску на Росію, а також називає Путіна малоосвіченою людиною, дуже залежною від команди кремлівських «яструбів».

– Ми з Вами бесідуємо в момент чергової ескалації конфлікту на Сході України. Як Ви самі для себе оцінюєте нинішнє загострення? Я дуже добре пам’ятаю, що ще місяць тому в Україні говорили про те, що, можливо, цей конфлікт вже переходить на стадію заморожування.

– Я думаю, що це в першу чергу залежить від того, що імперські амбіції Росії невдоволені. Путін і його команда вважали, що вони зможуть «додавити» Україну перш за все економічно, а потім українці самі погодяться й скажуть: мовляв, добре, забирайте Донбас, – і може навіть підуть на якісь інші поступки.

Я думаю, що, в першу чергу, Кремль завжди переповнюють амбіції, а не реальна оцінка ситуації. Не думаю, що тверезомислячі росіяни розуміють, що Україну можна перемогти. Можна на якийсь час анексувати Крим, можна якийсь час обманювати жителів Донецької й Луганської областей, але зрештою переважає здоровий глузд. І зрозуміло, що Україна все одно буде незалежною країною та намагатиметься відновити свої кордони.

Але є команда людей, які оточують Путіна і яких заведено називати «яструбами», які розуміють, що сенс їхнього існування, їхнього подальшого життя пов’язаний лише з агресією, лише з продовженням війни. Інакше, як і будь-який злочинець, вони розуміють, що покарання рано чи пізно настане. Думаю, що це пов’язано безпосередньо з цим. Не думаю, що виникли якісь додаткові аргументи для того, щоб війна тривала з такою самою жорстокістю, з якою вона триває вже кілька місяців.

– Але чи підштовхнуть ці «яструби», про яких Ви згадали, Путіна до повномасштабного вторгнення?

– Як бачите, Путін сам – насправді людина малоосвічена і він ніколи не був публічним політиком. Взагалі завжди керівництво Росії, а раніше – Радянського Союзу, складалося винятково з «яструбів». Тому що були б гуманітарії або інтелектуали – вони усе-таки думали б про економічний розвиток, гуманітарний, про якесь зближення Росії (а раніше – Радянського Союзу) з рештою світу. А при владі знаходяться весь час «яструби», які намагаються нагадувати неіснуючий міф про велику Росію. Велика Росія виключно територіально, адже вона величезна. А решта величі – міфічна: як і історія, яку зараз знову заново почали придумувати, як і економіка, якої, як виявилося, не існує, так і армія, яка не може перемогти українську армію.

– Наш колега, журналіст Віталій Портников, прихильник взагалі тези про те, що Путіну в принципі і не потрібна Україна, йому не потрібна Грузія, не потрібна Молдова – він хоче визнання себе як світового лідера.

– Так, я приблизно про те саме й кажу.

– Але тоді виникає запитання: навіщо Путін вдався до тих кроків, до яких він вдався? Адже Росія все дедалі більше іде в ізоляцію. Невже Путін не знав, що те, що він робить, може призвести до такого?

– Знаєте, є, мені здається, якась ментальна установка. Візьмемо, наприклад, західних лідерів – людей, які пройшли шлях публічного політика. Припустимо, від депутата парламенту, лідерів партії, сенаторів, конгресменів, і стають президентами чи прем’єр-міністрами. Або ж шлях нашого президента Саакашвілі: теж – шлях від публічного політика до президента, і зараз його імідж не спадає, він, як і раніше, світовий лідер.

Для Путіна і його команди немає жодних внутрішніх мотивів для того, щоб світ звернув на них увагу – на Росію, на Кремль, – щоб, по-перше, поважати країну, а, по-друге, визнавати як світового лідера. Не може величезна країна, в якій не існує високих технологій, в якій не існує будь-яких досягнень в галузі науки і культури, бути світовим лідером. Тому, звичайно, Путін (сам він, можливо, й менше, бо, я повторюю, він – людина вельми неосвічена) і його команда «яструбів» –Іванов, Патрушев, ще кілька осіб, – це люди, які досі вважають, що російська політика може існувати винятково за допомогою зброї, а не за допомогою якихось досягнень.

– Яким, у такому разі, Ви бачите майбутнє Росії, виходячи від тієї точки, де вона перебуває зараз?

– Я в цьому випадку абсолютний реакціонер. Я взагалі вважаю, що Росія – це, по-перше, штучна країна. Я все-таки історик і розумію, що це – штучна країна, яка була створена в результаті окупації та завойовницьких війн за останні 300 років, трохи більше, яка на величезній території об’єднує народи, нічим абсолютно не пов’язані. Наприклад, що може пов’язувати чукчу та чеченця? Ні культура, ні історія, ні антропологічний тип, ні клімат – нічого абсолютно.

Тобто це – типова імперія, яка була створена в результаті завойовницьких війн і тому, як і все імперії, вона має розпастися. Я не кажу, що те, що вона повинна – це моє особисте бажання чи особиста думка, це – природній історичний процес. Ми зараз бачимо процес, що вже почався, розпаду Росії. Поки що він відбувається на рівні ментальності. Я думаю, що в першу чергу, це – Північний Кавказ. Про Чечню я особливо казати не буду, тому що Чечня – це зараз такий своєрідний концтабір під керівництвом диктатора Кадирова. Але сибіряки себе завжди вважали окремою групою людей, уральці – зовсім інші, дуже відрізняються жителі Далекого Сходу.

І вся проблема – в тому, що цих людей, які живуть в різних регіонах Росії, ніщо не об’єднує. У Росії немає ідеології. Війна не може бути ідеологією. Війна може бути лише способом досягнення якоїсь тимчасової політики. Тому що війни не можуть бути безкінечними, вони рано чи пізно закінчуються. Відсутність ідеології в Росії не може об’єднати націю. Ви де-небудь читали про те, щоб у Росії був створений такий волонтерський рух, як в Україні? Ні.

– Але мені здається, що в Росії якраз зараз більшість дуже об’єднана – щонайменше тими меседжами, які отримують із засобів масової інформації.

– Я завжди дуже песимістично ставлюся до громадської думки в Росії і до соціологічних досліджень. Тому що дізнаватися громадську думку в країні, де існує тотальна пропаганда, неможливо. Люди не мають альтернативної інформації для того, щоб порівнювати яку-небудь подію чи виступ якого-небудь лідера. Тому тотальна пропаганда пригнічує свідомість людей, плюс накладена радянська традиція «суцільного підняття рук». І тому росіяни зараз живуть приблизно в такій замкнутій ситуації. Якщо, припустимо, зміниться російське телебачення, інформаційний контент, то через два місяці, якщо не будуть показувати Путіна, люди так само зненавидять його. А якщо ще тижня зо два казатимуть про те, що він – злочинець, і що він розв’язав декілька війн, в яких загинули сотні тисяч людей, росіяни скажуть: «Так, ми не знали, але він, виявляється, злочинець».

– Ви кажете про ці відмінності між народами, які живуть на території Росії. Зрозуміло, що вони усвідомлюють ці відмінності між собою, але чи вони допускають імовірність існування в межах якоїсь окремої держави?

– Розумієте, 70 із гаком років радянської влади, плюс цієї нової російської історії, особливо – путінські 14 років,– це був час, коли більшовики, комуністи, радянська ідеологія знищували культуру народів. Ми колись проводили дослідження, намагалися з’ясувати, де в національних регіонах Росії виходять преса, газети, телебачення й радіо мовами корінного населення. Це фантастика! Майже ніде. Є тільки два регіони, де використовується корінна мова – це Татарстан і Чечня. У решті:у Північній Осетії – майже все російською мовою, Мордовія – майже все російською мовою, Чувашія практично вся російською тощо.

Більшовики весь час знищували національну самосвідомість, що допомагало їм об’єднувати людей. Але існує генетична пам’ять, історична пам’ять. І люди потроху повертаються до свого коріння, до своїх витоків, до своєї історії. Вони дуже погано знають свою історію, але, тим не менш, розуміють. І, до того ж, сама група людей на території Росії, які називаються «росіяни», – це не етнос. Це – спільнота людей. Тому що не може бути в етносі, який називається «росіяни», людей із прізвищами тюркського, шотландського, польського, українського або ж, як моє, грецького походження. Це – така штучна спільнота людей, які весь час жили не в ідеології. Хіба в царські часи – «за царя, віру й вітчизну», а всю решту часу вони жили просто як в концтаборі. Встали за дзвінком, о шостій ранку проспівали гімн Радянського Союзу, пішли стали в чергу 2 години за сосисками, і так минуло їхнє велике життя. Жодної ідеології – все робити треба за командою. Цей час минув. Зараз люди потроху починають думати.

– Ви згадали про роль засобів масової інформації в цій ситуації, яка склалася. На Вашу думку, чи на цьому етапі, на якому ми зараз перебуваємо, є сенс намагатися якось протидіяти російській пропаганді? Якщо так, то яким чином?

– В Україні?

– Так.

– Я читаю практично щодня українські сайти. У мене погане враження. Мені здається, що є дуже багато непрофесіоналізму. Іноді є, звичайно, пряма заангажованість. Але я думаю, що з часом політична ситуація зміниться, і почнуть створювати професійні журналістські школи, де будуть готувати нормальних сучасних журналістів.

Якщо дозволите, я хочу сказати трохи про історію з Міністерством інформаційної політики, яку я не міг зрозуміти на початку, адже оголосили про створення міністерства, але не пояснили, нащо воно потрібно. Я вважаю, що таке міністерство потрібне. Воно не має називатися міністерством – це може бути агентство, комітет. Називатися він має, наприклад, «Комітет інформаційної безпеки» і, звичайно, не має опікуватися цензурою, регуляцією медіа в Україні. Але є величезна сила, яка зветься «російська пропаганда». Я вивчаю російську пропаганду вже понад 20 років, написав багато книг про це і знаю, наскільки це дієва зброя. Протистояти цьому треба, і, слава Богу, у зв’язку з ситуацією в Україні, навіть міжнародні організації – ОБСЄ, Євросоюз – вже почали розуміти, що російська пропаганда подекуди набагато сильніше впливає на людей, ніж зброя. Зброя може фізично вбити. А пропаганда може скалічити людей кількох поколінь на багато років. Це ми бачимо з того, як люди переживають радянську пропаганду в кількох поколіннях до сих пір.

– У мене до Вас запитання як до громадянина Грузії: Ви бачите зараз, що в українському уряді з’явилися грузини на посадах радників, у різних відомствах є грузини. Як Ви взагалі ставитеся до цієї ініціативи залучення іноземних радників і як оцінюєте професіоналізм конкретно тих людей, які зараз займатимуться реформуванням України?

– Я оцінюю їхню діяльність дуже добре, тому що це – мої друзі, у першу чергу. Але я дуже добре ставлюся до того, що Грузія почала допомагати Україні. Не можу сказати, що наші реформи фантастичні, ми їх завершили і всі мають повторити. Я думаю, що є певні особливості в Україні, пов’язані з менталітетом населення, тим, що це, по-перше, величезна країна. Але думаю, що допомога грузинів українцям – це не тільки братерська допомога, але й спроба встановити певний кордон навколо Росії.

Чому Росія завжди так ненавиділа Грузію? Саме за реформи. Саме тому, що Грузія ставала такою країною, де немає корупції, де люди безпечно живуть, де вже не потрібно ходити до начальників і давати хабара, чи коробку цукерок, чи букет квітів лікарям. І для російського менталітету, який більшою мірою рабський, те, що відбувалося в Грузії, було огидним. Не тільки влада – коли я зустрічав росіян, які приїжджали в Грузію і як туристи, і на якісь конференції, вони дивувалися й водночас постійно запитували: «А як це ви без нас все це зробили?». Тоді я запитував: «А на що ви здатні?». Тобто чи могли б ви зробити таку країну, яку зробила з себе Грузія?

Тому якщо це гарний досвід, він буде просто перенесений в Україну. А це добре. Є така особливість, вона дуже важлива, і, мені здається, Захід це розуміє, – неможливо перенести голландський чи французький досвід одразу в Україну, адже будь-який досвід напрацьовується роками й навіть віками. Ви маєте пережити голландську чи французьку історію. Але оскільки Україна й Грузія були в одному концтаборі під назвою СРСР, і щось їх об’єднує, тому легше за все сприймаються грузинські реформи. До того ж, ментально Україна (більшою мірою) і Грузія розуміють, що вони мають спільного ворога. У нас він – на півночі, у вас – на сході.

– Якщо брати, наприклад, реформу правоохоронних органів, яка була в Грузії – все-таки радниця міністра внутрішніх справ України, пані Ека Згуладзе, якраз на цьому профілювалася. Можливо, є якісь помилки, які варто було б врахувати в Україні з грузинського досвіду такого реформування?

– Я днями розмовляв із Хатією Деканоїдзе (колишнім міністром освіти Грузії та колишнім ректором грузинської поліцейської академії – ред.), з якою ми створюємо школу для молодих політиків в Україні. Вона зараз працює над реформою поліцейської академії в Україні. З одного боку, коли я розмовляю з людьми (в Україні – ред.), вони постійно скаржаться, що востаннє давали хабара даішнику тиждень, два тижні тому. А з іншого боку, і Хатія, і я бачимо, що є велика кількість людей, які хочуть покласти цьому край, щоб більше цього ніколи не було.

Я розумію, що є певна кількість людей, які протидіють роботі Еки Згуладзе. Це теж, мабуть, пов’язано з радянською ментальністю: хтось звідкись приїхав, нас буде вчити, ми ж самі – велика нація. Але тут мова йде не про те, що нація, удесятеро менша за українців, намагається щось нав’язати, ні. До того ж, всі ті люди (іноземці – ред.), які обіймають високі посади в Україні наразі, набули українського громадянства – так, як і має бути згідно з Конституцією і законами.

Коли я познайомився зі зрізом молодих українців, з якими ми проводили співбесіду, це було дуже цікаво: це – люди з Донецька, патріоти, це – і фантастичні люди з Західної України, які прекрасно знають свою історію. Це і бізнесмени, уявляєте: приходять до нас, щоб повчитися, а це – заможні люди. Яка проблема? Живи собі і заробляй далі гроші. Але вони приходять, щоб отримати додаткові знання. І що мене найбільше вразило – розмова з людиною, яка вже раніше завершила бізнес-школу Гарвардського університету. Я на нього дивився і дивувався. А він сказав: ми повинні будувати свою Україну. Це було дуже гарно.

– Ми бачимо, що і Україна, і Грузія, і Молдова вирішили рухатися у західному напрямку. Але водночас всі ці країни мають території, зони конфлікту, створені чи підтримувані Росією. В усіх цих трьох країн є свої проблемні точки. На Вашу думку, чи можливий успішний розвиток України, Грузії і Молдови у 21-му столітті за умови, якщо ці конфлікти не будуть розв’язані, а існуватимуть як заморожені?

– Я завжди був оптимістом, і зараз думаю оптимістично про те, що Захід нарешті взявся за Росію. Вони довго терпіли: терпіли придністровський конфлікт, терпіли карабаський конфлікт, терпіли Осетію і Південну Абхазію. Але на Криму їхнє терпіння луснуло, бо вони зрозуміли, якщо не зупинити Росію, то далі почнуться проблеми не лише для пострадянського простору –вони можуть піти і далі, на жаль. Тому Захід пішов рішучим шляхомі, я думаю, він не зупиниться. Ніхто не захоплюватиме Росію – відверто кажучи, кому вона треба. Але, думаю, Росію поставлять у таке геополітичне і, перш за все, економічне становище, коли вона буде змушена або заспокоїтись і спробувати газифікувати свої села (соромно, коли «Газпром» у рекламі –народне надбання, а 30 відсотків сіл – без газу), жити як багата і розвинута країна, або вона розпадеться. Не те, щоб я був злий чи в мене є таке бажання. Це історичний процес.

– Але як будуть розвиватися Україна, Молдова і Грузія за цих умов?

– Пам’ятаєте, як на початку війни на Донбасі в інтернеті був дуже популярним вислів про шестиметрову стіну, десятиметрової глибини рів й колючий дріт довкола? Поки – так. По-іншому я не уявляю. Якщо ви не хочете розуміти правила поведінки світової спільноти, якщо не хочете по-доброму жити зі своїми сусідами, то зачиніть двері – або ми вам замуруємо під’їзд. І живіть там так, як собі хочете. Інакше не виходить.

Радіо Свобода

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 21:20
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6593
 
Хворі люди...

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 21:31
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6594
 
А мотороле ж уже, вроде бы, кабздец
http://gazeta.ua/articles/life/_u-socmer...oli/604346

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 22:03
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6595
 
Рассоха Ігор
20 mins

Сегодня не хотел идти к консульству, но подчинился решению Коордрады, подал заявку... Мне просто не о чем было говорить с путинскими козлами, кроме того, чтобы они сдохли. Но уже в процессе обнаружилась простая тема: на хрена вообще сейчас в Харькове это российское консульство?!! Чем они полезным сейчас занимаются. кроме шпионажа и диверсий? Потому ЕДИНОГЛАСНО все собравшиеся возле консульства потребовали от властей закрыть этот рассадник шпионажа.

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-25 22:20
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
valera_vvv Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 5484
У нас с: 2013 May
Рейтинг: 2067
Сообщение: #6596
Charlie Hebdo намалював карикатуру про Україну (Радіо 24)
Віднедавна всесвітньо відомий французький журнал присвятив одну із нових карикатур відносинам України та Росії.

«Я радий, що ми продовжуємо говорити, Володимире», - говорить на малюнку до Путіна представник ЄС.

[Изображение: 24041478.jpg?t=635577898844118891]

В Европе нет пока и близко команды лучше Металлиста!!!
Я господин несказанного слова, а сказанного я слуга! (с) Л. Быков
Правда выше закона, справедливость выше правды, милосердие выше справедливости, выше милосердия - любовь! (с) сериал Апостол
2015-01-25 22:35
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6597
 
Смертельная опасность
[Изображение: 330x220_265635.jpg]
Уже который месяц я читаю в комментариях почти одно и то же: почему вы так много пишете о России и так мало – об Украине? Разве вы не видите, какая у нас власть? Какие коррупционеры кругом? Как медлят с реформами? Какая кадровая политика?

Уверяю читателя, что я вижу все – и даже больше. Но журналист тем и отличается от того, кто его читает, что способен правильно оценить степень риска. Я так много писал в последние годы о режиме Януковича, потому что понимал: это правление, уничтожающее закон и разворовывающее страну, смертельно опасно для нашего будущего. Именно поэтому я настаивал на освобождении Тимошенко как на условии подписания соглашения с ЕС даже тогда, когда большая часть вроде бы современного украинского общества готова была продать отказ от избирательного правосудия за чечевичную похлебку призрачной евроинтеграции по-межигорски.

Так вот, сегодня смертельная опасность для нашего будущего – не Порошенко, Яценюк или какой-нибудь неправильный коррумпированный чиновник. Президента можно переизбрать, правительство – переназначить, чиновника – выгнать и даже посадить. Но все это при условии если вы живы, понимаете? Те люди, которые еще вчера жили в Мариуполе и хотели некоррумпированной Украины или даже ДНР – чего они могут хотеть сейчас, когда убиты российскими «Градами»? Или наши соотечественники в Крыму? И те, кто хочет прекращения оккупации и те, кто ей радуется. Все эти люди живы. Вроде бы живы. Но что они могут изменить в судьбе аннексированного полуосторова? Да ничего. Уже ничего. Они теперь – свидетели собственной участи, а не строители своей страны.

Именно поэтому я пишу о новой смертельной опасности. Главная угроза нашему будущему – российский режим. И странно, что спустя год после начала ползучей российской агрессии это нужно кому-то объяснять. От правильного понимания мотивов поведения этого режима, от точной оценки его будущего зависит то, будем ли мы завтра строить новую Украину. И вообще – будем ли мы.

А про то, как вор у вора дубинку украл, вам обязательно расскажет кто-нибудь из пишущих депутатов украинского парламента. И сделает это куда лучше, чем я.

Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 22:40, отредактировал пользователь zlex40.)
2015-01-25 22:37
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
zlex40 Не на форуме


Сообщений: -262
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 1607
Сообщение: #6598
 
Чикатило ведет следствие
[Изображение: 330x220_612025.jpg]
В ООН реальный кризис

РФ заблокировало принятие резолюции ООН по поводу вчерашнего террористического акта в Мариуполе.
В ООН реальный кризис. Самый настоящий. Ничего неожиданного нет – начиная с 2008 года, с той самой даты 080808, только глупец мог не предвидеть подобное развитие событий.
Пособник убийц (и сам – убийца) имеет место и право вето в самом главном (нет, теперь уже «главном») органе ООН – Совете Безопасности. Чикатило ведет следствие. Как вы думаете, быстро он себя раскроет? Осудит? Помешает себе и дальше делать то, что ему заблагорассудится?
Вот, и я так думаю...


Террорист не может бороться с терроризмом

Мировая система безопасности в настоящий момент совершенно бессильна перед вызовом. Террорист не может бороться с терроризмом. Чикатило не может сам себя расстрелять. У него не поднимется рука.
Психоз последних месяцев начинает достигать апогея. Или, наконец-то, мы докопались до дна?
Понятно, что силой убеждения уже ничего не достигнуть. Что глубокая озабоченность запада – слабое утешение для тысяч погибших граждан Украины и их семей. Санкции? А есть ли санкции, способные остановить лавину, несущуюся с горы? Наверное, есть. Но что останется от горы, если их применить?
Нет сомнений, что сейчас гайки завернут до упора, но любые санкции – это процесс длинный. И (это для справки тем, кто думает, что такие меры ерунда) необратимый. Отмена санкций не даст экономике вернуться на круги своя. Изменения, произошедшие в структуре экономики, необратимы (в краткосрочной перспективе, так точно). Выход из кризиса затянется на годы. Если честно, то мне просто жаль нормальных людей в России. Представьте себе некий пластичный материал, который подвергся деформации. Например, кусок свинца, который расплющили плоскогубцами. Представляете, сколько сил и энергии требуется, чтобы придать ему первоначальную форму, например, шара?
Но это лирика.

Заботами ГБшной клики, страна несется вниз по склону, полагая, что на волне придуманного антифашистского патриотизма, она снесет весь остальной мир. И даже не самым глупым камушкам из этого потока, в голову не приходит мысль, что путь лавины обычно оканчивается в ближайшем ущелье.


Есть ли метод противодействия?

Есть ли метод противодействия? ИМХО, я бы вводил войска ООН на демаркационную линию. Но присутствие РФ в СБ ООН лишает мир возможности остановить кровопролитие.
Значит, надо гнать оттуда Россию, механизмы для этого есть. Проводить решение СБ, ставить «голубые каски» между противоборствующими сторонами, а потом…
Потом я вижу для Украины один путь – строить границу.
Отгородиться от «русского мира» рвами, минными полями, стенами. Принять всех, кто хочет к нам. Предложить всем, кто не хочет к нам, покинуть территории. Граница под охраной третьей силы.
Никакого признания самопровозглашенным конгломератам. Никакого признания Крыму. Построение страны по демократическим принципам, полная реформа экономики, государственных институтов.
Что касается отношений с Россией...


Жертва не может обниматься с маньяком

При нынешней власти, при нынешней политике соседа – у этих отношений перспективы нет. Жертва не может обниматься с маньяком. До тех пор, пока Россия больна рашизмом, я бы пытался свести к минимуму любое общение. Разрешение территориальных споров – только через суд.
Я не хочу провозглашать, что «Карфаген должен быть разрушен!», но хочу напомнить, что тот, кто между поражением и бесчестьем выбирает бесчестье, тот в результате получит еще и поражение.
Мы недостаточно сильны, чтобы одолеть Левиафана, но достаточно умны, чтобы не дать себя проглотить.
Во всяком случае, мне хотелось бы в это верить.
Очень жду действий от участников ООН, их понимания, что старый формат не работает.
Верю в разум.
Удачи всем нормальным людям, где бы они не находились.
Рано или поздно, Чикатило настигает правосудие.
Помните об этом.



Mein Verein für alle Zeit wird 1925 sein!Металлист-чемпион
(Последний раз сообщение было отредактировано 2015-01-25 в 23:06, отредактировал пользователь zlex40.)
2015-01-25 23:02
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
дзофф Не на форуме
Почетный форумчанин
*****

Сообщений: 866
У нас с: 2013 Aug
Рейтинг: 726
Сообщение: #6599
 
Глазьев и Малофеев предложили объединить церковь с государством. РПЦ может стать министерством

[Изображение: Rps9xSk.jpg]

Дойдя до конца, люди смеются над страхами, мучившими их в начале.
© Пауло Коэльо

Єдине, що від нас іще залежить, —
Принаймні вік прожити як належить.
ЛінаКостенко
2015-01-25 23:07
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
nato Не на форуме
Ветеран форума
*******

Сообщений: 6675
У нас с: 2012 May
Рейтинг: 3744
Сообщение: #6600
 
«Русские – это послушная биомасса»: Владимир Сорокин в немецкой радиопрограмме Deutschlandfunk

16 января

[Изображение: a0ddac621c52.jpg]
Владимир Сорокин. Фото: Stephanie Pilick / DPA / AFP, архив

В эфире просветительской программы немецкой радиокомпании Deutschlandradio писатель рассказал о зомби, об отношении к собственным пророчествам и о своем мучительном чувстве к родине

Яспер Баренберг: Писатель Владимир Сорокин является одним из важнейших и наиболее известных авторов в России, и он красноречивый критик в том числе новых элит, которые пришли на смену старым советским властителям. Его мрачные утопии часто нравятся не всем; в России он снова и снова вызывает недовольство своими текстами. Некоторые мечтают вообще запретить Сорокина. Кампанию против своих работ он уже пережил в советское время. Сабина Адлер встретилась с писателем в Берлине, чтобы обсудить с ним теракт в Париже и политику Кремля во время украинского кризиса.

– Владимир Сорокин, вы сами это пережили: ваши книги публично сжигали в Москве перед Большим театром. На минувшей неделе на карикатуристов из сатирического журнала Charlie Hebdo напали и убили их – что тогда пришло вам в голову?

– Писателю или карикатуристу следует честно делать свою работу. Когда в 80-е годы умер Брежнев и к власти пришел Андропов, КГБ чинил мне подобные препятствия. Тогда я понял одну вещь. У писателя остаются две возможности: либо он боится, либо он пишет. Тому, у кого боязнь высоты, стоит остаться дома. В нашей литературе есть ряд примеров, когда кто-то должен был страдать за свои убеждения.

– В выходные на улицы Парижа вышли миллионы. Там были главы большинства европейских государств и правительств. Владимир Путин, российский президент, отсутствовал. Вместо себя он послал главного дипломата страны, министра иностранных дел Сергея Лаврова. Что это был за жест?

– Вероятно, и ему, и собравшимся там европейцам было ясно, что его присутствие там было бы лишним. За время путинского правления многим людям пришлось пострадать за свои убеждения. Известные личности, такие как члены группы Pussy Riot, были обвиняемыми, против них шли процессы и так далее.

– Вы сравнивали Россию с дрейфующей льдиной, которая откололась и теперь неуправляемо плавает в свободном океане. У этой ледяной глыбы, естественно, нет капитана. Путин – больше не президент своей страны?

– Россия в сложной ситуации. Россия в изоляции и, действительно, как та глыба, удаляется прочь от Европы. Как призрак. Это печально. Я помню начало 90-х годов, интерес Европы к России, надежду на то, что Россия сейчас начнет двигаться в сторону Запада. Как прекрасно тогда обходились с нами, русскими! 14 лет правления Путина уничтожили и это, и репутацию России. Путин как будто создал машину времени – обратно в советское прошлое. И это оказалось дорогим удовольствием. России предстоят тяжелые времена. С санкциями кризис будет усугубляться. Последующие годы будут тяжелыми и драматичными. Благосостояние осталось в прошлом; люди, которые привыкли ездить на дорогих машинах и проводить отпуск в Европе и вскоре не смогут ничего такого себе позволить, – за это они обидятся на свое правительство.

[Изображение: 406aa8b15661.jpg]
Акция у посольства Франции в Москве, 9 января 2015 года. Фото: ph.livejournal.com

– Несколько лет назад происходили действительно большие массовые демонстрации, в которых участвовали прежде всего представители среднего класса, люди из среднего класса выходили на улицы. Сейчас различные демонстрации происходят в Европе, самая большая – в Париже, вчера была большая демонстрация в Берлине. Почему люди в России сейчас не выходят на улицы?

– Они выходили на улицы – даже очень многие, – и это внушило властям довольно сильный страх. Но их благосостояние помогло властям все это задавить. Двадцатый век через страх и насилие превратил народ в послушную биомассу. Этот страх глубоко укоренился в людях. И Путин со своей командой используют это себе во благо. Вдобавок российское телевидение делает из граждан зомби. Подобная хитрая и циничная пропаганда не раз использовалась в брежневские времена. Телевидение палит, как пушка. Облучает массы радиоактивными веществами. Но такая паранойя не продержится вечно. Отрезвление придет довольно быстро.

– В своих книгах вы представляли различные, но всегда чрезвычайно мрачные образы России в будущем. Чего там не было, так это аннексии Крыма, войны в Восточной Украине, вообще войны между Россией и Украиной. На это вашей фантазии не хватило? Могли бы вы представить себе такое?

– Два года назад я написал книгу «Теллурия», которая выйдет этим летом в Германии. И люди, прочитавшие эту книгу, говорят, что в ней все развивается как раз так, как происходит сейчас в реальности. Как автора меня это радует, но как гражданина меня это тревожит: я вижу, что происходит в Париже и в Восточной Украине. Европа столкнулась с новым видом Средневековья. События в Восточной Украине показали, что европейцы ни при каких обстоятельствах не хотят воевать, – и Путин пользуется этим.

– Владимир Сорокин, а могли бы вы сказать, что Путин – своими действиями против Украины, против Запада – отнимает у вас родину?

– Это уже произошло раньше, еще в советское время. Я уже тогда отделил для себя Россию от ее властей. Россией не были ни Брежнев, ни Сталин, ни Путин. Но это мучительная история. Потому что на интеллигентного человека она действует шизофренически. В 90-е годы у нас еще была иллюзия, что Россия превратится в демократию. Ошибка состояла в том, что никто не похоронил советское прошлое. Так, как это сделала Германия.

Нацистское прошлое похоронено. У нас же положили труп в угол и думали, что он сгниет как-нибудь сам. Но вместо того чтобы истлеть, советское прошлое поднялось, как зомби, и ужаснуло весь мир. Сталинская – и дальше, вплоть до средневековой – система власти сохранилась по сей день. На вершине объявляется какая-нибудь личность, посаженная туда случайно, и ее психическое устройство, ее комплексы становятся государственной политикой. И за это Россия должна будет заплатить.

Оригинал интервью: Deutschlandfunk, «Русские – это послушная биомасса», 14 января 2015 года

Open Russia

Совы не то, чем они кажутся (с)
2015-01-26 01:08
Найти все сообщения Цитировать это сообщение
Создать ответ 


Переход:


Пользователи просматривают эту тему: